Ухвала суду № 30229236, 21.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/838/13 21.03.2013 21.03.2013 21.03.2013

Провадження № 22ц -/784/1007/13 Суддя першої інстанції Тішко Д.А.

Категорія 5 Суддя - доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю: позивачів - ОСОБА_2,

представника позивачки - ОСОБА_3,

представників відповідача - Шамрай П.М., Сиресіна О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2013 року за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_6 до виконавчого комітету Миколаївської міської ради і товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Шамрай» про визнання незаконним рішення міськвиконкому, передачу нерухомого майна і свідоцтва про право власності та визнання права власності на житловий будинок, -

В С Т А НО В И Л А:

25 серпня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_6 звернулися до Миколаївського міськвиконкому та товариства з обмеженою відповідальністю «Типографія Шамрай» (надалі - ТОВ «Типографія Шамрай») про визнання незаконним рішення Миколаївського міськвиконкому № 1324 від 28 липня 2006 року, за яким право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 оформлено на ТОВ «Типографія Шамрай» та виданого на підставі цього рішення свідоцтва про право власності на це майно, визнати незаконною передачу цього будинку їх батьком ОСОБА_7 вказаному товариству та визнати за ними право власності по ? частки на цей житловий будинок.

Свої вимоги позивачі обґрунтувати тим, що у березня 2010 року помер їх батько - ОСОБА_7, який був засновником й учасником ТОВ «Типографія Шамрай». При оформленні спадкових прав стало відомо, що начебто за життя батько передав у якості вкладу до статутного капіталу товариства вказаний спірний житловий будинок. В подальшому відповідно до зазначеного рішення міськвиконкому право власності на цей житловий будинок було переоформлено та ТОВ «Типографія Шамрай», яке отримало свідоцтво про право власності.

Проте, на їх думку, у статутний капітал ОСОБА_7 передавав грошові кошти, а не житловий будинок, що підтверджується Статутом товариства, крім того, продовжував проживати в спірному будинку та сплачувати відповідні комунальні платежі, пов'язані з його обслуговуванням, а тому кожен з них, як спадкоємець, має право на ? частку житлового будинку.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 просили рішення суду скасувати та постановити нове рішення, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а також суд неправильно застосував норми матеріального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, які з'явилася в судове засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом 5 грудня 2005 року на загальних зборах засновників ТОВ «Типографія Шамрай», до складу якого входили ОСОБА_7 та Шамрай П.М., затверджено акт оцінки майна, за яким ОСОБА_7 вніс до статутного фонду товариства житловий будинок з часткою садибної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 на суму 200 000 грн., що складає 100% суми його вкладу та затверджено розмір статутного фонду у розмірі 400 000 грн. Ці факти відображені в протоколі № 1, який посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_8 7 грудня 2005 року, та актом прийому - передачі майна № 2 від 5 грудня 2005 року (а.с. 18,19).

Право власності ОСОБА_7 на вказаний житловий будинок зареєстровано міжміським бюро технічної інвентаризації 22 листопада 2004 року на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2004 року (а.с.29,30).

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1324 від 28 липня 2006 року оформлено право власності на переданий житловий будинок за ТОВ «Типографія Шамрай» (а.с. 22).

На підставі цього рішення видано свідоцтво про право власності ТОВ «типографія Шамрай» і 4 серпня 2006 року це право зареєстровано міжміським бюро технічної інвентаризації (а.с. 21).

29 березня 2010 року ОСОБА_7 помер (а.с.72). Після його смерті позивачі кожний отримали свідоцтво на право на спадщину на ? частки у статутному капіталі ТОВ «Типографія Шамрай» у розмірі 50%, що складає 200000 грн., яка належала спадкодавцю (а.с. 41,42) та ? частку земельної ділянки по АДРЕСА_1, що належала спадкодавцю на підставі державного акту на право власності на землю, виданого 16 березня 2006 року (а.с.73,74).

Відповідно до ст. 115 ЦК України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність, як вклад до статутного капіталу.

Зазначена норма кореспондується з положеннями, закріпленими у ст. 12 Закону України «Про господарські товариства» та ст. 85 Господарського Кодексу ( чинного на час виникнення спірних правовідносин).

Вкладом до статутного капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній оцінці (ч. 2 ст. 115 ЦК).

Отже, згідно до положень вказаних статей, майно передане господарському товариству, включається до його статутного фонду як вклад учасника чи засновника та стає власністю товариства, якщо не зазначено про передачу права користування цим майном.

Згідно зі Статутом ТОВ «Типографія Шамрай», зареєстрованим виконкомом Миколаївської міськради 20 грудня 2005 року, це товариство створюється у формі господарського товариства, заснованого на власності учасників шляхом об'єднання майна учасників та їх участі у діяльності товариства з метою отримання прибутку (п.п. 1.1 Статуту) (а.с. 12-17).

Вклад до статутного фонду вноситься грошовими коштами, цінними паперами, іншим майном, майновими чи іншими відчужуваними правами, що мають грошову оцінку (п.п. 4.3 Статуту).

За п.п. 4.4 вказаного статуту учасниками внесено до статутного фонду майно в сумі 400 000 грн. у співвідношенні: Шамрай П.М. - 200 000 грн. та ОСОБА_7 - 200 000 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з тим, що при внесенні ОСОБА_7, як засновником (учасником) господарського товариства в його уставний фонд (капітал) спірного житлового будинку відбулася передача прав власності на це майно за компенсацію у вигляді корпоративних прав (прав власності на частку в статутним фонді), емітованих зазначеною юридичною особою.

За такого, місцевий суд правильно відмовив позивачам у задоволенні їх позовних вимог щодо визнання незаконною таку передачу нерухомого майна та повернення житлового будинку позивачам, оскільки дії, вчинені спадкодавцем, обов'язкові для спадкоємців.

Твердження позивачів, що їх батько не передавав в уставний фонд нерухоме майно, а тільки грошові кошти у зазначеній частки в розмірі 200 000 грн., спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема протоколом загальних зборів засновників від 5 грудня 2005 року, посвідченого нотаріально, актом оцінки спірного нерухомого майна та вказаними пунктами Статуту товариства.

Також є безпідставними висновки позивачів на обґрунтування своєї думки, про те, що факт проживання ОСОБА_7 у спірному житловому будинку свідчить про відсутність факту відчуження цього майна ТОВ «Типографія Шамрая», оскільки не містять під собою правового підгрунття та матеріали справи не містять доказів, які б свідчили саме про передачу тільки права користування цим майном.

При цьому посилання позивачів на те, що суд першої інстанції не прийняв до уваги записів ОСОБА_7 в особистому щоденнику, що свідчать про відсутність передачі такого майна, правомірно судом не прийняті до уваги, оскільки зазначені письмові документи не є доказами по цивільній справі в розумінні ст.ст. 58, 59 ЦПК України.

З тексту рішення № 1324 від 28 липня 2006 року, що при його прийнятті виконком Миколаївської міської ради діяв відповідно до п.п. 6.1 пункту 6 Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 6/5 від 28 січня 2003 року і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року за № 66/7387.

За правилами ст. 10 Закону України «про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР в редакції на дату спірного рішення, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншим законам

Згідно з п. «б» п.п. 10 ст. 30 Закону України «Про місцеві органи самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить делеговані повноваження, зокрема, щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.

Відповідно до п.п. 6.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року за № 66/7387 (надалі - Тимчасового положення), в редакції на дату оспорюваного рішення, оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування юридичним особам у разі внесення до статутного фонду нерухомого майна їх засновниками.

За п.п. 6.2 Тимчасового положення підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, місцевої державної адміністрації та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Як вбачається з висновку БТІ за зверненням ТОВ «Типографія Шамрай» про оформлення прав власності на будинок по АДРЕСА_1 були надані документи, що підтверджували перехід права власності на вказане нерухоме майно від ОСОБА_7 до ТОВ «Типографія Шамрай», зокрема протокол загальних зборів, статут підприємства, довідка облстатуправління, свідоцтво про держреєстрацію та акт приймання-передачі. На підставі наданих документів 18 липня 2006 року БТІ дійшло висновку про можливість переоформлення прав власності на вказане нерухоме майно за ТОВ «Типографія Шамрай» (а.с. 44).

Таким чином, з огляду на наведені правові норми, колегія суддів вважає, що рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1324 від 28 липня 2006 року було винесено в межах компетенції виконавчого комітету, на підставі передбаченого законом порядку та наданих відповідних документів, а тому місцевий суд обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог щодо визнання незаконним вказаного рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції також правильно відмовив позивачам у визнання права власності за ними по ? частки спірного житлового будинку у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7

Докази та інші обставини, на які посилаються заявники в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, фактично зводяться до переоцінки доказів і незгоди заявників з висновком суду по їх оцінці та не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_6 відхилити, а рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 29 січня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді