Рішення № 30229324, 27.03.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/616/13- ц

Провадження № 2/344/2214/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю позивача ОСОБА_2,відповідача ОСОБА_3, представник відповідача ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання неповнолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_3, в якому просить розірвати шлюб між ним та ОСОБА_3, що зареєстрований 29.07.1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис №840.

05 лютого 2013 року ОСОБА_3 подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти на її користь на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі прожиткового мінімуму встановленого на дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до повноліття дитини; визначити місце реєстрації неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за наступною адресою: квартира АДРЕСА_2; визначити місце фактичного проживання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою реєстрації матері: АДРЕСА_1.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 лютого 2013 року було об'єднано в одне провадження позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу і вимоги справи за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання неповнолітньої дитини.

В судовому засіданні позивач за первинним позовом позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що він з відповідачкою останнім часом сімейні відносини не підтримують, постійно виникало непорозуміння, у них різні погляди та інтереси на сім'ю. На примирення не згідний. Дочку, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 не заперечив залишити проживати з матір'ю. Державне мито, яке підлягає стягненню при реєстрації розірвання шлюбу просив стягнути порівну.. Щодо позовних вимог, заявлених ОСОБА_3 в зустрічній позовній заяві, визнавав їх частково та готовий сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх доходів щомісячно до досягнення донькою повноліття, визнав вимоги про визначення місце реєстрації неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за наступною адресою: квартира АДРЕСА_2; визначення місце фактичного проживання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою реєстрації матері: АДРЕСА_1.

Відповідач в судовому засіданні не заперечувала проти розірвання шлюбу, вказавши на відсутність наміру подальшого збереження сім'ї, просила залишити проживання з матір'ю неповнолітню дочку ОСОБА_5. Позовні вимоги за зустрічною позовною заявою просила задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Згідно Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 від 29.07.1999 року, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міськвиконкому, сторони зареєстрували шлюб 29.07.1999 року, про що в Книзі реєстрації актів про одруження зроблено відповідний актовий запис за № 840 (а.с.6).

Від шлюбу сторони мають неповнолітню дитину, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, що посвідчується копією Свідоцтва про народження (а.с.7).

В ході судового розгляду справи встановлено, що станом з січня 2012 року сімейні відносини сторони не підтримують, між ними постійно виникало непорозуміння, у них різні погляди та інтереси на сім'ю,шлюб існує формально. Сторони зазначили про те, що їхні цінності та погляди на життя суттєво відрізняються.

Згідно з ч. 2 ст.104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

В ч.1 ст. 110 Сімейного кодексу України зазначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст.112 Сімейного кодексу України).

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні сторони проти надання їм часу для примирення заперечили, посилаючись на його недоцільність та неможливість їх примирення через фактичне небажання продовжувати сімейні відносини.

Таким чином, оскільки в судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами носить формальний характер, збереження їх сім'ї є неможливим, миритися вони не бажають, а тому є усі підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам, а збереження шлюбу є недоцільним.

З огляду на викладене та з урахуванням положень ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд дійшов висновку, що позов в цій частині слід задовольнити.

Сторони дійшли добровільної згоди про залишення їхньої дочки, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживати з матір'ю за адресою по місцю реєстрації матері. Проте місце реєстрації дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, визначили наступне: АДРЕСА_2

Відповідно до ст. 141, 180 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх неповнолітніх дітей, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідач в судовому засіданні частково визнав позовну вимогу про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки, та погодився сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини від всіх своїх доходів щомісячно до досягнення дитин6ою повноліття.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 уточнила позовні вимоги в частині стягнення аліментів в розмірі 1/2 частки доходів батька ОСОБА_2.

Частина 1 ст.182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Частина 2 ст.182 СК України визначає мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму, визначеного державою для відповідної категорії дітей.

Як зазначено ст.183 СК України частка заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припала на дитину, яка досягла повноліття.

Дослідивши обставини справи та письмові докази, оцінюючи досліджені докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовну вимогу зустрічного позову щодо стягнення аліментів на користь позивача на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 слід задовольнити частково: визначити розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача за зустрічним позовом на користь позивача за зустрічним позовом на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 1/3 частини від всіх доходів щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 05.02.2013 року (з часу звернення із зустрічним позовом до суду).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 104, 105, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст.ст. 209, 212- 215 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та визначення місця проживання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що зареєстрований 29.07.1999 року у відділі реєстрації актів громадянського стану Івано-Франківського міськвиконкому, актовий запис №840.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, аліменти на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/3 часини від всіх доходів ОСОБА_2 щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Стягнення аліментів розпочати з 05.02.2013 року.

Допустити до негайного виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.

Дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишити проживати з матір'ю ОСОБА_3.

Визначити місце проживання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 та визначити місце фактичного проживання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1, за адресою реєстрації матері.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер -НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, жительки АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер - НОМЕР_2, витрати по сплаті судового збору в сумі 114 грн. 70 грн.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ в м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - 229 грн. 40 коп. судового збору.

Витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану покласти порівну на ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового засідання, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Польська М.В.