Рішення № 30230913, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/3084/13 19.03.13За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 149,41 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Махиня Н.М. - представник (дов. №01-02/1 від 02.01.2013)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" заявлений позо до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"про відшкодування шкоди в порядку регресу 16 149,41 грн.

Ухвалою суду від 20.02.2013 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/3084/13 та призначено розгляд справи на 19.03.2013.

11.03.2013 через канцелярію суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 20.02.2013.

В судове засідання 19.03.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі..

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 19.03.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2011 між ТДВ "Страхова компанія «Провіта», як страховиком, та Сігутою В.В., як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 09-02-2011753, відповідно до умов якого страховиком було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією автомобіля "Шкода", д.р.н. СВ 9843 АІ.

Відповідно до довідки ВДАІ Соломянського РУГУМВС України в м. Києві № 9030623, в м. Києві 03.07.2012 сталась ДТП за участю застрахованого автомобіля "Шкода", д.р.н. СВ 9843 АІ, під керуванням Сігути В.В. та автомобіля "Peugeot", д.р.н. АА 9680 КО під керуванням Токаренко С.В..

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 18.07.2012. гр. Токаренко С.В. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

04.07.12 страхувальник звернувся до позивача з повідомленням про страхову подію.

Згідно із Звітом № 3031/07/12 про оцінку автомобіля "Шкода", д.р.н. СВ 9843 АІ матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП складає 20484,91 грн.

Відповідно до страхового акту № 02-11061/1, пошкодження транспортного засобу марки "Шкода", д.р.н. СВ 9843 АІ, внаслідок ДТП, яка сталася 03.07.2012. в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком, та зазначено розмір страхового відшкодування в сумі 16 659, 41 грн.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту № 09-02-2011753, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відомості № 105 від 09.08.2012 виплат страхового відшкодування в розмірі 16 659,41 грн та копією платіжного доручення № 53348 від 09.08.2012 .

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правовова відповідальності гр. Токаренко С.В.. було застраховано відповідачем, відповідно до укладено полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/3976752 за умовами якого відповідач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню збитків, завданих майну третіх осіб транспортним засобом автомобіль "Peugeot", д.р.н. АА 9680 КО, ліміт за шкоду майну - 50 000,00 грн., франшиза - 510 грн.

04.10.2012 позивач направив на адресу відповідача претензію № 716/11061 про відшкодування шкоди у зв'язку з ДТП. 03.07.12 ,за твердженням позивача, станом на момент вирішення спору, страхове відшкодування сплачено не було.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Толкаренко С.В.., в частині заподіяння шкоди майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля "Peugeot", д.р.н. АА 9680 КО, була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс АВ/3976752).

Вина водія, який керував автомобілем "Peugeot", д.р.н. АА 9680 КО, підтверджується постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 18.07.2012.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Шкода", д.р.н. СВ 9843 АІ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АВ/3976752), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 09-02-2011753 від 256.07.11, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» (п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Розмір франшизи, тобто суми, на яку зменшується страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, встановленої полісом № АВ/3976752складає 510 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем вираховано розмір франшизи із суми страхового відшкодування.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 16 149,41 грн.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул.. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (02100 м. Київ, вул. Дубового, буд. 18, код ЄДРПОУ 31704186) 16149 (шістнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн. 41 коп. страхового відшкодування, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.03.2013

Суддя Л.В. Прокопенко