Вирок № 30247806, 07.03.2013, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 1-111/12

В И Р О К

Іменем України

07.03.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойко О.В.,

при секретарі - Щербаку А.В.,

з участю прокурора - Мельник І.О.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

зак. пр-ків неповнолітніх підсудних - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

потерпілих - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

представника ВКМСМ - Байракова В.В.

пред-ка служби у справах дітей - Малошевича С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, студента ДНЗ « Київського регіонального вищого професійного училища будівництва», ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимого вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2009 року за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк - 1 рік 6 місяців, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України,-

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, студента ДНЗ «Київського регіонального вищого професійного училища будівництва», ідентифікаційний номер НОМЕР_2, раніше не судимого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.289,ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст.185 КК України,-

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, студента ДНЗ «Київського вищого професійного училища будівництва та автотранспорту № 21», ідентифікаційний номер НОМЕР_3, раніше не судимого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 16.04.2011 року о 22.00 год. проходячи біля будинку №9/10 по вул. Героїв Оборони в м. Києві побачили автомобіль «Мерседес-Бенц 230», д.н.з. НОМЕР_6, в багажнику якого стирчали ключі. В цей момент підсудний ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_12 заволодіти цим транспортним засобом, з метою покататися, на що той погодився. Реалізуючи спільний злочинний умисел, 17.04.2011 о 00.55 год. біля будинку №9/10 по вул. Героїв Оборони в м. Києві ОСОБА_11 вийняв з багажника автомобіля «Мерседес-Бенц 230», д.н.з. НОМЕР_6, який належить ОСОБА_8, зв'язку ключів, відчинив двері автомобіля та сів в салон. ОСОБА_12, спочатку спостерігав за навколишньою обстановкою, попереджаючи можливість викриття злочину, а потім сів в салон автомобіля і, отримавши від ОСОБА_11 ключі, - запустив двигун та рушив з місця, тим самим заволодівши транспортним засобом, вартістю 25397,22 гривні, що належить потерпілому ОСОБА_8 Незабаром підсудні на викраденому автомобілі здійснили наїзд на прибудинкові кущі, внаслідок чого пошкодили передню частину автомобіля, чим завдали потерпілому матеріальної шкоди на суму 4008,38 гривень.

Крім того, діючи за попередньою змовою, підсудний ОСОБА_11 та ОСОБА_12 з салону вказаного автомобіля «Мерседес-Бенц 230», д.н.з. НОМЕР_6, викрали належні потерпілому ОСОБА_8: пласку викрутку, вартістю 20 гривень, сонцезахисні окуляри, вартістю 800 гривень, упаковку вологих серветок «Для оргтехніки», вартістю 2 гривні, металевий брелок з емблемою «Мерседес», вартістю 100 гривень, шкіряний брелок з емблемою «Мерседес», вартістю 100 гривень та брелок-ліхтарик, вартістю 20 гривень, на загальну суму 1042 гривень. Маючи при собі зазначене майно потерпілого, та не маючи можливості ним розпорядитися, підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 були затримані працівниками міліції в салоні автомобіля «Мерседес-Бенц 230», д.н.з. НОМЕР_6 за вказаною адресою.

Не зупиняючись на цьому, підсудний ОСОБА_11 вступив в злочинну змову з ОСОБА_13 про відкрите викрадення чужого майна. З цією метою, 30.09.2011, приблизно о 16.00 год., біля під'їзду будинку № 14-б по вул. Лятошинського в м. Києві, ОСОБА_13 попросив у ОСОБА_6 мобільний телефон «Нокіа 2710», щоб зателефонувати. Після того, як потерпілий передав ОСОБА_13 зазначений телефон, що належав його матері ОСОБА_7 ОСОБА_11 з погрозою застосування насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я, сказав, що мобільний телефон вони не повернуть. В цей час ОСОБА_13 знаходився поруч та підтримував дії ОСОБА_11 направлених на вчинення грабежу. Побоюючись за своє здоров'я, ОСОБА_6 не став наполягати на поверненні телефона та пішов з місця події. Підсудні, в свою чергу, з викраденим мобільним телефоном «Нокіа 2710», вартістю 1000 грн., сім картою оператора «Лайф», вартістю 15 гривень, на рахунку якого знаходилось 20 гривень, залишили місце злочину, завдавши потерпілій ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 1035 гривень.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_11 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вказані у вироку в точній послідовності. Пояснив, що 16.04.2011 року о 22.00 год. разом з ОСОБА_12 гуляв по вул.Г.Оборони в м.Києві та побачили автомобіль «Мерседес», в багажнику були ключі, якими вони відкрили автомобіль та хотіли покататися. Автомобіль випадково покотився з гірки та врізався в бордюр, потім він та ОСОБА_12 намагалися відштовхнути автомобіль на місце, проте у них це не вийшло. Вони викрали з автомобіля окуляри, брелки, серветки, викрутку. Незабаром їх затримали працівники міліції. Все майно було повернуто власнику. Крім того, 30.09.2011 року він з ОСОБА_13 гуляв в районі других Теремків, побачили ОСОБА_7, у якого ОСОБА_13 взяв мобільний телефон, щоб зателефонувати. В цей час ОСОБА_11 наказав потерпілому йти додому, погрожуючи застосувати прийоми рукопашного бою. ОСОБА_7 пішов, а вони в подальшому викрадений телефон продали та гроші витратили на власні потреби.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_12 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вказані у вироку в точній послідовності. Пояснив, що 16.04.2011 року він разом з ОСОБА_11 прогулювався по вул.Г.Оборони в м.Києві, де помітили автомобіль «Мерседес», в багажнику якого були ключі, тому вони вирішили на ньому покататися. Завести двигун у них не вийшло, авто покотилося та вдарилося в бордюр. Потім він викрав 3 брелки, а ОСОБА_11 теж взяв якісь речі. Збитки потерпілому відшкодовані.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 вину свою визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив обставини вказані у вироку в точній послідовності. Пояснив, що 30.09.2011 року він з ОСОБА_11 гуляв в районі других Теремків, побачили ОСОБА_7, у якого він взяв мобільний телефон, щоб зателефонувати. В цей час ОСОБА_11 наказав потерпілому йти додому, погрожуючи застосувати прийоми рукопашного бою. ОСОБА_7 пішов, а вони в подальшому викрадений телефон продали та гроші витратили на власні потреби. Збитки завдані злочином потерпілому були відшкодовані.

Крім повного визнання підсудними своєї вини, їх провина доводиться наступними доказами:

Підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в інкримінованих їм злочинах, передбачених ч.2 ст.289, ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України:

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_8, який на досудовому слідстві пояснив, що він проживає в АДРЕСА_5 разом зі своєю родиною та має у власному володінні автомобіль «Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6, 1980 року випуску, зеленого кольору, який придбав 14.05.2010 року по оголошенню за 30 000 гривень. Сигналізацією та центральним замком його автомобіль обладнано не було. 16.04.2011 року , приблизно о 18.00 годині повернувшись з магазину він припаркував свій автомобіль біля під'їзду № 4 АДРЕСА_5. Вийшовши з автомобіля він зачинив ключем всі четверо дверей та потім відчинив замок багажника , який забув зачинити та не забрав ключі. 17.04.2011 року до нього подзвонили працівники міліції, він виглянув через вікно на вулицю та побачив, що його автомобіль знаходиться навпроти під'їзду АДРЕСА_5 та заднім лівим колесом впертий у бордюр. Вийшовши на вулицю він побачив затриманих незнайомих йому раніше молодих хлопців, які виявилися в подальшому ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12. Після закінчення огляду працівниками міліції його автомобіля він самостійно оглянув свій автомобіль та виявив декілька горизонтальних подряпин на передньому правому крилі та передніх правих дверях, а також тріщину пластику правого поворотника і відсутність невеликої частини правого холдінга в передній частині, виявив розкидані речі з бардачка та підлокітника, відсутність викрутки з білою пластиковою ручкою, вартість якої 20 гривень, сонцезахисних окулярів «Fabris Lane», вартістю 800 гривень, одного металевого брелка з емблемою «Мерседес», вартістю 100 гривень, одного шкіряного брелок з емблемою «Мерседес», вартістю 100 гривень, одного брелка-ліхтарика, вартістю 20 гривень, а також упаковки вологих серветок «Для оргтехніки», вартістю 2 гривні. Загалом з салону його автомобіля було викрадено майна на загальну суму 1042 гривні. В подальшому автомобіль та викрадене майно йому було повернено і завдані збитки пошкодженням автомобіля відшкодовані повністю рідними ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Том 2 а.с. 97-101

- показаннями свідка ОСОБА_14, який в судовому засіданні пояснив, що він проживає за адресою: АДРЕСА_5. Так, 16.04.2011 року, приблизно о 22.00 годині, перебуваючи біля входу до свого під'їзду № 2 він побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, який присів біля задньої частини припаркованого автомобіля марки «Мерседес 230» темно-зеленого кольору, та намагався відчинити багажник. Після цього ОСОБА_11 та інший хлопець- як стало потім відомо ОСОБА_12, разом швидко відійшли від автомобіля та залишили двір будинку. Вже 17.04.2011 року, приблизно о 00.55 годині, він знов вийшов зі свого будинку та побачив, що автомобіль «Мерседес 230» темно-зеленого кольору знаходиться навпроти під'їзду АДРЕСА_5 та в його салоні за кермом перебував ОСОБА_12 і поряд з ним, на передньому пасажирському сидінні, перебував ОСОБА_11. В цей час він почув як ОСОБА_12 та ОСОБА_11 говорили один до одного: «Не заводиться, сделай чтото». Він піднявся до своєї квартири та зателефонував до міліції.

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_15, який на досудовому слідстві пояснив, що він працює інспектором Голосіївського ВДСО УДСО при ГУ МВС України в м. Києві. Так 17.04.2011 року він перебував на добовому чергуванні у складі автомобільного патруля № ПОЗ спільно з старшиною міліції ОСОБА_16 та прапорщиком міліції ОСОБА_17, приблизно о 00.55 годині, їм від чергового по Голосіївському райуправлінню надійшов виклик з приводу вчинення незаконного заволодіння автомобілем «Мерседес», що відбувалося в дворі АДРЕСА_5. Прибувши за вказаною адресою нарядом було виявлено в цьому дворі впертий в бордюр заднім лівим колесом автомобіль марки «Mercedes-Benz 230», д.н.з. НОМЕР_6, зеленого кольору, в салоні якого знаходилися двоє молодих чоловіка, які намагалися завести двигун цього автомобіля. Цих молодих чоловіків було затримано та вони представилися ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_11, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_12. На їх запитання ОСОБА_11 та ОСОБА_12 розповіли, що хотіли покататися на автомобілі та ключі від нього взяли з замка багажника. По приїзду СОГ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві було проведено огляд автомобіля «Mercedes-Benz 230», д.н.з. НОМЕР_6, а також поверхневі огляди ОСОБА_11 та ОСОБА_12 Під час проведення поверхневого огляду у ОСОБА_11 було вилучено сонцезахисні окуляри, пласку викрутку з білою пластиковою ручкою та упаковку вологих серветок. Під час проведення поверхневого огляду ОСОБА_12 у нього було вилучено металевий брелок з емблемою «мерседес», брелок у вигляді ліхтарика у пластиковому корпусі та брелок зі шкіри з емблемою «мерседес». Як пояснили ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вилучені у них речі вони забрали з салону вказаного автомобіля. В подальшому затриманих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 було доставлено до Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві.

Том 2 а.с. 139-141

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_18, який на досудовому слідстві дав аналогічні показання показанням свідка ОСОБА_15

Том 2 а.с. 142-144

- протоколом огляду місця події від 17.04.2011 року з фототаблицею до

нього, відповідно до якого з подвір'я АДРЕСА_5 було вилучено автомобіль «Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6, а також з замка запалення салону цього автомобіля два ключі та у ОСОБА_11, під час проведення його поверхневого огляду, пласку викрутку, сонцезахисні окуляри «Fabris Lane» і упаковку вологих серветок «Для оргтехніки», та у ОСОБА_12, під час проведення його поверхневого огляду, металевий брелок з емблемою «Мерседес», шкіряний брелок з емблемою «Мерседес» і брелок-ліхтарик.

Том 2 а.с. 27-38

- протоколом огляду предметів від 25.04.2011 року та фототаблицею до

нього, а саме вилученого автомобіля «Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6.

Том 2 а.с. 54-59

- речовими доказами, а саме: автомобілем «Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6.

Том 2 а.с. 60

- протоколом огляду предметів від 25.04.2011 року та фототаблицею до

нього, а саме вилучених з замка запалення салону автомобіля «Mercedes-Benz 230», д.н.з. НОМЕР_6, який знаходився в дворі АДРЕСА_5, двох ключів від зазначеного автомобіля.

Том 2 а.с. 63-64

- речовими доказами, а саме: двома ключами від автомобіля «Mercedes-Benz 230», д.н.з. НОМЕР_6.

Том 2 а.с. 65

- протоколом огляду предметів від 25.04.2011 року та фототаблицею до

нього, а саме вилучених у ОСОБА_11 пласкої викрутки, сонцезахисних окулярів «Fabris Lane» і упаковки вологих серветок «Для оргтехніки», та у ОСОБА_12 металевого брелка з емблемою «Мерседес», шкіряного брелок з емблемою «Мерседес» і брелка-ліхтарика.

Том 2 а.с. 68-71

- речовими доказами, а саме: пласкою викруткою, сонцезахисними окулярами «Fabris Lane», упаковкою вологих серветок «Для оргтехніки», металевим брелком з емблемою «Мерседес», шкіряним брелком з емблемою «Мерседес» та брелком-ліхтариком.

Том 2 а.с. 72-73

- висновком експерта сектору оцінки транспортних засобів відділу інженерно-технічних та економічних досліджень НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві № 49 від 08.06.2011 року та додатками до нього, відповідно до якого автомобіль «Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6, станом на 17.04.2011 року коштував 25397,22 гривні та внаслідок пошкодження цього автомобіля ОСОБА_11 та ОСОБА_12 при його угоні власнику було завдано матеріальної шкоди на суму 4008,38 гривень.

Том 2 а.с. 80-93

- явкою з повинною ОСОБА_11 від 17.04.2011 року, при написанні якої він добровільно зізнався у вчиненні незаконного заволодіння автомобілем Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6, 17.04.2011 року, який був припаркований біля АДРЕСА_5.

Том 2 а.с. 16

- явкою з повинною ОСОБА_12 від 17.04.2011 року, при написанні якої він добровільно зізнався у незаконного заволодіння автомобілем Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6, 17.04.2011 року, який був припаркований біля АДРЕСА_5.

Том 2 а.с. 21

- матеріалами дізнання.

Том 2 а.с. 10-29

Підсудних ОСОБА_11 та ОСОБА_13 в інкримінованому їм злочині, передбаченому ч.2 ст.186 КК України:

- показаннями потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що у 2009 році його мати ОСОБА_7 купила мобільний телефон «Нокіа 2710» корпус чорного кольору, вартістю 1000 гривень, який йому подарувала. Крім того вона купила за 15 гривень сім карту оператора «Лайф» за номером НОМЕР_7. 30.09.2011 він вийшов зі своєї школи № 260, та пішов гуляти зі своєю знайомою ОСОБА_14 до вул. Лятошинського в м. Києві. Біля буд. 14 до них підійшли один хлопець, а потім ще два хлопця. Раніше він даних хлопців не знав та з ними не зустрічався. Перший хлопець запитав, чи є у нього цигарки, щоб підкурити, він повідомив, що не палить та той відійшов на деяку відстань. Двоє залишились біля них. Один із хлопців, ОСОБА_13, запитав, чи є у нього телефон оператора «Лайф», щоб зателефонувати другу. Він сказав, що є та передав ОСОБА_13 свій мобільний телефон. Той взяв телефон та набрав якийсь номер і почав розмовляти. Під час розмови ОСОБА_13 передав мобільний телефон другому хлопцю, ОСОБА_11. ОСОБА_11 взяв слухавку та також почав розмовляти, потім передав ОСОБА_13, який закінчив розмову та поклав телефон до своєї кишені. Після чого він звернувся до хлопців, щоб вони віддали телефон, на що ОСОБА_11 сказав, щоб він про телефон забув та сказав, що якщо він не піде від них, то той розіб'є йому ніс. Він сприймав погрози реально, тому не став наполягати і відразу відійшов від хлопців. Після чого він приїхав додому та зателефонував батькові розповів про те, що сталося. Згодом вони звернулися до працівників міліції.

- показаннями потерпілої ОСОБА_7, яка в судовому засіданні пояснила, що у 2009 році купила мобільний телефон «Нокіа 2710». Вартість телефону становила 1000 гривень. Через деякий час подарувала вищевказаний телефон своєму сину ОСОБА_6. Крім того, вона йому купила сім карту оператора «Лайф» за номером НОМЕР_7, вартістю 15 гривень. 30.09.2011 року о другій половині дня їй зателефонував чоловік та повідомив, що у сина забрали два невідомі хлопці мобільний телефон. Після чого вони звернулись до міліції. На даний час збитки їй відшкодовані.

- показаннями свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні пояснив, що 30.09.2011 приблизно о 14 год. 30 хв. він знаходився за місцем свого проживання, до нього додому прийшов його знайомий на ім'я ОСОБА_12. Вони вийшли подвір'я і біля під'їзду він помітив двох раніше незнайомих хлопців, які стояли з ОСОБА_6. Від працівників міліції він дізнався, що їх прізвище ОСОБА_11 та ОСОБА_13. Вони з ОСОБА_12 підійшли до хлопців та привіталися. ОСОБА_6 сказав ОСОБА_13, щоб той повернув мобільний телефон. Як він зрозумів, ОСОБА_13 взяв телефон подзвонити. Він разом з ОСОБА_12 підтримали ОСОБА_6 та звернулись до ОСОБА_13 та ОСОБА_11 з тим же проханням. Однак ОСОБА_11 сказав до ОСОБА_6, щоб той забув про свій телефон і йшов геть звідси. ОСОБА_11 та ОСОБА_13 виглядали агресивно, тому ОСОБА_6 не став наполягати та пішов від хлопців.

- протоколом огляду місця події від 30.09.2011 та фото таблиці до нього, згідно якого було оглянуто майданчик біля під'їзду буд.14-б по вул. Лятошинського в м. Києві, де ОСОБА_11 та ОСОБА_13 вчинили злочин.

Том 1 а.с.20-24

- явкою з повинною від 31.10.2011 ОСОБА_11, в якій він зізнався у вчиненні злочину 30.09.2011 відносно ОСОБА_7

Том 1 а.с.29

- явкою з повинною від 31.10.2011 ОСОБА_13, в якій він зізнався у вчиненні злочину 30.09.2011 відносно ОСОБА_7

Том 1 а.с.25

- матеріалами дізнання

Том 1 а.с.12, 9-32.

Проаналізувавши вказані докази, суд вважає доказаною вину підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у вчиненні зазначених злочинів і кваліфікує їх дії:

- ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із погрозами застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно;

- ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- ОСОБА_13 за ч.2 ст.186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, поєднане із погрозами застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_11 суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів: злочини, передбачені ч. 2 ст. 289, ч.2 ст.186 КК України, віднесені кримінальним законом до категорії тяжких, злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, до категорії середньої тяжкості;

- особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання позитивно, навчається, раніше судимий;

- умови його виховання - виховувався лише матір'ю.

Крім того, згідно акту стаціонарної комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи від 11.12.2012 року, на періоди часу, до яких відносяться інкриміновані йому діяння, ОСОБА_11 не страждав будь-яким психічним розладом, за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_11 не страждає будь-яким психічним розладом, за своїм психічним станом може усвідомлювати свої дії та керувати ними, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_11 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_11 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 289, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186, з урахуванням положень ст.68 , ст.98 КК України, у виді позбавлення волі .

Оскільки, підсудний ОСОБА_11 вчинив декілька злочинів, передбачених різними статтями кримінального кодексу, то остаточне покарання необхідно йому призначити відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

З огляду на те, що підсудний ОСОБА_11 після постановлення вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2009 року за ч.2 ст.186 КК України, за яким засуджений до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин, тому, відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання за цим вироком, необхідно частково - 1 (один) місяць позбавлення волі, приєднати невідбуту частину покарання за вказаним вироком Голосіївського районного суду м. Києва.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_12 суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчинених підсудним злочинів: злочин, передбачений ч. 2 ст. 289 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких, злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, до категорії середньої тяжкості;

- особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, навчається, характеризується за місцем навчання добре, раніше не судимий, на момент вчинення злочину був неповнолітнім;

- умови його виховання.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_12 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_12 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкцій ч. 2 ст. 289, ч.2 ст.185, з урахуванням положень ст.68, 98 КК України, у виді позбавлення волі.

Оскільки, підсудний ОСОБА_12 вчинив декілька злочинів, передбачених різними статтями кримінального кодексу, то остаточне покарання необхідно йому призначити відповідно до ч. 1, 2 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Суд вважає за необхідне застосувати статтю 104, 75 КК України, звільнити ОСОБА_12 від відбування покарання з випробуванням і покласти обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

При обранні міри покарання підсудному ОСОБА_13 суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого підсудним злочину: злочин, передбачений ч.2 ст.186 КК України, віднесений кримінальним законом до категорії тяжких;

- особу винного, який на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується позитивно, навчається, раніше не судимий.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_13 у відповідності зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття винного у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному, згідно ст. 67 КК України - судом не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного ОСОБА_13 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.186 КК України, у виді позбавлення волі та застосувати статті 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, поклавши обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 на суму 1035 гривень, необхідно відмовити, у зв'язку з повним відшкодуванням завданих збитків, що підтверджується заявою потерпілої, яка міститься в матеріалах справи.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 81 КПК України.

Відповідно до ст. 331 КПК України, питання про судові витрати необхідно вирішити з додержанням правил статті 93 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання:

- по ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

- по ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі,

- по ч.2 ст.186 КК України у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно ОСОБА_11 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 71 КК України, частково - 1 (один) місяць позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання за вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 17.12.2009 року , і остаточно призначити покарання засудженому ОСОБА_11 у виді 5 (п'яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі, без конфіскації майна.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_11, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 УДПСУ в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_11 відраховувати з 07.03.2013 року, зарахувавши в строк відбуття покарання строк перебування під вартою з 31.10.2011 року по 06.03.2013 року, включно .

ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання:

- по ч. 2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

- по ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточно ОСОБА_12 покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, без конфіскації майна.

На підставі ст.104,75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_12 від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_12 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_12, до вступу вироку в законну силу, у вигляді підписки про невиїзд - залишити без змін.

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох ) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_13 від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_13 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_13, до вступу вироку в законну силу, у вигляді підписки про невиїзд - залишити без змін.

Речові докази: - автомобіль «Mercedes-Benz 230», номер кузова НОМЕР_5, д.н.з. НОМЕР_6, два ключі від цього автомобіля, пласка викрутка, сонцезахисні окуляри «Fabris Lane», упаковка вологих серветок «Для оргтехніки», металевий брелок з емблемою «Мерседес», шкіряний брелок з емблемою «Мерседес» та брелок-ліхтарик, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_8- залишити ОСОБА_8

Стягнути із засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на р/р №31253272210699, код №25575285, МФО 821018 (Отримувач платежу: ГУДКУ в Київській області для 11110 НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, з приміткою 10900 «Послуги експерта») по 227 гривень 94 коп.

Стягнути із засуджених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на р/р №31253272210699, код №25575285, МФО 821018 (Отримувач платежу: УДК в Київській області для НДЕКЦ при ГУ МВС України в м.Києві, з приміткою «За проведення експертизи та дослідження») по 652 гривень 46 коп.

У задоволенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_7 про стягнення 1035 гривень завданих злочином матеріальних збитків - відмовити.

Арешт, накладений на ? частину АДРЕСА_6, що належить ОСОБА_11- скасувати.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя: О.В.Бойко