Ухвала суду № 30232439, 20.03.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Савчук М.< Головуючий суддя / По-батькові >.

суддів: Бреславського О.Г., Половінкіної Н.Ю.

секретар Скрипник С.В.

за участю: представників ОСОБА_1, представника ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Виконавчого комітету Чернівецької міської ради, ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, за участю третьої особи без самостійних вимог відкритого акціонерного товариства національна страхова компанія «Оранта» про визнання рішення незаконним, договору недійсним частково та витребування майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_6, який за довіреністю представляє інтереси ОСОБА_1, на ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 січня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19 березня 2010 року заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено, накладено арешт на приміщення підвалу ХІ площею 19,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_1; заборони ОСОБА_1 здавати приміщення підвалу ХІ площею 19,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 в найм третім особам, закладати або будь-яким чином відчужувати його.

В січні 2013 року ОСОБА_6, який за довіреністю представляє інтереси ОСОБА_1, звернувся до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, накладених ухвалою суду від 19 березня 2010 року, посилаючись на те, що в даний час спірний підвал передано у спільну сумісну власність усіх співвласників будинку, ОСОБА_1 звільнила спірне підвальне приміщення від своїх речей, а тому він не може бути відчужений ОСОБА_1, на підставі чого вважає, що потреба в забезпеченні позову відпала.

Ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 січня 2013 року в задоволенні заяви ОСОБА_6, поданої в інтересах ОСОБА_1, відмовлено.

______________

22ц-335 / 2013 р. Головуючий у 1 інстанції Стоцька Л.А.

Категорія 19 доповідач Савчук М.В.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою його заяву задовольнити, скасувавши заходи забезпечення позову.

Посилається на незаконність та необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, порушення норм процесуального права.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивачів ОСОБА_7 просить апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Судом установлено, що ухвалою Першотравневого районного суду м. Чернівці від 19.03.2010 року по справі було вжито заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на приміщення підвалу ХІ площею 19,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, власником яких є ОСОБА_1; заборони ОСОБА_1 здавати приміщення підвалу ХІ площею 19,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 в найм третім особам, закладати або будь-яким чином відчужувати його.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 вересня 2011 року визнано незаконним та скасовано п. 5.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 18 березня 1997 року № 203/5, п. 1.2 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 9 вересня 2003 року № 683/18, пп. 1.3, 1.13, 1.14 рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 14 жовтня 2003 року № 791/21.

Визнано свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на 11/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1, зареєстроване у Чернівецькому комунальному бюро технічної інвентаризації 4 грудня 2003 року за реєстраційним номером 1752885, недійсним.

Визнано договір між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 купівлі-продажу від 21 вересня 2007 року в частині підвалу ХІ площею 19,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 недійсним.

Витребувано підвал ХІ площею 19,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1 з володіння, користування та розпорядження ОСОБА_1 шляхом звільнення від майна, яке в ньому знаходиться, та передано у спільну сумісну власність співвласників квартир будинковолодіння АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 14 грудня 2011 року рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 березня 2011 року в частині визнання свідоцтва про право власності та договору недійсними скасовано.

Визнано свідоцтво про право власності ОСОБА_5 на 11/100 частин будинколодіння АДРЕСА_1, зареєстроване у Чернівецькому комунальному бюро технічної інвентаризації 4 грудня 2003 року за реєстраційним номером 1752885, недійсним у частині розміру частки квартири, а саме, допоміжного приміщення підвалу ХІ площею 19,1 кв.м.

У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 купівлі-продажу від 21 вересня 2007 року в частині підвалу ХІ площею 19,1 кв.м. в будинковолодінні АДРЕСА_1 недійсним відмовлено.

Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 вересня 2011 року змінено, доповнено мотивувальну частину посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України як підставу для задоволення позову.

Абзац другий резолютивної частини рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 14 вересня 2011 року після слів «пп. 1.13, 1.14 рішення Чернівецького міськвиконкому № 791/21 від 14 жовтня 2003 року» доповнено словами «у частині реєстрації свідоцтва про право власності ОСОБА_5 та внесення КЖРЕП № 9 у зв'язку з цим відповідних змін у облікові документи».

У решті рішення залишено без змін.

Судом першої інстанції було встановлено, що судове рішення виконано частково.

Відповідно до положень ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Відмовляючи у задоволенні заяви про скасування забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що заявником будь-яких доказів на підтвердження виконання судового рішення надано не було.

З приєднаної до матеріалів справи ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 24.10.2012 року вбачається. що ОСОБА_1 було відмовлено у задоволені заяви про скасування заходів забезпечення позову у вигляді арешту на приміщення підвалу ХІ пл.19,1 в будинку АДРЕСА_1 у зв'язку із відсутністю доказів виконання судового рішення в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності ОСОБА_5 на 11/100 частин будинковолодіння АДРЕСА_1 , зареєстроване у Чернівецькому КБТІ 04 грудня 2003 року за реєстраційним номером 1752885 в частині розміру частки квартири, а саме: допоміжного приміщення підвалу ХІ площею 19,1 кв.м., зокрема, внесення відповідних змін у право встановлюючи документи.

При розгляді заяви від 03.01.2013 року про скасування забезпечення позову судом першої інстанції було встановлено, що заявником будь-яких доказів на підтвердження виконання судового рішення у вказаній частині надано не було.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання апелянта на те, що відпали всі підстави для забезпечення позовних вимог, а рішення суду виконано повністю, оскільки апелянт не надав суду доказів на підтвердження того, що з 24.10.2012 року - по теперішній час змінились обставини, які зумовили застосування забезпечення позову або відомості про те, що потреба у їх скасуванні відпала.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6, який за довіреністю представляє інтереси ОСОБА_1, відхилити.

Ухвалу Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно