Постанова № 30239408, 28.03.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/1515/13-а

2-а/248/36/2013

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(вступна та резолютивна частина)

27 березня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Носовської Л.О.

при секретарі - Тарасової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання здійснити певні дії ,-

Керуючись Законом України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 01.01.2011р., Законом України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 08.07.2011р., чинним Законом України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.2, 7, 8, 9, 23, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19 серпня 2012 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області з 19 серпня 2012 року зробити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці , встановивши щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" діючого судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання .

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області з 19 серпня 2012 року виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" діючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Вступна і резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 27.03.2013 року.

Суддя:

ПОСТАНОВА 2а/248/36/2013

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 248/1515/13-а

27 березня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Носовської Л.О.

при секретарі - Тарасової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьк адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області про визнання бездіяльності незаконною та зобовьязання здійснити певні дії ,-

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області (далі - УПФУ) , в якому просила визнати незаконною бездіяльність УПФУ щодо відмови їй у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, зобов,язати УПФУ з 1 січня 2012 року зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, встановити розмір цього утримання 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" / далі Закон/ діючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання , зобов,язати УПФУ з 1 січня 2012 року виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону діючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Позов обґрунтовує тим, що являється суддею у відставці. Наказом Харцизького міського суду Донецької області від 07 липня 2010 року на підставі Постанови Верховної Ради України від 03 червня 2010 року «Про звільнення суддів», її було звільнено у відставку з 08 липня 2010 року з посади судді Харцизького міського суду Донецької області. Виплата щомісячного довічного грошового утримання призначена їй у розмірі 90% від заробітної плати працюючого судді у розмірі, визначеному діючим на той час Законом України «Про статус суддів». Проте, Законом України « Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року був змінений порядок визначення щомісячної винагороди суддів місцевих судів та відповідно до вимог ст..129,138 даного Закону питання суддівської винагороди та виплати щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці регулюються виключно цим Законом, внаслідок чого не може визначатись іншими нормативно-правовими актами. Згідно ст..138 даного Закону довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету та саме органами Пенсійного фонду України повинен здійснюватись перерахунок раніше призначеного довічного грошового утримання з дня виникнення права на відповідний перерахунок. З 1 січня 2012 року і з 1 січня 2013 року змінилася система оплати праці суддів, що є зміною системи оплати праці не тільки через збільшення сум виплат, а й через види і кількість складових виплат, що становлять заробітну плату судді (суддівську винагороду), як це передбачено ст.129 Закону .

05 лютого 2013 року вона звернулась до УПФУ в м.Харцизьку з вимогою з 1 січня 2012 року провести перерахунок довічного утримання відповідно до нової системи оплати праці суддів , в чому їй було відмовлено з посиланням на те, що перерахунок згідно до ст..138 Закону передбачено суддям Конституційного суду України. Вважає вказану відмову протиправною, оскільки відмова звужує її матеріальне становище та порушує принципи соціального забезпечення суддів.

Просить визнати незаконною бездіяльність відповідача та зобов'язати з 1 січня 2012 року провести перерахунок та виплачувати щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону діючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання .

Представник відповідача - УПФУ в м.Харцизьку позовні вимоги не визнав, та пояснив, що позивачка знаходиться на обліку в УПФУ в м.Харцизьку з 8 липня 2010 року та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, передбачене статтею 138 Закону від 07.07.2010 № 245З-VI. В статті 138 "Пенсія або довічне грошове утримання судді у відставці" Закону зазначене наступне: ч.1 - судді, який вийшов у відставку, при досягненні пенсійного віку виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або, за його вибором, щомісячне довічне грошове утримання; ч.2 - суддя у відставці, який не досяг пенсійного віку, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею пенсійного віку за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу»; ч.3 - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більш ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного грошового утримання; ч.4 - у разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок; ч.5 - пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), одержуваного суддею після виходу у відставку. Довічне грошове утримання виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів державного бюджету.

Абзацом третім пункту 1 Постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 р. № 2863 (далі - Постанова № 2863) встановлено, що довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем проживання. Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік" було зупинено на 2007 рік дію абзацу третього пункту 1 Постанови №2863 щодо визначення органів, які виплачують щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці (пункт 49 статті 71), і встановлено, що в 2007 році довічне грошове утримання здійснюється органами Пенсійного фонду України (стаття 104). Такий порядок було затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2006 №21-3. Цей порядок визначав механізм призначення, перерахунку, виплати та припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання органами Пенсійного фонду України.

Керуючись вказаними нормативними документами, судовими органами з 01.02.2007р. були передані документи для продовження виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органам Пенсійного фонду України. Абзацом третім пункту 1 постанови №2863, в редакції, яка була чинною протягом 2007 року, передбачалось проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у разі зміни заробітної плати суддів.

18.06.2007р. Конституційним Судом України положення пункту 49 статті 71 та статті 104 Закону України "Про державний бюджет України на 2007рік" визнано неконституційними. У зв'язку з цим постановою Правління Пенсійного фонду України від 06.08.2007р. №15-1 було скасовано постанову Правління Пенсійного фонду України від 22.12.2006р. №21-3. За дорученням Кабінету Міністрів України від 21.09.2007 № 40226/1/1-07 до кінця 2007 року органами Пенсійного фонду України проводились призначення, перерахунки та виплата щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці. Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік» та внесення змін до деяких законодавчих актів" внесені зміни до ст.43 Закону України "Про статус суддів", зокрема, щодо призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці органами Пенсійного фонду України

(пункт 61 II розділу Закону). Крім того, внесені зміни до пункту 1 постанови №2863. А саме, виключені положення абзацу третього щодо виплати довічного грошового утримання суддям у відставці судовими органами та проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання судді у разі зміни заробітної плати суддів (пункт 63 II розділу Закону).

Відповідно до вказаних змін чинного законодавства постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 р. №3-1 затверджено Порядок подання документів для призначення і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України (далі Порядок №3-1). Цей порядок визначає механізм призначення, виплати та припинення виплати щомісячного довічного грошового утримання органами Пенсійного фонду України. Враховуючи вказані зміни в чинному законодавстві, з 01.01.2008р. були відсутні законні підстави для проведення перерахунків щомісячного довічного грошового утримання.

22.05.2008р. Конституційний Суд України визнав такими, що не відповідають Конституції України положення, зокрема, пунктів 62 та 63 II розділу 3акону України "Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до окремих законодавчих актів".

Таким чином, з 22.05.2008р. виплата та перерахунки щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці у разі зміни заробітної плати працюючих суддів повинні були проводитись судовими органами, а не органами Пенсійного фонду України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 № 2453-УІ, ст.138 якого передбачено виплату довічного грошового утримання органами ПФУ.

На даний час управлінням проводиться призначення та виплата щомісячного довічного грошового утримання на підставі вищевказаного Закону та Порядку №3-1, якими проведення перерахунків суддям місцевих судів у відставці не передбачено.

Згідно матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 працювала на посаді судді Харцизького міського суду Донецької області. Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 07.07.2010 №2453-УІ передбачено проведення перерахунку довічного грошового утримання лише суддям Конституційного суду України. На підставі викладеного представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харцизького міського суду від 05 березня 2013 року у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду із позовом залишено без розгляду позовні вимоги ОСОБА_1, в частині визнання незаконною бездіяльності УПФУ щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання за період з 01 січня по 18 серпня 2012 року , зобов'язання УПФУ з 1 січня по 18 серпня 2012 року зробити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді, встановивши розмір щомісячного довічного грошового утримання - 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" діючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання , зобов'язання УПФУ з 1 січня по 18 серпня 2012 року виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" діючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання .

Суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав

Судом встановлено, що позивачка є професійним суддею та має відповідний статус, тобто наділена всіма правами та обов'язками передбаченими Конституцією та законами України. Одним зі складових правового статусу професійного судді було та є право на відставку, а також право судді у відставці отримувати щомісячне довічне грошове утримання.

Досліджуючи правове поняття «щомісячне довічне грошове утримання судді», Конституційний суд України у мотивувальній частині рішення від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011, вказав, що це утримання є

самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячне грошове утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов'язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці сплачує Пенсійний фонд України за рахунок Державного бюджету, діючому судді виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України вказує про неможливість звуження змісту та об'єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював аналогічні правові позиції стосовно гарантій незалежності суддів, їх матеріального та соціального забезпечення у рішеннях, а саме: від 24 червня 1999 року №6-рп/99, від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (справа про пільги, компенсації та гарантії), від 1 грудня 2004 року №19-рп/2004 ( справа про припинення дій чи обмеження пільг, компенсацій та гарантій), від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 (справа про пенсії та щомісячне довічне грошове утримання), від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 ( справа про гарантії незалежності суддів); рішення №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року.

З матеріалів справи вбачається, що Наказом Харцизького міського суду Донецької області №23-к від 07 липня 2010 року на підставі Постанови Верховної Ради України від 03 червня 2010 року №2315-VI «Про звільнення суддів» позивачку ОСОБА_1 звільнено з займаної посади судді Харцизького міського суду 07 липня 2010 року у зв'язку з поданням заяви про відставку. У зв'язку з виходом позивачки у відставку їй призначене щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90% заробітної плати діючого судді.

05 лютого 2013 року позивачка звернулася до УПФУ в місті Харцизьку із заявою про перерахунок суми щомісячного довічного грошового утримання починаючи з 01.01.2012р. без обмеження його граничного розміру, у зв'язку із зміною з 01.01.2012р. та 01.01.2013р. системи оплати праці суддів.

На письмове звернення позивача УПФУ в місті Харцизьку 14 лютого 2013року надана відповідь про відсутність у позивачки права на перерахунок.

Оцінивши обставини справи та проаналізувавши норми діючого законодавства, суд вважає, що відмова відповідача перерахувати позивачці щомісячне довічне грошове утримання відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» є неправомірною, і не приймає до уваги відповідні доводи відповідача за наступними підставами.

Позивачка набула статус судді у відставці 08 липня 2010 року, коли вказані правовідносини регулювалися Законом України «Про статус суддів» .

Законом України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року , який набрав чинності 01 січня 2011 року, змінений порядок визначення щомісячної винагороди суддів місцевих судів.

Частина 3 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції в редакції від 01.01.2011 року встановлювала, що «Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не більше ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання».

Таким чином, на час виходу у відставку позивачки, Законом були визначені принципи призначення щомісячного довічного грошового утримання, які були використані при його призначенні позивачці. По-перше, це наявність стажу роботи на посаді судді більш ніж 20 років та % відношення щомісячного довічного грошового утримання від заробітної плати працюючого судді на відповідній посаді. При цьому, Закон мав нормативну формуліровку: «грошове утримання судді працюючого на відповідній посаді», а також на нормативну формуліровку «виплачується». Підкреслюється, що саме не свого заробітку. Отже

можна сказати, що законодавством була передбачена можливість зміни розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці при наявності зміни розміру заробітної плати діючого судді, тобто закріплений принцип, який надавав можливість перегляду щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни розміру заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру. Це є однієї зі складових незалежності суддів.

Судом встановлено, що відставка позивачки до цього часу не припинялася, тобто правовідносини її статусу судді у відставці продовжуються. При наявності та зберіганні статусу позивача, було прийнято зміни до Закону України «Про судоустрій та статус суддів» 01 січня 2012 року. Також Законом України «Про судоустрій та статус суддів» / ст..109/ передбачено зберігання звання судді у відставці, принципи недоторканності суддів, вихід у відставку.

У частині 3 статті 138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» чинного на момент розгляду справи визначено, що «щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді». При цьому, нормативного терміну про дію положення про виплату довічного грошового утримання судді у відставці у % відношенні до грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, у відповідності до діючого закону, немає. Декілька змінилася база для нарахування щомісячного довічного грошового утримання: грошове утримання судді з якого був сплачений єдиний внесок на обовязкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування судді, який працює на відповідній посаді.

Розглядаючи норми Закону України «Про судоустрій та статус суддів» у контексті тривалості правовідносин позивача та збереження його статусу судді у відставці, суд виходить з правового поняття «дія закону у часі».

Нормативно-правові акти втрачають силу, якщо в дію вводяться нові нормативні акти, які встановлюють інше регулювання аналогічних питань. У цьому випадку відбувається фактична втрата нормативним актом юридичної сили.

Принцип перспективної дії нової норми вказує, що нова норма поширюється тільки на відносини, які виникли після введення її у дію ( регулює те, що буде); норма, що відміняється, зберігає свою дію до відносин, які виникли до вступу у дію нової норми ( т.з. «пережиття закону»). Принцип негайної дії нової норми ( норма регулює те, що є та, що буде) та негайного припинення дії старої норми свідчить, що якщо відносини є довготривалими та виникли під час дії старої норми, то з часу введення у дію нової норми, вказані правовідносини регулюються новою ( права та обовязки правовідносин змінюються з часу введення у дію нової норми). При цьому, прийняті рішення та вчинені дії за часи господарювання «старої» норми, зберігають свою силу. Принцип зворотної дії ( зворотної сили) нової норми вказує на те, що вона розповсюджується на факти та правовідносини, які виникли до введення її у дію. Тобто нова норма регулює те, що було, що є та що буде. Стара норма припиняє свою дію до часу формальної відміни.

При цьому не має зворотньої сили Закон, який відміняє чи звужує права, обмежує їх використання. Такий загально прийнятий принцип випливає з положень ст.22,58 Конституції України.

Пунктом 2 Заключних та Перехідних положень ( розділ П) Закону України «Про міри законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року встановлюється, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не розповсюджується на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до вступу у силу цього Закону. Тобто має місце принцип дій нормативно-правового акту в часі «переживання закону», коли закон втративши юридичну силу, за спеціальною вказівкою нового закону, може продовжити регулювати деякі питання.

Згідно до ч.2 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 08.07.2011р. суддя, який не досяг віку, встановленого ч.1 ст.138, отримує щомісячне довічне грошове утримання. А у ч.3

ст.138 Закону вказано, що щомісячне довічне грошове утримання виплачують судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Вказані юридичні терміни ідентичні термінам попередньої редакції Закону (від 01.01.2011р.). Також вказані норми не передбачають процентного співвідношення щомісячного довічного грошового утримання від «свого» заробітку ( на відміну від пенсії у загальноприйнятому понятті), а передбачають саме «виплату» від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Тобто суд, з урахуванням принципів призначення, отримання та виплати щомісячного довічного грошового утримання, передбачених у попередній редакції Закону, регулюючи тривалі правовідносини (позивача) новим Законом, вважає, що дія положень ч.3 ст.138 Закону в редакції від 08.07.2011 року по суті та змісту може бути застосована до розглянутих правовідносин позивачки, до її права на отримання щомісячного довічного грошового утримання у процентному відношенні до грошового утримання суддів, працюючих на відповідних посадах на сьогодення. Наведене закріплено у рішеннях Конституційного суду України, що стосуються правових понять інституту судді у відставці, поняття щомісячного довічного грошового утримання, принципів незалежності суддів, що вказано конституційним судом, зокрема, про неможливість відміни та звуження змісту та об'єму статусу суддів; про неможливість звуження досягнутого рівня незалежності суддів; про неможливість диспропорції у матеріальному забезпеченні судів та суддів різних рівнів; про неможливість суттєвої диспропорції у грошовому забезпеченні працюючих суддів та суддів у відставці; про неможливість відміни принципу, як перегляд щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни заробітної плати працюючим суддям, виходячи з її нового розміру.

В іншому випадку гарантії нарахування щомісячного довічного грошового утримання позивачеві суттєво звузять зміст, об'єм статусу судді, рівень його соціального захисту, відповідно звузяться гарантії незалежності суддів, оскільки виходячи у відставку, суддя мав право на перегляд розміру виплат щомісячного довічного грошового утримання при зміні заробітку діючого судді, тлумачення нової редакції закону, що він ніби-то не передбачає перегляду щомісячного довічного грошового утримання, протиречить змісту закону та Конституції.

Змін у Конституцію України, норми якої є нормами прямої дії, у цій частці ( ст.22, ст.126), у Закон України «Про бюджет на 2012 рік», рішення КС України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 (справа № 1-11/2012 року «про соціальні виплати») не вносилося. Щомісячне довічне грошове утримання на відміну від пенсії та інших соціальних виплат для інших громадян має особливий статус: є невід'ємною частиною гарантії незалежності суддів. Тільки судді мають право як на пенсію при досягненні визначеного віку, так і на щомісячне довічне грошове утримання коли йдеться про відставку при наявності суддівського стажу. При цьому щомісячне довічне грошове утримання нараховується відповідно від грошового утримання судді, працюючого на відповідній посаді.

Розглядаючи положення ч.4 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 08.07.2011р. про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання суддям Конституційного Суду, в аспекті можливого застосування положень ч.4 до правовідносин позивача, суд виходить з того, що у ч.4 ст.138 Закону вказане про перерахунок призначеного раніш щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду. Будова норми свідчить, що акцент робиться на термін «перерахунок», за відсутності терміну «виплата». Положення вказаної норми, з урахуванням «історії» всього законодавства, надають підстави суду вважати, що законодавець знову виділив таку регуляцію, підкресливши можливість виплати щомісячного довічного грошового утримання виходячи з грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, усім суддям, які вийшли у відставку до прийняття нового закону.

Більш того, статус і гарантії незалежності усіх суддів однакові, незважаючи на рівень чи юрисдикцію суду. Про наведене свідчить Закон України «Про судоустрій та статус суддів» (ст.ст.1,3,4), Конституція України (ст.ст.6,127,128), Закон України «Про Конституційний Суд України» (ст.ст. 18,29). Наведене свідчить, що вихід у відставку у різний час для суддів не може впливати на розмір щомісячного довічного грошового утримання, що відповідає принципу справедливості та юридичної рівності у праві.

Системний підхід до змісту ч.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 08.07.2011 року, де йдеться, що «Виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного відповідно до цієї статті, на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії впорядку та на умовах, передбачених Законами України «Про прокуратуру», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплат та надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України», з урахуванням часу прийняття вказаної норми, набрання законної чинності, внесення змін, обставин таких змін, (частина п'ята статті 138 із змінами, внесеними згідно із Законом №2856-У1 від 23.12.2010 року в редакції Закону № 3668-У1 від 08.07.2011), надає підстави вважати, що дія вказаної норми розповсюджується на відносини, які виникли після її прийняття у вказаному вигляді, тобто на осіб, які вийшли у відставку після набрання чинності ч.5 ст.138, при призначенні їм щомісячного довічного грошового утримання вперше.

Виходячи із зазначеного вище, суд вважає, що виплата позивачці довічного грошового утримання судді у відставці не може бути обмежена вказаним у ч.5 ст.138 максимальним розміром.

Крім того, згідно п.2 Заключних та Перехідних положень (розділ П) Закону України «Про міри законодавчого реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 року, обмеження пенсії ( щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не розповсюджується на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до вступу у силу вказаного Закону. А саме, Закон це є підстава для останніх змін вимог ч.5 ст.138 Закону України «Про судоустрій та статус суддів». Всілякі трактування та зміни закону щодо обмеження щомісячного довічного грошового утримання максимальним розміром, про нарахування щомісячного довічного грошового утримання у процентному співвідношенні до посадового окладу, були і раніше, однак такі зміни законодавства визнавалися Конституційним Судом України неконституційними ( рішення № 4-рп/2007 від 18 червня 2007 року, рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року) за мотивами неможливості звуження змісту та об'єму статусу судді, збереження основної гарантії незалежності суддів, неможливості зниження незалежності суддів, неможливості диспропорції у матеріальному забезпеченні судів та суддів різних рівнів, неможливість суттєвої диспропорції у грошовому забезпеченні працюючих суддів та суддів у відставці, неможливість відміни принципу перегляд щомісячного довічного грошового утримання у разі зміни заробітної плати працюючого судді, виходячи з її нового розміру.

Суд вважає, що після введення в дію положень статті 129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тобто з 1 січня 2012 року, суддя у відставці має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі, який передбачений частиною 3 статті 138 вказаного Закону, у зв'язку з чим відповідач, виплачуючи таке утримання в меншому розмірі, діє всупереч вимогам чинного законодавства,тобто протиправно.

Оскільки ухвалою Харцизького міського суду від 05 березня 2013 року у зв'язку із пропуском строку звернення до адміністративного суду із позовом залишено без розгляду частину позовних вимог ОСОБА_1 за період з 1 січня по 18 серпня 2012 року , підлягають задоволенню позовні вимоги позивачки про визнання незаконною бездіяльністі УПФУ в місті Харцизьку щодо відмови їй у перерахунку з 19 серпня 2012 року щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, зобов'язання УПФУ в місті Харцизьку з 19 серпня 2012 року зробити їй перерахунок щомісячного довічного грошового утримання

судді, встановити розмір цього утримання 90% від суддівської винагороди визначеної ст.129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» діючого судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання , зобов'язання УПФУ в м.Харцизьк з 19 серпня 2012 року виплачувати їй щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, в розмірі 90% від суддівської винагороди визначеної ст.129 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» діючого судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Керуючись Законом України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 01.01.2011р., Законом України «Про судоустрій та статус суддів» в редакції від 08.07.2011р., чинним Законом України «Про судоустрій та статус суддів», ст.ст.2, 7, 8, 9, 23, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 19 серпня 2012 року.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області з 19 серпня 2012 року зробити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці , встановивши щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" діючого судді, який працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання .

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в місті Харцизьку Донецької області з 19 серпня 2012 року виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90% від суддівської винагороди, визначеної ст.129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" діючого судді, який працює на відповідній посаді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Харцизький міський суд Донецької області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина 27 березня 2013 року.

Повний текст постанови складений 28 березня 2013 року.

Суддя