Ухвала суду № 30228532, 27.03.2013, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1434/13-ц

2/405/283/13

УХВАЛА

27.03.2013 суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Тищук Н.О., розглянувши заяву представника МВС України Кривошеї А.М. про забезпечення позову,-

Встановив:

МВС України звернулось до суду з позовом до голови ліквідаційної комісії Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС Клочка Анатолія Миколайовича, заступника голови ліквідаційної комісії Пєткова Валерія Петровича, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності від 30.11.2011 року на квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4; визнання незаконним та скасування розпорядження Кіровоградської філії Національного університету внутрішніх справ від 29.11.2011 року № 1; визнання недійсними положення пункту 5.10 трудового договору від 01.09.2004 року підписаного Пєтковим В.П. та ОСОБА_4 щодо безоплатної передачі у власність зазначеної квартири за умови виконання останнім обов'язків, передбачених п.п. 3.1-3.6 даного контракту. Позовні вимоги мотивовано тим, що посадовими особами ліквідаційної комісії неправомірно передано майно без дозволу МВС, порушено єдиний порядок передачі майна у власність, а саме надання йому статусу службового, вселення особи через службовий ордер і передачу майна через житлову комісію. Так, передача квартири відбулась 29.11.2011 року за ініціативою Кіровоградської філії НУВС, яка на цб дату вже не існувала і була ліквідована ще в 2003 році.

27.03.2013 року від позивача подана заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру за АДРЕСА_1 Заява обґрунтована наявністю обставин, що свідчать про реальну загрозу невиконання можливого рішення суду про задоволення позову та терміновістю таких заходів.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У поданій заяві позивач навів достатньо обґрунтовані підстави щодо необхідності забезпечення позову шляхом накладення арешту на зазначене вище майно, оскільки відповідач ОСОБА_4 має реальну можливість розпорядитися майном на власний розсуд. Обраний позивачем вид забезпечення позову суд вважає обґрунтованим, який безпосередньо пов'язаний і узгоджується з позовними вимогами, застосування якого не обмежує прав відповідача щодо використання майна за його призначенням, водночас який забезпечує реальний захист прав позивача у випадку прийняття рішення на його користь.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що слід застосувати такий вид забезпечення позову як накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1, так як існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 151, 152, 153, 210 ЦПК України, суд, -

Ухвалив:

Заяву представника МВС України Кривошеї А.М. про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 ( боржник: ОСОБА_4, місце проживання: АДРЕСА_1; стягувач - МВС України, адреса: м. Київ, вул. Богомольця, 10, 01024; м. Кіровоград, вул. Дзержинського, 41).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання протягом одного року.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. На ухвалу постановлену без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто - з наступного дня після її постановлення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Н.О.Тищук