Постанова № 30230583, 06.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 р. Справа № 804/2461/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіВрони О. В. при секретаріМаксименко Е.М. за участю: представника позивача Захарчука В.Ф. свідка ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Прозір" до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Прозір» звернулося до суду з позовом до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України з позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000040220 від 31.01.2013 р. видане Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією приватному підприємству «Прозір»;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000030220 від 31.01.2013 р. видане Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією приватному підприємству «Прозір» (з урахуванням уточнень).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в результаті проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Прозір» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Медпром Капітал» за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., відповідачем були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення про збільшення суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість та зменшення від'ємного значення суми ПДВ. Вказані рішення були винесенні відповідачем безпідставно, всупереч вимогам податкового та іншого законодавства України. У зв'язку з цим податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечення на позовну заяву не надав, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до ст. 128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача та свідка, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 24.12.2012 р. до 08.01.2013 р. Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією державної податкової служби була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка приватного підприємства «Прозір», з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з приватним підприємством «Медпром Капітал», за період з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р.

За результатами перевірки відповідачем було складено акт про результати позапланової документальної невиїзної перевірки від 08.01.2013 р. № 6/22-2/31098093.

В ході перевірки взаємовідносин ПП „Прозір" з ПП „Медпром Капітал" встановлено, що ПП „Прозір" придбано товар (дизельне пальне Євро марки С виду II) у ПП „Медпром Капітал", на загальну суму 45702,50 грн., у т.ч. ПДВ 7617,08 грн. на підставі договору від 20.02.2012 р. №31-д, згідно видаткових та податкових накладних.

До перевірки надано товарно-транспортну накладну від 20.02.2012 р. № 28. Проте зазначена накладна заповнена не належним чином.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363 та Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" товарно-транспортні накладні (заповнені відповідно до «порядку заповнення товарно-траспортних накладних) являються необхідними документами для підтвердження витрат з оприбуткування ТМЦ на складі ПП „Прозір" Сертифікати якості придбаної продукції у ПП „Медпром Капітал" перевіряємим підприємством не надано. Таким чином, ПП „Прозір" не мало права па віднесення до складу податкового кредиту операцій з ПП „Медпром Капітал", які не підтверджуються первинними документами (не підтверджено факт доставки (транспортування) ТМЦ).

Також до перевірки не надано бухгалтерський рахунок 631 „розрахунки з вітчизняними постачальниками" за лютий 2012 р., таким чином встановити дебіторську/кредиторську заборгованість на початок та кінець перевіряємого періоду не має можливості.

Верхньодніпровською ОДПІ отримано акт Криворізької південної МДПІ Дніпропетровської області від 26.06.2012 № 71/221/36607389 „про неможливість проведення перевірки ПП "Медпром Капітал" (ЄДРПОУ 36607389) щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків за березень - квітень 2011 року, лютий 2012 року".

Відповідно висновків зазначеного акту по ПП "Медпром Капітал" відсутній факт реального вчинення господарських операцій за лютий 2012 р. На ПП «Медпром Капітал» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, не має основних фондів, залишків товарно-матеріальних цінностей, операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу, відсутня в повному обсязі бухгалтерська документація, наявності трудових ресурсів, виробничих потужностей та іншого майна, які економічно необхідні для виконання таких робіт. Це свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності, у ПП «Медпром Капітал» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з контрагентами в розумінні ст. 185-187, 198 Податкового Кодексу України.

Таким чином, у результаті порушення контрагентом ПП „Прозір" (ПП „Медпром Капітал") своїх податкових зобов'язань, приписів цивільного законодавства, складені ним первинні документи не мають статусу первинних документів і носять протиправний характер.

ПП „Прозір" мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його контрагента (ПП „Медпром Капітал"), умови ведення цим підприємствамом господарської діяльності та порушення, які ними допускались. Крім того, ПП „Прозір" працюючи у даному сегменті ринку був обізнаний щодо учасників нього ринку і налагоджених стабільних зв'язків.

Отже, діяльність ПП „Прозір" була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань та порушував приписи господарського і цивільного законодавства, правила податкового обліку, які визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

На підставі викладеного відповідачем в акті перевірки зроблений висновок про порушення ПП «Прозір» ст.185, п.198.1, п. 198.2., п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму 7 617 грн., в тому числі за лютий 2012 р. на загальну суму 7 617 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за лютий 2012 р. на загальну суму 4 670 грн. та завищення від'ємного значення за лютий 2012 р. на загальну суму 2 947 грн.

На підставі акту перевірки 31.01.2013 р. відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000040220, яким збільшено позивачу суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість на 4670,00 грн. і застосовано штрафні (фінансові) санкції на суму 1167,50 грн. та № 0000030220, яким зменшено позивачу на 2947,00 грн. суму від'ємного значення податку на додану вартість.

Суд вважає висновки відповідача та прийняті податкові повідомлення-рішення необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що між ПП „Прозір" та ПП „Медпром Капітал", укладено договір від 20.02.2012 р. №31-д.

Згідно умов договору ПП „Медпром Капітал" (продавець) протягом строку дії цього договору зобов'язується за замовленням ПП „Прозір" (покупця), за умови їх підтвердження, поставляти у власність покупця нафтопродукти в асортименті: дизельне паливо Євро марки С виду II на загальну суму 45702,50 грн., у т.ч ПДВ 7617,08 грн., в кількості, визначеній відповідно до накладних, які є невід'ємними частинами цього договору.

Поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця викладених у письмовому вигляді та переданих факсом або особисто. При цьому заявка вважається погодженою продавцем у випадку виписки останнім рахунку-фактури на товар, що міститься в замовлені або на частину товару, який містився в замовлені. Строк дії договору до 31.12.2012 р..

На підставі договору від 20.02.2012 р. № 31-д, та відповідно до видаткових та податкових накладних ПП „Медпром Капітал" на адресу ПП „Прозір" реалізовано товар.

Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання вказаних договору та рух активів підтверджується наступними первинними документами: договором та специфікацією; видатковою накладною; податковими накладними; реєстрами податкових та видаткових накладних; рахунком-фактурою, платіжними дорученнями; карткою рахунку 631 ПП «Прозір за лютий, березень 2012р. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною.

Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_4, який є засновником ПП «Прозір», підтвердив факт доставки дизельного палива за вищезазначеним договором в пункт розвантаження.

В подальшому, придбаний товар був використаний позивачем у власній господарській діяльності.

Первинні бухгалтерські документи свідчать про фактичне отримання позивачем товару що відображено в бухгалтерському обліку та інших документах, які були надані позивачем до податкового органу до проведення перевірки.

Зазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Стосовно висновків відповідача про те, що товарно-транспортна накладна, яка надана ПП «Прозір» до перевірки, оформлена не належним чином то суд зазначає, що наявність помилок при оформлені первинних документів відповідно до законодавства не є підставою для висновків про відсутність факту здійснення самої господарської операції.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку, правомірно на підставі отриманих податкових накладних в декларації з ПДВ відобразив податковий кредит на суму ПДВ, перерахованого на рахунок постачальника.

Посилання відповідача на те, що контрагент позивача, ПП „Медпром Капітал" не має достатньої матеріально-технічної бази та персоналу для проведення господарської діяльності, а отже правочин має нереальний характер, не мають правових наслідків для позивача, оскільки вказані обставини, встановлені в акті перевірки після здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ ПП „Медпром Капітал", а також розрахунку за неї.

В судовому засіданні позивачем доведено обґрунтованість віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція, оскільки покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальниками, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача в подальшому не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

Таким чином, відповідачем необгрунтовано було зроблено висновок, про порушення ПП «Прозір» ст.185, п.198.1, п. 198.2., п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим протиправно нараховано ПП «Прозір» грошові зобов'язання з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Прозір» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000040220 від 31.01.2013 р. видане Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією приватному підприємству «Прозір».

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000030220 від 31.01.2013 р. видане Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією приватному підприємству «Прозір».

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Прозір» судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Текст постанови у повному обсязі складено 11 березня 2013 року.

Суддя О.В. Врона