Постанова № 30217132, 05.03.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 р. (11:26) Справа №2а-8790/12/0170/22

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., за участю представників сторін:

від позивача - Попова А.М.,

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "УКпостач"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи. Приватне акціонерне товариство "УКпостач" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000034030 від 30.07.2012 року.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентами ПП «Базіс ТОРГ» та ПП «Кримторг» недійсним, а також безпідставністю застосовування наслідків цього.

Ухвалами суду від 13.08.2012 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила останні задовольнити.

Представник відповідача під час розгляду справи позовні вимоги не визнавав з підстав викладених у письмових запереченнях, підтримавши висновки перевірки у зв'язку із чим просили в задоволенні останніх відмовити. В останнє судове засідання не з'явився, про день, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивач зареєстрований як юридична особа (ЄДРПОУ 301697) та перебуває на обліку в Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м.Сімферополі АР Крим.

Посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну документальну перевірку з питань правомірності дотримання норм податкового законодавства при прове денні фінансово-господарських операцій з ПП «Базіс ТОРГ» (ЄДРПОУ 36165986), ПП «Кримторг» ЄДРПОУ 32271261) за період з 01,01.2009р. по 31.03.2012р.», за наслідками перевірки складено акт № 48/40-10/03348117 від 06.07.2012р. (далі - Акт).

За висновками даного акту та встановлених порушень відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення -рішення № 0000034030 від 30.07.2012р. про зменшення приватному акціонерному товариству "УКпостач" суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 55 444,27 грн. та нараховані штрафні санкції в розмір 13861,07грн.

У висновках Акту вказано, що при проведені позапланової невиїзної перевірки ПрАТ «УКпостач», з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з «Базіс ТОРГ», ПП «Кримторг» за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 було встановлено, що в рамках кримінальної справи №69-0146, старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу особливо важливих перевірок управління податкового контролю, згідно із п.73.5 ст.75 Податкового кодексу України, проведено зустрічну звірку ПП «Кримторг» (ЄДРПОУ 32271261), з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Також, в рамках кримінальної справи №69-0146, старшим слідчим з ОВС ГСУ ДПС України і старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу планування, організації податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю ДПІ м.Полтаві Полтавської області ДПС, згідно із п.73.5 ст.75 Податкового кодексу України проведено зустрічну звірку приватного підприємства «Базис-Торг» (ЄДРПОУ 36165986), з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

В рамках досудового слідства встановлено, що зазначеними контрагентами позивача фактично не було використано сумнівний податковий кредит у власній господарській діяльності, а було спрямовано на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Отже податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодо набувачів».

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача, суд повинен встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість висновків відповідача викладених в Акті перевірки судом встановлено наступне.

Фактично в основу висновків податкового органу із посиланням на порушені кримінальні справи, зазначено про порушення позивачем правил оподаткування покладено ті обставини, що для нарахування вказаних сум є укладення фіктивного правочину (ст.234 ЦК України) та правочину, що порушує публічний порядок (ст.228 ЦК України).

Відповідно до ж до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

В судовому засіданні встановлено, що 15.01.2010 між позивачем та ПП «Кримторг» укладено договір поставки №01, відповідно до якого останній поставив позивачу товар на суму 500 000грн.

На виконання зазначеного договору позивачем направлялись заява, про що ПП «Кримторг» виписувалась розхідна накладна та за прибуттям товару складалась приходна накладна. Далі позивачем із складу складались вимога-накладна, що відображалось у відомості товару на складі окремо по кожній позиції.

Відповідно до наданих документів ПП «Кримторг» на адресу позивача надано товару на суму 187 543,90грн., ПДВ 37 508,77грн., а всього на суму 225 052,67грн.

В підтвердження здійснення останніх дій ПП «Кримторг» виписувались податкові накладні, які також були оглянуті та їх копії приєднані до матеріалів справи.

Також суду надані документи по використанню позивачем даного товару у власній діяльності та реалізації іншим покупцям.

Також 22.04.2009 між позивачем та ПП «Базис Торг» укладено договір купівлі-продажу №003/20/2-114/31 на придбання товарів.

Відповідно витратної накладної №270 від 24.04.2009 року ПП «Базис Торг» відпустив на адресу позивача Сталь на суму 107 613 грн., в т.ч. ПДВ 17935,50грн. Зазначений товар передано на склад позивача про що сплачено відповідні кошти. Зазначена операція цілком знайшла своє підтвердження у бухгалтерській документації позивача.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за №168/97-ВР від 03.04.1997 із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №168) податко вий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'яз ку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх пода льшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника пода тку.

В силу вимог пп. 7.4.5 п. 7.4 цієї ж статті Закону №168 не підлягають включенню до складу подат кового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби су ми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінан сових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтвер джену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 Закону №168 встановлювалось, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прі звище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєст рованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Держав ної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. № 165, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за №233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно із пункту 6.2 Порядку, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зо бов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія за лишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі подат кові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим докумен том.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, по слуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенкла тура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, вста новленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого за конодавством для зобов'язань із сплати податків.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачу надавались всі податкові накладні на підтвердження спірного податкового кредиту, в яких зазна чені необхідні реквізити, встановлені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону 168, отже податкові накладні у повній мірі виконують функції, покладені на них Законом №168, оскільки з їх змісту можливо ідентифікувати учасників господарської операції, визначити їх податкові номери, з'ясувати ставку податку та відповідну суму податку у циф ровому значенні, а також загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Зазначені податкові накладні, які були предметом дослідження в судовому засіданні, також підтверджують фактичність здійснення господарських операцій, сплати податку на додану вартість (у складі вартості товару, послуг), а також суми цього податку з урахуванням того, що відповідачем не заперечується факт здійснення відпові дних господарських операцій.

В судовому засіданні ж встановлено, що на час вчинення господарської операції між позивачем та вказаними контрагентами, останні були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців без будь-яких обмежень, тощо, а також останні були зареєстровані як платники ПДВ.

Викладене вище цілком підтверджується також і висновком проведеної по справі судово-економічної експертизи №64 від 14.02.2013 року, якою встановлено, що первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача не підтверджуються висновки, викладені в акті відповідача від 06.07.2012 року №48/40-10/03348117, а також підтверджується використання в господарський діяльності придбаних товарів.

Що ж стосується порушених кримінальних справ, то суд дані пояснення до уваги не приймає, оскільки останні згідно із вимогами ст.70 КАС України є неналежними доказами з тих підстав, що кримінальне провадження за останніми ще не закінчено та будь-чиєї вини не встановлено, а також беззаперечно не встановлено, що при здійсненні позивачем із вказаними вище контрагентами саме зазначених угод мало місце порушення кримінального законодавства.

Таким чином оскільки висновки викладені у акті перевірки ДПІ не підтверджуються первинними документами бухгалтерського і податкового обліку позивача, тому відсутні підстави для нарахування і штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

На підставі викладеного та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Як же вбачається із п.п.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 від 08.07.2011 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в розмірі 693,06грн. підлягає стягненню на його користь.

Крім зазначеного також підлягають стягненню на користь позивача і реально понесені судові витрати за проведену по справі судово-економічну експертизу розмірі 15034,80грн.

Під час судового засідання, яке відбулось 05.03.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 11.03.2013 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення № 0000034030 від 30.07.2012р. про зменшення приватному акціонерному товариству "УКпостач" суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 55 444,27 грн. та нараховані штрафні санкції в розмір 13861,07грн.

3. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "УКпостач" судові витрати в розмірі 15 727,86 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.