Рішення № 30245978, 18.03.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 429/9094/12

18 березня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Перекопського М.М.,

при секретарі судового засідання Андрухові Д.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Відділ державної виконавчої служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області, про звільнення від сплати заборгованості за аліментами, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та збільшення розміру аліментів.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про звільнення його від сплати заборгованості по аліментам.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2005р. з нього були стягнуті аліменти на користь відповідача на утримання двох дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 30.05.2005р. й до повноліття дітей.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.09.2011р. позивача було звільнено від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_4, а розмір аліментів, що стягувалися на утримання сина ОСОБА_3 було зменшено до 1/16 частини всіх видів заробітку.

За період часу з 11 серпня 2010 року по 13 вересня 2011 року виникла заборгованість позивача по сплаті аліментів.

Позивач зазначає, що з літа 2010 року його матеріальний та сімейний стан погіршились, оскільки на час виникнення заборгованості він знаходився у відпустці по догляду за дитиною, а інших джерел для заробітку він не має.

Згідно уточнених позовних вимог, позивач, посилаючись на норми ст. 197 СК України, просив звільнити його від заборгованості по сплаті аліментів у розмірі 7012,75грн., у зв'язку з обставиною, що має істотне значення.

ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 неустойки за несвоєчасну сплату аліментів у сумі 16735,06грн. та збільшення розміру аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, з 1/16 частини всіх видів заробітку до 1/4 частини всіх видів заробітку. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилалась на норми ст. 196 СК України та те, що матеріальний стан ОСОБА_1 покращився, оскільки останній вже не перебуває у відпустці по догляду за дитиною та отримує заробітну плату.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свій позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, зазначених у позові. Також просив залишити зустрічний позов ОСОБА_2 без задоволення з підстав, зазначених у запереченнях на нього.

ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнали, просили у його задоволенні відмовити. Наполягали на задоволенні позову ОСОБА_2 з підстав зазначених у позовній заяві.

Третя особа Відділ державної виконавчої служби Межівського районного управління юстиції Дніпропетровської області звернулась до суду з заявою про розгляд справи без участі їх представника.

Вислухавши сторони, представника відповідача, допитавши свідка ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 та позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 1 ст. 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Стаття 196 СК України передбачає, що при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.1,2 ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв'язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Судом встановлено, що сторони мають дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвами про народження дітей (а.с. 15,26). Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу 25.05.2005року відділом РАЦС по м.Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області було розірвано шлюб між сторонами (а.с.6).

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.06.2005р. було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 30.05.2005р. і до повноліття дітей. На підставі зазначеного рішення суду було видано виконавчий лист №2-4566, який було звернуто до примусового виконання.

Заочним рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.09.2011 року звільнено ОСОБА_1 від сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4 за виконавчим листом №2-4566\2005 року; зменшено розмір аліментів що стягуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3, з 1\3 частини всього заробітку (доходу) до 1\16 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менш ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття; відкликано з виконання виконавчий лист №2-4566\2005 року виданий Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, та ОСОБА_3, у розмірі 1\3 частини всіх видів заробітку щомісячно.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.01.2012 року зобов'язано ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість спілкуватися з неповнолітнім сином ОСОБА_3; встановлено ОСОБА_1 дні спілкування з його неповнолітнім сином ОСОБА_3

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.07.2012 року стягнуто аліменти з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23 травня 2012 року та до досягнення дитиною повноліття.

15.07.2005 року відділом РАЦС по м. Павлограду Павлоградського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 13). У даному шлюбі у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.16)

Згідно наказу військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату №117 від 11.08.201р. (а.с.7) ОСОБА_1 було надано відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею п'ятирічного віку в період з 11 серпня 2010 року по 26 жовтня 2011 року. Наказом військового комісара Дніпропетровського обласного військового комісаріату №160 від 14.10.2011 року на підставі довідки Межівської ЦРЛ №455 від 12.10.2011 року, ОСОБА_1 було продовжено термін відпустки по догляду за хворою дитиною до досягнення дитиною шестирічного віку, тобто до 26.10.2012 року.

З довідки Межівського районного військового комісаріату №122 від 11.12.2012р. вбачається, що ОСОБА_1 за період з вересня 2010 року о вересень 2011 року не отримував грошового забезпечення та інших виплат (а.с. 91).

Згідно довідки ВДВС Межівського РУЮ Дніпропетровської області №211 від 20.11.2012р. заборгованість ОСОБА_1 по сплаті аліментів ОСОБА_2 за виконавчим листом №2-4566 складає 7012,75грн. (а.с. 89).

Сторонами визнано та не заперечується, що ОСОБА_4 був зарахований до Донецького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою та знаходився на казарменому положенні, речовому та продовольчому забезпеченні згідно наказу начальника ліцею №41 від 04.07.2010р. (а.с.38). Також сторонами визнано та підтверджується копією довідки Національного університету цивільного захисту України, що ОСОБА_4 зарахований курсантом до університету з 15.08.2012 року та його навчання здійснюється за рахунок державного бюджету, курсант знаходиться на повному державному забезпеченні (а.с.36).

Сторони та свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснили, що не зважаючи на те, що під час навчання ОСОБА_4 знаходився на державному утриманні, він час-від-часу приїздив до сторін додому, по черзі, та отримував від позивача грошову допомогу.

ОСОБА_1 надано суду копії розписок ОСОБА_4, оригінали яких були оглянуті у судовому засіданні, з яких вбачається, що останній отримував від позивача певні грошові суми за період часу з вересня 2010 року по червень 2011 року. Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він дійсно отримував від ОСОБА_1 грошові кошти, як грошову допомогу.

Суд критично ставиться до доводів ОСОБА_2 щодо того, що розписки ОСОБА_4 є незаконними, оскільки написані ним, коли він був неповнолітнім виходячи з наступного.

Згідно ст. 32 ЦК України крім правочинів, передбачених статтею 31 цього Кодексу, фізична особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років (неповнолітня особа) має право самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією або іншими доходами. Відповідно до ст. 31 ЦК України фізична особа, яка не досягла чотирнадцяти років (малолітня особа), має право самостійно вчиняти дрібні побутові правочини. Отже, у суду немає підстав ставити під сумнів законність наданих позивачем розписок ОСОБА_4

Допитаний у судовому засіданні представник третьої особи не зміг чітко зазначити, яким чином та за якою формулою чи методикою розрахована сума заборгованості позивача. Також представник третьої особи суду пояснив, що різні суми заборгованості позивача виникли із-за того, що вона розраховувалась виходячи із значення середньої заробітної плати по Межівському району, яка змінювалась управлінням статистики, і згідно останніх відомостей про розмір середньої заробітної плати по Межівському району за 2010-2011 роки заборгованість позивача складає 7012,75 грн.

Вивчивши надану третьою особою довідку про заборгованість позивача по сплаті аліментів, суд не може погодитись із зазначеним розміром заборгованості з огляду на наступне.

Згідно ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції закону №2511-VI від 09.09.2010р., розмір заборгованості по аліментах визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (доходів), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не провадилося, або одержуваного ним на момент визначення заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості.

Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 4 листопада 2010 року №2677-VI Закон України "Про виконавче провадження" було викладено у новій редакції, яка набула чинності з 09 березня 2010 року.

Згідно нової редакції ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» розмір заборгованості із сплати аліментів визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. У разі визначення суми заборгованості у частці від заробітку (доходу) розмір аліментів не може бути менше встановленого Сімейним кодексом України.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно довідки відділу статистики у Межівському районі №37-18/519 від 20.11.2012р. середньомісячна заробітна плата по Межівському району за 2010 рік склала 1701,70 грн., а за 2011 рік - 2073,07 грн. Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2011 року - 977 грн., з 1 квітня 2011 року - 997 грн.

Виходячи з зазначеного та приймаючи до уваги розписки ОСОБА_4 про отримані грошові кошти, розмір заборгованості позивача зі сплати аліментів за період з серпня 2010 року по вересень 2011 року розраховується наступним чином:

серпень 2010 року (з 11.08.2010р.) - 365,95 грн.;

вересень 2010 року - грудень 2010 року - по 567,23грн. = (1701,70грн. х 1/3);

січень 2011 року - лютий 2011 року - 691,02 грн. = (2073,07грн. х 1/3);

березень 2011 року:

з 01.03.2011 по 08.03.2011 - 178,33 грн. = (2073,07грн. х 1/3) : 31 х 8;

з 09.03.2011 по 31.03.2011 - 217,46 грн. = (977грн. х 30%) : 31 х 23;

квітень 2011 року - вересень 2011 року - 299,1 грн. = (997 грн. х 30%).

Тобто позивач повинен був сплатити:

365,95 + 567,23 + 567,23 + 567,23 + 567,23 + 691,02 + 691,02 + 178,33 + 217,46 + 299,1 + 299,1 + 299,1 + 299,1 + 299,1 + 299,1 = 6207,3 грн.

Згідно довідки позивач сплатив:

грудень 2010 року - 500 грн.,

лютий 2011 року - 100 грн.,

квітень - червень 2011 року - по 500 грн., а всього 1900 грн.

Згідно розписок ОСОБА_4 отримав: 01.09.2010р. - 600 грн., 23.10.2010р. - 400 грн., 28.11.2010р. - 350 грн., 02.01.2011р. - 450 грн., 30.01.2011р. - 400 грн., 27.02.2011р. - 300 грн., 27.03.2011р. - 400 грн., 17.04.2011р. - 200 грн., 21.05.2011р. - 250 грн., 13.06.2011р. - 150 грн., а всього 3500 грн.

Отже, фактична заборгованість позивача складає: 6207,3 грн. - 1900 грн. - 3500 грн. = 807,3 грн.

Суд враховує незадовільний стан здоров'я ОСОБА_6, що підтверджується відповідними довідками про його стан здоров'я (а.с.11,79,164). Рішенням суду від 13.09.2011р., яке відповідно до ч.3 ст. 61ЦПК України має преюдіційне значення, також встановлено, що ОСОБА_6 часто хворів та потребував лікування, що вплинуло на матеріальний стан позивача. Таким чином, доводи позивача про те, що він був вимушений піти у відпустку по догляду за ОСОБА_6 у зв'язку з його незадовільним станом здоров'я знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Також суд враховує, що рішенням суду від 13.09.2011р. було встановлено, що на утриманні сім'ї позивача знаходиться й син дружини позивача - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, та те, що згідно довідки ВДВС Синельниківського МРУЮ Дніпропетровської області від 10.12.12р. (а.с. 87) існує заборгованість по сплаті аліментів на його утримання. При визначенні матеріального стану позивача суд також враховує й доходи, які отримує його дружина ОСОБА_5

Зазначені обставини суд вважає істотними та такими, що дозволяють зменшити суму заборгованості позивача до 807,3 грн.

Передбачена ст. 196 СК України відповідальність у виді сплати неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів настає за наявності вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду.

Згідно п. 22 Постанови Пленуму ВСУ України №3 від 15.05.2006р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Дійсною причиною виникнення заборгованості за аліментами є важке матеріальне становище позивача, пов'язане з тим, що він протягом часу, за який виникла заборгованість, перебував у відпустці по догляду за хворою дитиною, яку також мав на утриманні, інших видів доходів не мав, утримував неповнолітнього сина дружини, на якого його батько не сплачував своєчасно аліменти (а.с.87), та розмір доходів дружини позивача (а.с.92).

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойки за несвоєчасну сплату аліментів.

Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів суд враховує, що позивач вже не перебуває у відпустці по догляду за дитиною, отримує заробітну плату (а.с.165). При визначенні розміру аліментів суд враховує, що син сторін ОСОБА_4 вже є повнолітнім та знаходиться на повному державному забезпеченні; те, що у позивача на утриманні знаходиться син ОСОБА_6; матеріальний стан ОСОБА_2 Отже, матеріальний стан позивача покращився, тому є підстави для збільшення розміру аліментів, які з нього стягуються на користь відповідача на утримання сина ОСОБА_3 з 1/16 частини усіх видів заробітку до 1/6 частини усіх видів заробітку, щомісячно.

Згідно п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.10,11,57,60, 88, 209, 212-215 , 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати заборгованості по сплаті аліментів задовольнити частково.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за несвоєчасну сплату аліментів та збільшення розміру аліментів задовольнити частково.

Зменшити розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів на користь ОСОБА_2 на підставі виконавчого листа №2-4566, виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 30.06.2005р., з 7012,75 грн. до 807 (вісімсот сім) грн. 30 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Сягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку /доходу/, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 16.11.2012р. та до досягнення дитиною повноліття.

Виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_2, на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/16 частини всіх видів заробітку /доходу/ щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття - відкликати.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення суду складено 27 березня 2013 року.

Суддя: М. М. Перекопський

Згідно з оригіналом. Суддя М.М. Перекопський