Рішення № 30227787, 18.03.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2013 р.Справа № 921/49/13-г

Господарський суд Тернопільської області у складі

судді Гирили І.М. розглянув справу

за позовом: Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, вул. Білецька, 51, м. Тернопіль, 46000 в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до відповідача: Редакції газети "Підручники і посібники", вул. Поліська, 6а, м. Тернопіль, 46000

про стягнення 10 602, 00 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

За участю представників сторін:

Прокурора: Васильківської О. А. - прокурора прокуратури м. Тернополя, посвідчення № 015035 від 05.02.2013 р.

Позивача: Мазур Т. В. - головного спеціаліста - юрисконсульта Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, довіреність № 1-1/23-1 від 01.05.2012 р.

Відповідача: не прибув

В судових засіданнях представникам прокурора та позивача роз'яснено процесуальні права та обов'язки передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи:

Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, надалі - позивач, до Редакції газети "Підручники і посібники", м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення 10 602, 00 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проведеною за період з 18.12.2012 р. по 21.12.2012 р. державною екологічною інспекцією у Тернопільській області перевіркою дотримання природоохоронного законодавства Редакцією газети "Підручники і посібники" встановлено, що відповідач проводить свою діяльність з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання природного газу в стаціонарних джерелах обігріву приміщень Редакції газети "Підручники і посібники" без відповідного дозволу. Так, за період з 01.02.2009 р. по 19.12.2012 р. використано 74 088 м3 природного газу, що є порушенням ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

В підтвердження викладеного надано: наказ Державної екологічної інспекції у Тернопільській області № 359 від 17.12.2012 р.; направлення № 1318 від 17.12.2012 р. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства; повідомлення № 3-1/4996 від 06.12.2012 р. про проведення планової перевірки; акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Редакцією газети "Підручники і посібники"; припис № 3-1/5213 від 24.12.2012 р. Державної екологічної інспекції у Тернопільській області; протоколи про адміністративне правопорушення № 001780 від 20.12.2012 р., № 001818 від 21.12.2012 р. та № 001816 від 20.12.2012 р.; постанову про накладення адміністративного стягнення № 27 від 21.12.2012 р.; претензію № 1-1/5297 від 29.12.2012 р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 21.01.2013 р. на 10:00 год. 11.02.2013 року, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 15:10 год. 25.02.2013 р. У зв'язку із перебуванням 25.02.2013 р. судді Гирили І. М. у відпустці, ухвалою суду від 18.02.2013 р. розгляд справи було перенесено на 10:10 год. 27.02.2013 р. та, відповідно, в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 15:30 год. 18.03.2013 р.

Представники прокурора та позивача в судове засідання 18.03.2013 р. прибули, позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача на розгляд справи не прибув, причин неявки не повідомив, документально обґрунтованого відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 27.02.2013 року.

Таким чином, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні доводи та пояснення представників прокурора та позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

В силу вимог п. 2 ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України, передбачає обов'язок господарського суду порушувати справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99 у справі N 1-1/99 підставою для порушення справи у суді є заява, в якій прокурор обґрунтовує наявність порушення чи загрози порушення інтересів держави, зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, під яким відповідно до статей 6, 7, 143 Конституції України треба розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. З огляду на викладене, прокурор може бути представником сторони у справі коли цією стороною у справі є орган державної влади, в даному випадку саме Державна екологічна інспекція у Тернопільській області.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно частини 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" № 1264-ХІІ від 25.06.1991р., з наступними змінами (надалі Закон № 1264-ХІІ), державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (ч.1 ст. 35 Закону № 1264-ХІІ).

Окрім того, до їх компетенції, зокрема, належить: організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин; складання протоколів про адміністративні правопорушення та розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом; пред'являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища; одержання безоплатно в установленому порядку необхідних для виконання покладених на нього завдань інформації, документів і матеріалів від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, фізичних осіб; надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням; вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах (п.п. а, в, г, ґ, д, е, й ч.1 ст. 20-2 Закону № 1264-ХІІ).

Редакція газети "Підручники і посібники" як юридична особа зареєстрована 24.01.1996 року, про що свідчить долучений до матеріалів справи витяг з ЄДРПОУ № 407/1.5 від 04.02.2013 року.

В період з 18.12.2012 р. по 21.12.2012 р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Джумагою Степаном Богдановичем, на підставі ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, згідно направлення Державної екологічної інспекції у Тернопільській області № 1318 від 17.12.2012 р., проведено планову перевірку щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства Редакцією газети "Підручники і посібники", за результатами якої складено Акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинам.

Як вбачається із Акту, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснювались без дозволу Державного управління з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області (п.п. 2.1 п.2 Акту), що є порушенням ч.1 ст. 10, ч. 5 ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" (далі Закон №2707-ХІІ від 16.10.1992 р.).

Даний акт є уніфікованим та, у відповідності до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України "Про затвердження уніфікованих форм актів перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, що містять перелік питань для здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)" від 02.10.2012 р. № 483, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 04.10.2012 р. за № v0535359-12.

Слід зазначити, що форма уніфікованого акту не передбачає зазначення відомостей щодо стаціонарного джерела, яким, зокрема, здійснюється викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Поряд з цим, згідно долученої позивачем пояснювальної записки Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Джумаги С. Б. вбачається, що опалення приміщення Редакції газети "Підручники і посібники" здійснюється двома котлами "Маяк" (м. Зміїв, Харківська область), потужність кожного з яких становить 100 кВт, які і вказано в Акті, як стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Відповідно до п. 14.1.230 Податкового кодексу України стаціонарним джерелом забруднення є підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу та/або скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти. З огляду на зазначене, котел "Маяк" варто розцінювати як стаціонарне джерело викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Матеріали справи свідчать про те, що інші перевірки (планові/позапланові) щодо дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства інспекцією не проводились взагалі (арк. 2 зазначеного вище Акту перевірки). Разом з тим, на вимогу екологічної інспекції Редакцією газети "Підручники і посібники" надано довідку № 21/12/12-01 від 21.12.2012 року, з якої вбачається, що за період з 01.02.2009 р. по 19.12.2012 р. кількість використаного Редакцією природного газу становить 74 088 м3. На підставі наданих відповідачем у довідці №21/12/12-01 даних про кількість використаного природного газу інспекцією проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні газу стаціонарними джерелами.

По факту зафіксованого порушення природоохоронного законодавства 21.12.2012 р. складено протокол про адміністративне правопорушення № 001818 та винесено постанову № 27 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.

Окрім того, 24.12.2012 р. державним інспектором з охорони навколишнього середовища Джумагою С.Б. винесено припис № 3-1/5213, яким, зокрема, відповідача зобов'язано в строк до 21.03.2013 р. отримати в Управлінні ОНПС Тернопільської області дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Також, Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області на адресу відповідача надіслано претензію № 1-1/5297 від 29.12.2012 року з вимогою відшкодувати збитки завдані навколишньому природному середовищу в сумі 10 602 грн. (докази надіслання - список згрупованих поштових відправлень - рекомендованих листів за 12.12.2012 р. знаходиться в матеріалах справи).

Проте відповідачем вказана претензія залишена без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону № 1264-ХІІ в порядку спеціального використання природних ресурсів, до яких належить атмосферне повітря, громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності.

Частиною 1 статті 10 Закону № 2707-XII, передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані, серед іншого, здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік.

Частина 5 статті 11 Закону 2707-XII закріплює, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп (ч. 7 ст. 11 Закону 2707-XII)

Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідний Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002р. № 302 (надалі Порядок).

Пунктом 2 цього Порядку визначено, що дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами - це офіційний документ, який дає право підприємствам, установам, організаціям та громадянам підприємцям експлуатувати об'єкти, з яких надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, за умови дотримання встановлених відповідних нормативів граничнодопустимих викидів та вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин протягом визначеного в дозволі терміну. Дозвіл видається суб'єкту господарювання - власнику стаціонарного джерела викиду, з якого надходять в атмосферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші.

За нормами статті 33 Закону 2707-XII здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади віднесено до переліку видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря.

Згідно статей 33, 34 Закону 2707-XII особи, винні, зокрема, у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

На спірні правовідносини, пов'язані з нарахуванням позивачем збитків, завданих внаслідок наднормативних викидів відповідачем забруднюючих речовин в атмосферне повітря, за охоплений перевіркою період з 01.02.2009р. по 19.12.2012 р., поширюється дія чинної Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 №639 та зареєстрованої в Мін'юсті України 21.01.2009р. за №48/16064 (далі - Методика №639), яка набрала чинності з 01.02.2009 року.

Згідно з п.п.2.1.2,2.2 Методики № 639, чинної протягом періоду з 01.02.2009р. по 19.12.2012 р., наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства. Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п. 2.8 Методики).

Згідно пункту 3.6. Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Відповідно до п.4.1. Методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mі * 1,1П * Аі * Кт * Кзі , де:

З - розмір збитків, грн;

mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферу наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Витрати природного газу в тоннах за період 01.02.2009 р. по 19.12.2012 р. згідно розрахунку становлять 74 088*0,723/1000=53, 55984 т, де 74 088 - кількість спожитого природного газу, 0, 723 - густина природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, розрахунок збитків відповідачеві, проведено позивачем на підставі пункту 4.1 Методики, на основі інформації щодо часу роботи джерела викиду за час роботи без дозволу, характеристики джерела викиду та його параметрів.

Оцінивши наведений позивачем розрахунок та викладені вище положення Методики, враховуючи характер скоєного відповідачем правопорушення (здійснення викидів без дозволу), що встановлений перевіркою, та використані в розрахунку показники, господарський суд вважає правомірним застосування позивачем зазначених вище формул Методики та правильність проведеного ним розрахунку.

В силу статей 32, 33, 43, 82 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами оцінки усіх доказів.

Відповідач в судові засідання не прибув, не спростував належними та допустимими доказами встановлені перевіркою обставини порушення вимог природоохоронного законодавства та здійснений позивачем розрахунок збитків.

Як передбачає ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи зі змісту ст. 1166 Цивільного кодексу України, підставою цивільно-правової (господарсько-правової) відповідальності за заподіяння шкоди, в тому числі внаслідок порушення водного законодавства, є склад цивільного (господарського) правопорушення, яке включає в себе протиправну поведінку заподіювача шкоди, наявність негативних наслідків (шкоди), причиновий зв'язок між протиправною поведінкою та наслідками, а також вину правопорушника.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст.33 Закону 2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність згідно із законом.

В силу приписів ст. ст. 68, 69 Закону N 1264-XII підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 Цивільного кодексу України).

Факт порушення відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища підтверджується Актом акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Редакцією газети "Підручники і посібники", довідкою № 21/12/12-01 від 21.12.2012 р. про кількість використаного газу Редакцією газети "Підручники і посібники"; розрахунком розміру відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні стаціонарними джерелами (газовими котлами) 74 088 м3 природного газу; протоколом № 001818 від 21.12.2012 р. про адміністративне правопорушення та постановою № 27 від 21.12.2012 р. про накладення адміністративного стягнення на заступника головного редактора РГ "Підручники і посібники" Клибанюка М. К.

Враховуючи наведене вище, з огляду на порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства та відсутність в матеріалах справи доказів відшкодування заподіяної шкоди або відсутності вини відповідача в спричиненні шкоди, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Редакції газети "Підручники і посібники", вул. Поліська, 6а, м. Тернопіль 10 602 (десяти тисяч шістсотсот двох) грн. 00 коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Позовні вимоги являються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

(Судом враховано, що аналогічну правову позицію викладено, зокрема, і у Постановах Вищого господарського суду України №5/11/5022-239/2012 від 07.08.2012 року та №15/5026/1163/2012 від 04.03.2013 року).

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо розміру збитків, що підлягають стягненню в межах даної господарської справи відповідно до заявлених вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 47 Закону № 1264-ХІІ для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема: б)частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 N 5515-VI, який набрав чинності 01.01.2013 р.( надалі Закон № 5515-VI), чинного на момент винесення судом рішення, встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України. Зокрема, п. 7. ч. 3 Бюджетного кодексу України встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

В главі 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19.12.2000р. №131 (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, покладається на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 20, 22, 33, 35, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Редакції газети "Підручники і посібники", вул. Поліська, 6а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 22604402) на р/р 33118331700002, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 37977726 в ГУДКСУ Тернопільській області, МФО 838012, за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" - 10 602 (десять тисяч шістсот дві) грн. 00 коп. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, з яких:

- 30% збитків в доход спеціального фонду Державного бюджету України;

- 50 % збитків в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської міської ради;

- 20% збитків в доход спеціального фонду місцевого бюджету Тернопільської обласної ради.

3. Стягнути з Редакції газети "Підручники і посібники", вул. Поліська, 6а, м. Тернопіль (ідентифікаційний код 22604402) в доход Державного бюджету України на рахунок 31217206783002, одержувач УДКСУ у м. Тернополі 22030001, код одержувача 37977726, МФО 838012, призначення платежу: "Судовий збір - 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Накази видати стягувачам після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони та прокурор вправі подати апеляційну скаргу, на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено 18.03.2013р.

Суддя І.М. Гирила