Постанова № 30242766, 15.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2013 року Справа № 811/475/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді - Нагібіної Г.П.

при секретарі - Дигас В.М.

за участю:

представника позивача - Дьяченка А.А.

представників відповідача -Шурапової О.М., Волошина Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ «Спецтрансбуд» (далі позивач) звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 18.04.2012 р. № 0000341520, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 260885 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки відповідачем винесено, як ну думку позивача, протиправне податкове повідомлення - рішення, оскільки воно ґрунтується на неправомірних висновках податкового ревізора - інспектора про нікчемність правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Прометей ІІ». Крім того, позивач зазначає, що податковим органом при складанні акту перевірки порушено Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984, оскільки акт перевірки не містить посилання на конкретні порушення податкового законодавства.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, зазначивши, що договірні відносини з ТОВ «Прометей ІІ» тривають уже декілька років, які мають постійний та реальний характер.

Крім того, представник позивача зазначав, що в акті перевірки, окрім порушення по господарських операціях з ТОВ «Прометей ІІ», не зазначено більше жодного порушення, проте визначена сума грошового зобов'язання. Зі змісту акту перевірки не можливо встановити в чому саме полягає порушення податкового законодавства під час формування витрат товариства.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що висновки викладені в акті перевірки є правомірними. Крім того, представник відповідача зазначав, що висновки податкового органу щодо завищення витрат зроблені з огляду на те, що згідно головної книги товариства за перевіряємий період товариством задекларовано витрат більше, ніж було отримано доходів.

Свідок ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, працює директором ТОВ «Прометей ІІ» (а.с.78), повідомив суду, що товариство ТОВ «Прометей ІІ» займається металопрокатом та з ТОВ «Спецтрансбуд» має господарські відносини вже досить тривалий час (приблизно з 2008 р.). Оглянувши договір поставки №11 від 01.02.2011 р. та інші первинні документи, що супроводжували господарські операції з ТОВ «Спецтрансбуд» свідок зазначив, що на документах стоїть його підпис, всі операції виконані реально та в повному обсязі.

Разом з тим, свідок зазначив, що жодних претензій до нього від податкового органу стосовно його господарської діяльності не надходило, податкове зобов'язання за господарськими операціями з ТОВ «Спецтрансбуд» знято не було.

Свідок ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2, працює водієм ТОВ «Спецтрансбуд» (а.с.66, 69) на вантажному автомобілі ТАТРА підтвердив в судовому засіданні, що він дійсно їздив в місто Кривий Ріг на площадку за металом, як це визначено в товарно-транспортній накладній.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, покази свідків, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Спецтрансбуд» (далі позивач) зареєстроване як юридична особа 24.03.2004 р. Кіровоградською міською радою, свідоцтво про державну реєстрацію №14441050001004241 та є платником податку на прибуток приватних підприємств.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кіровоградськї ОДПІ з 03.09.2012 р. по 21.09.2012 р. проведено планову виїзну документальну перевірку позивача, про що складено акт від 28.09.2012 р. № 145/22-4/32892736 «Про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Спецтрансбуд» (код ЄДРПОУ 32892736) з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за з 01.04.2011 по 30.06.2011» (далі - акт перевірки, а.с. 11 - 21).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем п.138.1, п.188.2, п.138.4, п.138.5 статті 138, п.п.153.2.2, п.п.153.2.3 п. 153.2 статті 153 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 218786 грн., у тому числі:

- в 2-му кварталі 2011 р. - в сумі 11259 грн.;

- в 4-му кварталі 2011 р. - в сумі 39130 грн.;

- в 2-му кварталі 2012 р. - в сумі 168397 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 27.12.2012 р. №0000240224, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 260885 грн., у тому числі за основним платежем - 218786 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 42099 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с. 22).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

В підрозділі 3.1.1 «Доходи» розділі «Податок на прибуток» акту перевірки зазначено, що перевіркою визначення доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування не встановлено його заниження або завищення.

В підрозділі 3.1.2 «Витрати» розділі «Податок на прибуток» акту перевірки зазначено, що перевіркою визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування встановлено їх завищення в загальній сумі 1020972 грн., в тому числі в 2-му кварталі 2011 р. - в сумі 48950 грн.; в 4-му кварталі 2011 р. - в сумі 170131 грн.; в 2-му кварталі 2012 р. - в сумі 801891 грн.

Завищення витрат, як на думку податкового органу виникло в зв'язку з віднесення до складу витрат, витрат по господарській операції з ТОВ «Прометей ІІ» в 2-му кварталі 2011 р. 210795,7 грн., яка має ознаки нікчемності та з огляду на те, що витрати понесені позивачем є більшими, ніж доходи, отримані від реалізації продукції, робіт, послуг. При проведенні господарської діяльності у позивача не відбулось збільшення активу або зменшення зобов'язань, що зумовили зростання власного капіталу, тобто в результаті даних операцій не відбулось збільшення економічних вигод у позивача.

Стосовно правомірності віднесення до витрат, витрат за господарською операцією з ТОВ «Прометей ІІ» в сумі 210795,70 грн., суд зазначає наступне.

Позивач з ТОВ «Прометей» уклав договір поставки № 11 від 01.02.2011 р., згідно якого ТОВ «Прометей ІІ» зобов'язується передати у власність позивача товар згідно специфікації (а.с.33-34).

Специфікацією №3 до договору від 01.02.2011 р. визначено перелік товару, його вартість та кількість (а.с.35), який був поставлений позивачу.

За результатами виконання договору поставки ТОВ «Прометей ІІ» виписало видаткову накладну №А-00000275 від 26.05.2011 р. та податкову накладну від 26.05.2011 р. №51 на суму 252954,84 грн. (у тому числі ПДВ 42159,14 грн.).

Транспортування товару здійснювалось позивачем, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 26.05.2011 р. (а.с.38) та показами свідка, який здійснював перевезення ОСОБА_6

Наявність у позивача автомобільного транспорту, яким здійснено перевезення підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - вантажного автомобіля ТАТРА (а.с.68).

Факт оплати товару підтверджується платіжними дорученнями від 26.05.11 р. №115 на суму 100000 грн. та від 30.05.2011 р. №121 на суму 152954,84 грн. (а.с.39,40).

Витрати в сумі 210795,70 грн. позивачем віднесено до складу витрат 2-го кварталу 2011 р., що відображено в декларації з податку на прибуток за півріччя (ІІ квартал) 2011 р. (а.с.72-73).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Прометей ІІ», суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання позивачем та ТОВ «Прометей ІІ» договору поставки підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними вище (договорами, видатковою накладною, податковою накладною та ТТН), щодо форми та змісту яких у відповідачем будь-яких зауважень не зазначено.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ТОВ «Прометей ІІ» правочину мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до складу витрат 2-го кварталу 2011 р. вартість придбаних товарів в розмірі 210795,7 грн.

Подальше використання придбаного товару здійснено позивачем у його господарській діяльності, що підтверджується наданими первинними документами (а.с.41-51).

Більш того, свідок ОСОБА_5 підтвердив реальне виконання договору поставки, зазначив, що товар ТОВ «Прометей ІІ» був поставлений в повному обсязі за який позивач розрахувався в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо завищення витрат в сумі 210795,70 грн.

Стосовно правомірності формування позивачем витрат в сумі 810176,30 грн., суд зазначає наступне.

Представник відповідача зазначав в судовому засіданні, що позивач неправомірно сформував витрати, оскільки в перевіряємий період товариство не мало прибутку, тобто позивач відніс до складу витрат по податкових періодах, витрати по операціях, по яких товариство не декларувало доход. Тобто, як зазначав представник відповідача, оскільки не було доходу у товариства, а тому позивач не мав права відносити до витрат суми по таких операціях.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, формуються платником податку лише на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Проте зазначення переліку господарських операціях чи то первинних документів, по яких, як на думку відповідача, позивач неправомірно сформував витрати, ні в акті перевірки, ні в письмових пояснення відповідача, не зазначено.

Більш того, як вбачається з податкових декларацій з податку на прибуток приватних підприємств за перевіряємий період, позивач не мав від'ємного значення результату господарської діяльності, згідно декларацій ним задекларовано як об'єкт оподаткування за 1 квартал 2011 р. - 52545 грн., за ІІ-ІІІ квартал 2011 р. - 223068 грн., 1 квартал 2012 р. - 155375 грн. (а.с.70-75).

А відтак, посилання представника відповідача щодо збитковості діяльності позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

В абзаці 1,2 пункту 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 р. №984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 визначено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Проте, зі змісту акту розділу 3.1.2 «витрати» акту перевірки не можливо встановити за якими конкретно із господарських операції сформовані витрати без формування доходів, чи доходи за такими операціями були нижчими ніж витрати. Акті містить лише посилання на арифметичну суму, проте без пов'язання із господарською операцією та первинними документами.

Більш того, не було конкретизовані допущених позивачем порушень і в письмових поясненнях, наданих відповідачем на вимогу суду про надання письмових пояснень стосовно визначення порушень в розрізі господарських операцій.

Враховуючи зазначене, суд позбавлений можливості перевірити правомірність формування витрат позивачем, оскільки відповідачем не зазначено первинних документів, чи то перелік господарських операцій за якими позивачем сформовано витрати, які, як на думку податкового органу завищені позивачем.

Порушення позивачем бухгалтерського обліку, на яке посилався відповідач, не може бути підставою для притягнення до фінансової відповідальності за порушення Податкового Кодексу, а може бути підставою для притягнення відповідальних осіб до адміністративної відповідальності згідно ст.164-2 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 2294 грн., що підтверджується платіжним дорученням №8 від 08.02.2013 р. на суму 2294 грн. (а.с.59), тому сума сплаченого судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтрансбуд» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 27.12.2012 р. №0000230224, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 218786 грн. - за основним платежом та 42099 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Спецтрансбуд" судовий збір в розмірі 2294 грн. зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 2294 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2013 року.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна