Вирок № 30238843, 28.03.2013, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

Провадження1-кп/258/133/13

№258/2889/13-к

1-кп/258/133/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 року Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючої судді Дорошенко В.Г.

при секретарі Моісеєнко В.О.

за участю прокурора Зарічанського Р.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

розглянувши у стадії підготовчого провадження, у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Донецьку кримінальне провадження зареєстроване в єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12012050880000249 від 16.01.2013р. по звинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2, раніш не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Під час досудового розслідування встановлено, що 14 січня 2013р. приблизно о 23 годині 55 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стадії алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік від магазину «Фаворіт», розташованого по вул. Островського в Кіровському районі м.Донецька, на грунті несподіванно виниклого наміру, спрямованого на відкрите викрадання чужого майна, діючи навмисно, протиправно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, скористувавшись тим, що потерпілий знаходиться у безпорадному стані і не може чинити опір, відкрито викрай майно, що належить потерпілому ОСОБА_2, а саме: - мобільний телефон марки «Sony Ericsson», модель МТ 11і Xperia neo V, імей НОМЕР_2, з карткою пам'яті у комплекті, вартістю 2164грн., та сім-картою мобільного оператора МТС, яка не представляє матеріальної цінності, після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд та спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вищезазначену суму.

Таким чином обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 186 ч. 1 КК України - відкрите викрадання чужого майна(грабіж).

Під час досудового розслідування між сторонами кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 досягнуто та підписано угоду від 19.03.2013 року про примирення, за змістом якої вони погодили, що обвинувачений ОСОБА_1 за скоєне кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст. 186 КК України понесе покарання у виді штрафу в розмірі 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, на що сторони дають свою згоду. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, у вчиненному щиро кається. Підтвердив суду, що угоду про примирення він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими. Просив затвердити зазначену угоду.

Потерпілий ОСОБА_2 зі свого боку також підтвердив суду, що претензій будь-якого характеру до обвинуваченого не має, викрадений телефон йму було повернено, зазначену угоду укладав добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими. Просив суд затвердити зазначену угоду про примирення.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченним , оскільки вона не суперечить вимогам кримінального процессуального законодавства України .

Крім того, обвинуваченому ОСОБА_1 роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 4 статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами 5-7 статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки не виконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував протии затвердження угоди.

Потерпілому ОСОБА_2 в судовому засіданні роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення їй наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами 6-7 статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди. Наслідки не виконання угоди передбачені ст. 476 КПК України потерпілому зрозумілі. Після таких роз'яснень потерпілий ОСОБА_2 не заперечував протии затвердження угоди.

Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України, відповідає Закону України про кримінальну відповідальність за ст. 186 ч.1 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженої міри покарання, яка передбачена санкцією цієї статті.

Суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.

Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 і відповідає загальним засадам призначення покарання. При призначені покарання враховано обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, є вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні під час підготовчого судового провадження, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 186 КК України і ухвалення обвинувального вироку.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Sony Ericsson», модель МТ 11і Xperia neo V, імей НОМЕР_2, з карткою пам'яті та сім-картою мобільного оператора МТС, переданий на зберігання, відповідно гарантійної розписки, потерпілому ОСОБА_2 слід залишити у його володінні.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати пов'язані з виконанням робіт по проведенню на досудовому розслідуванні судово-товарознавчої експертизи № 30 від 23.01.2013 року в сумі 196 грн. 00 коп.

Обраний 28.02.2013 року обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді застави до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін. На підставі ст. 182 КПК України, після вступу вироку в законну силу, заставу в сумі 17610 грн. повернути заставодавцю.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.124, 182, 314, 315, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 472, 474, 475 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду від 19 березня 2013 року про примирення між сторонами кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.1 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі 1190 грн. (одна тисяча сто дев'яносто грн.).

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Sony Ericsson», модель МТ 11і Xperia neo V, імей НОМЕР_2, з карткою пам'яті та сім-картою мобільного оператора МТС залишити у володінні потерпілого ОСОБА_2

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати в сумі 196 (сто дев'яносто шість)грн. 00 коп.

Обраний 28.02.2013 року обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави, до набуття вироком законної сили - залишити без змін.

Після набуття вироком законної сили, суму застави в розмірі 17 610 (сімнадцять тисяч шістсот десять) грн., внесену на рахунок № 2049709882 Донецького РУ ПАТ КБ «ПриватБанк» м.Донецк, банк отримувача ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач УДКСУ у Кіровському районі, код отримувача 38033968, р\р отримувача 31211206700007 МФО 834016 - повернути заставодавцю ОСОБА_5.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Суддя: