Постанова № 30217158, 12.12.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2012 р. (16:56) Справа №2а-9502/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., за участю представників сторін:

від позивача - Пархоменко Д.В.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта"

до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи. Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АРК з позовом до Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002601503 від 01.06.2012 року про застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з надходження збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства на суму 95006,03грн.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 31.08.12р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги були уточнені та остаточно представник позивача просив суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим ДПС під час повідомлення платника податків про проведення документальної позапланової перевірки Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" та під час проведення вказаної перевірки у період з 04.05.2012 року по 08.05.2012 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0002601503 від 01.06.2012 року про застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з надходження збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства на суму 95006,03грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач провів невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати податкових зобов'язань по деклараціям збору за використання води за період 9 місяців 2010 р. - півріччя 2011 р., при цьому своєчасно не повідомив про проведення зазначеної перевірки. За результатами зазначеної перевірки було встановлено, що позивач порушив терміни сплати суми узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, про що був складений акт та прийнято спірне податкове повідомлення - рішення. Вважають це податкове повідомлення -рішення протиправним, оскільки ніяких порушень термінів сплати податкових зобов'язань за зазначений відповідачем період ними допущено не було.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином надав заяву про розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позову просив відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Статтею 4 Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України

Як встановлено судом, позивач є юридичною особою та є платником податку на додану вартість.

В травні 2012 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питання своєчасності сплати податкових зобов'язань по деклараціям збору за використання води за період 9 місяців 2010 р. - півріччя 2011 р. За результатами цієї перевірки складено акт №112/15-3/03348028 згідно висновків якого встановлено порушення термінів сплати суми податкового зобов'язання з ПДВ. На підставі чого робиться висновок про порушення п.328.4 ст.328 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати податкового зобов'язання по збору за спеціальне використання водних ресурсів за період 9 місяців 2010р. по 1 півріччя 2011р..

Згідно із пунктом 79.1 статті 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно ж із акту перевірки наказом передбачено проведення перевірки в період з 04.05.2012 року по 08.05.2012 року, повідомленням від 03.05.2012 року відповідач повідомив позивача про проведення перевірки.

Вказане повідомлення і копія наказу направлені позивачу поштою лише 04.05.2012 року, тобто вже після початку проведення перевірки, а фактично отримані останнім лише 08.05.2012року, тобто взагалі після проведення перевірки.

Відповідно до п.п.4.1.1 п.4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 р. № 1149, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 грудня 2007 за № 1383/14650, нормативні строки пересилання простої письмової місцевої кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) -день здачи на пошту + 2 дні (приоритетна день здачі + 1 день). При цьому згідно п. 4.2. вказаних нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Суд вважає, що вимоги пункту 79.2 статті 79 ПК України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки без отримання податковим органом повідомлення про вручення платнику податків наказу та направлення на перевірку, без урахування строків поштового пробігу відповідно позбавляє положення пункту 79.2 статті 79 ПК України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представником відповідача в судовому засіданні не надано відповідних доказів своєчасності направлення позивачу повідомлення та наказу про проведення перевірки.

З наведених підстав суд приходить до висновку, що відповідач в порушення норм діючого податкового законодавства своєчасно не направив позивачу копію наказу про проведення перевірки та направлення на проведення перевірки, у зв'язку із чим порушив права останнього на своєчасні та належний захист, в тому числі шляхом надання на перевірку необхідних доказів, а тому останні підлягають визнанню протиправними. З огляду на викладене, суд також дійшов висновку про протиправність дій відповідача, щодо прийняття в подальшому на підставі результатів перевірки спірного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.12.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 17.12.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії посадових осіб Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим ДПС під час повідомлення та проведення документальної позапланової перевірки Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" за наслідками яких прийнято акт №112/15-3/03348028 від 14.05.2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0002601503 від 01.06.2012 року про застосування до Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" штрафних санкцій за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з надходження збору за спеціальне водокористування від підприємств житлово-комунального господарства на суму 95006,03грн.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м.Алушта" судовий збір у розмірі 900 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м.Алушті АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.