Рішення № 30237440, 20.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2819/13 20.03.13

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ, ЄДРПОУ 30859524

до відповідача: Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», м.Київ, ЄДРПОУ 21130899

про стягнення 26976,83 грн.

Суддя Любченко М.О.

Представники:

від позивача: не з?явився

від відповідача: Павлушкіна О.С. - по дов.

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача, Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», м.Київ про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 26976,83 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на виплату Пилипенку Борису Івановичу страхового відшкодування за договором №28-0103-11-8572 від 19.10.2011р. добровільного страхування транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті, внаслідок чого до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» перейшло право вимоги до відповідача.

25.02.2013р. до господарського суду надійшла заява №11/4815 від 21.02.2013р. позивача про розгляд справи за відсутності представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група».

Відповідач у відзиві без номеру та дати, який надійшов до господарського суду 07.03.2013р., проти задоволення позовних вимог заперечив з огляду на те, що транспортний засіб ЗІЛ, державний номер СВ 3362 АН, застраховано Відкритим акціонерним товариством «Гарантія», а не Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія».

Згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України судом встановлено, що наявні у матеріалах справи документи є достатніми для повного та всебічного розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, господарський суд встановив:

Згідно із ст.16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як свідчать матеріали справи, 19.10.2011р. між позивачем (страховик) та Пилипенком Борисом Івановичем (страхувальник) було підписано договір №28-0103-11-8572 добровільного страхування транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм та пасажирами на транспорті.

Виходячи зі змісту довідки №8905118 (вих. №8/5-107ДТП від 15.11.2011р.) Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернігівській області про дорожньо-транспортну пригоду, 02.11.2011р. об 11 годині 00 хвилин у Деснянському районі міста Чернігова на перехресті просп.Перемоги - вул.О.Молодшого відбулось зіткнення транспортних засобів 1. Вантажний ЗИЛ, номерний знак СВ 3362 АН, що належить КП АТП-2528, водій Занцов Володимир Юрійович та 2. Вантажний Mercedes-Benz 416CDI, номерний знак СВ 3961 АМ, що належить Пилипенку Борису Івановичу, водій Недобойко Надія Василівна.

Наявність вини Занцова В.Ю. у зіткненні автомобілів підтверджена постановою від 05.12.2011р. Деснянського районного суду міста Чернігова по справі №3/2506/6530/11.

Як встановлено судом на підставі платіжного доручення №12133 від 02.12.2011р., позивач сплатив страхове відшкодування у відповідності до вимог договору №28-0103-11-8572 від 19.10.2011р. шляхом перерахування грошових коштів на користь ВАТ АТП «Атлант», як виконавця відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz 416CDI, номерний знак СВ 3961 АМ.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та ст.993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Тобто, особою, яка відповідальна за відшкодування збитків в порядку регресу у відносинах страхування, є особа, якою прийнятий на страхування певний транспортний засіб, внаслідок неправильних дій водія якого відбулась відповідна дорожньо-транспортна пригода.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; законодавство, на підставі якого подається позов.

За таких обставин, враховуючи зміст вказаних статей, при зверненні до суду з розглядуваним позовом Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» має бути доведено, що автомобіль ЗИЛ, номерний знак СВ 3362 АН, застрахований саме у відповідача, а також ті обставини, що саме Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» є особою, відповідальною за заподіяні позивачу збитки з огляду на приписи ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.993, ст.1166, ч.2 ст.1187, ст.1191 Цивільного кодексу України, ст.228 Господарського кодексу України.

Проте, всупереч вимог вказаних статей позивачем до матеріалів справи не надано доказів того, що автомобіль ЗИЛ, номерний знак СВ 3362 АН, застрахований саме Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія».

Водночас, за поясненнями відповідача транспортний засіб ЗІЛ, державний номер СВ 3362 АН, застраховано Відкритим акціонерним товариством «Гарантія», а не Страховим товариством з додатковою відповідальністю «Гарантія».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2013р. було зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України надати суду відомості станом на 02.11.2011р. щодо страхової компанії, якою видано страховий поліс, за яким була застрахована цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ЗИЛ, державний номер СВ 3362 АН.

У відповідь на запит суду надано інформацію з Єдиної централізованої бази даних МТСБУ, у відповідності до якої станом на 02.11.2011р. транспортний засіб ЗИЛ, державний номер СВ 3362 АН, застраховано ПрАТ «СТ «Гарантія» (поліс АА №5062835).

Крім того, за змістом довідки №8905118 (вих. №8/5-107ДТП від 15.11.2011р.) Управління Державтоінспекції УМВС України в Чернігівській області під час дорожньо-транспортної пригоди у водія транспортного засобу ЗИЛ, державний номер СВ 3362 АН, був наявний поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АА №5062835, виданий ПрАТ «СТ «Гарантія».

Наразі, за змістом відомостей з Єдиного державного реєстру, інформація з якого в силу вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» є достовірною, місцезнаходженням відповідача є: 04070, м.Київ, Подільський район, вул.Костянтинівська, буд.56, офіс 13. При цьому, згідно із інформацією, яка наявна у Єдиній централізованій базі даних МТСБУ, адресою страхової компанії ПрАТ «СТ «Гарантія» визначено: м.Київ, Печерський узвіз, 3.

Тобто, виходячи зі змісту матеріалів справи, Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» не є страховиком автомобіля ЗИЛ, державний номер СВ 3362 АН, та як наслідок особою, відповідальною за заподіяні позивачу збитки.

Наразі, позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин перейменування Відкритого (Приватного) акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія» у Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія», а також правонаступництва відповідачем прав та обов'язків Відкритого (Приватного) акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія».

Таким чином, приймаючи до уваги, що Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Гарантія» не є страховиком за полісом АА №5062835, внаслідок чого не відповідає за завданий Пилипенку Борису Івановичу та як наслідок позивачу збиток, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» підлягають залишенню без задоволення.

Клопотання відповідача, яке було викладено у відзиві без номеру та дати, що надійшов до господарського суду 07.03.2013р., про залучення до участі у розгляді справи в якості належного відповідача Відкрите акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

За змістом ст.18 Господарського процесуального кодексу України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 вказаного нормативно-правового акту передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем вимогу про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 26976,83 грн. пред'явлено та у заяві №11/4815 від 21.02.2013р. підтримано до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія». Клопотання про залучення іншого відповідача до участі у розгляді справи згідно із положеннями ст.24 Господарського процесуального кодексу України позивачем заявлено не було.

Враховуючи, що у заяві №11/4815 від 21.02.2013р. позивач підтримав позов саме до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», суд не залучив Відкрите (Приватне) акціонерне товариство «Страхове товариство «Гарантія» за власною ініціативою до участі у розгляді справи у якості відповідача. Наразі, судом також враховано, що відповідно до ст.24 Господарського процесуального кодексу України залучення іншого відповідача є правом господарського суду, проте не його обов'язком.

За таких обставин, клопотання відповідача, яке було викладено у відзиві без номеру та дати, що надійшов до господарського суду 07.03.2013р., про залучення до участі у розгляді справи іншого відповідача, залишено судом без задоволення.

Судові витрати згідно із ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м.Київ до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», м.Київ про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 26976,83 грн.

У судовому засіданні 20.03.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 25.03.2013р.

Суддя М.О.Любченко