Рішення № 30238984, 19.03.2013, Вишгородський районний суд Київської області

19.03.2013 Справа № 363/227/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Скарлат О.І.,

при секретарі Багінській Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка в лютому 2013 року звернулася з даним позовом до суду, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2.

Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1. Після смерті матері позивач прийняла спадщину шляхом спільного проживання зі спадкодавцем. Під час оформлення спадщини було встановлено, що право власності померлої на житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 у БТІ не зареєстровано.

Позивач звернулася до державного нотаріуса Вишгородської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_2 у зв'язку з відсутністю свідоцтва про право власності та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно.

Зважаючи на вказані вище обставини, позивач просить визнати за нею в порядку спадкування право власності на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Новопетрівська сільська рада Вишгородського району Київської області в судове засідання свого представника не направила, листом просила розглядати справу без їх участі.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 30 вересня 2002 року видане виконкомом Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області. (а.с.6).

Позивач є спадкоємцем за законом до майна померлої ОСОБА_2 та спадщину після неї прийняла шляхом сумісного проживання спадкоємця з померлим за однією адресою , що підтверджується довідкою виданою Новопетрівською сільською радою Вишгородського району Київської області від 23.01.2013 року № 92 (а.с.7). Інших спадкоємців судом не вствнолено.

Державним нотаріусом Вишгородської державної нотаріальної контори позивачу свідоцтво про право на спадщину видано не було у зв»язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про право власності та витягу з реєстру прав власності на житловий будинок, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.02.2013 року (а.с12-13).

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК Української РСР (який діяв на час спірних правовідносин) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Як вбачається з матеріалів справи право власності спадкодавця на житловий будинок АДРЕСА_1 не зареєстроване, та правовстановлюючі документи на нього відсутні, що, по суті й стало причиною звернення позивача до суду з вимогою про визнання за нею права власності на майно.

Позивач вважає, що факт належності житлового будинку померлій ОСОБА_2 підтверджується будинкової книгою, дублікатом свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.10.2001 року (а.с.8-10, 14).

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однак, право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку не було зареєстроване за померлою ОСОБА_2 фактично відсутнє.

Окремо судом звертається увага на обраний спосіб захисту, порушених на думку позивача, його прав, відповідно до статті 16 ЦК України, а саме визнання права. У даному конкретному випадку мова йде про визнання права власності на спадкове майно за позивачем.

З огляду на зміст позовної заяви, вбачається, що позивач ОСОБА_1 задля задоволення позову посилається на статті 524, 525, 529, 549 ЦК України 1961 року.

Однак, гіпотези зазначених норм цивільного законодавства хоча й стосуються спадкових правовідносин, однак не передбачають правових підстав для визнання права власності, у тому числі й на спадкове майно.

В той же час, можливість визнання права власності на майно передбачено статтею 392 ЦК, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання права власності, про що по суті і йдеться у позові. Однак, застосування даної норми судом є також неможливим, так як права власності на житловий будинок не має, а ні у позивача і не було зареєстрованим у встановленому законом порядку за спадкодавцем.

Оскільки на день смерті ОСОБА_2 житловий будинок не увійшов до складу спадщини, суд вважає, у спадкоємця померлої ОСОБА_1 не виникло право на її отримання.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані, не доведені позивачем в судовому засіданні і не підлягають задоволенню шляхом визнання права власності позивача на спадкове майно.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.60,212-215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання права власності на майно в порядку спадкування - відмовити .

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.І.Скарлат