Рішення № 30219684, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1985/13 19.03.13Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомПриватного акціонерного товариства «Райз - Максимко» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ді Енд Ай Еволюшн»простягнення 713 153,00 грн. Представники сторін: від позивачаМельник Н.С., Олійник М.М. - представники за довіреністю;від відповідачаСидоров П.В., Кучеренко О.М. - представники за довіреністю.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Райз - Максимко» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Енд Ай Еволюшн» заборгованості у розмірі 713 153,00 грн., в тому числі 635 780,00 грн. - основної заборгованості, 63 578,00 грн. - штрафу та 13 795,00 - 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати поставлених позивачем товарів згідно договору поставки № 142105 від 11.04.2012 р. У зв'язку з наявною заборгованістю відповідача з посиланням на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму заборгованості у розмірі 713 153,00 грн., в тому числі 635 780,00 грн. - основної заборгованості, 63 578,00 грн. - штрафу та 13 795,00 - 3 % річних.

Відповідач проти позову заперечує та у відзиві на позов вказує, що твердження позивача щодо настання у відповідача обов'язку по сплаті отриманого товару є помилковим, так як пунктом 3.2. договору визначено, що оплата проводиться після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п. 2.3. та 8.7. договору. Крім того, відповідач у своєму відзиві на позов також вказує, що позивачем не надано довідку про відсутність податкової заборгованості по податкам і зборам, хоча виходячи з умов договору надання вказаної довідки є обов'язковою умовою для оплати товару. Тому, як вказує відповідач, термін оплати товару, у відповідності з умовами договору, не настав в зв'язку з ненаданням позивачем документів визначених в п. 8.7. договору, та покупець має право у відповідності з п. 5.10. притримати оплату за товар, а отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача, у судових засіданнях, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, у судових засіданнях, проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

11.04.2012 р. між Приватним акціонерним товариством «Райз - Максимко», як постачальником (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді Енд Ай Еволюшн», як покупцем (надалі - відповідач) укладено договір поставки № 142105 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009 та не перевищує по якості показники, визначені у п. 2.5. даного договору, надалі - товар, у кількості 1482,036 т +/- 5,00 % за вибором покупця за ціною 4 300,00 грн. за одиницю товару на загальну суму 6 372 754,80 грн. +/- 5,00 %, у т.ч. ПДВ - 1 062 125,80 грн. +/- 5,00 %. Ціна товару визначена сторонами договору є звичайною.

Згідно п. 2.1. договору товар за даним договором поставляється покупцю партіями на умовах EXW франко-елеватор ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України «Уманський елеватор» (Міжнародні правила тлумачення торгових термінів «Інкотермс» у редакції 2000 року) за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Старицього, 7.

Поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін до 27.04.2012 р. включно. Дострокова поставка дозволяється (п. 2.2. договору).

В пункті 2.3. договору сторони передбачили перелік документів, які надає постачальник покупцю разом з товаром, серед яких: оригінал накладної на товар, оригінал податкової накладної та копія квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному державному реєстрі податкових накладних у термін, що не перевищує двадцяти календарних днів від дати її виписки, але не пізніше останнього дня календарного місяця. Складські документи (складська квитанція), що свідчать про переписання товару з постачальника на покупця, оригінал трьохстороннього акту приймання - передачі, де сторона-1 - відповідач, сторона-2 - ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України «Уманський елеватор», сторона-3 - позивач. Оригінал чи копія документу, що підтверджує якість товару (аналізна карта).

Крім того, в пункті 8.7. договору сторони передбачили перелік документів, які надає постачальник покупцю при укладені даного договору, а саме: копія довідки з ЄДРПОУ; наказ про вступ в обов'язки керівника постачальника та протокол його призначення; довідку з органів податкової служби про відсутність податкової заборгованості по податкам, зборам та платежам зі строком видачі не пізніше 30 днів; копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а у випадку, якщо державна реєстрація постачальника відбулась після 07.05.2011 р. - копію витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; копію свідоцтва про реєстрацію с/г підприємства, як суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість; витяг із статуту підприємства, де вказані керівник та засновники, а також обмеження керівника на підписання документів. У випадку наявності обмежень керівника на підписання документів, що стосуються даного договору, надати копію довіреності або іншого документу, що дозволяє підписання необхідних документів.

Відповідно до п. 2.4. договору право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту передачі товару покупцю на умовах п. 2.1. даного договору, та належного оформлення складських документів, що свідчать про переписання товару з постачальника на покупця, та внесення їх в реєстр складських документів на зерно.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Оплата за товар здійснюється покупцем протягом 3-х банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару, після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п. 2.3. та 8.7. даного договору. Перебіг терміну оплати починається з наступного банківського дня від дати поставки відповідної партії товару (п. 3.2. договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 6 340 780,00 грн., в тому числі ПДВ 1 056 796,67 грн., відповідно до видаткової накладної № УМ0504-00015 від 27.04.2012 р.

Також, в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія податкової накладної № 30/2 від 27.04.2012 р.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт від 27.04.2012 р., відповідно до якого, сторони підтвердили факт передачі права власності на 1 474,600 т соняшника від позивача у власність відповідача.

28.04.2012 р. позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру № VIE1404-0004 на загальну суму 6 340 780,00 грн., в тому числі ПДВ 1 056 796,67 грн.

При отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, поставки товару неналежної якості та неповного комплекту документів вказаних у п. 2.3. договору.

Відповідач за товар розрахувався частково на загальну суму 5 705 000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка наявна в матеріалах справи.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений згідно умов договору товар складає 635 780,00 грн.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зобов'язання з поставки товару передбаченого договором виконано повністю, в свою чергу відповідачем оплату отриманого товару проведено не в повному об'ємі.

При цьому, відповідач вказує, що строк оплати товару не настав, так як, пунктом 3.2. договору визначено, що оплата проводиться після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п. 2.3. та 8.7. договору. Також, відповідач, вказує, що позивачем не надано довідку про відсутність податкової заборгованості по податкам і зборам, хоча виходячи з умов договору надання вказаної довідки є обов'язковою умовою для оплати товару, тому, термін оплати товару, у відповідності з умовами договору, не настав в зв'язку з ненаданням позивачем документів визначених в п. 8.7. договору. Крім того, покупець має право у відповідності з п. 8.1.2. притримати оплату за товар.

Судом не приймаються заперечення відповідача з наступних підстав:

Щодо твердження відповідача, стосовно не настання строку оплати товару, так як, пунктом 3.2. договору визначено, що оплата проводиться після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п. 2.3. та 8.7. договору, суд відмічає наступне:

Відповідачем прийнято товар від позивача без зауважень, що не заперечується сторонами. Крім того, відповідно до витягу з Журналу вихідної документації, наданого позивачем, 08.05.2012 р. позивачем направлено відповідачу пакет документів для оплати (порядковий номер запису в Журналі вихідної кореспонденції 512). Також, відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 5 705 000,00 грн.

Згідно п. 14 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» від 25.04.1966 р. № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідного акту про відсутність документів суду не надано.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Відповідачем вимоги про надання документів передбачених у п. 2.3. та 8.7. договору позивачу не направлялись. Що не заперечувалось представниками відповідача у судових засіданнях.

Крім того, відповідачем не надано доказів встановлення позивачу строку для надання документів, що стосуються товару, не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, тому суд дійшов висновку, що зобов'язання позивач виконав відповідно до умов договору.

Щодо посилання відповідача на те, що згідно п. 5.10. договору, відповідно до якого, при ненаданні документів вказаних у п. 8.7. та 8.1.2. покупець має право притримати оплату за товар в розмірі 20 % до моменту надання зазначених документів.

При цьому, в п. 8.7. договору визначено, що постачальник передає документи, а саме установчі документи, при укладенні договору, а згідно п. 8.1.2. договору постачальник передає копію податкової накладної.

Ненадання позивачем відповідачу податкової накладної спростовується, вказаними вище, витягом з Журналу вихідної кореспонденції.

Крім того, відповідно до абзацу першого та другого п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана позиція також підтверджується Листом Державної податкової адміністрації, від 25.10.2011 р., № 4261/6/15-3415-04 «Про розгляд листа [щодо порядку оподаткування податком на додану вартість]», відповідно до якого, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Витяг з Журналу вихідної кореспонденції спростовує твердження відповідача про ненадання позивачем документів передбачених умовами договору.

Відповідач від отриманого товару згідно договору не відмовлявся, крім того, останнім було здійснено часткову оплату отриманого товару.

Отже, посилання відповідача на не настання строку оплати товару не приймаються судом та спростовуються матеріалами справи.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, відповідно до п. 1) Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Дана позиція також вказана у практиці Вищого господарського суду України, а саме: постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. № 5002-8/481-2011та постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. № 9/252-10.

Станом на час вирішення справи судом, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар на загальну суму 635 780,00 грн. Відповідачем зазначеного факту не спростовано.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи вищевикладене, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу товару на загальну суму 6 340 780,00 грн., отримання його останнім без зауважень. Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку товару відповідачу, вартість якого відповідачем не оплачена, станом на момент вирішення справи судом, заборгованість становить 635 780,00 грн., доказів зворотного сторонами не надано.

За таких обставин, матеріали справи належних доказів в спростування доводів позивача не містять, відповідачем таких не надано, у зв'язку з чим вимоги стягнення суми основної заборгованості у розмірі 31 382,30 грн. через невиконання відповідачем умов договору визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 63 578,00 грн. - штрафу та 13 795,00 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем суд визнає його не вірним, так як позивачем при розрахунку не враховано, що 2012 рік був високосним, в зв'язку з чим кількість днів у році становить 366, а не 365, а також те, що пакет документів для оплати було направлено відповідачу 08.05.2012 р., а отримано 14.05.2012 р. (в матеріалах справи наявне поштове повідомлення про вручення поштової кореспонденції відповідачу), тому враховуючи вимоги п. 3.2. договору, нарахування 3 % річних здійснюється з 18.05.2012 р.

За розрахунком суду, проведеним з урахуванням кількості днів у 2012 році та 2013 році, за період з 18.05.2012 р. по 25.01.2013 р. включно, розмір 3 % річних складає 13 188,19 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню на суму 13 188,19 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 63 578,00 грн., суд відмічає наступне:

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 5.3. договору у випадку порушення терміну оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10 % від вартості несплаченого товару. Сторони домовились, що штрафні санкції, визначені даним пунктом договору можуть бути застосовані до покупця за умови повної поставки партії товару, яка підлягає оплаті, надання покупцеві оригіналу даного договору підписаного постачальником та скріпленого його печаткою, надання постачальником всіх документів, зазначених в п. 2.3. та п. 8.7. даного договору.

А тому, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є законними та обґрунтованими.

Перевіривши розрахунок штрафу наданий позивачем суд визнає його арифметично вірним, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 63 578,00 грн. підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: 635 780,00 грн. - основної заборгованості, 13 188,19 грн. - 3 % річних та 63 578,00 грн. - штрафу.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ді Енд Ай Еволюшн» (місцезнаходження: 03035, місто Київ, вулиця Кудряшова, будинок 20; ідентифікаційний код 33776336) на користь Приватного акціонерного товариства «Райз - Максимко» (місцезнаходження: 37240, Полтавська область, Лохвицький район, місто Червонозаводське, вулиця Матросова, будинок 10; ідентифікаційний код 30382533) суму основної заборгованості у розмірі 635 780,00 (шістсот тридцять п'ять тисяч сімсот вісімдесят) грн. 00 коп., 3 % річних у розмірі 13 188,19 (тринадцять тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 19 коп., штраф у розмірі 63 578,00 (шістдесят три тисячі п'ятсот сімдесят вісім) грн. 00 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 14 250,92 (чотирнадцять тисяч двісті п'ятдесят) грн. 92 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 20.03.2013 р.

Суддя В.В. Джарти