Постанова № 30227579, 19.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа №805/1048/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.45

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі судового засідання Мангуш З.В.

за участю

представника позивача Гайтан К.О.,

представників відповідача Підгорної Ю.В., Поліщука С.В.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріель» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000172240 від 18 червня 2012 року та податкової вимоги № 621 від 03.07.2012 року,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріель» звернулося до суду з уточненою позовною заявою до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000172240 від 18 червня 2012 року та податкової вимоги № 621 від 03.07.2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення прийнято неправомірно і підлягає скасуванню, оскільки нарахована сума пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності у розмірі 15 204,00 грн. не була узгоджена в порядку, встановленому Податковим кодексом України. Також, зазначає, що як вбачається з акту перевірки, ТОВ «Маріель» було вжито усіх необхідних заходів для своєчасного повернення валютної виручки за експортовану продукцію по контракту від 25.09.2009 року № 016/09, зокрема, звернення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України з позовною заявою до BIGOZORGANIC (Великобританія) про стягнення заборгованості. Отже, позивач не лише виконав усі умови іноземного контракту, але і вжив усіх можливих від нього заходів спрямованих на попередження та уникнення правопорушення при здійсненні розрахунків у іноземній валюті, що свідчить про відсутність вини у його діях. Таким чином, у Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби не було підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги на суму 15204,00 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти задоволення позову посилаючись на те, що на підставі матеріалів перевірки, складених працівниками ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийняте спірне податкове повідомлення - рішення, яким зараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 15204,00 грн., оскільки позивачем порушено вимоги ст. 1 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме про терміновано надходження виручки у іноземній валюті на 85 днів на суму 5625,00 євро. Крім того, оскільки податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, ТОВ «Маріель» було надіслано у відповідності до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України податкову вимогу № 621 від 03.07.2012 року. Просили відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріель» є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 08 лютого 2006 року, включено до ЄДРПОУ за № 34094002 та перебуває на обліку в ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктами владних повноважень.

ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС проводила документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Маріель» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 23.09.2009 року по 01.05.2012 року за контрактом від 25.09.2009 року № 016/09, за результатами якої було складено акт № 1712/22813/34094002 від 07 червня 2012 року та встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв'язку з чим позивачем протерміновано надходження виручки в іноземній валюті на 85 днів на суму 5 625,00 євро.

18 червня 2012 року ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000172240 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та згідно з ст.4 Закону України «Про порядок розрахунків у іноземній валюті» від 23.09.94 р.№ 185/94 ВР зі змінами та доповненнями, на підставі акта перевірки № 1712/22813/34094002 від 07 червня 2012 року, яким встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та нараховано суму грошового зобов'язання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо - економічної діяльності у розмірі 15204,00 грн.

03 липня 2012 року відповідачем було виставлено ТОВ «Маріель» податкову вимогу № 621 на суму 15204,00 грн., яка була отримана директором підприємства 05 липня 2012 року.

Суд приходить до висновку про правомірність прийнятих податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги з огляду на такі обставини.

25 вересня 2009 року між ТОВ «Маріель» та компанією «BIGOZORGANIC» укладено контракт № 016/09 про продаж пшона, якісні характеристики якого відповідають нормативним документам, наведеним в специфікаціях. Загальна кількість постовляємого товару 25 МТ, ціна товару - 300,00 євро/мт. Загальна сума контракту складає 7500,00 євро. Усі витрати банка покупця несе покупець, а банка постачальника - постачальник. Валюта платежу і контракту - євро. Контракт діє з моменту підписання до 31.12.2009 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх завершення.

Як було встановлено у судовому засіданні, на виконання умов контракту, ТОВ «Маріель» відвантажено товар згідно ВМД № 700000005/9/011939 від 23.10.2009 року на загальну суму 90 056,25 грн., що по курсу НБУ 12,0075 грн./євро складає 7 500,00 євро, граничний термін надходження валютної виручки 21.04.2010 р. Валютні кошти надійшли згідно меморіального ордеру № 614 від 24.11.2009 року на суму 1875,00 євро (22298,36 грн.).

Станом на 22 квітня 2010 року у ТОВ «Маріель» виникла надстрокова дебіторська заборгованість у сумі 5 625,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Таким чином, у зв'язку з тим, що відвантажений товар не було оплачено у строки, встановлені контрактом, ТОВ «Маріель» звернулось з позовною заявою до Міжнародного комерційного арбітражного суду при торгівельно-промисловій палаті України для примусової виплати.

30 березня 2011 року по справі АС № 224в/2010 за позовом ТОВ «Маріель» (Україна) до «BIGOZORGANIC» (Великобританія) про стягнення заборгованості 7 500 євро вартості поставленого товару було винесено рішення на користь ТОВ «Маріель».

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, ТОВ «Маріель» було порушено вимоги ст. 1 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме протерміновано надходження виручки у іноземній валюті на 85 днів на суму 5625,00 євро.

Статтею 4 Закону України від 23.09.1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Суд не приймає доводи позивача щодо порушення шестимісячного строку застосування адміністративно-господарських санкцій передбачених ст.250 Господарського кодексу України,скільки ч.2 зазначеної статті встановлює, що дія цієї статті не поширюється на штрафні санкції, розмір і порядок стягнення яких визначені Податковим кодексом України та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби та митні органи.

Крім того, позивач, заперечуючи проти прийнятого прийнятих податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги зазначає про те, що акт перевірки ним не було отримано, отже був порушений порядок прийняття податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.

З огляду на зазначене суд встановив наступне.

Відповідно до п. 86.4. ст.86 Податкового кодексу України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його законним представникам або надсилається рекомендованим листом з повідомленням про вручення. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання. Заперечення по акту перевірки розглядаються у порядку і строки, передбачені пунктом 86.7 цієї статті. Податкове повідомлення-рішення приймається у порядку і строки, передбачені пунктом 86.8 цієї статті.

Згідно з п. 86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом за результатами перевірки позивача 07.06.2012 був складний акт перевірки, від підписання та отримання якого позивач відмовився, що підтверджується актом про відмову від підпису та отримання примірника акта перевірки від 07.06.2012.

12.06.2012 акт перевірки від 07.06.2012 був отриманий позивачем особисто, про що свідчить поштове повідомлення /а.с. 73/. Будь яких заперечень до акту перевірки позивачем не надавалось.

Спірне податкове повідомлення-рішення 0000172240 було прийнято податковим органом 18 червня 2012 року, яке позивач отримав 21 червня 2012, що підтверджується поштовим повідомленням.

Отже, позивачем було дотримано норми Податкового кодексу України щодо вручення примірника акту перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Що стосується неправомірно спрямованої податкової вимоги, суд зазначає наступне.

Згідно п.п. 14.1.153. п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.57.3. ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Як вже зазначалось судом спірне податкове повідомлення рішення було отримано позивачем 21 червня 2012 року. Втім протягом 10 днів нараховане грошове зобов'язання позивачем не було сплачено, та податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось.

Таким чином, суд не вбачає в діях ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби щодо прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000172240 від 18 червня 2012 року та направлення податкової вимоги № 621 від 03 липня 2012 року порушення норм діючого податкового законодавства.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, суд дійшов висновку про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ та інших нормативно-правових актів є обґрунтованими та такими, що не спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є обґрунтованим зобов`язання сплатити пеню спірним податковим повідомленням-рішенням.

Отже виходячи з вищенаведеного суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріель» не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимогТовариства з обмеженою відповідальністю «Маріель» до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000172240 від 18 червня 2012 року та податкової вимоги № 621 від 03.07.2012 року - відмовити в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 19 березня 2013 року у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 22 березня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.