Рішення № 30237254, 01.03.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 1007/12126/2012

провадження № 2/361/227/13

01.03.2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

01 березня 2013 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Телепенька А.Д.,

при секретарі Срібній Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Т-Фактор» про застосування наслідків недійсного правочину та стягнення завданих збитків і моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ «Т-Фактор» про застосування наслідків недійсного правочину та стягнення завданих збитків і моральної шкоди.

В обгрунтування вимог позивач посилається на те, що між нею та відповідачем 13грудня 2010 року укладено попередній договір № 64 (далі- Договір), згідно якого сторони зобов'язувались у майбутньому, в строк до кінця ІІІ кварталу 2011 року укласти основний договір купівлі-продажу квартири № 193, що знаходиться в третій секції на 1 поверсі загальною площею 46,25 кв.м. по АДРЕСА_1 на умовах, визначених попереднім договором.

Відповідно до умов попереднього договору вартість предмету основного договору становить 328375,00 грн., яку вона внесла на рахунок відповідача, що підтверджується квитанціями № ПН 88884 від 13.12.2010 року та № ПН 7130 від 31.05.2011 року.

Крім того, згідно з п. 11 Договору сторони домовились в найкоротший строк посвідчити цей договір нотаріально.

Позивач неодноразово зверталась до відповідача про надання пояснень з приводу ухилення останнім від укладення основного договору, що підтверджується її заявами від 24.11.2011 року та 02.03.2012 року, але відповіді не отримала.

На момент звернення до суду відповідач не виконав зобов'язання за Договором, а саме: не посвідчив його нотаріально та в обумовлений в ньому строк не уклав основного договору купівлі-продажу квартири.

Вважає, що Договір не відповідає вимогам закону про його обов'язкове нотаріальне посвідчення та державну реєстрацію, а отже є нікчемним. Тому просить застосувати наслідки недійсного правочину та стягнути з ТОВ «Т-Фактор» на її користь кошти у розмірі 328375,00 грн.

Посилаючись на норми ЗУ «Про захист прав споживачів», просить стягнути упущену вигоду у розмірі 5584,15 грн. та моральну шкоду у розмірі 14352,23 грн., оскільки предметом Договору була квартира, яку вона планувала придбати для особистих потреб, але через невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань не отримала. Такі дії відповідача завдали їй душевних страждань, що призвело до погіршення стану її здоров'я та постійних сімейних конфліктів. Вона вимушина була звертатися за медичною допомогою, вартість якої становила 549,00 грн. та придбати ліки на суму 1083, 23 грн. Для відновлення емоційного стану позивачу необхідно було провести загальне профілактичне оздоровлення у санаторії «Поділля» вартість якого за її розрахунками становить 12720,00 грн.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 березня 2013 року позовні вимоги про стягнення з відповідача ТОВ «Т-Фактор» упущеної вигоди у розмірі 5584,15 грн. за клопотанням представника позивача залишені без розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та надала пояснення аналогічні викладеному в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Зі згоди представника позивача суд виносить рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

13 грудня 2010 року укладено попередній договір № 64, згідно якого сторони зобов'язувались у майбутньому, в строк до кінця ІІІ кварталу 2011 року укласти основний договір купівлі-продажу квартири № 193, що знаходиться в третій секції на 1 поверсі загальною площею 46,25 кв.м. по АДРЕСА_1 на умовах, визначених попереднім договором.

Згідно квитанцій № ПН 88884 від 13.12.2010 року та № ПН 7130 від 31.05.2011 року підтверджується факт внесення ОСОБА_1 коштів у розмірі 265000,00 грн. та 63375,00 грн. на рахунок ТОВ «Т-Фактор».

Позивач неодноразово зверталась до відповідача про надання пояснень з приводу ухилення останнім від укладення основного договору, що підтверджується її заявами від 24.11.2011 року та 02.03.2012 року

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 209 та ч. 1 ст. 210 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Стаття 203 ЦК України містить перелік загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, ч. 4 цієї ж статті передбачає, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, тому позов в частині стягнення грошових коштів у розмірі 328375 грн. 00 коп. підлягає задоволенню оскільки попередній договір від 13.12.2010 року укладений без додержання форми встановленої законом, а тому є недійсним. Грошові кошти у розмірі 328375,00 грн., які позивач вніс на розрахунковий рахунок ТОВ «Т-Фактор» підлягають стягненню з відповідача.

Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

У зв'язку із вчиненням зазначеного вище недійсного правочину позивачу завдано і моральну шкоду, яку вона оцінює у розмірі 14352 грн. 23 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно із ч. 4 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

У ч. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Оцінюючи дослідженні у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи характер, обсяг та тривалість душевних страждань, яких зазнала ОСОБА_1, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань визначених попереднім договором від 13.12.2010 року, а також враховуючи принцип розумності та справедливості, суд дійшов висновку, що моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача, необхідно визначити в розмірі 3000 грн. Крім того, необхідно зазначити, що моральна шкода не є засобом збагачення, тому визначену позивачем суму моральної (немайнової) шкоди в розмірі 14352,23 грн., суд вважає занадто завищеною, тому позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Згідно із ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви, оскільки її позов пов'язаний з порушенням її прав як споживача.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 4, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру у 2012 році сплачується судовий збір у розмірі 1% ціни позову, але не менше 214 грн. 60 коп. і не більше 3219 грн., а за позови немайнового характеру не менше 107 грн. 30 коп. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, тому з відповідача ТОВ «Т-Фактор» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3326 грн. 30 коп. (3219 грн. - за вимоги майнового характеру і 107 грн. 30 коп. за вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 23, 203, 209, 210, 215, 216, 629, 635, 657 ЦК України, ст. ст. 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Фактор», ідентифікаційний код 35433448, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, кошти у розмірі 328375 (триста двадцять вісім тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Фактор», ідентифікаційний код 35433448, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, моральну шкоду у розмірі 3000 (три тисячі) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Фактор», ідентифікаційний код 35433448, на користь держави 3326 (три тисячі триста двадцять шість) грн. 30 коп.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд Київської протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при під час його проголошення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Телепенько А. Д.