Постанова № 30242935, 25.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 березня 2013 року № 826/2734/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., суддів: Аблова Є.В., Амельохіна В.В., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг»доДержавної архітектурно-будівельної інспекції України Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, Заступника начальника Інспекції ДАБК у м. Києвіпровизнання дій протиправними, скасувати наказу від 06.02.2012 р. та постанови від 28.02.2013 р.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними (незаконними) дії Відповідача-2 - Інспекції ДАБК у м. Києві та її посадових осіб зі складання та оформлення акту від 30.01.2013р. про недопущення до перевірки, визнати протиправними та нечинними з моменту прийняття наказу Відповідача-1 - Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 06.02.2013р. №3-Л про анулювання ліцензії позивача, постанови № 48/13 від 28.02.2013р. заступника начальника Інспекції ДАБК у м. Києві про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 30.01.2013р. перевірка позивача не проводилася, а акт від 30.01.2013р. складений без відома позивача, рішення про анулювання ліцензії позивача прийняте з порушенням ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п. 23 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, а постанова Відповідача-3 прийнята за відсутності складу правопорушення та всупереч вимогам ст. 21 Закону України «Про ліцензування господарської діяльності», ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

В обґрунтування заперечень Відповідачі зазначає, що перевірка проведена у відповідності до законодавства з урахуванням всіх обставин, а тому рішення прийнятті правомірно. Відповідачі наполягають на відмові в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Судом встановлено, що 04.11.2011р. Позивач отримав у Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області ліцензію серії АВ 588397 на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, із строком дії до 01.11.2016 р.

Позивачем на підставі Договору № 18/07-11 генерального підряду в капітальному будівництві від 18.07.2011 р. здійснює функції генерального підрядника та виконує роботи з будівництва житлово-офісного будинку за адресою: місто Київ, вул. Воровського, буд. 21.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем розпочато будівництво на підставі відповідних дозвільних документів. Надані позивачем балансові, звітні документи та штатний розпис підприємства свідчать про фактичне ведення позивачем господарської діяльності та наявність у позивача персоналу для ведення цієї діяльності.

На об'єкт будівництва по вул. Воровського, 21 у м. Києві 22.02.2013р. прибув головний державний інспектор інспекційного відділу № 2 Інспекції ДАБК у м. Києві з метою проведення позапланової перевірки дотримання Позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті.

Позивач зазначає, що під час даного візиту інспектора йому стало відомо, про те, що 06.02.2013р. Державною архітектурно-будівельною інспекцією України прийнято рішення про анулювання ліцензії ТОВ «Рубікон-Трейдінг» на здійснення господарської діяльності у будівництві. Підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії були матеріалів перевірки від 30.01.2013р., отриманих від Інспекції ДАБК у місті Києві, зокрема, акт про недопущення посадових осіб інспекції ДАБК до перевірки на об'єкті будівництва за адресою: місто Київ, вул. Воровського, буд.21.

Документи з питань перевірки дотримання позивачем ліцензійних умов (направлення на перевірку за формою згідно з Додатком 9 до наказу Мінрегіонбуду від 15.05.2012 р. №240, акт перевірки або акт про не допущення до перевірки за формою згідно з Додатками 1 та 2 до наказу Мінрегіонбуду від 15.05.2012 р. № 240) до позивача не надходили і відповідачами не було надано доказів їх вручення або надіслання. Також відповідачем-2 не доведено, що посадові особи інспекції ДАБК у м. Києві прибули 30.01.2013р. на об'єкт будівництва за адресою: вул. Воровського, 21, м. Київ.

Також, Позивач стверджує, що Відповідач-1 не надав позивачу документів, які стали підставою для прийняття рішення про анулювання ліцензії та самого рішення про анулювання ліцензії, окрім копії повідомлення від 11.02.2013р. за № 40-16-559 про анулювання ліцензії позивача за результатами позапланової перевірки та відповідно до висновку ліцензійної комісії. Разом з тим, позивачем надано докази того, що він неодноразово звертався до відповідачів з відповідними запитами.

Відповідачем-2 27.02.2013р. було складено та вручено позивачу акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Згідно з актом перевірки встановлено порушення позивачем законодавства з питань регулювання містобудівної діяльності, а саме здійснення будівництва без ліцензії на ведення господарської діяльності із створення об'єктів архітектури. Цього ж дня складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Акт перевірки та протокол були підписані позивачем із запереченнями про те, що ТОВ «Рубікон-Трейдінг» має ліцензію на ведення господарської діяльності із створення об'єктів архітектури, копія ліцензії була надана при перевірці, а рішення від 06.02.2013р. стосовно ліцензії ТОВ «Рубікон-Трейдінг» у відповідності до ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» не набрало чинності.

Заступник начальника Інспекції ДАБК у м. Києві 28.02.2013 р. розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфер містобудування: акт перевірки віл 27.02.2013р., протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.02.2013р., встановив, що генпідрядна організація ТОВ «Рубікон-Трейдінг» виконує будівельні роботи з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме ТОВ «Рубікон-Трейдінг» не має ліцензії для ведення із створення об'єктів архітектури, визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», наклав штраф у розмірі 103230,00 грн.

У відповідності до ч.ч. 2, 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль, в тому числі контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури, здійснюється органами ДАБК в порядку, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553.

Відповідно до пункту 3 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень. Згідно п. 4 Порядку посадові особи інспекцій мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном, а також особистий штамп із зазначенням номера і найменування інспекції, яку вони представляють.

Згідно п.п. 7 та 8 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва, а під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Пунктом 9 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, складається відповідний акт у двох примірниках.

Відповідно до п.п. 18, 21 вищевказаного Порядку та наказу Мінрегіонбуду від 15.05.2012 № 240 «Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» акт перевірки, як і акт про недопущення до перевірки, підлягає врученню суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється контроль, під розпис або надсилається поштою на адресу суб'єкта господарської діяльності, що перевіряється, у випадку відмови від отримання акта.

Згідно з п. 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється ДАБК, має право бути присутнім під час здійснення ДАБК; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Позивач стверджує, що 30.01.2013 р. йому не було вручено та не надіслано поштою акт про недопущення до перевірки, що свідчить про порушення вимог Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та наказу Мінрегіонбуду від 15.05.2012 №240.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що позивач був позбавлений можливості реалізувати його права, передбачені Порядком, що свідчить про протиправний характер дій відповідача-2 та його посадових осіб.

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що Відповідачем не надано переконливих доказів того, що його співробітників не було допущено до перевірки, а тому Суд прийшов до висновку про відсутність факту недопущення позивачем посадових осіб Інспекції ДАБК у м. Києві до перевірки 30.01.2013р.

В той час, як свідчать матеріали справи, що 22.02.2013 р. позивач безперешкодно допустив до проведення перевірки посадових осіб інспекції ДАБК у м. Києві, про що свідчить акт перевірки та протокол від 27.02.2013р., які не містять зауважень або відомостей про недопущення або чинення перешкод у проведенні перевірки.

Суд приходить до висновку, що за таких обставин дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві та його посадових осіб (Відповідач - 2) за складання акта від 30.01.2013р. про недопущення до перевірки ТОВ «Рубікон-Трейдінг» вчинені з порушеннями вимог законодавства з питань державного архітектурно-будівельного контролю і на цій підставі повинні бути визнані протиправними, а позов у даній частині підлягає задоволенню.

З повідомлення від 11.02.2013 р. № 40-16-559 випливає, що рішення про анулювання ліцензії позивача на здійснення господарської діяльності у сфері створення об'єктів архітектури, тобто наказ № 3-Л від 06.02.2013, прийнятий за результатами позапланової перевірки та висновках ліцензійної комісії.

У відповідності до ч. 1 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» підставами для анулювання ліцензії є: заява ліцензіата про анулювання ліцензії; акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов; наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців відомостей про перебування юридичної особи у стані припинення шляхом ліквідації (перебування фізичної особи - підприємця у стані припинення підприємницької діяльності) або про державну реєстрацію її припинення (державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця); нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця; акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов; акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності; акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Оскільки акт про недопущення до перевірки від 30.01.2013р. складений з порушенням вимог законодавства з питань державного архітектурно-будівельного контролю, він не може бути визнаний підтвердженням факту недопущення до перевірки позивача. Власне факт недопущення посадових осіб відповідача-2 до перевірки позивача спростований доказами, долученими до матеріалів справи.

Окрім того, у відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачами не надано Суду переконливих доказів та не доведено факту порушення позивачем положень законодавства України з питань ліцензування або ж наявності хоча б однієї підстави для анулювання ліцензії позивача з числа передбачених у ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Враховуючи вищевикладене, Суд приходить до висновку, що рішення відповідача-1 про анулювання ліцензії (наказ № 3-Л від 06.02.2013р.) прийняте за відсутності передбачених законом підстав і підлягає визнанню протиправним та нечинним з моменту його прийняття.

Суд враховує, що відповідач-1 розглянув питання та прийняв рішення про анулювання ліцензії без повідомлення про це ліцензіата - позивача, хоча мав таку можливість та повноваження у відповідності до п. 23 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 № 1396, п. 4.1. Положення про ліцензійну комісію Державної архітектурно-будівельної інспекції та її територіальних органів, затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 28 жовтня 2008 р. № 486.

З матеріалів справи вбачається, що при винесенні постанови № 43/13 від 28.02.2013 відповідач-3 - заступник начальника Інспекції ДАБК у м. Києві не взяв до уваги істотні обставини, які мають значення для розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через тридцять днів з дня його прийняття, крім рішень про анулювання ліцензій, прийнятих згідно з поданою заявою ліцензіата про анулювання ліцензії та в разі смерті ліцензіата (фізичної особи - підприємця), які набирають чинності з дня їх прийняття. Оскільки рішення про анулювання ліцензії (наказ №3-Л від 06.02.2013р.) прийняте на підставі акта про недопущення до перевірки, то таке рішення відповідно до наведеного вище набирає чинності через тридцять днів з дня його прийняття. Станом на день розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, 28.02.2013р., тридцятиденний строк з дня прийняття рішення не минув, а відтак, ліцензія позивача зберігала чинність.

У відповідності до п. 1.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, які затверджені наказом Мінрегіонбуду 27.01.2009 N 47, господарська діяльність у будівництві, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню у порядку, визначеному законодавством, за такими видами: 1) вишукувальні роботи для будівництва; 2) розроблення містобудівної документації; 3) проектування об'єктів архітектури; 4) будівельні та монтажні роботи; 5) монтаж інженерних мереж; 6) будівництво транспортних споруд; 7) інжинірингова діяльність у сфері будівництва.

З матеріалів перевірки, зокрема акта перевірки від 27.02.2013р. та протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 27.02.2013р. випливає, що позивач виконував функції генпідрядної організації, які відповідно до наведеного вище ліцензії не потребують. Ця обставина відповідачем-3 врахована не була.

Таким чином, постанова № 43/13 від 28.02.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності є незаконною у зв'язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» і підлягає визнанню протиправною та нечинною.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, Суд приходить до висновку, що відповідачами були порушені вимоги ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», п. 23 Порядку ліцензування господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (постанова Кабінету Міністрів України від 5 грудня 2007 р. № 1396), наказу Мінрегіонбуду України від 28 жовтня 2008 р. № 486, відповідачем-2 - ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п. 3, 4, 7-9, 13, 18, 21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (постанова Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 р. № 553), наказу Мінрегіонбуду від 15.05.2012 р. № 240, та відповідачем-3 - ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», п. 2 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244), що призвело до прийняття рішень які суперечать вимогам законодавства, без врахування всіх обставин перевірки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не надали суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються їх заперечення, і не довели правомірності дій щодо складання акту про недопущення до перевірки від 30.01.2013р., прийнятого рішення щодо анулювання ліцензії ТОВ «Рубікон-Трейдінг» серії АВ588397 від 04.11.2011р., постанови від 28.02.2013р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.69, 70, 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві та її посадових осіб зі складання та оформлення акту від 30 січня 2013 року про недопущення до перевірки (відмову від проведення перевірки) товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» (ідентифікаційний код 20273272).

3. Визнати протиправним та нечинним з моменту прийняття рішення (наказ від 6 лютого 2013 року № 3-Л) Державної архітектурно-будівельної інспекції України про анулювання ліцензії ТОВ «Рубікон-Трейдінг» (ідентифікаційний код 20273272) серії АВ588397 від 04.11.2011р. на ведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

4. Визнати протиправною та нечинною з моменту прийняття постанову № 48/13 від 28 лютого 2013 року заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнка І.О. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в сумі 103230,00 грн. відносно ТОВ «Рубікон-Трейдінг» (ідентифікаційний код 20273272).

5. Судові витрати в сумі 1153,53 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» (вул. Дзержинського, 19/21, прим.2, м. Дніпропетровськ, 49000, ідентифікаційний код 20273272) з Державного бюджету України.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Головуючий Суддя А.Б. Федорчук

Судді Є.В. Аблов

В.В. Амельохін