Рішення № 30237488, 18.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2013 р.

Справа № 916/256/13-г

За позовом: приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Конвалія"

про стягнення 5023,34 грн.

Суддя Цісельський О.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватне акціонерне товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Конвалія" 5023,34 грн., де 4319,24 грн. – основний борг, 301,76 грн. – пеня, 402,34 грн. – 20 % річних.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.01.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно № 916/56/13-г та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

11.02.2013р. та 14.03.2013р. на адресу господарського суду Одеської області від позивача надійшли клопотання про розгляд справи без участі його представника (вх. №№ 4668/2013, 8542/2013), які судом задоволені.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи, викладене в телеграмі від 27.02.2013р. (вх. №6790/2013), судом задоволено, про що свідчить відповідна ухвала суду.

Відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю Фірма "Конвалія" в судові засідання не з’являвся, хоча про час та місце їх проведення був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення останньому поштової кореспонденції, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, правом на захист своїх інтересів не скористався.

Як зазначено у третьому абзаці п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:

01.01.2012р. між приватним акціонерним товариством "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" та товариством з обмеженою відповідальністю фірмою „Конвалія” було укладено договір купівлі-продажу № 32/12-ОД, згідно умов п. 1.1. якого, вбачається, що Продавець зобов'язується продати й доставити власними силами (у межах України) Покупцеві ТОВ Фірмі "Конвалія"/ далі по тексту – "Товар"/ в асортименті й кількості, зазначеній у Додатках /накладних/, що є невід'ємною частиною даного Договору, а Покупець зобов'язується прийняти зазначений товар, і оплатити його вартість. Продавець є платником податку на загальних підставах.

Відповідно до п. 2.1. Договору, кількість, асортимент та найменування Товару, що постачається відповідно до п.1.1 даного Договору, вказуються в Додатках (Специфікаціях), виходячи з наявності Товару на складі Продавця, та/або відображаються в накладних.

Із змісту п. 2.2. Договору, вбачається, що Покупець зобов'язаний підписати видаткові накладні та повернути їх не пізніше 14 календарних днів з моменту отримання. При порушенні вказаного строку, Продацець має право призупинити подальші відвантаження.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що ціни на товари постачаються відповідно до п.1.1 даного Договору, вказуються у відповідних накладних. Ціна товару на момент продажу фіксується (згідно ст. 524, ч. 2 ст. 533 Цивільного кодексу України) відповідно офіційного курсу гривні до Євро. У випадку якщо на момент оплати офіційний курс Євро збільшиться, Продавець має право дооцінити дебіторську заборгованість Покупця й виставити Покупцеві відповідний рахунок.

Згідно п.п. 4.6. Договору розрахунки за товари, що постачаються за даним Договором, здійснюються Покупцем у такий спосіб: відстрочення платежу з моменту підписання видаткової накладної по групі продукції медпрепарати на 14 календарний день із моменту одержання товару.

Відповідно до п. 6.1. Договору, у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1. даного Договору, Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого Товару за кожний день прострочення, а також, згідно ст. 625 ЦК України – 20% річних. Зазначене не позбавляє Покупця від обов'язку сплатити Продавцеві вартість отриманого товару та відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати.

Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами й діє "31" грудня 2012р. (п.8.2. Договору).

В підтвердження виконання зобов’язань за договором поставки № 32/12-ОД від 01.01.2012р. позивач надав суду видаткові накладні № 115051 від 19.07.2012р. на суму 1584,52 грн. та № 115061 від 19.07.2012р. на суму 2761,90 грн., підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками, які свідчать про отримання відповідачем поставленого товару.

Неналежне виконання ТОВ фірма „Конвалія” зобов’язань за договором поставки № 32/12-ОД від 01.01.2012р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" звернутись до суду із даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного Кодексу України).

Відповідно до ст. 663, пп. 1), 2) п.1 ч. 1 ст. 664 Цивільного Кодексу України продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов’язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Пунктом 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов’язання щодо оплати отриманої продукції в розмірі 4346,42 грн., виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена, з врахуванням часткової оплати відповідача в розмірі – 4319,24 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сама заборгованості за отримані послуги, встановлена судом в розмірі 4319,24 грн.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з ТОВ фірми „Конвалія” пені в розмірі 301,76 грн., розрахованої за період з 02.08.2012р. по 18.01.2013р.

Оцінюючи вимоги про стягнення пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з умовами п.6.1. Договору, у випадку порушення строку, зазначеного в п. 5.1. даного Договору, Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості отриманого Товару за кожний день прострочення, а також, згідно ст. 625 ЦК України – 20% річних. Зазначене не позбавляє Покупця від обов'язку сплатити Продавцеві вартість отриманого товару та відшкодувати йому всі збитки, пов'язані з порушенням строку оплати.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки.При перевірці розрахунку позивача за допомогою системи „Ліга-Закон” за даними, вказаним позивачем щодо періоду нарахування, судом здійснено власний розрахунок пені.

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір облікової ставки НБУ

Сума пені за період прострочення

4319,24 грн.

02.08.2012 - 18.01.2013

170

7.7500 %

301.02 грн.

Таким чином, встановлений судом розмір пені за прострочення виконання грошових зобов’язань складає 301,02 грн. у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума пені, встановлена судом в розмірі 301,02 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0,74 грн. суд відмовляє.

Також позивачем заявлено до стягнення з ТОВ фірми „Конвалія” двадцять процентів річних в сумі 402,34 грн.

У відповідності з п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторони в договорі, а саме в п. 6.1., дійшли згоди щодо відповідальності ТОВ фірми „Конвалія” за прострочення грошового зобов’язання у вигляді 20 % річних, проте, за умови встановлення арифметичних помилок в розрахунку 20% річних позивача, судом за допомогою системи „Ліга-Закон” самостійно здійснено розрахунок 20%.

Сума боргу (грн.)

Період прострочення

Кількість днів прострочення

Розмір процентів річних

Загальна сума процентів

4319,24 грн.

02.08.2012 -18.01.2013

170

20%

401,35 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 20% річних, встановлена судом в розмірі 401,35 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 0,99 грн. суд відмовляє.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Неявка відповідача в судові засідання не є перешкодою для розгляду справи, оскільки, як визначено Вищим господарським судом України у постанові від 04.11.2010р. у справі № 10-22-3-30/336-07-9260, суддя може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередньо доставку судових ухвал відповідачу, якщо виконано наступні умови: ухвала була передана одним із способів, передбачених процесуальним законодавством, не було отримано будь-якого підтвердження, не зважаючи на всі розумні зусилля для отримання, процесуальні документи надсилались за адресою, яка зазначена стороною.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищезазначені матеріали справи та проаналізовані положення чинного законодавства, суд, вбачає доведеними та обґрунтованими заявлені позовні вимоги приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР", у зв’язку з чим стягненню з ТОВ фірми „Конвалія” на користь позивача підлягає заборгованість за договором поставки № 32/12-ОД в сумі 4319,24 грн., пеня в сумі в сумі 301,02 грн., двадцять процентів річних в сумі 401,35 грн., в іншій частині позовних вимог позивача суд відмовляє.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1719,81 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми „Конвалія” (65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Бугаївська, б. 38, офіс 2, код ЄДРЮОФОП 13925952) на користь приватного акціонерного товариства "МЕДФАРКОМ-ЦЕНТР" (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд.60, код ЄДРЮОФОП 33239630) 4319 (чотири тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 24 коп. заборгованості, 301 (триста одна) грн. 02 коп. пені, 401 (чотириста одна) грн. 35 коп. двадцяти процентів річних, 1719 (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять) грн. 81 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 25.03.2013р.

Суддя Цісельський О.В.