Постанова № 30233362, 12.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. Справа № 805/1238/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

місто Донецьк, вулиця 50-ї Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Грищенко Є.І.

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними в частині прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та скасування рішень № 877, № 878, № 879, № 880, № 881 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, неподання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними в частині прийняття рішень про застосування до неї фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, неподання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України № 6 від 10.01.2011 року та № 877, № 878, № 879, № 880, № 881 від 10.12.2012 року та скасування вказаних рішень. В обґрунтування заявленого позову позивачка зазначає, що посилання відповідача на ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» як на підставу застосування фінансових санкцій є неправомірним, тому що Законом України від 08.07.2011 р. № 2464 вона була скасована. На підставі викладеного просила суд визнати неправомірними дії відповідача по прийняттю рішень про застосування до неї фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, неподання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України та скасувати вказані рішення відповідача № 6 від 10.01.2011 року та № 877, № 878, № 879, № 880, № 881 від 10.12.2012 року.

Позивачка в судове засідання не з'явилась. До суду надала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився. До суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував з підстав, наведених у письмових запереченнях.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 17.10.2012 року управлінням Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області було складено акт № 171, в якому відповідачем було встановлено несвоєчасне подання СПД ОСОБА_1 індивідуальних відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки (а.с. 19).

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті:

· рішення № 703 від 31.10.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2004 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 13);

· рішення № 704 від 31.10.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2005 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 14);

· рішення № 705 від 31.10.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2006 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15);

· рішення № 706 від 31.10.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2007 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 16);

· рішення № 707 від 31.10.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2008 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 12);

Позивачка не погодилась з прийнятими рішеннями та оскаржила їх в адміністративному порядку до Головного Управління Пенсійного фонду в Донецькій області.

Рішенням Головного Управління Пенсійного фонду в Донецькій області № 13116/08 від 30.11.2012 року скарга ОСОБА_1 була задоволена, рішення УПФУ в м. Сніжне від 31.10.2012 року № 703-707 були скасовані, УПФУ в м. Сніжне було зобов'язане винести нові рішення про застосуванням фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей що використовуються в системі персоніфікованого обліку за 2004, 2005, 2006, 2007, 2008 роки (а.с. 23-25).

На підставі вказаного рішення УПФУ в м. Сніжне були прийняті нові рішення:

· рішення № 877 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2004 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 7);

· рішення № 878 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2005 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 8);

· рішення № 879 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2006 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 9);

· рішення № 880 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2007 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 10);

· рішення № 881 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за 2008 рік до ОСОБА_1 за несвоєчасне подання звітності до органів Пенсійного фонду України у розмірі 170 грн. на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 11);

Позивачка не погодилась з прийнятими рішеннями та оскаржила їх до суду.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області не доведена правомірність своїх дій у спірних правовідносинах, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні рішення № 877,878,879,880,881 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій були прийняті на підставі п.5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказані порушення встановлені в Акті перевірки № 171 від 17.10.2012 року.

Згідно із п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону від 23.12.2010) виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції:

5) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Проте, ч.9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було виключено з 01.01.2011 року згідно із набранням сили Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року N 2464-VI.

Пунктом 22 частини першої статті 92 Конституції України передбачено, що засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них визначається виключно законами. Конституційний Суд України Рішенням від 30.05 2001 р. № 7-рп/2001 у справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частини першої, третьої статті 2, частини першої статті38 Кодексу України про адміністративні правопорушення ( справа про відповідальність юридичних осіб) вирішив (п.1.1 резолютивної частини Рішення) положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ними безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності та відповідальність за такі діяння.

Відповідно до частини четвертої статті 150 Конституції України передбачено, що з питань, передбачених цією статтею, зокрема офіційне тлумачення Конституції України, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення № 877,878,879,880,881 від 10.12.2012 року, що прийняті на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який на момент прийняття цих рішень втратив чинність, є протиправними.

Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицію по спірним правовідносинам, що була викладена в Постанові ВСУ від 20.11.2012 року, яка є обов'язковою в силу ст. 244-2 КАС України.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем при застосуванні штрафних санкцій позивачу застосовано норми, які втратили чинність, виходячи з позовних вимог позивача та відповідно до положень ст. 105 КАС України, суд вважає що таки дії відповідача є протиправними, а прийняті рішення № 877,878,879,880,881 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 11, 40, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області про визнання дій відповідача неправомірними в частині прийняття рішень про застосування фінансових санкцій та скасування рішень № 877, № 878, № 879, № 880, № 881 від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, неподання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області по прийняттю відносно ОСОБА_1 рішень № 877, № 878, № 879, № 880, № 881 від 10.12.2012 року від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, неподання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Сніжне Донецької області № 877, № 878, № 879, № 880, № 881 від 10.12.2012 року від 10.12.2012 року про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, неподання за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Грищенко Є.І.