Рішення № 30230989, 21.03.2013, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2/760/377/13

2609/28067/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Солом'янський районний суд м.Києва в складі:

головуючого- судді -Кушнір С.І,

при секретарі - Гайдайчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи: Солом'янська районна у м. Києві державна адміністрація, Київська міська рада, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», ВДВС Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду та просив визнати за ними право власності на об'єкт самочинного будівництва - прибудову до будинку АДРЕСА_1 на земельній ділянці площею 252,65 кв.м, посилаючись на те, що є власником ? частини будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Дев'ятою державною нотаріальною конторою м.Києва 01.08.2002 р.

Згідно рішення Солом'янського районного суду м.Києва від 04.07.2007 р. було виділено в натурі приміщення в будинку АДРЕСА_1 в м.Києві: веранду 1-2 площею 9,9 кв.м, житлову кімнату -1-3, площею 5,6 кв.м, коридор - 1-4, площею 4,2 кв.м, кухню - 1-5, площею 8,4 кв.м, коридор - 1-8, площею 3,8 кв.м, кухню - 1-9, площею 6,2 кв.м, санвузол - 1-11, площею 4,3 кв.м, а також ? огорожі, сарай «Б», навіс, вбиральня «Г». В свою чергу ОСОБА_3 було виділено наступні приміщення та будівлі: житлову кімнату 1-6, площею 19,1 кв.м, житлову кімнату - 1-7, їдальню -1-10, площею 7,4 кв.м., ? частину огорожі, гараж «Б». 25.07.2007 р. ОСОБА_3 продала свою частину будинку ОСОБА_2

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 17.11.2010 р. було виділено позивачу окрему ізольовану земельну ділянку загальною площею 252,65 кв.м, на якій розташована частина будинку і на якій була здійснена прибудова. Оскільки після прийняття рішення суду про знесення самочинного будівництва отримав у користування земельну ділянку, має право отримати право власності за рішенням суду на самочинне будівництво на підставах, передбачених ч.3 ст.376 ЦК України.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні уточнили позовні вимоги, просили визнати за ОСОБА_1 право власності на об'єкт незавершеного будівництва - прибудову до будинку за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, площею 956 кв.м. посилаючись на те, що прибудова здійснена на земельній ділянці, яка виділена в користування та призначена для індивідуального будівництва. Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України та ч. 3 ст. 376 ЦК України право власності на самочинне збудоване нерухоме майно може за рішенням суду визнане за особою, що здійснила це будівництво. Земельна ділянка надана ОСОБА_1 після повного здійснення прибудови та за особисті кошти. Відповідач ОСОБА_2 перешкоджає отримати технічний паспорт на будинок та не допускає інспектора БТІ для повного обстеження будинку. Представник позивача пояснив в судовому засіданні, що на виконання рішення суду від 02.09.2010 р. частково демонтовано прибудову, залишився тільки цокольний поверх, будівництво не завершене.

Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував проти позову та пояснив, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 02.09.2010 р. позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3-я особа: Солом'янська районна в м.Києві державна адміністрація про заборону здійснення самочинного будівництва, знесення самочинно збудованої будівлі задоволено. Заборонено ОСОБА_1 здійснювати самочинну прибудову до будинку АДРЕСА_1 та вирішено знести за рахунок ОСОБА_1 збудовану ним самочинну забудову - прибудову до будинку АДРЕСА_1 в м.Києві. В процесі виконання рішення суду повністю демонтовано самочинну забудову - прибудову до будинку АДРЕСА_1 в м.Києві, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду.

Представник 3-ї особи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надіслав письмові заперечення де зазначив, що відсутні матеріали технічної інвентаризації на будинок АДРЕСА_1, тому не відомо про які прибудови зазначає позивач. Відповідно до ст. 328, 331 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. На новостворене нерухоме майно (будівлі, споруди, жилий будинок тощо) зазначене право виникає з моменту завершення будівництва, а якщо законом передбачено прийняття такого майна в експлуатацію або воно підлягає державній реєстрації з моменту вчинення цих дій.

Представник 3-ї особи Солом'янської районної в м.Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, надав письмові пояснення де зазначив, що Солом'янська районна у м.Києві державна адміністрація не є належною третьою особою по справі та не має повноважень щодо вирішення даного питання.

Ухвалою суду від 21.12.2012 р., занесеною до журналу судового засідання, в якості 3-ї особи залучено Київську міську раду.

Ухвалою суду від 22.01.2013 р., занесеною до журналу судового засідання, в якості 3-ї особи залучено ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві.

Представник 3-ї особи Київської міської ради в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Представник 3-ї особи - ВДВС Солом'янського районного управління юстиції у м.Києві в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 376 ЦК України, на яку посилається позивач як на правову підставу для задоволення позову, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Разом з тим, вказана норма реалізується за умови, що будівництво велося з додержанням вимог, як про це йдеться в ч. 3 ст. 375 ЦК України. Зокрема, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Постановою Кабінету міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» визначаються основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва.

У разі прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків I та II категорії складності, побудованих без наявності дозволу на виконання будівельних робіт до 31 грудня 2009 р., особливості реєстрації декларації та її форма визначаються Мінрегіоном. Датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката. Експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна в місті Києві затверджено Розпорядженням КМДА від 27.10.2009 року № 1227.

Враховуючи, що будівля являє собою нерухоме майно, пов'язане фундаментом із землею і створене з відповідних будівельних матеріалів, поєднаних між собою в певній технологічній послідовності, визначеній проектною документацією, державними будівельними стандартами, нормами і правилами, суду повинні бути надані докази, які підтверджують, що будівля відповідає державним будівельним стандартам, нормам і правилам; відповідність матеріалів, виробів і конструкцій, які використані при самочинному будівництві нерухомого майна, державним стандартам, технічним умовам та технологічним регламентам; забезпечення у створеній будівлі, споруді необхідної міцності, стійкості та експлуатаційної надійності.

Звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво повинно мати місце при наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу.

Судом встановлено, що рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 04.07.2007 р. виділено в натурі ОСОБА_1, співвласнику ? частини будинку АДРЕСА_1 в м.Києві наступні приміщення: веранду 1-2 площею 9,9 кв.м, житлову кімнату -1-3, площею 5,6 кв.м, коридор - 1-4, площею 4,2 кв.м, кухню - 1-5, площею 8,4 кв.м, коридор - 1-8, площею 3,8 кв.м, кухню - 1-9, площею 6,2 кв.м, санвузол - 1-11, площею 4,3 кв.м, а також ? огорожі, сарай «Б», навіс, вбиральня «Г». В свою чергу ОСОБА_3 було виділено наступні приміщення та будівлі: житлову кімнату 1-6, площею 19,1 кв.м, житлову кімнату - 1-7, площею 12,8 кв.м., їдальню -1-10, площею 7,4 кв.м., ? частину огорожі, гараж «Б».

25.07.2007 р. ОСОБА_3 продала свою частину будинку ОСОБА_2.

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 17.11.2010 р. було виділено ОСОБА_1 у користування окрему ізольовану земельну ділянку загальною площею 252,65 кв.м.

Рішенням Солом'янського районного суду м.Києва від 02.09.2010 р. заборонено ОСОБА_1 здійснювати самочинну прибудову до будинку АДРЕСА_1 та вирішено знести за рахунок ОСОБА_1 збудовану ним самочинну забудову - прибудову до будинку АДРЕСА_1 в м.Києві.

Як вбачається з рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02.09.2010 р., висновком № 1398 судової будівельно-технічної експертизи від 23.06.2010 р. складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що прибудована частина будинку АДРЕСА_1 не відповідає вимогам ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки, реконструкція та капітальний ремонт», а саме пунктам 4.3, 5.4, 5.5, 5.7, 5.9, 6.1, 9.7. Під час проведення обстеження будинок знаходиться в стадії будівництва.

Рішення суду від 02.09.2010 р. про знесення за рахунок ОСОБА_1 збудованої ним забудови-прибудови до АДРЕСА_1 виконано, що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.11.2012 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 376 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Отже, для прийняття рішення про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва мають бути надані відповідні висновки: технічний висновок про відповідність викопаних робіт будівельним нормам і правилам, висновок про відповідність перепланування санітарно-епідеміологічним вимогам, пропонованим до будинків і приміщень, правилам пожежної безпеки та, залежно від обставин, підлягають поданню висновки й інших служб.

Позивачем не подано жодного документу, який би підтверджував відповідність самочинного будівництва архітектурним, санітарним, екологічним, будівельним та іншим нормам і правилам. А також не надано доказів, що він звертався з заявами у компетентні органи про введення житла в експлуатацію та йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право власності. Як пояснив в судовому засіданні представник позивача, на виконання рішення суду від 02.09.2010 р. частково знесено прибудову до будинку, залишився тільки цокольний поверх. Будівництво прибудові не закінчено.

Частина третя статті 18 Закону України «Про основи містобудування» забороняє експлуатацію обєктів, не прийнятих в експлуатацію у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Наведе свідчить про те, що позивач порушив встановлений законом порядок отримання дозволів на збудовані об»єкти нерухомого майна, не надав суду доказів додержання ним архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил і в такий спосіб має намір оформити право власності на самовільні будови.

Зазначене ще раз підтверджує відсутність у позивача правових підстав на визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва у зв'язку з відсутністю доказів, які б стверджували, що зазначений об'єкт побудований ним у відповідності до встановлених норм і правил.

З огляду на наведене, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що в задоволені позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 182, 331, 375, 376 ЦК України, ст.ст. 3-4, 10-11, 27, 57-61, 88, 169, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, 3-і особи: Солом'янська районна у м.Києві державна адміністрація, Київська міська рада, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна», ВДВС Солом»янського районного управління юстиції у м.Києві про визнання права власності на об'єкт самочинного будівництва відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Кушнір С.І.