Рішення № 30234262, 20.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року м.Чернівці

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області в складі:

головуючого Половінкіної Н.Ю.

судді Савчук М.В., Бреславського О.Г.

секретаря Скрипник С.В.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2013 року,

встановила:

ОСОБА_1 у грудні 2012 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Зазначав, що між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики 29 листопада 2011 року, на виконання якого передав відповідачу товар вартістю 7310 грн., а ОСОБА_2 зобов"язався повернути грошові кошти протягом одного року.

Посилаючись на невиконання ОСОБА_2 зобов"язання повернення позики, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь 7310 грн.

Кельменецький районний суд Чернівецької області ухвалою від 14 січня 2013 року залучив до участі в справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4

Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 7310 грн.

№22ц-379 2013 рік Головуючий у 1 інстанції Харабара І.В.

Категорія: 19/27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, керувався положеннями ст.655 ЦК України та вважав встановленим, що правовідносини між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають ознаки договору купівлі-продажу.

Водночас суд першої інстанції послався на невиконання ОСОБА_2 зобов"язання з оплати товару в сумі 7310 грн.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна.

Відповідно до правила, встановленого ч.1 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, підставою позову, тобто обставинами, якими він обґрунтовував свої вимоги, зазначав невиконання ОСОБА_2 зобов"язання за договором позики з повернення грошових коштів.

При цьому правовою підставою ОСОБА_1 визначав положення ст.1046 ЦК України.

Відповідно до ст.31 ЦПК України крім прав, визначених у ст.27 цього Кодексу, позивач до початку розгляду судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, виключно позивачу належить право вибору своїх процесуальних дій, зокрема, змінити підставу чи предмет позову.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 позовні вимоги з підстав невиконання ОСОБА_2 зобов"язання з оплати товару за договором купівлі-продажу не заявлялися.

Само по собі посилання ОСОБА_1 під час розгляду справи судом першої інстанції на передачу ОСОБА_2 товару для реалізації та зобов"язання ОСОБА_2 повернути грошові кошти за товар не відповідає порядку пред"явлення позову.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, самостійно змінив підстави позову.

На підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у разі порушення норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України.

За змістом ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

ОСОБА_1, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, обставинами, якими обґрунтовувалися вимоги, зазначав укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договору позики, за яким передав ОСОБА_2 товар вартість 7310 грн., а ОСОБА_2 зобов"язався повернути грошові кошти протягом одного року.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 зазначав, що отримав від власника магазина "Юліана" ОСОБА_1 товар вартістю 7310 грн. для здійснення продажу та зобов"язався повернути грошові кошти.

На підставі ч.1 статей 1046 ЦК України за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов"язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/ або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

До матеріалів справи приєднано акт приймання-передачі магазину "Юліана" від 29 листопада 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, відповідно якого ОСОБА_2 прийняв товар вартістю 7310 грн. та зобов"язався повернути грошові кошти протягом одного року.

Відповідно наведеного зобов"язання між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не містять ознак договору позики.

За змістом ч.3 ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У матеріалах справи відсутні будь-які докази стосовно зобов"язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики.

Ураховуючи викладене, підстав для стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів немає.

Керуючись п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 23 січня 2013 року скасувати.

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді