Постанова № 30230488, 12.03.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2013 року (10 год. 38 хв.)Справа № 808/919/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шари І.В. при секретарі судового засідання Ткаченко А.П. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)», м. Вільнянськ Запорізької області до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2013 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов позов від Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» (далі - ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)», позивач) до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби (далі - Вільнянська МДПІ Запорізької області ДПС, відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 15.01.2013 №0000051504 на суму 3 404,44 грн. та №0000081504 на суму 2 592,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Вільнянською МДПІ Запорізької області ДПС проведено невиїзну документальну перевірку з питання повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по декларації за травень 2012 року та з питання несвоєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за період з 30.11.2011 по 07.12.2012, за результатами якої складено Акт перевірки №5/15-08680075 від 08.01.2013. На підставі вказаного Акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 15.01.2013 №0000051504 та № 0000081504. З вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погоджується вважає їх неправомірними та такими що підлягають скасуванню з огляду на наступне. Щодо порушення позивачем п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме не включення до податкової декларації суми коштів по операції з ДП «Підприємство Оріхівської виправної колонії УДПСУ в Запорізькій області (№88)» в результаті чого занижено суму податку на додану вартість до сплати в бюджет на 1 728 грн. ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» пояснює, що податкова накладна №310507 від 31.05.2012 на відпуск товару ДП «Підприємство Оріхівської виправної колонії УДПСУ в Запорізькій області (№88)» дійсно була виписана, однак відпуск товару 31.05.2012 здійснювався зі складу в кінці дня і місяць по складу був закритий то відповідно згідно даних складського обліку, який кореспондується з даними бух обліку, дана операція була вже включена до даних звітності за червень 2012 року. Щодо порушення п.203.2 ст. 203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасної сплати суми грошового зобов'язання по ПДВ за листопад-грудень 2011 року та січень 2012 року позивач зазначив, що у платіжних дорученнях вказаних у Акті перевірки податкової інспекції призначення платежу було «на погашення поточних зобов'язань», які виникали у підприємства позивача протягом жовтня-грудня 2012 року. Проте, як вказує позивач, Вільнянська МДПІ Запорізької області ДПС безпідставно змінила призначення платежу направивши кошти на погашення боргу листопада-грудня 2011 року та січня 2012 року, який виник через скрутне фінансове становище підприємства. Також позивач зазначає, що суми боргу за податковими деклараціями, що узгоджені протягом 2010 року зазначені у Акті перевірки, заявлені податковою інспекцією до стягнення та знаходяться на виконані в органах виконавчої служби. За таких обставин позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав змінювати призначення платежу, направляти платежі 2012 року на погашення боргу інших податкових періодів та застосовувати штрафні санкції.

Представник позивача в судове засідання не прибув, 11 березня 2013 року подав до суду клопотання, в якому просить розглянути справу без його участі, на позовних вимогах наполягає.

Представник відповідача 11.02.2013 подав до суду заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що в ході перевірки Вільнянська МДПІ встановила, що податкова накладна №310507 від 31.05.2012 на відпуск товару, виписана позивачем ДП «Підприємство Оріхівської виправної колонії УДПСУ в Запорізькій області (№88)», до суми податкових зобов'язань не включена. Відповідач вказує, що в даному випадку звітність за травень по податку на додану вартість подається до 20 числа наступного місяця - тобто до 20.06.2012. Відповідач звертає увагу, що порушення позивачем порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку не звільняє підприємство від обов'язку задекларувати податкові зобов'язання згідно вимог Податкового кодексу України. Стосовно посилань позивача на те, що суми, які сплачені ним протягом жовтня-грудня 2012 року направлені на погашення податкового боргу 2011-2012 років, то відповідач зазначає наступне. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Також зазначає, що спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. З урахуванням того, що за позивачем рахується податковий борг, що виник у 2011 році та на початку 2012 року, платежі, здійснені підприємством з жовтня по грудень 2012 року, на виконання вимог ПК України були направлені саме на погашення сум податкових зобов'язань, які обліковуються як податковий борг.

12 березня 2013 року представник відповідача подав до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу за його відсутності, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до положень ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з ч.1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 33, 35, 41 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до Довідки Серія АБ №418854 Головного управління статистики у Запорізькій області Державне підприємство «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» 22.05.2000 зареєстроване як юридична особа за адресою: 70002, Запорізька область, Вільнянський район, м. Вільнянськ, вул. Металістів, буд. 1, ідентифікаційний код 08680075.

08 січня 2013 року Вільнянською МДПІ Запорізької області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» з питання повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по декларації за травень 2012 року та з питання несвоєчасної сплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 30.11.2010 по 07.12.2012.

Перевіркою встановлено, що в порушення п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України платником не визначено податкове зобов'язання згідно податкової накладної №310507 від 31.05.2012 на загальну суму 10 368,00 грн., в т.ч. ПДВ - 1 728,00 грн., в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягала нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду.

Також перевіркою встановлено, що на порушення п.203.2 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України платником несвоєчасно сплачено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, зазначену у поданій ним податковій декларації: №9011507006 від 18.11.2011; №9012788084 від 20.12.2011; №9014234760 від 20.01.2012.

За результатами перевірки складено Акт перевірки №5/15/08680075 від 08.01.2013.

На підставі вказаного Акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

- №0000051504 від 15.01.2013, яким до ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» застосовано застосовані штрафні санкції за платежем податок на додану вартість у сумі 3 404,44 грн.;

- №0000081504 від 15.01.2013, яким ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 592,00 грн., з яких 1 728,00 грн. за основним платежем, та 864,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, що стосується даного випадку, календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За правилами п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.(п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України пердбачено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За правилами п. 201.14 ст. 201 ПК України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу (201.15 ст. 201 ПК України).

Судом встановлено, що позивачем 31.05.2012 була виписана податкова накладна №310507 на відпуск товару ДП «Підприємство Оріхівської виправної колонії УДПСУ в Запорізькій області (№88)».

Тому суд критично ставиться до позиції позивача, що операція відображена у вищезазначеній податковій накладній включена до даних звітності за червень 2012 року, оскільки відповідно до вищезаначених норм Податкового кодексу України податкові зобов'язання у позивача виникли 31.05.2012.

Отже зважаючи на вищевказані приписи Податкового кодексу України ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» повинно було відобразити податкові зобов'язання згідно податкової накладної №310507 від 31.05.2012 у податковій звітності за травень 2012 року, а не за червень 2012 року.

Щодо твердження позивача про безпідставність зміни відповідачем призначення платежу «на погашення поточних зобов'язань», що виникли протягом жовтня-грудня 2012 року, направивши кошти на погашення податкового боргу листопада-грудня 2011 року та січня 2012 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» подано до Вільнянської МДПІ Запорізької області ДПС наступні податкові декларації з податку на додану вартість: 9011507006 від 18.11.2011; №9012788084 від 20.12.2011; №9014234760 від 20.01.2012, - відповідно до яких позивачем самостійно визначено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Позивачем термін сплати податкових зобов'язань прострочено, внаслідок чого у ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» виник податковий борг з податку на додану вартість.

Відповідно до положень пп. 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом (пп. 14.1.175. п.14.1 ст.14 ПК України).

Згідно з п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету), встановлюється Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 (далі по тексту Інструкція № 276).

Відповідно до п. 3.1 Розділу 3 Інструкції № 276 з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Згідно з розділом 4 Інструкції № 276 Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри (п. 4.2.1. Інструкції № 276).

Нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства (п.4.3 Інструкція № 276).

За правилами п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Тобто, пунктом 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що кошти, які надходять у рахунок погашення податкового боргу органами податкової служби спрямовуються на погашення податкового боргу або грошового зобов'язання, виходячи з черговості їх виникнення, причому спочатку погашаються суми податкового боргу, а потім поточні суми грошових зобов'язань платника податку. Зазначена норма має імперативний характер виконання, а відтак відповідача зобов'язано зараховувати кошти у рахунок погашення податкового боргу згідно календарної черговості його виникнення.

Отже, зважаючи на вищезазначені норми Податкового кодексу України відповідачем правомірно було направлено кошти на погашення податкового боргу листопада-грудня 2011 року та січня 2012 року, які були сплачені ДП «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» на погашення поточних зобов'язань.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищезазначеного судом встановлено, та відповідачем доведено, що Вільнянська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області Державної податкової служби діяла у межах наданих їй повноважень та на підставі діючого законодавства, а відтак суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11. 71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Державного підприємства «Підприємство Софіївської виправної колонії Управління державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№55)» до Вільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.01.2013 №0000051504 на суму 3 404,44 грн. та №0000081504 на суму 2 592,00 грн. - відмовити у поновму обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Шара