Рішення № 30237404, 26.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2079/13 26.03.13

За позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі

Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства

«Райффайзен Банк Аваль»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Колупаєв Віталій Григорович

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»

про стягнення 847 676, 64 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: начальник відділу судового та виконавчого провадження управління

пізнього збору проблемної заборгованості роздрібних клієнтів

Золоткова Г.О. (довіреність № 73075 від 27.01.2012 року)

відповідача: не з'явились

третьої особи: представник Шевченко А.І. (довіреність ВКМ № 725275 від 24.04.2009 року)

Обставини справи:

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про стягнення 847 676, 64 грн., (у тому числі 785 613, 03 грн. - основного боргу, 62 063, 43 грн. - пеня).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідач неналежним чином виконує зобов'язання за договором добровільного особистого страхування № 222-10027950 від 29.09.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2079/13 та призначено її розгляд на 19.02.2013 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 19.02.2013 року Відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні з 19.02.2013 року до 12.03.2013 року оголошувалась перерва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2013 року залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Колупаєва Віталія Григоровича та призначено розгляд справи на 26.03.2013 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання 26.03.2013 року представник Відповідача не з'явився, однак через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Зважаючи на необґрунтованість доводів Відповідача, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник третьої особи у судовому засіданні 26.03.2013 року подав письмові пояснення, в яких проти позову не заперечував.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та третьої особи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Колупаєв Віталієм Григоровичем 28.09.2007 року укладено кредитний договір № 014/9408/82/61490, на виконання пункту 5.6 якого останнім та Відповідачем 29.09.2008 року укладено договір добровільного особистого страхування за програмою «Позичальник» № 222-10027950, вигодонабуачем за яким визнано Позивача.

Об'єктом страхування за договором № 222-10027950 від 29.09.2008 року є майнові інтереси Третьої особи (Позивача), що не суперечать законодавству України, пов'язані із його життям, здоров'ям та працездатністю.

Пунктом 6.2 договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року сторони узгодили, що страховими випадками є: травматичне ушкодження чи інший розлад здоров'я Третьої особи внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору; смерть Третьої особи внаслідок виникнення (загострення) захворювання в період дії договору; смерть Третьої особи внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору; встановлення третій особі первинної інвалідності першої або другої групи у зв'язку із виникненням (загостренням) захворювання в період дії договору; встановлення Третій особі інвалідності першої або другої групи внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору; встановлення Третій особі первинної інвалідності першої, другої або Третьої групи (в тому числі зміна групи інвалідності на вищу) внаслідок нещасного випадку, що мав місце в період дії договору.

Відповідно до пункту 6.3 договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року період страхування сторони визначили з 30.09.2008 року по 29.09.2009 року на загальну страхову суму 1 122 304, 33 грн.

Внаслідок нещасного випадку та у зв'язку з тяжким перебігом хвороби Колупаєву В.Г. 16 квітня 2009 року встановлено II (другу) групу інвалідності, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до пункту 11.7 договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року у разі встановлення Третій особі первинної інвалідності першої, другої або третьої групи внаслідок нещасного випадку або виникнення (загострення) захворювання в період дії договору Відповідач проводить страхову виплату Позивачу у розмірі фактичної заборгованості за основним зобов'язанням кредитного договору, але не більш ніж 1 група - 90 % страхової суми, друга група - 70% страхової суми, третя група - 50 % страхової суми.

Згідно наданого Позивачем розрахунку, загальна сума заборгованості Третьої особи за кредитним договором № 014/9408/82/61490 від 28.09.2007 року станом на 16 квітня 2009 року склала 1 156 244, 89 грн., у тому числі: 1 085 572,50 грн. - заборгованість за кредитом, 49 374,32 грн. заборгованість за простроченими відсотками; 80, 302 грн. - нараховані відсотки, 9 242,00 грн. - пеня за прострочення кредиту та 11 253,05 грн. - пеня за прострочення відсотків.

Статтею 979 Цивільного кодексу України та статтею 16 Закону України «Про страхування» встановлено, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до пункту 7.1.3 договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року у разі настання передбаченої договором події, яка призвела до збитків і має ознаки страхового випадку, Третя особа (Позивач) зобов'язана протягом двох робочих днів повідомити Відповідача про настання страхового випадку (телефоном, факсом, тощо).

Доказом виконання Третьою особою зазначеного пункту договору є наявна у матеріалах справи заява про здійснення страхової виплати від 17.04.2009 року. Таким чином, матеріали справи містять належні докази своєчасного повідомлення Відповідача про настання страхового випадку.

Проте Відповідач листом від 08.10.2012 року відмовив Позивачу у виплаті страхового відшкодування, обґрунтовуючи свою відмову несвоєчасністю повідомлення Відповідача про настання страхового випадку та у зв'язку з тим, що подія не обумовлена як страховий випадок, відповідно до укладеного договору.

Відмова Відповідача у виплаті страхового відшкодування з посиланням на те, що подія не обумовлена як страховий випадок є необґрунтованою, оскільки факт встановлення Третій особі інвалідності підтверджується довідкою МСЕК від 10.04.2009 року та довідкою до акта огляду МСЕК № 003802 від 16.04.2009 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Пунктами 11.2 та 11.4 до договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року встановлено, що протягом 10 (десяти) робочих днів з дня отримання всіх необхідних документів і відомостей про обставини настання страхового випадку, Відповідач складає страховий акт та приймає рішення про здійснення страхової виплати або про відмову у виплаті. Страхова виплата здійснюється страхувальнику (вигодонабувачу) впродовж 7 (семи) робочих днів з дня підписання страхового акту про страхову виплату.

Доказів виконання Відповідачем умов договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року суду не надано та матеріали справи не містять.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з наведеного, суд встановлює, що Позивач має право на відшкодування за рахунок Відповідача грошових коштів у розмірі 785 613, 03 грн.

Заява Відповідача про застосування строків позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність поширюється на всі вимоги за винятком тих, що безпосередньо передбачені в Цивільному кодексі України або інших нормативно-правових актах.

Згідно пункту 5 статті 268 Цивільного кодексу України позовна давність не поширюється на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування).

Відповідно до пункту 7.1.5 договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року Позивач має право з метою отримання страхової виплати, за своєю власною ініціативою вчиняти будь-які дії, які повинен чи має право вчиняти Третя особа. При цьому, вчинення таких дій Позивачем буде породжувати такі ж самі правові наслідки, якби такі дії були вчинені Третьою собою.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні правові підстави для задоволення заяви для застосування строків позовної давності на підставі статті 267 Цивільного кодексу України.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за договором в частині строків сплати страхового відшкодування.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 8.5.3 договору № 222-10027950 від 29.09.2008 року у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, передбачений договором, Відповідач несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати третій особі або Позивачу пені у розмірі 0, 1 % простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення платежу.

Враховуючи вищенаведене, вимога Позивача про стягнення 62 063, 43 грн. пені за період з 08.09.2012 року по 23.11.2012 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, Шевченківський район, вулиця Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під`їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Київської регіональної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01601, м. Київ, вулиця Пирогова, 7-7б, ідентифікаційний код 23494105) 785 613 (сімсот вісімдесят п'ять тисяч шістсот тринадцять) грн. 03 коп. - основного боргу, 62 063 (шістдесят дві тисячі шістдесят три) грн. 43 коп. - пеня та 16 953 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 53 коп. - витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 27.03.2013 року.

Суддя Т.Ю. Кирилюк