Постанова № 30239848, 27.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2013 р. Справа№ 06/5026/1756/2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Рябухи В.І.

суддів: Кондес Л.О.

Ропій Л.М.

при секретарі: Реуцькій Т.О.,

за участю представників:

від позивача Сердюк О.М., дов. від 12.11.12,

від відповідача Овдіна Ю.Б., дов. від 04.02.13 №2-286,

від третьої особи не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековторресурс"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.13 (дата підписання - 05.02.13)

у справі №06/5026/1756/2012 (суддя Анісімов І.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековторресурс"

до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" Філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління держаної фінансової інспекції України в Черкаській області

про стягнення 36270,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 31.01.13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековторресурс" (далі - позивач) до Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", Філії "Управління магістральних газопроводів "Черкаситрансгаз" (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Управління держаної фінансової інспекції України в Черкаській області (далі - третя особа) про стягнення 36270,00 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 4270,00 грн. боргу, 661,73 грн. витрат на проїзд та 207,79 грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог в сумі 32000,00 грн. основного боргу, 905,90 грн. послуг спеціаліста та 362,36 грн. витрат, понесених стороною - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.13 скасувати в частині відмови в стягненні 32000,00 грн. основного боргу, постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткова угода від 30.01.12 №1 про зміну вартості 1 кг металобрухту направлена відповідачем позивачу лише 01.02.12, а тому нова вартість металобрухту не може бути застосована до поставки, здійсненої 31.01.12, оскільки угода була підписана позивачем пізніше, ніж здійснено поставку.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 04.03.13 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Рябуха В.І., судді Кондес Л.О., Ропій Л.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.03.13 прийнято апеляційну скаргу до розгляду та порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 27.03.13. Доказами належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали від 04.03.13) позивачу - 07.03.13, відповідачу та третій особі - 06.03.13, долучені до матеріалів справи.

20.03.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач подав відзив на апеляційну скаргу.

27.03.13 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду відповідач надав клопотання про заміну ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" її правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз".

Згідно п.1.2 Статуту ПАТ "Укртрансгаз", затвердженого рішенням установчих зборів ПАТ "Укртрансгаз" від 25.12.12, ПАТ "Укртрансгаз" є правонаступником ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України".

Факт правонаступництва підтверджено довідкою АБ №640216 з ЄДРПОУ від 03.01.13.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.03.13 замінено Дочірню компанію "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" її правонаступником Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз".

У судовому засіданні 27.03.13 представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.13 скасувати в частині відмови в стягненні 32000,00 грн. основного боргу, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині.

Представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги позивача, а матеріали справи дозволяють розглянути апеляційну скаргу без участі третьої особи, на думку колегії суддів, відсутні підстави для відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Згідно зі ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача та відповідача, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст. 530 ЦК України).

В ст. 655 ЦК України зазначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, 20.12.11 між сторонами укладено договір №1112071116 купівлі-продажу металобрухту (далі - договір), відповідно до якого продавець (відповідач) зобов'язується передати у власність покупця (позивача), а покупець прийняти та оплатити металобрухт чорних металів (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.3 договору ціна за 1 кг металобрухту на момент укладання договору складає 14,50 грн. без ПДВ. При зміні ринкових цін продавець має право змінювати вартість металобрухту за погодженням сторін.

Розрахунок за металобрухт здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок продавця на умовах 100% попередньої оплати за кожну партію металобрухту протягом десяти банківських днів з моменту виставлення рахунку (п.2.2 договору).

У пункті 3.1 договору зазначено, що відвантаження металобрухту здійснюється продавцем та оформляється актом приймання-передачі металобрухту.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 22.12.11 по 11.01.12 відповідачем виставлено позивачу рахунки від 21.12.11 №35, від 22.12.11 №36, від 23.12.11 №37, від 11.01.12 №1 та №2, кожен на оплату 449500,00 грн. за металобрухт, з розрахунку 14,50 грн./1 кг.

Супровідним листом від 01.02.12 №713/03 відповідач направив позивачу проект додаткової угоди №1, яка датована 30.01.12, відповідно до якої запропонував внести зміни до п.1.3 договору і встановити ціну за 1кг металобрухту 15,50 грн.

Таким чином, рахунки від 16.02.12 №27 на суму 496000,00 грн. та від 29.02.12 №29 на суму 410750,00 грн. виставлені відповідачем з розрахунку 15,50 грн./1 кг металобрухту.

Згідно наявних в матеріалах справи актів приймання металів чорних (вторинних) від 27.12.11 №1/к, №2/к, від 29.12.11 №3/к, №3/ка, від 03.01.12 №4/к, №5/к/1, від 05.01.12 №6/к, від 24.01.12 №1/11, №1/12, від 31.01.12 №31/01-1/16, №31/01-1/17, від 23.02.12 №60, №61, від 01.03.12 №82, №83 позивачем отримано 205580 кг металобрухту на загальну суму 3037070,00 грн. без ПДВ.

Однак, з копій платіжних доручень вбачається, що позивачем сплачено за металобрухт 3073340,00 грн.

Отже, у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 36270,00 грн., в зв'язку з чим позивач надіслав відповідачу листи від 20.03.12 №80 та від 22.05.12 №139, в яких вимагав повернути 36270,00 грн. попередньої оплати, на яку не здійснено поставку металобрухту.

За результатами операційного аудиту та моніторингу господарської операції по поверненню 36270,00 грн. головним державним фінансовим інспектором Черкаської обласної державної фінансової інспекції складено повідомлення від 26.04.12 №44, у якому зазначено, що 31.01.12 відповідачем здійснено поставку металобрухту по ціні 14,50 грн. на загальну суму 464145,00 грн., при необхідності проведення розрахунку з вартості 15,50 грн./1 кг. Тобто, загальна сума переданого металобрухту становить 496155,00 грн., а отже сума, яка підлягає поверненню позивачу складає 4260,00 грн., що на 32010,00 грн. менше, ніж заплановано. Тому, господарська операція по поверненню коштів в сумі 36270,00 грн. не підлягає узгодженню.

На основі повідомлення від 26.04.12 №44, відповідач у відповідях від 28.05.12 №780/13 та від 06.06.12 №3386/13 повідомив, що ним під час поставки металобрухту 31.01.12 по накладних від 30.01.12 застосовано невірну ціну за 1 кг металобрухту (14,50 грн./1 кг, замість 15,50 грн./1 кг), тому відповідач направляє позивачу коригуючі накладні від 25.05.12 №1,2,3, оскільки наявна додаткова угода №1 від 30.01.12 про зміну вартості 1 кг металобрухту. За даними відповідача, розбіжність у вартості металобрухту, що була зазначена та мала бути зазначена при поставці складає 32000,00 грн., а тому його заборгованість перед позивачем становить 4270,00 грн. (36270,00 грн. - 32000,00 грн.).

Отже, враховуючи викладене вище та наявність додаткової угоди №1 від 30.01.12, спірними є поставки металобрухту згідно накладних від 31.01.12 №31/01-1/16, №31/01-1/17.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.188 Господарського кодексу України (далі - ГК України) сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно ч.1 ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.651 ЦК України).

В ч.3 ст.653 ЦК України зазначено, що в разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Отже, як було зазначено вище, 01.02.12 супровідним листом №713/03 відповідач направив позивачу проект додаткової угоди №1, яка датована 30.01.12, та відповідно до якої пропонується внести зміни до п.1.3 договору і встановити ціну за 1кг металобрухту 15,50 грн. замість 14,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що додаткова угода №1, датована 30.01.12, проте підписана керівником позивача лише 06.02.12.

Відповідно до п.5 додаткова угода №1 набирає чинності з моменту підписання її сторонами та скріплення печатками сторін.

Враховуючи, що договірне зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про його зміну обома сторонами, а відповідач надіслав оферту (пропозицію) змінити істотну умову договору - ціну 01.02.12, і позивач акцептував (прийняв) її 06.02.12, колегія суддів не вбачає підстав вважати, що додаткова угода №1 погоджена та підписана обома сторонами 30.01.12.

Таким чином, з аналізу правових норм вбачається, що корегування в майбутньому вартості металобрухту, поставленого 31.01.12, з розрахунку 15,50 грн./1 кг є безпідставним та неправомірним, адже на момент цих поставок позивач ще не прийняв пропозицію відповідача щодо зміни ціни 1 кг металобрухту.

Відповідачем не надано суду апеляційної інстанції ґрунтовних пояснень та належних доказів на підтвердження законності застосування до поставки, здійсненої 31.01.12, умов додаткової угоди №1, датованої 30.01.12, але направленої позивачу 01.02.12 та підписаної ним 06.02.12.

З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог в сумі 4270,00 грн., тоді як до стягнення підлягає 36270,00 грн. попередньої оплати.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача 1929,99 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи, з яких: 661,73 грн. - вартість проїзних документів (квитків), 362,36 грн. за послуги спеціаліста в галузі права, 905,90 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи (згідно уточнень позовних вимог від 23.01.13), з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, пов'язаних з угодою про надання послуг щодо ведення справи у суді, та належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

В контексті ст. 44 ГПК України судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

Згідно ст.48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Таким чином, відшкодуванню підлягають лише судові витрати на оплату послуг адвоката.

Поняття "послуги адвоката" і "правова допомога" за своїм змістом є схожими, проте перше поняття є складовою другого й виокремлюється з нього за суб'єктною ознакою.

Згідно правової позиції Конституційного Суду України, викладеної в абз.3 п.4 мотивувальної частини рішення від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника, суб'єктами надання правової допомоги є: державні органи, до компетенції яких належить надання правової допомоги; адвокатура як спеціально уповноважений недержавний професійний правозахисний інститут; суб'єкти підприємницької діяльності, які надають правову допомогу клієнтам в порядку, визначеному законодавством; об'єднання громадян для здійснення й захисту своїх прав та свобод.

Таким чином, правову допомогу може надавати широке коло суб'єктів, а послуги адвоката - лише адвокат.

З трудової угоди від 12.11.12 №7 вбачається, що ТОВ "Ековторресурс" уклало договір про надання послуг з фізичною особою Сердюком О.М.

Оскільки у ГПК України мова йде лише про витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, то відсутні підстави для відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану фахівцями в галузі права, які не є адвокатами.

Витрати позивача на відрядження його представника, який не є адвокатом, та інші понесені витрати, пов'язані з розглядом справи, згідно Господарського процесуального кодексу України не носять обов'язкового характеру, а відтак відшкодуванню не підлягають.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, з огляду на викладене вище, рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.13 підлягає скасуванню в частині відмови в стягненні 32000,00 грн. попередньої оплати та в задоволенні вимоги про стягнення 661,73 грн. вартості проїзних документів.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековторресурс" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 31.01.13 скасувати в частині відмови в стягненні 32000,00 грн. попередньої оплати та в задоволенні вимоги про стягнення 661,73 грн. вартості проїзних документів, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековторресурс" (69006, м.Запоріжжя, пр-т Металургів, б.6, код 34373632) 36270 (тридцять шість тисяч двісті сімдесят) грн. 00 коп. попередньої оплати, 1609 (тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору за подання позовної заяви.

В решті позовних вимог відмовити."

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, буд.9/1, код 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековторресурс" (69006, м.Запоріжжя, пр-т Металургів, б.6, код 34373632) 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи №06/5026/1756/2012 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Дану постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Рябуха В.І.

Судді Кондес Л.О.

Ропій Л.М.