Ухвала суду № 30224985, 19.03.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р.Справа № 2а-4020/12/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.

при секретарі - Троян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Херсонського учбово - виробничого підприємства Українського товариства глухих до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, в якому з урахуванням уточнення до позовних вимог, просить визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31.08.2012 р. № 0000811504 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 154858 грн. та штрафних санкцій у сумі 38715 грн., № 0000821504 щодо збільшення суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість на суму 9169 грн. та штрафних санкцій в сумі 2293 грн., № 0000831504 щодо зменшення розміру від"ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 404647 грн., стягнути з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 154858 грн. за червень 2012 р.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі протиправних висновків акту перевірки від 10.08.2012 р. № 1566/15-4/03972809. З посиланням на пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, ст.138 ПК України, вказали на те, що підприємством правомірно віднесено до витрат підприємства інвалідів адміністративні, збуткові витрати та інші витрати операційної діяльності.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року позов задоволено; визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 31.08.2012 р. №№ 0000811504, 0000821504, 0000831504; стягнуто з Державного бюджету на користь Херсонського учбово - виробничого підприємства Українського товариства глухих суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 154858 грн.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області ДПС ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 31.07.2012 р. по 03.08.2012 р. фахівцями ДПІ в м. Херсоні Херсонської області ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Херсонським учбово-виробничим підприємством Українського товариства глухих суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за червень 2012 року, за результатами якої складено акт від 10.08.2012 р. № 1566/15-4/03972809 (далі - акт № 1566).

У висновках акту перевірки зазначено, що:

- на порушення п.8 підрозділу 2 розділу ХХ, п.194.1 ст.194, п.197.6 ст.197, п.п.200.1, 200.2 ст.200 Податкового кодексу України занижено суму податкових зобов"язань на загальну суму 413816 грн.(за травень 2012 року на суму 159896 грн.; за червень 2012 року на суму 253920 грн.)

- на порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суми від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов"язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду на суму 404647 грн., у тому числі: за травень 2012 року на суму 154858 грн.; за червень 2012 року на суму 249789 грн.

- на порушення п.п.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України завищено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у червні 2012 року на 154858 грн.

- на порушення перевіркою встановлено заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов"язання і сумою податкового кредиту, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті в Державний бюджет України на загальну суму 9169 грн., у тому числі за: травень 2012 року на суму 5038 грн.; за червень 2012 року на суму 4131 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Херсоні прийнято податкові повідомлення-рішення від 31.08.2012 р.:

- № 0000811504, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов"язань наступних періодів) з податку на додану вартість за червень 2012 року у розмірі 154858 грн.;

- № 0000821504, яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 11462 грн., у тому числі за основним платежем на 9169 грн., за штрафними санкціями на 2293 грн.;

- № 0000831505, яким позивачу зменшено розмір від"ємного значення суми податку на додану вартість на 404647 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд виходив з правомірності та законності застосування позивачем пільгового режиму, передбаченого пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з вище вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Херсонське учбово-виробниче підприємство Українського товариства глухих зареєстровано 19.12.1991 р. виконавчим комітетом Херсонської міської ради за № 1 499 120 0000 000294 та взято на податковий у ДПІ у м.Херсоні 16.11.1994 р. за № 238.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 р. № 1010 затверджено "Порядок надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів" (далі - Порядок № 1010). Цей Порядок визначає механізм надання підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів дозволу на право користування пільгами з оподаткування (далі - дозвіл), відмови у його наданні чи скасування Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (далі - Комісія) або регіональними (територіальними) комісіями з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів (далі - регіональні комісії) (п.1 Порядку № 1010).

Строк дії дозволу може становити квартал, півріччя, три квартали, рік (п.10 Порядку №1010).

Рішення про скасування дозволу, строк дії якого не закінчився, приймається Комісією у разі: надходження подання відповідних органів державної податкової служби та інших державних органів про порушення законодавства України підприємством (філією, відокремленим підрозділом), організацією (п.13 Порядку № 1010).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що таке подання податкового органу відсутнє, строк дії дозволу не закінчився, а сам дозвіл № 21 (дійсний з 01.10.2011 р. по 01.10.2012 р.), дозвіл № 26 (дійсний з 01.10.2012 р. по 01.10.2013 р.), дозвіл № 27 (дійсний з 01.10.2012 р. по 01.04.2013 р.) не скасовано. Виходячи з дійсності дозволів, продовжують свою дію надані ними права на використання пільг.

Дозволом № 21 позивачу надано право використовувати пільги передбачені: п.8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, п.154.1 ст.154 ПК України, пп.282.1.7. п.282.1. ст.282 ПК України.

Відповідно до пп.282.1.7 п.282.1 ст.282 ПК України від сплати податку звільняються громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці.

Звільнення від оподаткування прибутку підприємств передбачено ст.154 ПК України. Так, звільняється від оподаткування прибуток підприємств та організацій, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх повною власністю, отриманий від продажу (постачання) товарів, виконання робіт і надання послуг, крім підакцизних товарів, послуг із поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи без передачі права власності на такі товари, де протягом попереднього звітного (податкового) періоду кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці. Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності дозволу на право користування такою пільгою, який видається уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (п.154.1 ст.154 ПК України).

Згідно з пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України на період до 1 січня 2015 року за нульовою ставкою оподатковується податком на додану вартість постачання товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім послуг, що надаються під час проведення лотерей і розважальних ігор та послуг з постачання товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати постачання товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу витрат виробництва. Безпосереднім вважається виготовлення товарів/послуг, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що передбачені для інвалідів 50 відсотків середньооблікової кількості штатних працівників застосовуються не до виробництва, а до підприємства, яке є місцем їх основної роботи. Розподіл видів господарської діяльності не має жодного правового значення в даному випадку, оскільки саме підприємство є основним місцем роботи інваліда в розумінні п.8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Положеннями пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.п.138.4, 138.6-138.9, пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138-10.6 п.138.10, п.п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 цієї статті та у ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Витрати, які не враховуються при обчисленні об"єкта оподаткування, наведені у ст.139 ПК України. Таким чином, крім виробничої собівартості при визначенні витрат підприємствами інвалідів повинні враховуватися адміністративні (пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України), збутові (пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПК України) та інші витрати операційної діяльності (пп.138.10.4 п.138.10 ст.138 ПК України).

Згідно з пп.14.1.228 п.14.1 ст.14 ПК України собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу ІІІ цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Пунктом 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" визначено, що до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у бухгалтерському обліку включаються, у тому числі,і наднормативні виробничі витрати. Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нероздільних постійних загально виробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.

Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.

Перелік і склад калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що за перевіряємий період позивачем були надані до комісії усі розрахунки, в результаті чого отримано дозвіл № 21 від 11.10.2012 р., яким підтверджено право на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 8 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у ч.2 ст.19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч.3 ст.2 ч.2 ст.71 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень - рішень.

Відповідно до ст. 105 ч.4 п.4 КАС України позов може містити вимоги про стягнення з відповідача коштів.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено наявність права позивача на отримання суми бюджетного відшкодування.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті ( перерахуванню) або відшкодування з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків визначені ст.200 ПК України.

Оскільки за актом перевірки № 1566 податковий орган не встановив інших обставин, які перешкоджають отриманню позивачем бюджетного відшкодування у сумі 154858 грн., колегія суддів зазначає про відсутність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині, а тому висновок суду першої інстанції щодо повного відновлення порушених прав позивача зроблений вірно, стягнувши вказану суму.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України,колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Суддя:

Суддя: