Постанова № 30233467, 05.03.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року Справа № 2а-8499/12/1370

14 год. 59 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Саїв М.В.,

від позивача Тарасова О.Л., Сабадош С.О., Смольчук І.Я.,

від відповідача Грабчинський В.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» до Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» (далі - позивач) з адміністративним позовом до Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000291600 від 08.08.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач діяв правомірно подавши відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяви про повернення сум бюджетного відшкодування за лютий 2012 року у квітні 2012 року на суму 20615,00 грн. та за квітень 2012 року у травні і червні 2012 року на суму 5153,00 грн.

Позивач вважає, що згідно підп. «б» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, платник податків має право не подавати уточнюючий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

У судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві та додаткових поясненнях до неї, просять позов задовольнити повністю.

Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні. Вказує на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем підп. «а» п. 200.4, п. 200.6, підп. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, стосовно перевищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 20615,00 грн. та заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 25768 грн., на підставі чого Золочівською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000291600 від 08.08.2012 року за формою «В1» на загальну суму 30922,50 грн., з яких основний платіж - 20615,00 грн., штрафна санкція - 10307,50 грн. Також, в обґрунтування своєї позиції відповідач посилається на п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, де передбачено, що у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, такий орган надсилає платнику податку податкове рішення-повідомлення, в якому зазначається сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та вираховує її згідно з п. 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах.

Крім того, відповідач посилається на підп. «а» п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, де вказано, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації та обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Суд, заслухав пояснення сторін, з'ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, та -

в с т а н о в и в :

Золочівською міжрайонною Державною податковою інспекцією Львівської області Державної податкової служби в період з 11.07.2012 року по 17.07.2012 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна», за результатами якої складено акт перевірки № 17/15-2014/35101874 від 24.07.2012 року /а.с.7-27/.

На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000291600 від 08.08.2012 року, згідно якого встановлено порушення абз. «а» п. 200.4, п. 200.6, абз. «а» п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 20615,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 10307,50 грн. /а.с.6/

Товариство з обмеженою відповідальністю "Електроконтакт Україна", згідно з поданою звітною декларацією у квітні 2012 року, заявило до бюджетного відшкодування суму в розмірі 20615,00 грн., оплачену в лютому 2012 року та згідно з поданими звітними деклараціями у травні та червні 2012 року заявило до бюджетного відшкодування суму 5153,00 грн., оплачену у квітні 2012 року.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів, згідно з ч. 2 цієї ж статті, можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з ч. 3 цієї ж статті, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Юрисдикція адміністративних судів, відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України, поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

В судовому засіданні судом встановлено та підтверджено доказами у справі, а також не заперечується відповідачем, що позивачем подано податкову звітність з ПДВ за лютий 2012 року. Позивачем самостійно виявлено помилку у невнесенні суми бюджетного відшкодування у податкову декларацію за лютий 2012 року у розмірі 20615,00 грн. та задекларовано у квітні 2012 року. Також позивачем зроблено та самостійно виявлено помилку у невнесенні суми бюджетного відшкодування у податкову декларацію за квітень 2012 року у розмірі 5153,00 грн., яку задекларовано у травні-червні 2012 року.

Згідно з п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він має право не подавати уточнюючих розрахунків, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Відповідно до підп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з п. 76.1. ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з п. 200.1. та п. 200.2. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Твердження відповідача про обов'язок позивача надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації, якщо платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку заслуговують уваги. Однак суд зазначає, що в даному випадку має місце розбіжність між нормами закону, а відповідно до п. 56.21. ст. 56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В процесі судового розгляду справи, судом встановлено правомірність дій позивача щодо подання податкової звітності за квітень 2012 року з врахування помилки у декларуванні за лютий у розмірі 20615,00 грн. та аналогічного випадку щодо подання податкової звітності за травень-червень 2012 року з врахування помилки у декларуванні за квітень у розмірі 5153,00 грн. та відсутність в його діях порушення ст. 201 Податкового кодексу України.

Водночас, суд зазначає, що відповідач не довів відсутність у позивача права усунути помилки саме у той спосіб, що обраний позивачем.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що повідомлення-рішення № 0000291600 від 08.08.2012 року Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Львівській області Державної податкової служби є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки встановлено відсутність порушень позивачем вимог ст. 201 Податкового кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби № 0000291600 від 08.08.2012 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» (ЄДРПОУ 35101874; Львівська область, м. Перемишляни, вул. Топольна, 1) 257,68 гривень (двісті п'ятдесят сім гривень 68 коп.).

Постанову може бути оскаржено, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 12.03.2013 року о 16.30 год.

Суддя Кравців О.Р.