Рішення № 30239159, 26.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 905/1667/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка, ЄДРПОУ 00131268

до відповідача: Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго», м. Донецьк, ЄДРПОУ 03337119

про: стягнення 3 358,88 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пожидаєва В.В. - за дов. 353-13 «Д» від 22.01.2013р.

від відповідача: Березюк І.С. - за дов. №юр/7741 від 28.12.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення боргу за договором про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011р. у розмірі 3 358,88 грн., з яких: 3% річних - 471,60 грн. за період з 03.04.2012р. по 31.01.2013р., пеня - 2 358,02 грн. за період з 03.04.2012р. по 31.01.2013р. та інфляційні - 529,26 грн. за період з 01.02.2012р. по 31.03.2012р. та з 01.12.2012р. по 31.12.2012р.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509,525,526,530,625 Цивільного кодексу України та Правилами користування електричною енергією.

На підтвердження позовних вимог позивач надав договір на постачання електроенергії № 9999 від 01.03.2011р. з додатками, копію протоколу розбіжностей, копії актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період березень - червень, жовтень - грудень 2012 року, копії рахунків на сплату спожитої активної та реактивної електроенергії, розрахунок заборгованості за спожиту електроенергію, розрахунок штрафних санкцій та статутні документи підприємства.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив посилаючись на те, що його основною діяльністю є надання послуг щодо забезпечення тепловою енергією підприємств, установ, організацій та населення. Тарифи на теплову енергію встановлені нижче собівартості послуг, у зв'язку з чим, не забезпечується належний рівень рентабельності. Відповідач стверджує, що зараз перебуває у тяжкому фінансово-економічному стані і відповідно до балансу ВО «Новоазовськтепломережа» ОКП «Донецьктеплокомуненерго» станом на 01.01.2013р. загальна сума втрат складає 2 333,0тис.грн., дебіторська заборгованість - 3 123,1тис.грн. та кредиторська заборгованість - 15 679,1тис.грн. Відповідно балансу «Новоазовськтепломережа» за 12 місяців 2012р. понесло збитків на суму 1 922,4тис.грн. Загальна кредиторська заборгованість підприємства відповідача перед постачальниками природного газу, електроенергії, води та іншими кредиторами за період з 2007р. по 2012р. станом на 01.11.2012р., яка стягнута на рахунок кредиторів за рішеннями судів, складає 482 696 364,81 грн. З цих підстав відповідач просить відмовити в задоволенні вимог відносно стягнення з нього 3% річних та інфляційних, також просить зменшити пеню на 50 % та, в разі задоволення вимог позивача, розстрочити виконання рішення на 3 місяці.

На підтвердження свої доводів надав суду у копіях баланс підприємства та звіт про фінансові результати, а також статутні документи підприємства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

До приведення статутних документів у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» позивач мав назву Відкрите акціонерне товариство «Донецькобленерго».

Як вбачається, 01.03.2011р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 9999 (а.с.10), за умовами якого постачальник зобов'язався постачати електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 86154,578 кВт, а споживач зобов'язався оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами Договору.

Згідно із п.2.3.2 та п.2.3.4 договору споживач зобов'язується дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 4 «Порядок визначення обсягу електричної енергії та його вартості у розі завантаження схеми обліку нижче мінімально допустимого рівня та у разі невідповідності температурного режиму експлуатації засобів обліку вимогам, визначеним нормативно-технічними документами та/або паспортними даними засобів обліку» до цього договору. Оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та № 5 «Порядок розрахунків» до цього договору.

Відповідно до п.9 додатку № 5 до договору, для проведення остаточного розрахунку споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки споживача (уповноваженого представника споживача) для отримання рахунку постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. Оплата отриманого споживачем рахунку повинна виконуватись протягом не більше 7 календарних днів з моменту одержання цього рахунку.

Пунктом 4.2.1 договору сторони встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4 - 2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком № 5 договору «Порядок розрахунків за електроенергію», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком або в окремому розрахунковому документі.

Згідно п. 9.1 договору, з дати набрання чинності договору припиняють дію, раніше укладені договори на постачання електричної енергії, перелічені у п.9.1, в частині зобов'язань постачальника продавати електричну енергію споживачу, крім додатків, які у відповідності до п. 9.2 є невід'ємною частиною договору.

У пункті 9.10 договору сторони встановили, що договір набирає чинності з 01.01.2011р. і укладається на строк до 31.12.2011р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Розбіжності які виникли при укладанні договору № 9999 від 01.03.2011р. були урегульовані шляхом складання протоколу розбіжностей, який підписаний та скріплений печатками обох підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, поставив відповідачеві за період березень-червень 2012р., жовтень-грудень 2012р. активної електричної енергії в обсязі 231 400 кВт/год на суму 261 084,69 грн. та реактивної електричної енергії за той же період в обсязі 33 220 кВт/год на суму 1 380,01 грн., а відповідач її прийняв без заперечень, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами прийому-передачі електроенергії (а.с.31,34,37,40,43,47,49). Також позивач надавав відповідачу відповідні рахунки на оплату (а.с.29,30,32,33,35,36,38,39,41,42,44,45,46,48).

Так, рахунок за спожиту у березні 2012р. активну електроенергію на суму 66 684,18 грн. та реактивну електроенергію на суму 348,89 грн. отриманий відповідачем 26.03.2012р.; рахунок за спожиту у квітні 2012р. активну електроенергію на суму 46 561,02 грн. та реактивну електроенергію на суму 210,15 грн. отриманий відповідачем 25.04.2012р., рахунки за спожиту у травні 2012р. активну електроенергію на суму 717,77 грн. та реактивну електроенергію на суму 5,40 грн. отримані відповідачем 25.05.2012р.; рахунок за спожиту у червень 2012р. активну електроенергію на суму 681,62 грн. та реактивну електроенергію на суму 5,54 грн. отриманий відповідачем 25.06.2012р.; рахунки за спожиту у жовтні 2012р. активну електроенергію на суму 13 951,70 грн. та реактивну електроенергію на суму 123,69 грн. отримані відповідачем 25.10.2012р.; рахунки за спожиту у листопаді 2012р. активну електроенергію на суму 74 824,14 грн. та реактивну електроенергію на суму 371,01 грн. отримані відповідачем 26.11.2012р.; рахунки за спожиту у грудні 2012р. активну електроенергію на суму 71 615,96 грн. та реактивну електроенергію на суму 315,33 грн. отримані відповідачем 25.12.2012р.

За поясненнями позивача, що не заперечується відповідачем, ОКП «Донецьктеплокомун-енерго» розрахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію у березні-червні 2012р., жовтні-грудні 2012р. здійснено з порушенням обумовлених сторонами у договорі строків.

На підставі п.4.2.1 договору та ч.2 ст.625 ЦК України за порушення строків розрахунків позивач нарахував відповідачу пеню з 03.04.2012р. по 31.01.2013р. у розмірі 2 358,02 грн. та 3% річних за період з 03.04.2012р. по 31.01.2013р. у розмірі 471,60 грн. та інфляцію по активній електроенергії за період з 01.02.2012р. по 31.01.2013р. та по реактивній за період з 01.12.2012р. по 31.01.2013р. у розмірі 529,26 грн., які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.

За приписами статті 26 Закону України „Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 ст.193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором (ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України). Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено ч.3 ст.549 ЦК України, ч.6 ст.231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч.6 ст.232 ГК України.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені з 03.04.2012р. по 31.01.2013р. у розмірі 2 358,02 грн. та 3% річних за період з 03.04.2012р. по 31.01.2013р. у розмірі 471,60 грн. та інфляцію по активній електроенергії за період з 01.02.2012р. по 31.01.2013р. та по реактивній за період з 01.12.2012р. по 31.01.2013р. у розмірі 529,26 грн., суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірно, тому підлягає задоволенню у обсязі визначеному позивачем.

Щодо клопотань відповідача про зменшення розміру пені на 50% та розстрочення виконання рішення строком на 3 місяця, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. У пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. Застосування положень п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню. Правовий аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

За аналогічним принципом судом надається оцінка доводам відповідача при вирішенні питання про надання розстрочки виконання рішення.

За приписами статей 218 ГК України та 614 ЦК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Згідно ч.2 ст.218 ГК України не вважаються надзвичайними і невідворотними обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, ступінь виконання зобов'язання боржником, враховуючи той факт, що розмір санкцій, пред'явлений до стягнення, не є надмірно великим, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру пред'явлених до стягнення санкцій та для розстрочення виконання рішення суду строком на 3 місяця.

За змістом ст.32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, встановлюється господарським судом на підставі доказів - фактичних даних, що встановлюються певними засобами доказування. Суд оцінює докази в порядку ст. 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що судом встановлено та відповідачем не заперечується факт порушення строків розрахунків за договором, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних. Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на сторін відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» до Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» про стягнення боргу за договором про постачання електричної енергії № 9999 від 01.03.2011р. у розмірі 3 358,88 грн., з яких: 3% річних - 471,60 грн. за період з 03.04.2012р. по 31.01.2013р., пеня - 2 358,02 грн. за період з 03.04.2012р. по 31.01.2013р. та інфляційні - 529,26 грн. за період з 01.02.2012р. по 31.03.2012р. та з 01.12.2012р. по 31.12.2012р. - задовольнити.

Стягнути з Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, ЄДРПОУ 03337119) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, м. Горлівка, пр.-т Леніна, 11, ЄДРПОУ 00131268) 2 358,02 грн. - пені, 471,60 грн. - 3% річних, 529,26 грн. - інфляційні та 1 720,50 грн. - судовий збір.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом XII Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2013.

Суддя Величко Н.В.