Рішення № 30218160, 25.03.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2013 р.Справа № 916/266/13-г

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго";

До відповідача: Дочірнього підприємства „Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд";

про стягнення 502,76 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача: Баландюк Р.Ф. - довіреність від 28.12.12р.

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Дочірнього підприємства „Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд" про стягнення 17 289,72 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2013 року порушено провадження у справі № 916/266/13-г.

18.02.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію 8973,96грн., 3% річних 80,56грн., пеню 401,86грн. та індекс інфляції 20,34грн.

25.03.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідачем частково здійснено оплату, а саме суму заборгованості за спожиту електроенергію та просить суд стягнути з відповідача заборгованість - 502,76грн., яка складається з суми 3% річних 80,56грн., пені 401,86грн. та індексу інфляції 20,34грн.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надіслання ухвал суду на юридичну адресу, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 25.03.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

19.04.2006року між ВАТ „Одесаобленерго" (постачальник) та Дочірнім підприємством „Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії №1907 Ц (договір), згідно якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з приєднаною потужністю, величини якої на площадках вимірювання на точках продажу визначені додатком №2 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Положеннями розділу 2 договору №1907 від 19.04.2006р. встановлено, що під час виконання умов цього договору з питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі -ПКЕЕ).

Умовами п. 2.1 договору №1907 від 19.04.2006р. передбачено обов'язок постачальника виконувати умови цього договору (п.п. 2.1.1 договору); постачати електроенергію, як різновид товару споживачу, зокрема, в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та, з урахуванням умов розділу 6 до цього договору (додаток „обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу"), забезпечити отримання Споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності для кожної з площадок вимірювання, погодженої сторонами в додатку №2 „Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії" (п.п. 2.1.2 договору).

Пунктом 9.4 №1907 від 19.04.2006р., визначено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2006 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, за період з жовтня 2012р. по грудень 2012р. відповідачем спожито 57 256кВт.г. на суму 20 886,99грн., в т.ч. ПДВ. За вказаний період відповідачем оплата здійснювалась частково на суму 4100,03грн., у зв'язку з чим виникла заборгованість за спожиту електроенергію що складає 16 786,96грн.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, сума інфляційних складає у розмірі 20,34грн., 3% річних з простроченої суми - 80,56грн. та пеня у сумі 401,86грн.

Посилаючись на прострочення відповідачем виконання зобовязань по оплаті за спожиту електричну енергію Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго" змушено було звернутися до господарського суду Одеської області з позовом за захистом свого порушеного права.

18.02.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію 8973,96грн., 3% річних 80,56грн., пеню 401,86грн. та індекс інфляції 20,34грн.

25.03.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідачем частково здійснено оплату, а саме суму заборгованості за спожиту електроенергію та просить суд стягнути з відповідача заборгованість - 502,76грн., яка складається з суми 3% річних 80,56грн., пені 401,86грн. та індексу інфляції 20,34грн.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею ст. 275 Господарського кодексу України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України).

Згідно до ч. 6 ст. 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Водночас абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом міністрів України (ч. 1 ст. 277 ГК України).

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44-49, 50, 75 ст.ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" до відповідача Дочірнього підприємства „Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд" про стягнення 502,76 грн. - задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Управління механізації та транспорту" Відкритого акціонерного товариства транспортного будівництва „Одестрансбуд" (65000, м. Одеса, вул. Пестеля, 6, код ЄДРПОУ 4776080, р/р 26000010837001 в АКБ „Імексбанк", МФО 388584) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (65029, м. Одеса, вул. М. Боровського, 28Б, р/р 2603730103777 в Одеське обласне управління ВАТ „Ощадбанку" в м. Одесі, МФО 328845, код ЄДРПОУ 00131713) - заборгованість у сумі 502,76грн., яка складається з суми 3% річних 80,56грн., пені 401,86грн. та індексу інфляції 20,34грн.; витрати по сплаті судового збору на суму 1720,50грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 27.03.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.