Ухвала суду № 30224312, 20.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 9104/106343/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Носа С.П., Хобор Р.Б.,

з участю секретаря - Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2а-12011/10/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім» (далі - ТзОВ «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Львові (далі - ДПІ у м. Львові), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 15.11.2010 року № 0001382301/0/21951.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 26.01.2011 року у зв'язку з реорганізацією ДПІ у м. Львові шляхом її перетворення у Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Львові (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Львові) проведено заміну відповідача його правонаступником.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року вказаний позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Львові від 15.11.2010 року № 0001382301/0/21951.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не звернув увагу на те, що позивач зайво включив до валових витрат у відповідні звітні періоди вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, наданих ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» в сумі 616184.00 грн. (за IV квартал 2009 року в сумі 205971.00 грн., за І квартал 2010 року в сумі 182515.00 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 227698.00 грн.), оскільки у нього відсутнє підтвердження надання послуг ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» та їх зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), не доведено їх використання позивачем у власній господарській діяльності та відсутня підстава для включення даних послуг без підтвердження відповідними, складеними згідно з чинним законодавством, первинними документами до складу валових витрат, а також безпідставно включив до валових витрат у відповідні звітні періоди вартість транспортних послуг, наданих ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» в сумі 346958.83 грн. (за ІІІ квартал 2009 року в сумі 100489.63 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 127687.42 грн., за І квартал 2010 року в сумі 40858.12 грн., за ІІ квартал 2010 року в сумі 77923.66 грн.), чим порушив вимоги п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Представник апелянта в судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги, посилаючись на викладені в ній доводи, просила її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у м. Львові було проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 01.11.2010 року № 861/23-2/32483182.

Вказаний акт перевірки містить, зокрема, висновок про порушення ТзОВ «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім» вимог п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств в періоді, що перевірявся на загальну суму 252479.75 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у м. Львові прийнято повідомлення-рішення від 15.11.2010 року № 0001382301/0/21951, яким ТзОВ «Львівський лікеро-горілчаний торговий дім» збільшено зобов'язання за податком на прибуток на суму 335870.95 грн., з яких за основним платежем на суму 252479.75 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 83391.20 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат вартість вантажно-розвантажувальних робіт, оскільки в нього наявні належно оформлені акти прийому-передачі виконаних робіт, які містять всі обов'язкові реквізити первинного документа бухгалтерського обліку, а також з того, що позивач правомірно відніс до складу валових витрат вартість транспортних послуг, оскільки згідно з договором перевезення вантажу від 01.11.2006 року позивачу надавались послуги по транспортуванню готової продукції із складу позивача до фірмових магазинів (торгових точок), відтак такі витрати по транспортуванню правомірно віднесено до витрат на збут згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 «Витрати».

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Аналіз норм п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Послуги з перевезення вантажів надавались позивачу на підставі укладеного із ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» договору про перевезення вантажу від 01.11.2006 року № 01-11/06-ПРЗ. Перелік транспорту та договірна ціна за перевезення вантажів визначені Додатком № 1 до вказаного договору.

Вантажно-розвантажувальні роботи проводились на підставі укладеного між позивачем та ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» договору від 01.11.2006 року № 01-11/06 ВРР.

Вартість транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт віднесена позивачем до складу валових витрат у відповідних періодах на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Вказані акти складались щомісячно та відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Транспортні послуги, що надавались позивачу ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» пов'язані із збутом (реалізацією) виробленої продукції. Такі послуги відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, в бухгалтерському обліку повинні відображатись як витрати на збут, а не як транспортно-заготівельні витрати, середній відсоток яких, відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», є складовою собівартості запасів. Тобто віднесенню до валових витрат підлягає вся вартість таких послуг.

Отже, позивач правомірно, у відповідності до пункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», включив до складу валових витрат вартість транспортних послуг та вантажно-розвантажувальних робіт, що в свою чергу свідчить про помилковість висновку ДПІ у м. Львові про порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2а-12011/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ С.П. НОС

Р.Б. ХОБОР