Рішення № 30229752, 13.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2956/13 13.03.13

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта"ДоВідкритого акціонерного товариства "Національна Акціонерна Страхова компанія "Оранта"Провідшкодування шкоди в порядку регресу, 2257, 46 грн.Суддя Блажівська О.Є.

Представники сторін:

Від позивача - Махиня Н.М. дов. № 01-02/1 від 02.01.2013р. до 31.12.2013р.

Від відповідача - не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провіта" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна Акціонерна Страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу, 2257, 46 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2013 року порушено провадження у справі № 910/2956/13, розгляд справи призначено на 13.03.2013 року.

04.03.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи по справі.

07.03.2013 року через канцелярію Господарського суду міста Києва з МТСБУ надійшло повідомлення про страхове покриття.

13.03.2013 року представник позивача у судове засідання з'явився.

13.03.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду витребувані документи по справі не надав, про причини неявки належним чином суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Судом оголошено про перехід до розгляду справи по суті.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав.

Згідно приписів ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 13.03.2013 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.

В судовому засіданні суд повідомив сторони про порядок отримання повного тексту рішення відповідно до вимог ст. 87 ГПК України.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2011 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» та Баранова Г.Ю. уклали договір № 09-02-5666754 добровільного страхування автотранспорту, предметом якого є страхування транспортного засобу «Нісан» д.н.з. АА 8927 КР.

23.05.2012 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу «Нісан» д.н.з. АА 8927 КР під керуванням Баранової Г.Ю. та транспортним засобом «DAF TE 95» д.н.з. АА 5852 АМ під керуванням Литвиненко В.В.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2012 року по справі № 2604/12908/2012, Литвиненка В.В. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль «Нісан» д.н.з. АА 8927 КР.

Цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «DAF TE 95» д.н.з. АА 5852 АМ застраховано у Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поліс № АА/7649048.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 червня 2012 року по справі № 2604/12908/2012, Литвиненка В.В. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У відповідності до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм транспортного засобу.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до Звіту № 2983/05/12 від 31.05.2012 року про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Нісан» д.н.з. АА 8927 КР, в результаті пошкодження автомобіля в ДТП склала 2257,46 грн.

05.07.2012 р. позивач на підставі страхового акту № 02-10937/1 від 14.06.2012 року, виплатив страхове відшкодування у розмірі 2257,46грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжним дорученнями № 52069 від 05.07.2012 року.

Відповідно ст. 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно п. 9.2 ст. 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за Полісом № АА/7649048. за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 грн. на одного потерпілого, франшиза 0 грн.

Відповідно до частини 18 статті 9 Закону України «Про страхування» франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Матеріалами справи встановлено, що позивач виплатив страхове відшкодування потерпілій особі, то до нього у відповідності до приписів ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" перейшло право вимоги в сумі 2257,46 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідно п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.11 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з якими обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд - ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «ОРАНТА» (01032, м. Київ, Голосіївський р-н, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (02100, м. Київ, вул. Дубового, 18, код ЄДРПОУ 31704186) суму боргу в розмірі 2257,46грн. (дві тисячі двісті п'ятдесят сім гривень сорок шість копійок), 1720, 50 грн.(одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Повний текст рішення складено: 18.03.2013 року

Суддя О.Є. Блажівська