Ухвала суду № 3021902, 23.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                          К-34407/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“23”  жовтня  2008 року                                                                                      м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Бившевої Л.І., Костенка М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши касаційне подання: Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області

на  постанову Київського апеляційного господарського суду від 9 жовтня 2006 року

 у справі  №3/91 

за позовом Селянського (фермерського) господарства „Гуд Мен Ко“

доЧернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області (надалі – Чернігівська МДПІ Чернігівської області)

провизнання недійсним податкового-повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Чернігівської області із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення–рішення Чернігівської МДПІ Чернігівської області від 13.03.2006р. №0000171740/0 про нарахування податку з власників транспортних засобів в сумі 4290,00грн..

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідно вимог Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів“ позивач надавав контролюючому органу розрахунки вказаного податку, який розраховувався, зокрема, із включенням до нього податку на транспортні засоби, які рахувалися на балансі підприємства станом на 01.01.2005 р.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 15 червня 2006 рокув задоволенні позовних вимог було відмовлено. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції посилався на те, що позивачем до розрахунку податку з власників транспортних засобів та уточнюючого розрахунку не були включені податки щодо двох автотранспортних засобів. При цьому, місцевий суд керувався Порядком реєстрації транспортних засобів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1388 від 07.09.1998 року.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року постанову суду першої інстанції скасовано. Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства „Гуд Мен Ко“ задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення–рішення від 13.03.2006р. №0000171740/0. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 3,40грн. за розгляд справи та 1,70 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів дійшов висновку, що позивачем правомірно було подано розрахунок з податку в власників транспортних засобі, які знаходилися за місцем його розташування відповідно до вимог податкового законодавства, оскільки визначені Інспекцією факти порушень позивачем податкового законодавства не підтверджуються матеріалами справи.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх інстанцій відповідач Чернігівська МДПІ Чернігівської області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановленонаступне.

Контролюючим органом Чернігівська МДПІ Чернігівської області за результатами проведеної планової перевірки дотримання позивачем податкового законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р., про що складено акт від 20.02.2006р. №10/23-108/14223554, в ході якої було виявлено порушення позивачем ст.ст.1, 5, 6 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів“. На підставі вказаної перевірки відповідачем спірним податковим повідомленням-рішенням 13.03.2006р. №0000171740/0  нараховано податок з власників транспортних засобів в сумі 4290,00грн.. 

Відповідно до ст.1 Закону України „Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів“ платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Статтею 2 означеного закону визначені об’єкти оподаткування, до яких, зокрема, відносяться вантажні автомобілі.

Згідно з ст.6 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за станом на 1 січня поточного року. Статтею 34 Закону України „Про дорожній рух“ передбачено, що державній реєстрації та обліку підлягають призначені до експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілі, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски.

Відповідно до п.24 Правил реєстрації та обліку автомобілі, автобуси, самохідні машини, сконструйовані на шасі автомобілі, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, причепи, напівпричепи та мотоколяски, транспортні засоби юридичних осіб реєструються за місцем їх стоянки.

Згідно Довідки наданої Чернігівським МРЕВ ВДАІ Чернігівської області №8/6-221 від 22.02.2006р., за даними системи «МРЕВ-200» Селянське (фермерське) господарство „Гуд Мен Ко“ (Код – 14223554) за адресою – м.Чернігів, вул.Кирпоновса,29 (фактична адреса підприємства) зареєстрованого автомототранспорту не значиться.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Всупереч наведеним вимогам відповідач,як суб’єкт владних повноважень,не довів правомірності прийнятогоспірногорішення.

За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що рішення суду апеляційної інстанції було прийнято у зв’язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області – залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09 жовтня 2006 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.