Рішення № 30220368, 19.03.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.03.13 Справа№ 5015/5434/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський Банк Розвитку", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Колібрі", м. Львів

про звернення стягнення заборгованості в розмірі 937214грн. 35коп. на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах

Суддя: Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Качор С.Б.

від відповідача: Авдєєнко В.В.

Представникам сторін, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, права заявляти відводи. Заяв про відвід судді не поступало.

Суть спору: Позов заявлено Публічним акціонерним товариством „Всеукраїнський Банк Розвитку" до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колібрі" про звернення стягнення заборгованості в розмірі 937214грн. 35коп. (поточна заборгованість по тілу кредиту: 438291грн. 07коп., прострочена заборгованість по тілу кредиту - 350000грн. 00коп., поточна заборгованість за процентами - 17195грн. 12коп., заборгованість за простроченими процентами - 82332грн. 31коп., сума нарахованої пені - 3814грн. 21коп., сума штрафу - 45581грн. 64коп.) на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 279,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Замарстинівська, буд. 162, що належить ТзОВ "Колібрі" на праві власності згідно договору купівлі-продажу №1236 від 30.12.2004 року посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П. за №5330, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону. Встановити початкову ціну предмету іпотеки у розмірі не менше 2463000грн. 00коп.

Ухвалою суду від 24.12.2012р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.01.2013р. В зв"язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, ухвалою суду від 22.01.2013р. відкладено розгляд справи на 19.02.2013р. В судовому засіданні 19.02.2013р. судом оголошено перерву до 22.02.2013р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 22.02.2013р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 19.03.2013р.

В судовому засіданні 19.03.2013р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, просить позов задоволити.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, письмового пояснення по суті позовних вимог не подав.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

14.03.2012р. між ПАТ „Всеукраїнський банк розвитку" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бродівський м'ясокомбінат" (позичальник) укладено кредитний договір № ККРОG.1899.010 відповідно до п.п 1.1, 1.1.1, 1.1.2. якого банк зобов"язався надати позичальнику у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит), на умовах, вихначених цим договором. Сторони встановлюють, що зобов"язання банку з надання кредиту не є безвідкличними. Кредит надається у розмірі 838291грн. 07коп. Термін користування кредитом до 13.03.2013р.

Процентна ставка за користування кредитом: 22 % річних. При невиконанні п.4.2.4 кредитного договору процентна ставка становить 25 % річних ( п.1.1.3 кредитного договору).

Відповідно до п. 2.4 кредитного договору період сплати комісії та відсотків: з 1-го по 5-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання даного договору. Заборгованість за відсотками погашається в сумі залишку на 1-ше число кожного поточного місяця за попередній місяць, починаючи з дати підписання даного договору. При несплаті комісії та відсотків у зазначений строк вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.6.1).

На виконання умов договору банком за розпорядженням від 14.03.2012р. на видачу зараховано ТзОВ „Бродівський м"ясокомбінат" 838291грн. 07коп.

30.08.2012р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору № ККРОG.1899.010, в якій встановлено, що процентна ставка за користування кредитом становить 30% річних, а за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі 48 % річних від суми прострочення заборгованості за кожний день прострочення. При розрахунку приймаються: рік - 360 днів, місяць - рівний календарній кількості днів.

Відповідно п.6.2 кредитного договору №ККРОG.1899.010 від 14.03.2012р. за порушення строків погашення заборгованості за користування кредитом, банк нараховує позичальнику відсотки в розмірі подвійної процентної ставки, що встановлена в 1.1.3 цього договору від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з п. 6.4. кредитного договору №ККРОG.1899.010 за порушення строків сплати процентів за користування кредитом та/або комісії банк має право нараховувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочення.

При порушенні позичальником строків платежів за кожним із грошових зобов"язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку в судові органи, позичальник виплачує банку штраф, який розраховується за наступною формулою: 1000грн. 00коп. + 5 % від суми позову (п.6.6 договору).

Відповідно до положень ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

30.08.2012р. між ПАТ „Всеукраїнський банк розвитку" (кредитор), ТзОВ „Бродівський м"ясокомбінат" (первісний боржник) та Сендегою Тарасом Романовичем (новий боржник) укладено договір про переведення боргу, яким сторони врегулювали відносини, пов"язані із заміною зобов"язаної сторони (первісного боржника) у зобов"язанні, що виникає з кредитного договору № ККРОG.1899.010 від 14.03.2012р. укладеного між первісним боржником та кредитором. п.1.2 вказаного договору, первісний боржник переводить на нового боржника виконання зобов"язання за кредитним договором, а саме: погашення кредиту, сплата нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, пені та/або інших можливих платежів, а також всіх зобов"язань, що передбачені кредитним договором.

Відповідно до ст. 520 ЦК України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 ЦК України (ст. 521 ЦК України).

Відповідно до ст. 522 ЦК України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Таким чином, наслідками переведення боргу є вибуття первинного боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні його суб'єктного складу.

Оскільки новий боржник - Сендега Тарас Романович свої зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту не виконав, позивач звернувся з вимогою достроково повернути всю суму кредиту.

Згідно п. 6.1. кредитного договору №ККРОG.1899.010 від 14.03.2012р. при порушенні позичальником будь-якого із зобов"язань, передбачених умовами даного договору, у т.ч. при порушенні цільового використання кредиту, банк на свій розсуд має право змінити умови договору - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування ним, виконання інших зобов"язань за договором у повному обсязі шляхом направлення повідомлення. При цьому, згідно зі ст. ст.212, 611, 651 Цивільного кодексу України, за зобов"язаннями, строки виконання яких не настали, строки вважаються такими, що настали в зазначену в повідомленні дату. У цю дату позичальник зобов"язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, проценти за фактичний строк користування ним, повністю виконати інші зобов"язання за договором.

Позивачем надіслано Сендезі Тарасу Романовичу повідомлення № Р08/575 від 07.09.2012р. про зміну умов договору та вимогою дострокового повернення кредиту, сплати винагороди та відсотків за його користування та виконання інших зобов"язань, передбачених кредитним договором в строк до 06.11.2012р. Також позивач повідомив Сендегу Т.Р. про те, що у разі не погашення заборгованості в сумі 898257грн. 94коп. у дату вказану в повідомленні уся заборгованість буде вважатися простроченою.

Крім цього, 07.09.2012р. позивачем надіслано відповідачу лист №Р.08/576, в якому зазначено, що Сендезі Т.Р. скеровано вимогу про погашення заборгованості згідно кредитного договору та повідомлено про те, що у разі невиконання цієї вимоги, банк має намір звернутись до суду для стягнення заборгованості по кредиту та для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета застави з укладанням договору купівлі-продажу третій особі або іншим шляхом, передбаченим законодавством та договором іпотеки.

Станом на 22.11.2012р., заборгованість нового боржника - Сендеги Т.Р., відповідно до поданого розрахунку, становить 937214грн. 35коп. з яких поточна заборгованість по тілу кредиту становила 438291грн. 07коп., прострочена заборгованість по тілу кредиту - 350000грн. 00коп., поточна заборгованість за процентами - 17195грн. 12коп., заборгованість за простроченими процентами - 82332грн. 31коп., сума нарахованої пені - 3814грн. 21коп. та 45581грн. 64коп. штрафу.

14.03.2012р. між ТзОВ „Колібрі" (іпотекодавець) та ПАТ „Всеукраїнський банк розвитку" (іпотекодержатель) укладено договір іпотеки № ZXR039523/2039/001 в забезпечення виконання зобов"язань ТзОВ „Бродівський м"ясокомбінат" перед іпотекодержателем, він має право в разі невиконання позичальником зобов"язань, забезпечених іпотекою та невиконанням іпотекодавцем зобов"язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця. За вказаним договором іпотекою забезпечується виконання зобов"язань іпотекодавця, що випливають з кредитного договору №ККРОG.1899.010 від 14.03.2012р., укладеного між іпотекодержателем та позичальником з повернення кредиту, наданого у вигляді непоновлюваної кредитної лінії в сумі 838291грн. 07коп. на строк з 14.03.2012р. по 13.03.2013р., погашення за кредитним договором здійснюється у строки та у розмірах згідно графіку погашення кредиту.

Відповідно до п.7 договору іпотеки, предметом іпотеки є наступне нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 279,7 кв.м. за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, буд. 162, що належить іпотекодавцю на підставі договору №1236 купівлі-продажу нежитлового приміщення способом викупу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П. 30.12.2004р. за реєстровим № 5330.

п. 19.8.1. договору іпотеки, передбачено, що з метою задоволення своїх вимог, іпотекодержатель має право звернути стягнення на майно у випадку, якщо в момент настання термінів виконання позичальником якого-небудь із зобов"язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

30.08.2012р. між ТзОВ „Колібрі" (іпотекодавець) який є майновим поручителем Сендеги Тараса Романовича та ПАТ „Всеукраїнський банк розвитку" укладено договір про зміни №1 до договору іпотеки № ZXR039523.2039.001, відповідно до якого п.1 договору іпотеки № ZXR039523.2039.001 викладено в наступній редакції: „1. Предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в п.7 цього договору, в забезпечення виконання зобов"язань Сендеги Тараса Романовича перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов"язань, забезпечених іпотекою, та невиконання іпотекодавцем зобов"язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та іпотекодавця.

Пункт 2 договору іпотеки № ZXR039523.2039.001 від 14.03.2012р. викладено в наступній редакції: „За цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов"язань позичальника, що випливають з кредитного договору №ККРОG.1899.010 від 14.03.2012р. та договору про переведення боргу від 30.08.2012р., укладеного між іпотекодержателем та позичальником з повернення кредиту, наданого у вигляді невідновлюваної кредитної лінії в сумі 838291грн. 07коп. на строк з 14.03.2012р. по 13.03.2013р., погашення за кредитним договором здійснюється у строки та у розмірах згідно графіку погашення кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Закон України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Згідно із ч.ч.1,2,4 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави ( ч.ч.1,2 ст. 591 ЦК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов'язання або зобов'язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи-боржника; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов'язанням.

Частиною першою ст. 11 Закону України „Про іпотеку" передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (ч.1 ст. 39 Закону України „Про іпотеку").

Частиною 1 ст.41 згідно ст. 41 Закону України „Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Суд дійшов висновку встановити спосіб реалізації предмету іпотеки, на який за позовом банку звертається стягнення, шляхом проведення прилюдних торгів.

П. 13 договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмету іпотеки становить 2463000грн. 00коп.

Згідно з ч.2 ст.43 Закону України "Про іпотеку", початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу майна не може бути нижчою за 90 відсотків його вартості, визначеної шляхом його оцінки.

Оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання перед банком по кредитному договору, позовні вимоги, з врахуванням вищенаведених правових норм, є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати, згідно вимог ст.49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.1,11,33,39,41,43 Закону України "Про іпотеку", ст.ст. 509, 520-522, 525, 526, 636, 546, 549, 572, 575, 589, 590, 591,599,610-612, 625, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст.193, 230, 231 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колібрі", м.Львів, вул.Замарстинівська, 162 (ідентифікаційний код 13840517) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку", м.Київ, вул.В.Чорновола,25 (ідентифікаційний код 36470620) заборгованість за кредитним договором №ККРОG.1899.010 від 14.03.2012р. в розмірі 937214грн. 35коп. (поточна заборгованість по тілу кредиту: 438291грн. 07коп., прострочена заборгованість по тілу кредиту - 350000грн. 00коп., поточна заборгованість за процентами - 17195грн. 12коп., заборгованість за простроченими процентами - 82332грн. 31коп., сума нарахованої пені - 3814грн. 21коп., сума штрафу - 45581грн. 64коп.) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 279,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Замарстинівська, буд. 162, що належить ТзОВ „Колібрі" (м.Львів, вул.Замарстинівська, буд.162, ідентифікаційний код 13840517) на праві власності згідно договору купівлі-продажу №1236 від 30.12.2004р. посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Кушнерик Н.П. за №5330, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону, встановивши початкову ціну предмету іпотеки у розмірі не менше 2463000грн. 00коп. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колібрі", м.Львів, вул.Замарстинівська, 162 (ідентифікаційний код 13840517) на користь Публічного акціонерного товариства „Всеукраїнський банк розвитку", м.Київ, вул.В.Чорновола,25 (ідентифікаційний код 36470620) 18744грн. 28коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гоменюк З.П.

Повний текст рішення виготовлено

та підписано 25.03.2013р.