Рішення № 30241320, 26.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.13 Справа№ 914/581/13-г

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (м. Київ)

до відповідача: Приватного підприємства «Арома-Львів» (Львівська обл., с. Семенівка)

про: стягнення заборгованості в сумі 58520,22 грн.

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Пшеничній

Представники:

від позивача: Не з'явився

від відповідача: Не з'явився.

Представникам сторін, присутнім в судових засіданнях, роз'яснено їх права та обов'язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (м. Київ) до Приватного підприємства «Арома-Львів» (Львівська обл., с. Семенівка) про стягнення заборгованості в сумі 58520,22 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 11.02.2013 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 21.02.2013 року. Ухвалою суду від 21.02.2013 року розгляд справи відкладено на 01.03.2013 року, у зв'язку з неявкою сторін. Ухвалою суду від 01.03.2013 року розгляд справи відкладено до 11.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 11.03.2013 року розгляд справи відкладено до 18.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 18.03.2013 року розгляд справи відкладено до 22.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою суду від 22.03.2013 року розгляд справи відкладено до 26.03.2013 року, у зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.02.2013 року, про відкладення від 21.02.2013 року, від 01.03.2013 року, від 11.03.2013 року, від 18.03.2013 року, від 22.03.2013 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №376 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 22.03.2013 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

25.02.2013 року за вх.№5252/13 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просить стягнути з відповідача 74 244,69 грн.

В судовому засіданні 01.03.2013 року позивач надав додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 18.03.2013 року позивач надав службову записку по справі, а також акт звірки між сторонами.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 11.02.2013 року, про відкладення від 21.02.2013 року, від 01.03.2013 року, від 11.03.2013 року, від 18.03.2013 року, від 22.03.2013 року не виконав, явку повноважного представника не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується реєстром №376 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 22.03.2013 року, а явка позивача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 26.03.2013 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 31.10.2007 року ВАТ КБ «Надра» (найменування юридичної особи Відкрите акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» було змінене на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», згідно змін до установчих документів - Статуту та Свідоцтва про державну реєстрацію, проведених державним реєстратором Сіроштан Г.О. 04.02.2011р., номер запису в ЄДР ЮО та ФО - 1 074 105 0086 002619) згідно Договору кредитної лінії №13/МБ-В8 (надалі - Договір кредитної лінії) приватному підприємству "Арома-Львів" відкрив відновлювану кредитну лінію на суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп., строком по 30 жовтня 2009 року із сплатою за користування Кредитом відсотків з розрахунку 21,0% (двадцять один) відсоток річних, що обчислюються, відповідно до п.п. 3.2.2. Договору кредитної лінії, виходячи з 360 днів у році.

Позивач зазначає, що факт видачі коштів засвідчується меморіальним ордером №NL-6 від 31.10.2007року.

Позивач наголошує, що кінцевий термін повернення кредиту 30.10.2009 року. Проте, умови Договору порушені відповідачем, а взяті на себе господарські зобов'язання ним не виконано.

Позивач зазначає, що згідно пунктів 8.1 та п.8.2 Кредитного договору №13МБ-В8, у разі порушення Позичальником строків сплати відсотків за користування Кредитом та у разі порушення Позичальником строків повернення Кредиту Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,5% (нуль цілих п'ять десятих відсотків) від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, п.8.3. Кредитного договору встановлено, що за порушення строків повернення Кредиту та/чи сплати відсотків за користування Кредитом Позичальник сплачує Банку штраф у розмірі 1,0% (одна ціла нуль десятих відсотка) від суми заборгованості по поверненню Кредиту та/чи сплати відсотків, вказаних у Графіку і визначених на дату прострочення.

25.02.2013 року за вх.№5252/13 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача суму основного боргу по кредиту в сумі 45364,00 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 15509,66 грн., розмір пені по основному боргу в сумі 3459,01 грн., розмір пені за порушення терміну сплати відсотків в сумі 967,08 грн., інфляційні втрати за період прострочення заборгованості в сумі 8340,97 грн., штраф за невиконання зобов'язань в розмірі 603,97 грн.

На момент розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В силу статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти на умовах, встановлених договором. П. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, а у разі відсутності іншої домовленості сторін - проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.

31.10.2007 року ВАТ КБ «Надра», згідно Договору кредитної лінії №13/МБ-В8, відкрив відновлювану кредитну лінію на суму 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень 00 коп. приватному підприємству "Арома-Львів", строком по 30 жовтня 2009 року із сплатою за користування Кредитом відсотків з розрахунку 21,0% (двадцять один) відсоток річних, що обчислюються виходячи з 360 днів у році.

Згідно із вимогами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

25.02.2013 року за вх.№5252/13 позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу по кредиту в сумі 45364,00 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 15509,66 грн., розмір пені по основному боргу в сумі 3459,01 грн., розмір пені за порушення терміну сплати відсотків в сумі 967,08 грн., інфляційні втрати за період прострочення заборгованості в сумі 8340,97 грн., штраф за невиконання зобов'язань в розмірі 603,97 грн.

В ході судового розгляду судом встановлено, що на час прийняття судом рішення, незважаючи на вимоги суду, що викладені в відповідних судових ухвалах, відповідачем не надано належних та допустимих доказів повернення основної суми боргу по кредиту в розмірі 45364, 00 грн.

Однак, позивачем, при здійсненні розрахунків нарахування інфляційних втрат, не враховано положення Листа Верховного суду України від 03.04.1997 р. N 62-97р та п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012, в яких зазначено, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В зв'язку з цим, сума інфляційних втрат за простроченими кредитом та процентами, стягнення якої є одною з позовних вимог, завищена та підлягає уточненню. Внаслідок цього, сума інфляційних втрат за простроченими кредитом та процентами, що підлягає стягненню, становить 8215,70 грн.

Також, позивачем, при нарахуванні пені за порушення відповідачем терміну сплати кредиту та відсотків по кредиту, невірно вказано кількість днів у році - 360 днів, адже у 2012 році кількість днів складала 366 днів, а у 2013 році кількість днів складає 365 днів. Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення зобов'язання. Тому, при обчисленні розміру пені слід керуватися не кількістю днів у році, яка береться для визначення сторонами Договору кредитної лінії розміру процентів за користування кредитом, а фактичною кількістю днів у році, в результаті чого, розмір пені, що підлягає стягненню, згідно позовних вимог, підлягає уточненню.

Внаслідок цього, сума пені, нарахованої за порушення відповідачем терміну сплати кредиту становить 3404,79 грн., а сума пені за порушення відповідачем терміну сплати відсотків по кредиту становить 952,02 грн.

Отже, як вбачається із представлених суду матеріалів, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком у розмірі 74050 (сімдесят чотири тисячі пятдесят) гривень 14 коп., що складається із:

простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі - 45364,00 грн.

простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі - 15509,66 грн.

суми пені за простроченим кредитом та процентами в розмірі - 4356,81 грн.

суми інфляційних втрат за простроченим кредитом та процентами в розмірі - 8215,70 грн.

суми штрафу за порушення строків повернення кредиту та процентів в розмірі - 603,97 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, уточнені позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а також подано уточнення (збільшення) позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не спростував, не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, суд прийшов до висновку, що уточнені (збільшені) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» (м. Київ) до Приватного підприємства «Арома-Львів» (Львівська обл., с. Семенівка) в частині стягнення простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів в розмірі - 45364,00 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами в розмірі - 15509,66 грн., суми пені за простроченим кредитом та процентами в розмірі - 4356,81 грн., суми інфляційних втрат за простроченим кредитом та процентами в розмірі - 8215,70 грн., суми штрафу за порушення строків повернення кредиту та процентів в розмірі - 603,97 грн. підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1720,50 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення №60352315 від 01.02.2013 року на суму 1720,5 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Уточнені (збільшені) позовні вимоги - задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Арома-Львів» (81162, Львівська обл., Пустомитівський район, с. Семенівка, код ЄДРПОУ 34311754, п/р №26001380173001 у Філії ВАТ КБ «Надра») на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» (04053, м. Київ, вул. Артема, 15 код ЄДРПОУ 20025456, р/р №35004258612008 в ПАТ КБ «Надра») заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі - 45364 (сорок п'ять тисяч триста шістдесят чотири) грн. 00 коп., прострочену заборгованість за нарахованими процентами в розмірі - 15509 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 66 коп., суму пені за простроченим кредитом та процентами в розмірі - 4356 (чотири тисячі триста п'ятдесят шість) грн. 81 коп., суму інфляційних втрат за простроченим кредитом та процентами в розмірі - 8215 (вісім тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 70 коп., суму штрафу за порушення строків повернення кредиту та процентів в розмірі - 603 (шістсот три) грн. 97 коп., а також судовий збір в розмірі 1715 (одна тисяча сімсот пятнадцять) грн. 85 коп.

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.