Ухвала суду № 30219694, 26.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/35/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

26.03.13 Справа № 5009/946/12

Суддя господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В., при секретарі Хилько Ю.І., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто", м. Харків на рішення та дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 5009/946/12 від 29.05.2012р.

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" (юридична адреса: 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 35-А; поштова адреса: 61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Заінтересована особа Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 48-А)

За участю представників:

ТОВ «Ирбис - Авто»: не з'явився

ФОП ОСОБА_1 : не з'явився

Хортицького ВДВС: Жученко І.Ю. довіреність від 01.06.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. по справі № 5009/946/12 позов ТОВ "Ирбис-Авто" задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1, м. Запоріжжя на користь ТОВ "Ирбис-Авто", м.Харків суму основного боргу в розмірі 9024,10 грн., суму пені в розмірі 753,08 грн., суму 20% річних в розмірі 971,73 грн. та суму судового збору в розмірі 1110,55 грн. Провадження у справі за вимогою про стягнення суми 6440,05 грн. основного боргу припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині позову відмовлено.

29.05.2012 р. на примусове виконання судового рішення було видано відповідний наказ № 5009/946/12.

18.02.2013 р. в господарський суд Запорізької області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" (позивача у справі) надійшла скарга (вих. б/н від 13.02.2013 р.) на рішення та дії державного виконавця, в якій позивач просить:

- скасувати постанову державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про повернення виконавчого документа (наказу господарського суду Запорізької області № 5009/946/12 від 29.05.2012 р.) стягувачу;

- зобов'язати Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції відновити виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 5009/946/12 від 29.05.2012 р.

В обґрунтування скарги позивач зазначає, що в порушення норм ст. ст. 11, 19, 50, 68 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ не виконано наказ господарського суду № 5009/946/12 від 29.05.2012 р., а натомість безпідставно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження згідно до п.2 ч. 1 ст. 45 зазначеного Закону. Зокрема позивач вказує, що державним виконавцем не здійснено усіх передбачених ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» дій та заходів, спрямованих на виконання рішення господарського суду. Державний виконавець обмежився лише винесенням постанови про арешт майна боржника, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Однак, відповідно до ст. 50 вказаного Закону України, державний виконавець повинен був у відповідності до судового рішення звернути стягнення на грошові кошти боржника у гривнях та іноземній валюті. Однак, рахунки в установах банків державний виконавець не встановив, постанову про накладення арешту на кошти боржника не прийняв. Також всупереч вимогам ст. 68 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не вчинив дій, спрямованих на стягнення заробітної плати боржника. Винесена державним виконавцем постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві є безпідставною, оскільки не вчинивши усіх передбачених заходів для виконання судового рішення, завчасним є висновок виконавця про відсутність майна боржника.

Просить скаргу на дії та рішення Хортицького ВДВС Запорізького МУЮ задовольнити.

Хортицький відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції у відзиві на скаргу заперечив проти наведених позивачем доводів. Зокрема зазначив, що 13.07.2012р. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження, а 08.01.2013р. постанова про приєднання виконавчого провадження до складу зведеного. З метою виконання наказу господарського суду 23.07.2012р. винесена постанова про арешт всього майна боржника. Державним виконавцем були направлені запити до органів Державного технічного нагляду, АІС «Автомобіль», ОП Запорізьке міжміське БТІ, Державної податкової служби з метою встановлення наявності рухомого та нерухомого майна боржника та грошових коштів. Постановою від 15.10.2012р. було накладено арешт на кошти боржника на розрахункових рахунках. Звертає увагу, що фактично державний виконавець не виносив постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві, оскільки в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень помилково було зазначено виконавчу дію у вигляді повернення виконавчого документа і, крім того, зазначена помилка виправлена, оскільки в Єдиному реєстрі було скасовано вказану виконавчу дію.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2013р. розгляд скарги було призначено на 12.03.2013р. В судовому засіданні 12.03.13р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд скарги було відкладено на 26.03.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2013р. підтримав доводи скарги. Представник Хортицького ВДВС в судових засіданнях 12.03.2013р. та 26.03.2013р. заперечив проти доводів скарги, просив залишити її без задоволення.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 письмового відзиву на скаргу позивача не надав. Представник ФОП ОСОБА_1 до судових засідань не з'явився; про причини неявки суд не повідомив.

До судового засідання 26.03.2013р. також не з'явився представник позивача. Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі

питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 18.02.2013 р. про порушення провадження за скаргою та про призначення її розгляду на 12.03.2013р. та від 12.03.2013р. були направлені судом на адресу ФОП ОСОБА_1 : АДРЕСА_1, а ухвала від 12.03.2013р. також направлена на адреси позивача: 61035, м. Харків, вул. Каштанова, 35-А; поштова адреса: 61001, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, які співпадають з місцезнаходженням зазначених осіб, визначених у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, у відповідності до ст 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

В даному випадку, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду скарги на дії ВДВС, і неявка представників не перешкоджає вирішенню зазначеного процесуального питання.

Розглянувши скаргу позивача на дії Хортицького ВДВС суд не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Як свідчать матеріали справи, рішенням господарського суду Запорізької області від 17.05.2012 р. по справі № 5009/946/12 позов ТОВ "Ирбис-Авто" задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_1, м. Запоріжжя на користь ТОВ "Ирбис-Авто", м. Харків суму основного боргу в розмірі 9024,10 грн., суму пені в розмірі 753,08 грн., суму 20% річних в розмірі 971,73 грн. та суму судового збору в розмірі 1110,55 грн. Провадження у справі за вимогою про стягнення суми 6440,05 грн. основного боргу припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. В іншій частині позову відмовлено.

29.05.2012 р. на примусове виконання судового рішення було видано відповідний наказ № 5009/946/12.

Слід зазначити, що у відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

За змістом ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч.2 ст. 11 Закону).

Згідно до ч.3 ст. 11 вказаного Закону України, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, в тому числі: 3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; 5) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 6) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Стаття 20 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна (ч.1). Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та вкладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України (ч.3).

Стаття 52 зазначеного Закону України визначає порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Зокрема визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації (ч.1); стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів (ч.2); на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ч.4); у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення (ч.5).

Стаття 57 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення (ч.1). Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, в тому числі, шляхом:

-винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах;

-винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

- проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Слід зазначити, що Державним виконавцем Хортицького відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції 13.07.2012р. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику (відповідачу у справі) встановлено строк добровільного виконання наказу суду - до 20.07.2012р.

У зв'язку з тим, що в установлений для добровільного виконання строк, боржник наказ суду не виконав та кошти не сплатив, державним виконавцем 23.07.2012р. було винесено постанову про стягнення з боржника суми 1185,95грн. виконавчого збору.

11.07.2012р. Хортицьким ВДВС було направлено запити № 583/7 до наступних установ та організацій: Орендне підприємство Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації, Бази данних АІС «Автомобіль», Головне управління Держкомзему у Запорізькій області, Державного технічного нагляду, Бази данних Реєстр прав власності на нерухоме майно - про надання інформації про наявність майна, зареєстрованого за ФОП ОСОБА_1

23.07.2012р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт майна боржника, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та оголошення заборони на його відчуження.

15.10.2012р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника, а саме: накладено арешт на кошти, що містяться на р/рахунках боржника, виявлених у наступних фінансових установах: ЗФ ВАТ АБ «Бізнес Стандарт», АТ «ПроКредит Банк», АТ «ТАСкомбанк».

20.03.2013р. складено Акт опису та арешту майна, а саме: телефон, прінтер, модем, стіл компьютерний, монітор, факс, стільці, шафу, сканер, та іншу офісну техніку на загальну суму 9998грн.

Таким чином суд констатує, що державним виконавцем було вжито необхідних заходів, передбачених ст. ст. 11, 20, 52, 57 Закону України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання виконавчого документа - наказу господарського суду Запорізької області від 29.05.2012р.

Що стосується доводів та вимоги позивача, викладених у скарзі, відносно скасування постанови державного виконавця Хортицького ВДВС про повернення виконавчого документа (наказу від 29.05.2012р.) стягувачу, суд зауважує наступне.

Пункт 2 ч. 1 Статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу (ч.4 ст. 47 Закону).

Господарським судом в судовому засіданні 26.03.2013р. оглянуто зведене виконавче провадження, в тому числі, по виконанню наказу господарського суду від 29.05.2012р. № 5009/946/12, надане державним виконавцем Хортицького ВДВС для огляду. У зазначених матеріалах зведеного виконавчого провадження постанова про повернення виконавчого документа (наказу суду від 29.05.2012р.) стягувачу відсутня. Як пояснив державний виконавець в судових засіданнях та у відзиві на скаргу, постанова про повернення виконавчого документа стягувачу фактично не приймалась. Згідно Інформації про виконавче провадження, роздрукованої станом на 12.03.2013р. з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 25.12.2012р. визначено виконавчу дію - повернення ВД (виконавчого документа) стягувачу по п.2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна боржника). Однак, згідно тієї ж Інформації, міститься запис про скасування цієї дії 25.12.2012р. Як пояснив представник Хортицького ВДВС інформація про повернення виконавчого документа стягувачу була внесена до Єдиного реєстру помилково і одразу запис про вказану виконавчу дію було скасовано.

У відповідності до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17.10.2012 р. № 9, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, доводи заявника у скарзі про наявність постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є неправомірними.

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто" слід відхилити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ирбис-Авто", м. Харків на рішення та дії державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції по примусовому виконанню наказу господарського суду Запорізької області № 5009/946/12 від 29.05.2012 р. відхилити.

Суддя М.В. Мірошниченко