Постанова № 30215918, 21.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 березня 2013 року 11:22 № 826/720/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УМТС»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової службипро скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УМТС» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.08.2012 № 0006972280 та від 31.08.2012 № 0006982280, винесених Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби.

В обґрунтування позивних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу про нікчемність господарських відносин ТОВ «УМТС» з ТОВ «Оптторгзапчасть» є протиправними та не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки під час перевірки були надані усі первинні документи, що підтверджують реальність таких господарських відносин. На підтвердження реальності спірних операцій посилається на первинні документи про подальший продаж товару, придбаного у ТОВ «Оптторгзапчасть».

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська, яким директора ТОВ «Оптторгзапчасть» визнано винним у здійсненні фіктивного підприємництва. За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем правомірно.

В судове засідання 13.02.2013 року представник відповідача не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Суд встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби № 1080/22-80 від 09.08.2012 та відповідно до підпункту 78.1.1, пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «УМТС».

За результатами перевірки складено акт № 1107/22-80/32597388 від 14.08.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «УМТС» (ЄДРПОУ 32597388) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Оптторгзапчасть» (ЄДРПОУ 35607330) за період з 01.07.2009 по 31.12.2010 (далі - акт перевірки від 14.08.2012).

Перевіркою встановлено, що правочини здійснені між ТОВ «УМТС» та ТОВ «Оптторгзапчасть» згідно ст.ст. 203, 215, 216, 228, 236 Цивільного кодексу України є нікчемними. У зв'язку з чим, позивачем в порушення пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся на загальну суму 71815 грн., а також в порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 91 051 грн.

На підставі акту перевірки від 14.08.2012 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 31.08.2012 № 0006982280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 89 768,75 грн., в т.ч. 71 815 грн. - основний платіж та 17 953,75 грн. - штрафна (фінансова) санкція та від 31.08.2012 № 0006972280, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємтсв у розмірі 113 813,75 грн., в т.ч. 91 051 грн. - основний платіж та 22 762,75 грн. - штрафна (фінансова) санкція

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 31.08.2012 № 0006982280 та від 31.08.2012 № 0006972280 у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової служби у місті Києві від 08.11.2012 № 7339/10/12-114 та рішенням Державної податкової служби України від 12.12.2012 № 7012/0/61-12/10-2115 скарги позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 31.08.2012 № 0006982280 та від 31.08.2012 № 0006972280 - без змін.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011 р.), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010.

Суд встановив, що 21.05.2010 між позивачем (Замовник) та ТОВ «Оптторгзапчасть» (Виконавець) укладено Договір № 1/2105, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виготовити продукцію, згідно креслень Замовника, в асортименті, кількості, за цінами вказаними у Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору. Замовник зобов'язується поставити комплектуючі на виготовлення валів.

Згідно п. 2.1 Договору № 1/2105 від 21.05.2010 та Специфікації № 1 до даного договору, ціна виготовлення продукції та загальна сума договору складає 37 008,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 6168,00 грн.

На виконання Договору № 1/2105 від 21.05.2010 складено акт приймання-передачі № 21/05 від 21.05.2010, відповідно до якого ТОВ «Оптторгзапчасть» прийняв, а позивач передав для виготовлення валів розгінних комплектуючі: труба С5-304.14.170СБ-08 - 2 шт., труба С5-304.14.170СБ-09 - 2 шт., труба С5-304.14.170СБ-10 - 2 шт. та акт здачі прийняття робіт (надання послуг) б/н від 28.05.2010 про виготовлення валів розгінних 8002.00.000 - 2 шт., 8002.00.000-1 - 2 шт., 8002.00.000-2 - 2 шт.

На підставі зазначеного договору ТОВ «Оптторгзапчасть» видало на адресу позивача податкову накладну від 28.05.2010 № 4043 на загальну суму 37 008,00 грн. в т.ч. податок на додану вартість 6168,00 грн. (Т. І а.с. 94).

Крім того, у періоді з липня 2007 року по грудень 2010 року між позивачем та ТОВ «Оптторгзапчасть» здійснювались правочини з придбання запчастин, на підтвердження чого позивач надав копії актів приймання-передачі, видаткових накладних та податкових накладних (Т. І а.с. 13-25, 28-93, 95-113).

За результатами зазначених операцій позивачем включено до складу валових витрат за період 3 квартали 2009 року - 4 квартали 2010 року витрати у розмірі 364 206 грн., а також включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість у розмірі 71 815 грн. за період з липня 2009 року по грудень 2010 року.

Представник позивач зазначив, що в подальшому, усі поставлені товари були використані в господарській діяльності позивача, на підтвердження чого надав відповіді на адвокатські запити до ТОВ «Укрспецполіграфія», ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ДП «Шепетівський ремонтний завод», ДП «Грінпак», ТОВ «Креско Груп», ТОВ «Галс-К Лтд», Національний банк України, ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2», якими зазначені юридичні особи підтверджують здійснення господарських операцій з ТОВ «УМТС», а також позивачем надано банківські виписки та копії первинних документів по взаємовідносинам з наступними контрагентами ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат», ТОВ «Термопринт», ТОВ «Укрспецполіграфія», ТОВ «Фабрика санітарно-гігієнічних виробів», ВАТ «Лубнифарм», ТОВ «Жако», ДП «Шепетівський ремонтний завод», ВАТ «Трест Київпідземшляхбуд-2», ДП «Грінпак», ТОВ «Науково-виробнича фірма «Пластмодерн», ТОВ «Креско Груп», ТОВ «Новий друк», ТОВ «Креско Груп», Національний банк України (Т. І а.с. 192-250, Т. ІІ а.с. 1-164, Т. ІІІ а.с. 39-88, 112-116).

Позивач посилається на вищезазначені первинні документи як на підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ «Оптторгзапчасть», що, на його думку, є підставою для формування податкового кредиту та віднесення витрат по операціям з ТОВ «Оптторгзапчасть» до складу валових витрат.

Відповідач, в свою чергу, наполягав на тому, що операції між позивачем та ТОВ «Оптторгзапчасть» є нікчемними, а отже не спричиняють будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з їх нікчемністю.

В обґрунтування правомірності висновків акту перевірки від 14.08.2012 відповідач посилався на вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.06.2011 № 0417/1-298/2011, яким ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, який діючи у складі організованої злочинної групи здійснив фіктивне підприємництво, з метою прикриття незаконної діяльності ТОВ «Оптторгзапчасть».

Щодо посилання відповідача на вирок Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 12.06.2011 № 0417/1-298/2011, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, учасники судового процесу не зобов'язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Водночас, передбачене ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України звільнення від доказування не має абсолютного характеру і не може сприйматися судом як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні.

При цьому, суд звертає увагу, що у зазначеному вироку встановлено, що ТОВ «Оптторгзапчасть» було придбане у червні 2010 року, в той же час спірні господарські операції між позивачем та ТОВ «Оптторгзапчасть» здійснювались у період з липня 2009 року по грудень 2010 року.

Тому суд, за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Позивач на підтвердження реальності здійснення спірних операцій з ТОВ «Оптторгзапчасть» надав копії договору, акти здачі-прийняття робіт, видаткових накладних та податкових накладних.

Разом з тим, як вбачається з умов Договору № 1/2105 від 21.05.2010, ТОВ «Оптторгзапчасть» зобов'язане було виготовити продукцію згідно креслень позивача та з комплектуючих, що мають бути надані позивачем (п. 1 Договору № 1/2105 від 21.05.2010). Однак, позивач не надав суду таких креслень.

Відповідно до Договору № 1/2105 від 21.05.2010, місцезнаходження ТОВ «УМТС» - місто Київ, а місцезнаходження ТОВ «Оптторгзапчасть» - місто Дніпропетровськ. У даному договорі місцем укладання зазначено місто Київ.

На актах здачі-прийняття робіт, копії яких наявні в матеріалах справи, місце їх складання не зазначено. На актах приймання-передачі матеріалів для оброблення виконавцем, місце складання вказано - місто Київ.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Згідно п. 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, правила оформлення документів на перевезення, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363 товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Позивачем не надано жодних товарно-транспортних документів на підтвердження постачання комплектуючих на адресу ТОВ «Оптторгзапчасть» та документів на підтвердження транспортування товару від ТОВ «Оптторгзапчасть» до позивача.

Відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-ХІV, бухгалтерський та податковий облік базується на даних первинних документів, які підтверджують здійснення господарських операцій.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У видаткових накладних, наданих позивачем на підтвердження здійснення операцій із ТОВ «Оптторгзапчасть», містяться посилання на довіреності для одержання товару та рахунки-фактури. Однак такі довіреності та рахунки-фактури позивачем суду надано не було попри те, що такі документи суд витребовував ухвалою від 21.01.2013 про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Враховуючи вимоги пп. 5.3.9 п. 5.3 та п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов`язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час) та які не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Аналіз матеріалів справи у сукупності свідчить про те, що угоди між ТОВ «УМТС» та ТОВ «Оптторгзапчасть» були лише задокументовані без фактичного здійснення постачання товару та надання послуг, а тому, суд дійшов висновку, що позивач протиправно включив до складу валових витрат витрати по взаємовідносинам з ТОВ «Оптторгзапчасть» у розмірі 91 051 грн.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 пунктом 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено право на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 71 815 грн. по операціям з ТОВ «Оптторгзапчасть», враховуючи відсутність первинних документів, які мали бути складені за результатами здійснення операцій з поставки товарів та надання послуг ТОВ «Оптторгзапчасть» позивачу, зокрема, довіреності, рахунки-фактур, на які є посилання у видаткових накладних, а також товарно-транспортні накладні, що мали бути складені у разі здійснення перевезення товару на виконання угод з ТОВ «Оптторгзапчасть».

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позиву Товариства з обмеженою відповідальністю «УМТС» відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський