Ухвала суду № 30241065, 18.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/540/13 18.03.2013 18.03.2013 18.03.2013

Провадження №22-ц/784/793/13 Головуючий у 1-й інстанції Марценюк С.А.

Категорія 37 Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Ухвала

Іменем України

18 березня 2013 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Лисенка П.П.,

суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,

з секретарем судового засідання Дубовою К.В.,

за участі: позивача ОСОБА_3

представника позивача ОСОБА_4,

відповідача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Братського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 року, ухвалене за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та зміну черговості одержання права на спадкування,

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем та зміну черговості одержання права на спадкування.

В позовній заяві посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7, з яким вона проживала однією сім'єю з січня 2006 року по день його смерті, вели спільне господарство і мали спільний бюджет, тому є спадкоємцем четвертої черги за законом.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1

Спадщину прийняв відповідач, який є братом померлого та спадкоємцем другої черги за законом. Вона також прийняла спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини за законом до Братської державної нотаріальної контори Миколаївської області.

Позивач вказувала на те, що ОСОБА_7 тривалий час перебував у безпорадному стані через тяжку хворобу, а вона ним опікувалася, постійно доглядала, надавала матеріальну та іншу допомогу, тому вважає, що має право на спадкування разом із спадкоємцем другої черги.

Посилаючись на вказані обставин та неможливість оформлення своїх спадкових прав в нотаріальному порядку, позивачка просила задовольнити позов в повному обсязі, встановити факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем ОСОБА_7 з січня 2006 року по день його смерті, змінити черговість одержання права на спадкування та надати їй право на спадкування разом із спадкоємцем другої черги за законом.

Рішенням Братського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду просила його скасувати та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Вирішуючи спір таким чином, як викладено в оскаржуваному рішенні, місцевий суд виходив із того, що позивач не доказала належними та допустимими доказами факт її проживання зі спадкодавцям однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини, а також те, що вона матеріально забезпечувала спадкодавця, а останній був у безпорадному стані через тяжку хворобу.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_1, виданого 15 лютого 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Братського районного управління юстиції Миколаївської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_7

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшла 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1 та належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого Братською державною нотаріальною конторою Миколаївської області 09 грудня 2010 року, зареєстрованого в реєстрі за №1507.

Згідно довідки Братської державної нотаріальної контори Миколаївської області №932-01-16 від 26 листопада 2012 року, після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 заведена спадкова справа за №115/2011. З заявами про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Ст.256 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у тому числі і факт проживання зі спадкодавцем однією сім'єю.

До відносин спадкування необхідно застосовувати законодавство, чинне на час відкриття спадщини, - норми ЦК України 2003 р., що набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Так, згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Порядок та строки прийняття спадщини спадкоємцями передбачені положеннями глави 87 ЦК України, зокрема, ст.ст.1268-1270 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 цього Кодексу.

За правилами ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно зі ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п.21 постанови №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила ч.2 ст.3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Отже, при вирішенні даної категорії справи, необхідно виходити з того, що до спадкоємців четвертої черги належить не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Тобто, для підтвердження проживання однією сім'єю необхідно підтвердити факт ведення спільного господарства зі спадкодавцями, наявність спільного бюджету, піклування та підтримку один одного морально і матеріально.

Між тим, в матеріалах справи відсутні документи підтверджуючі спільне проживання позивачки зі спадкодавцем, час спільного проживання, що вони були пов'язані між собою спільним побутом, та що зазначений п'ятирічний строк виповнився на момент відкриття спадщини.

Навпаки, судом першої інстанції встановлено, що позивачка лише надавала спадкодавцю епізодичну допомогу та була зареєстрована за іншою адресою. Тобто остання не втрачала зв'язку з місцем свого постійного проживання. Окрім того, не було встановлено, що позивачка протягом тривалого часу опікувалась, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцю. Хоча, у відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Не може бути визнано доказом акт від 16 березня 2012 року, на який в апеляційній скарзі посилається позивачка, оскільки судом першої інстанції відповідно до ст.212 ЦПК України йому дана належна правова оцінка. До того, ж даний акт не містить доказів наявності між позивачкою та спадкодавцем спільних прав та обов'язків, що є обов'язковою ознакою проживання однією сім'єю, відомостей щодо ведення спільного господарства та спільного бюджету.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтовано керувався тим, що підстав для визнання ОСОБА_2 спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_7, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, та зміни черговості одержання права на спадкування не було.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, повно та всебічно дослідив обставини справи, належно оцінив надані сторонами докази й дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому рішення суду є законним і обґрунтованим, а апеляційна скарга в межах її доводів, на підставі ст.308 ЦПК України, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303,308,315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а рішення Братського районного суду Миколаївської області від 17 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий Судді: