Ухвала суду № 3023626, 02.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

          Справа  №22а-1480/08                                                                                                                                    головуючий суддя у 1-ій 

             категорія статобліку-36                                                                                                                                 інстанції – Соловйов В.М.

(справа №3/375/07-АП-               13/484/07-АП-5/169/07-АП-3/500/7-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

12 листопада 2008 року                                                                                м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

за участю:

представників позивача ­­–

Туркіної Л. П. Проценко О. А.  

Гулая О.Г. 

Помазанова Н.В довіреність №7/2 від 11.11.2008р.

Жук Ю.М. – директор, розпорядження від 20.11.2003р.

розглянула у відкритому судовому

засіданні  апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя

на постанову  Господарського суду Запорізької області 

від 20.09.2007р.  у справі  №3/375/07-АП-13/484/07-АП-5/169/07-АП-3/500/7-АП

за  позовом:Приватного підприємства «Дарія», м. Запоріжжя

до:

про:Державної податкової інспекції в Жовтневому районі

м. Запоріжжя

скасування податкового повідомлення-рішення та скасування першої податкової вимоги

В С Т А Н О В И Л А :

            27.06.2007р. Приватне підприємство «Дарія» (далі ПП «Дарія») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001912302/0 від 30.05.2007р. / а.с. 3-9 том 1/.

            Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 03.07.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі №3/375/07-АП за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду / а.с. 1 том 1/.

            27.07.2007р. ПП «Дарія» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування першої податкової вимоги №1/354 від 18.06.2007р. / а.с. 117-119 том 1/.

            Ухвалою Господарського суду Запорізької області віл 30.07.2007р. відкрито провадження в адміністративній справі №13/484/07-АП за позовом ПП «Дарія» до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя про скасування першої податкової вимоги №1/354 від 18.06.2007р. / а.с. 115 том 1/.

            Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.08.2007р. адміністративній справі №13/484/07-АП присвоєно номер №13/484/07-АП-5/169/07-АП / а.с. 141 том 1/.

            Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2007р. об’єднано для спільного провадження адміністративній справи №3/375/07-АП та №13/484/07-АП-5/169/07-АП, та об’єднаній справі присвоєно номер №3/375/07-АП-13/484/07-АП-5/169/07-АП-3/500/07-АП / а.с. 46 том 2/.

            Посилаючись у позовній заяві на те, що зроблені відповідачем за результатами перевірки висновки суперечать фактичним обставинам, позивачем фінансовий та податковий облік ведеться відповідно до вимог чинного законодавства, прийняте за результатами перевірки рішення безпідставне, оскільки відповідачем було невірно застосовано норми чинного законодавства, просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001912302/0 від 30.05.2007р., яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 93751,50 грн., у тому числі основний платіж – 62501,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 31250,50 грн., та скасувати першу податкову вимогу №1/354 від 18.06.2007р.

            Постановою Господарського суду Запорізької області від 20.09.2007р.  у справі №3/375/07-АП-13/484/07-АП-5/169/07-АП-3/500/07-АП позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0001912302/0 від 30.05.2007р., в іншій частині  позовних вимог відмовлено / а.с. 131-137 том 2/.

            Відповідач – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, не погодившись з вищезазначеною постановою суду, подав апеляційну скаргу / а.с. 147-150 том 2/.

            Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення у даній адміністративній справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства, просить постанову суду першої інстанції від 20.09.2007р. у справі №3/375/07-АП-13/484/07-АП-5/169/07-АП-3/500/07-АП  скасувати, та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог.

            Позивач – ПП «Дарія», у письмових запереченнях на апеляційну скаргу посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи та ухвалено обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просить суд апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 20.09.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін / а.с. 171-174 том 2/.

             Представники позивача у судовому засіданні заперечували проти доводів викладених у апеляційній скарзі відповідача, підтримали доводи викладені у письмових запереченнях ПП «Дарія» на апеляційну скаргу та просили суд апеляційну скаргу  ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення, постанову Господарського суду Запорізької області від 20.09.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

            Представник відповідача  у судове засідання не з’явився. Відповідач – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, про день, годину та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином / а.с. 167,169 том 2/, про поважність причин не явки свого представника у судове засідання суд у встановленому законом порядку не повідомив. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу у відсутність представника відповідача – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя.

            Заслухавши у судовому засіданні представників позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

            Відповідачем у справі – ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя  у період з 02.04.2007р. по 10.05.2007р. проведено виїзну планову документальну перевірку ПП «Дарія» з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005р. по 31.12.2006р.

            За результатами перевірки складено акт №63/23-2/25481681 від 16.05.2007р. / а.с. 10-44 том 1/.

            Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки  за результатами перевірки податковим органом зроблено висновок про те, що позивачем занижено податок на додану вартість у розмірі 62501, 00 грн. у тому числі по періодам:

- грудень 2005р. – 24811 грн.;

- квітень 2006р. – 15217 грн.;

- травень 2006р. – 22473 грн.

               На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001912302/0 від 30.05.2007р., яким визначено суму податкового зобов’язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 93751,50 грн., у тому числі основний платіж - 62501,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 31250,50 грн. / а.с. 68 том 1/.

            18.06.2007р. відповідачем у справі було прийнято першу податкову вимогу №1/354 від 18.06.2007р., якою керівника підприємства позивача повідомлено, про те, що станом на 18.06.2007р. сума податкового боргу підприємства за узгодженими податковими зобов’язаннями за платежем – податок на додану вартість складає  93751,50 грн., у тому числі основний платіж - 62501,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 31250,50 грн. / а.с. 122 том 1/, податкова вимога №1/354 від 18.06.2007р. отримана позивачем у справі 02.07.2007р.

            Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що податковим органом у ході перевірки висновок про заниження позивачем податку на додану вартість у грудні 2005р. зроблено на підставі того, що позивачем у справі безпідставно було віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суму 24811 грн. за податковою накладною, яка на думку податкового органу оформлена не належним чином (п.3.1.5 акту перевірки №63/23-2/25481681 від 16.05.2007р.).

            У судовому засіданні судом встановлено, що оригінал податкової накладної №240 від 26.12.2005р., яка була видана Виробничим будівельним комбінатом Запорізької обласної спілки споживчих товарів позивачу у даній адміністративній справі, і внесена до реєстру податкових накладних за грудень 2005р. , на підставі якої позивачем було у грудні 2005р. віднесено до складу податкового кредиту  податок на додану вартість у розмірі 24811 грн. було втрачено / а.с. 66 том 1/  і в підтвердження правильності формування податкового кредиту за грудень 2005р. позивачем було отримано у контрагента - Виробничого будівельного комбінату Запорізької обласної спілки споживчих товарів, копію податкової накладної №240 від 26.12.2005р. / а.с. 67 том 1/.

            В підтвердження правильності та обґрунтованості віднесення податку на додану вартість у розмірі 24811 грн. за податковою накладною №240 від 26.12.2005р. до складу податкового кредиту у грудні 2005р. позивачем було надано відповідачу під час перевірки та суду під час розгляду даної адміністративної справи  належні письмові докази, які свідчать також про те, що продавцем - Виробничим будівельним комбінатом Запорізької обласної спілки споживчих товарів було включено до складу податкових зобов’язань суму податку на додану вартість 24811 грн. за податковою накладною №240 від 26.12.2005р., позивачем у справі отримано, оприходовано та оплачено товар зазначеній у податковій накладній №240 від 26.12.2005р., таким чином позивачем у даній справі було сплачено контрагенту податок на додану вартість у розмірі 24811 грн. в вартості товару отриманого позивачем від свого контрагента на підставі податкової накладної №240 від 26.12.2005р. / а.с. 71-73 том 1, а.с. 50-57 том 2/.

            З наданої суду позивачем у справі ксерокопії податкової накладної №240 від 26.12.2005р. / а.с. 67 том 1/ вбачається, що податкова накладна оформлена продавцем товару – контрагентом позивача, відповідно до вимог чинного законодавства, а саме містить у собі усі відомості, які передбачені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» і видана позивачу у справі, як це передбачено пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платником податку на додану вартість, який поставляв товари ПП «Дарія» - Виробничим будівельним комбінатом Запорізької обласної спілки споживчих товарів.

            За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у справі обґрунтовано на підставі належним чином оформленої податкової накладної №240 від 26.12.2005р. було віднесено у грудні 2005р. до складу  податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі  24811 грн., яка була сплачена позивачем у вартості придбаного товару, а висновок податкового органу щодо порушення позивачем у даній справі пп. 7.2.1 п.7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження позивачем податку на додану вартість у грудні 2005р. на суму 24811 грн. є безпідставним та неправомірним.

            Висновок податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість за квітень 2006р. у сумі 15217 грн., травень 2006р. у сумі 22473 грн. зроблено на підставі того, що на думку податкового органу позивачем неправомірно було включено до податкового кредиту суми зобов’язань за податковими векселями, що не були фактично сплачені грошовими коштами у перевіряємому періоді до бюджету  (п.3.1.5 акту перевірки №63/23-2/25481681 від 16.05.2007р.) / а.с. 24-27 том 1/.

            Так, під час розгляду даної адміністративної справи судом було встановлено, що векселі:

- №6931358254664 від 27.03.2006р. на суму 8402,03 грн., з терміном погашення 25.04.2006р.;

- №6931358254665 від 30.03.2006р. на суму 6815,18 грн., з терміном погашення 28.04.2006р.

були віднесені позивачем до податкових зобов’язань та включені до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2006р. (розділ 1 код рядка 6), а у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2006р. дані векселі віднесено позивачем до таких, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді (код рядка 12.2) / а.с. 60,57-58,54-55 том 1/.

            Крім цього, під час розгляду даної справи судом першої інстанції було встановлено, що векселі №6931358254664 від 27.03.2006р., №6931358254665 від 30.03.2006р.  мають відмітку ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя «Погашено», підпис начальника податкового органу та завірені печаткою / а.с. 59 том 1/.

            Також під час розгляду даної справи, на підставі наданих суду письмових доказів судом було встановлено, що векселі:

- № 6931358254666 від 25.04.2006р. на суму 8365,90 грн., з терміном погашення до 25.04.2006р.;

- № 6931358254667 від 25.04.2006р. на суму 8424,54 грн., з терміном погашення до 24.05.2006р.;

- № 6931358254668 від 28.04.2006р. на суму 5682,43 грн., з терміном погашення до 27.05.2006р.

були віднесені позивачем до податкових зобов’язань та включені до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2006р. (розділ 1 код рядка 6), а у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2006р. дані векселі віднесено позивачем до таких, що дають право на збільшення податкового кредиту в поточному звітному періоді (код рядка 12.2) / а.с. 64,65,57-58,61-62 том 1/

            Крім цього, під час розгляду даної справи судом першої інстанції було встановлено, що векселі 6931358254666 від 25.04.2006р., № 6931358254667 від 25.04.2006р., № 6931358254668 від 28.04.2006р.  мають відмітку ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя «Погашено», підпис начальника податкового органу та завірені печаткою / а.с. 63 том 1/.

            Відповідач під час розгляду даної справи не заперечував проти вищезазначених обставин, щодо дат видачі, сум векселів, та відображення сум зазначених у векселях у податковому обліку позивача у даній справі, але заперечував проти включення до складу податкового кредиту сум зобов’язань за вищезазначеними векселями, оскільки позивачем у справі не були фактично сплачені у перевіряємому періоді до бюджету за квітень 2006р. сума 15217,00 грн., за травень 2006рю сума 22473, 00 грн.

            Але з такою позицією податкового органу погодитись не можливо оскільки у даному випадку позивачем розрахунки з бюджетом по результатам звітного періоду не здійснювались у зв’язку з від’ємним значенням декларації по податку на додану вартість попереднього періоду, і тому вищезазначені податкові векселі, які були включені позивачем до декларації з податку на додану вартість відповідних звітних періодів, вважаються погашеними за рахунок поточних податкових зобов’язань позивача і не можуть сплачуватись окремо шляхом перерахування грошових коштів до бюджету за відповідною декларацією.   

            Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем у справі було обґрунтовано віднесено до складу податкового кредиту за квітень 2006р. суму 15217 грн., за травень 2006р. суму 22473 грн. за вищезазначеними податковими векселями, а висновки податкового органу про порушення позивачем п. 1.16 ст. 1, п. 7.5.2 ст. 7, п. 11.5 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та заниження податку на додану вартість  за  квітень 2006р. на суму 15217 грн., за травень на суму 22473 грн. не знайшов свого підтвердження під час розгляду даної справи, а тому є безпідставним та неправомірним.

            З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований  висновок стосовно того, що відповідачем у справі, у порушення вимог ст.. 71 КАС України, не було доведено правомірність та обґрунтованість  висновків, які викладено у акті перевірки №63/23-2/25481681 від 16.05.2007р., а тому прийняте за результатами перевірки на підставі цього акту податкове повідомлення-рішення №0001912302/0 від 30.05.2007р., яким визначено податкове зобов’язання позивача з податку на додану вартість у розмірі 93751,50 грн., у тому числі основний платіж – 62501,00 грн., штрафні (фінансові) санкції – 31250,50 грн., є безпідставним та підлягає скасуванню.

            Щодо позовних вимог позивача у даній справі про скасування першої податкової вимоги №1/354 від 18.06.2007р., то під час розгляду даної справи відповідачем було надано суду належні письмові докази стосовно того, що ця податкова вимога відкликана  /а.с. 12-13,15 том 2/, тому у цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищенаведені обставини, норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясував усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та зробив правильний висновок про те, що оскаржуване позивачем у даній справі податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом в порушення норм чинного податкового законодавства і ухвалив обґрунтоване, без порушень норм чинного матеріального та процесуального права, рішення про часткове  задоволення позовних вимог позивача у даній справі та визнав протиправним і скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя №0001912302/0 від 30.05.2007р., а в іншій частині позовних вимог відмовив, оскільки у ході розгляду даної справи апеляційним судом не було виявлено підстав для скасування або зміни оскаржуваної відповідачем постанови суду першої інстанції,  тому  постанову суду першої інстанції від 20.09.2007р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги спростовуються зібраними та дослідженими у справі доказами, та не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду, тому апеляційну скаргу відповідача  необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу  Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя - залишити без задоволення

Постанову Господарського суду Запорізької області  від 20.09.2007р.  у справі  №3/375/07-АП-13/484/07-АП-5/169/07-АП-3/500/7-АП  – залишити без змін.          

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст виготовлено – 02.12.2008р.

              Головуючий:                                                                                   А.О. Коршун

            Судді:                                                                                    Л.П. Туркіна

                                                                                                           О.А. Проценко