Постанова № 30233350, 12.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2013 р. Справа №2а/0570/17569/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Загацької Т.В.,

при секретарі Телешові В.О.

за участю:

представників позивача Лобас Л.В., Чигирина Ю.К.

представників відповідача Тернинко С.М., Чернявської Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001282341 від 26.11.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Реактив», звернувся до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001282341 від 26.11.2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання у розмірі 17467,99 грн. та штрафу у розмірі 3154,93 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що за результатами перевірки відповідачем 14.11.2012 року був складений акт № 5705/22-1-14291840, в якому відображено, що у період, який перевірявся, позивач в результаті забруднення водних об'єктів допустив порушення нормативів із збору, що призвело до заниження податкових зобов'язань на суму 17467,99 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення № 0001282341 від 26.11.2012 року, згідно якого позивачу нарахований екологічний податок у сумі 20622,92 грн., у тому числі за основним платежем - 17467,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 3154,93 грн.

Позивач вказує на те, що він не згоден із вищезазначеним податковим повідомленням - рішенням та вважає його незаконним.

На підставі вищевказаного, позивач просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0001282341 від 26.11.2012 року.

В судовому засіданні представники позивача надали пояснення аналогічні змісту позовних вимог, позовні вимоги підтримали та просили задовольнити їх у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог, просили в задоволенні позову відмовити у повному обсязі, надали заперечення згідно яких вказали на те, що на ТОВ «Реактив» контроль якості зворотних вод здійснює акредитована лабораторія (атестат акредитації № ВЛ-170/211, дійсний до 06.07.2014 року). Під час проведення перевірки позивачем на запит податкової інспекції було надано відомості щодо лабораторних аналізів якості зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об'єкти, де зазначені фактичні обсяги скидів забруднюючих речовин за 3-4 квартали 2009 року, 1-4 квартали 2010 року, 1-4 квартали 2011 року, 1-2 квартали 2012 року. Позивач надавав до відповідача розрахунки із збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічному податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та за розміщення відходів без урахування збору та податку за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований як юридична особа 21 грудня 1988 року виконавчим комітетом Слов'янської міської ради Донецької області, ідентифікаційний код 14291840 згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 № 328453, перебуває на обліку у Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції з 09.01.2002 року згідно довідки про взяття на облік платника податків № 4 від 09.01.2002 року. На підставі дозволу №Укр-Дон-3718 від 26.09.2008 року здійснює спеціальне водокористування.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в України», завданням органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Судом встановлено, що в період з 11 жовтня 2012 року по 07 листопада 2012 року відповідачем проводилась планова виїзна перевірка позивача, на підставі якої складено акт №5705/22-1-14291840 від 14.11.2012 року про результати планової виїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року.

Вищезазначеним актом, в тому числі, встановлено порушення позивачем п.2, п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303; п.п.240.1.2 п.240.1 ст. 240, п.п.242.1.2 п.242.1 ст. 242, ст. 245 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічному податку на загальну суму 17467,99 грн., у тому числі по періодам: за 4 квартал 2009 року на 867,11 грн., за 1 квартал 2010 року на 475,24 грн., за 2 квартал 2010 року на 1126,75 грн., за 3 квартал 2010 року на 1101,70 грн., за 4 квартал 2010 року на 484,83 грн., за 1 квартал 2011 року на 2263,04 грн., за 2 квартал 2011 року на 2593,34 грн., за 3 квартал 2011 року на 2170,63 грн., за 4 квартал 2011 року на 2808,42 грн., за 1 квартал 2012 року на 1542,34 грн., за 2 квартал 2012 року на 2034,59 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення - рішення № 0001282341 від 26.11.2012 року, яким нарахована сума грошового зобов'язання у загальному розмірі 20622,92 грн., у тому числі за основним платежем - 17467,99 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 3154,93 грн., за платежем: екологічний податок.

Суд приходить до висновку про неправомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, при прийнятті рішення судом застосовуються норми законів, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.2 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 року № 303, який діяв до набуття чинності Податкового кодексу України, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами забруднення та скиди, а також нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у таблицях 1.1, 1.7 і 1.9 додатка 1 (п.3 зазначеного Порядку).

Згідно до п.4 Порядку суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2.

Відповідно до пп.240.1.2 Податкового кодексу України до кола платників екологічного податку відносяться суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти.

Згідно пп. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти. Ставки екологічного податку за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти визначено статтею 245 Податкового кодексу України.

При цьому під забруднюючою речовиною відповідно до ст.1 Водного кодексу України від 06.06.95 р. № 213/95-ВР розуміється речовина, яка привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини.

Відповідно до ч.1 ст.48 Водного кодексу України спеціальним водокористуванням визнається забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Відповідно до п.15 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 року №465 скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.

Необхідний ступінь очищення зворотних вод, що скидаються у водні об'єкти, визначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин (п.16 зазначених Правил).

В судовому засіданні встановлено та не заперечується сторонами, що позивач на підставі дозволу на спеціальне водокористування здійснює водозабір із р.Казений Торець та скиди зворотних вод у той же водний об'єкт.

Контроль якості зворотних вод здійснює акредитована вимірювальна лабораторія ТОВ «Реактив», яка проводить хімічних аналіз при заборі та скиді води на предмет вмісту у ній забруднюючих речовин.

Як вбачається зі змісту акту перевірки посадовими особами податкового органу на підставі наданих позивачем лабораторних аналізів якості зворотних вод, скинутих в поверхневі водні об'єкти, де зазначені фактичні обсяги скидів забруднюючих речовин за 3-4 квартали 2009 року, 1-4 квартали 2010 року, 1-4 квартали 2011 року та 1-2 квартали 2012 року, було зроблено висновок про заниження об'єкта оподаткування в частині скидів забруднюючих речовин в водні об'єкти, що призвело до заниження податкового зобов'язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища та екологічному податку на загальну суму 17467,99 грн.

Однак в судовому засіданні встановлено, що вимірювальною лабораторією позивача під час аналізу якості зворотних вод, скинутих у поверхневі водойми, встановлено, що обсяг забруднюючих речовин після скиду у водні об'єкти менший, ніж до такого скиду.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що якість зворотних вод покращується внаслідок розбавлення в ході технологічного циклу води з р.Казений Торець водою, що забирається з каналу Сіверський Донець-Донбас, внаслідок чого забруднення водних об'єктів не відбувається. Доводів, що спростовують пояснення представника позивача, відповідачем не наведено, будь-яких даних, що свідчать про погіршення позивачем якості води після скиду у водний об'єкт, відповідачем також не надано.

Суд не приймає доводи відповідача, що факт наявності у скидах у водні об'єкти забруднюючих речовин є підставою для сплати екологічного податку, у зв'язку з тим, що в розумінні пп. 242.1.2 п. 242.1 ст. 242 Податкового кодексу України та ст.1 Водного кодексу України об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які привноситься у водний об'єкт в результаті господарської діяльності людини.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшли підтвердження факти вчинення позивачем порушень встановлених актом перевірки, є неправомірним визначення сум грошових зобовязань, зроблене відповідачем відповідно до спірного рішення.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач не довів правомірності своїх дій, що стосуються предмету позову.

Враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку про обґрунтованість позову товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001282341 від 26.11.2012 року, у зв'язку із чим задовольняє позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення №0001282341 від 26.11.2012 року, - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0001282341 від 26.11.2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Реактив» судовий збір у розмірі 207 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті в нарадчій кімнаті та проголошені в судовому засіданні 12.03.2013 року, постанова в повному обсязі буде виготовлена 18.03.2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Загацька Т. В.