Постанова № 30215906, 21.03.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2013 р. Справа № 818/1296/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Олійника А.В.,

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватний підприємець ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2012 № 0001351715 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 50 812, 50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що за результатами проведеної Роменською ОДПІ документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 податковим органом було складено акт від 01.08.2012 та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Із висновками акту перевірки позивач не погоджується, зазначає, що позивачем правомірно було сформовано суму податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ "Ліга-Груп" щодо придбання дизельного палива, в наявності податкова, видаткова накладні, акт здачі-прийомки товару, надано до суду товарно-транспортну накладну, яка підтверджує транспортування товару. Господарські операції між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Ліга-Груп" мали місце, висновки податкового органу щодо відсутності реального вчинення господарських операцій вважає безпідставними, такими, що не відповідають дійсним обставинам, спростовуються наявними первинними документами.

У матеріалах справи наявне писмове заперечення (а.с. 50-52), в якому відповідач зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення вважає обґрунтованим та таким, що відповідає діючому законодавству. Стосовно завищення суми податкового кредиту по господарським операціям із ТОВ "Ліга-Груп" відповідач стверджує, що позивачем не було надано документів, що підтверджували реальність здійснення господарських операцій, у тому числі й доказів транспортування товару.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, 21.03.2013 подав до суду заяву, в якій зазначає, що проти позовних вимог заперечує у повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с. 62).

Заслухавши представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали, суд приходить до висновку що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Роменською ОДПІ проведена планова документальна виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, про що складено акт № 264/172-2364412357 від 01.08.2012 (а.с. 7-9).

На підставі висновків акту перевірки Роменською ОДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.08.2012 № 0001351750 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 50 812, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 40 650 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 162, 50 грн. (а.с.10).

Правовою підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення № 0001351750 від 15.08.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 50 812, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 40 650 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 462, 50 грн., суб'єкт владних повноважень вказав п.п. 198.6 ст. 198, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України.

Порушення, які були підставою для винесення вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, виникли по взаємовідносинам ФОП ОСОБА_2 з ТОВ Ліга-Груп" щодо отриманого 24.11.2011 дизельного палива в кількості 27100 літрів на загальну суму 243 900 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Ліга-Груп" 24.11.2011 укладено договір поставки товару № 24/11 , а саме дизельного пального марки ДСТУ 4840:2007 "Паливо дизельне підвищеної якості. Технічні умови" (а.с. 41-42).

Пунктом 4.4 договору від 24.11.2011 передбачено, що асортимент, кількість товару, ціна та вартість кожної партії товару уточнюється в момент вибірки покупцем (ПП ОСОБА_2.) на складі продавця (ТОВ "Ліга-Груп").

Позивачем, як доказ реального здійснення господарських операції по договору від 24.11.2011, надано рахунок № 58 від 24.11.2011 (а.с. 43), накладну № 58 від 24.11.2011 (а.с. 44), акт здачі-прийомки товару № 5 від 24.11.2011 (а.с. 45), податкову накладну № 58 від 24.11.2011 (а.с. 48), товарно-транспортну накладну № 58 від 24.11.2011 (а.с. 49).

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що дані документи є підставою для формування податкового кредиту ФОП ОСОБА_2, але суд не погоджується із даною позицією, виходячи із наступного.

Пунктом 198.1. ст.198 Податкового кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, фактична сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника податку на додану вартість виникає право на податковий кредит.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Слід зазначити, що ні під час проведення перевірки, ні під час розгляду справи в суді позивачем чи його представником не надано документів, якими було беззаперечно підтверджено факт постачання товару саме від ТОВ "Ліга-Груп" до ФОП ОСОБА_2

Наявні в матеріалах справи документи, зокрема, акт здачі-прийомки товару не відповідає вимогам діючої в період здійснення господарських операцій між ТОВ "Ліга-Груп" та ФОП ОСОБА_2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року N 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 р. за N 805/15496 (далі - Інструкція).

Слід зазначити, що акт здачі-прийомки товару складено між ТОВ "Ліга-Груп" та ФОП ОСОБА_2, натомість товарно-транспортна накладна, надана представником позивача під час розгляду справи, свідчить про те, що товар отримав перевізник ФОП ОСОБА_4, в ній відсутня інформація стосовно пункту навантаження та розвантаження (зазначено лише назва м. Київ, м. Суми), інформація щодо зазначеного перевізника взагалі відсутня в акті здачі-прийомки товару.

Також у ФОП ОСОБА_2 відсутні сертифікати відповідності на придбаний товар, тобто документ, який підтверджує, що продукція відповідає установленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством, відсутні документи, що підтверджують відвантаження товару 24.11.2011.

Порядок приймання нафти і нафтопродуктів під час надходження автомобільним транспортом, передбачений п. 5.4 Інструкції.

Так, перевезення нафтопродуктів автомобільним транспортом здійснюється згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568, та ГОСТ 27352-87 "Автотранспортные средства для заправки и транспортирования нефтепродуктов. Типы, параметры и общие технические требования".

З прибуттям нафтопродуктів до вантажоодержувача в автоцистерні перевіряється наявність і цілісність пломб, технічний стан автоцистерни, відповідність об'єму і густини нафтопродукту в автоцистерні об'єму і густині, зазначеним у товарно-транспортній накладній на відпуск нафтопродуктів (нафти) за формою N 1-ТТН (нафтопродукт) (далі ТТН) (додаток 3), відповідність найменування, марки і виду (залежно від масової частки сірки) нафтопродукту, зазначених у ТТН і паспорті якості на відвантажений нафтопродукт. Відповідність густини нафтопродукту під час відвантаження та приймання визначається після її приведення до температури 20°C відповідно до ГОСТ 3900.

Розділом 7.5 Інструкції визначений порядок відпуску нафти та нафтопродуктів автомобільним транспортом., відповідно до якого нафтопродукти відпускаються у технічно справну та чисту тару відповідно до вимог ДСТУ 4454 після пред'явлення представником вантажоодержувача доручення і свідоцтва про повірку автоцистерни (п.п. 7.5.4).

Пунктом 7.5.6 Інструкції визначено, що відпуск нафти і нафтопродуктів до мір повної місткості та нафтопродуктів, розфасованих до тари, оформлюється ТТН у чотирьох примірниках, з яких: перший - залишається у товарного оператора вантажовідправника і є первинним документом складського обліку з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; другий - використовується водієм як перепустка під час виїзду з підприємства, а після виїзду - залишається в охорони підприємства з подальшим здаванням до бухгалтерської служби підприємства; третій та четвертий - засвідчені підписом представника вантажоодержувача та відміткою про час виїзду з підприємства - передаються перевізнику. При цьому третій примірник є супровідним документом вантажу і після його здавання передається вантажоодержувачу. Четвертий примірник передається експедитору (водію) і є підставою для обліку транспортної роботи. Бланки ТТН на підприємстві є документами суворої звітності.

Пунктами 7.5.7 - 7.5.8 Інструкції передбачено, що ТТН на вивезення нафти або нафтопродуктів автотранспортом вантажоодержувача оформлюється на підставі довіреності вантажоодержувача, а під час постачання вантажовідправником - на підставі подорожнього листа автотранспортного підприємства. Відпуск нафти або нафтопродуктів здійснюється в день оформлення ТТН за наявності усіх її примірників.

Враховуючи наведене, вимоги даної Інструкції поширюється на ФОП ОСОБА_2 і є обов'язковими та встановлюють єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів.

Документи, які б підтверджували право ФОП ОСОБА_4 одержати у ТОВ "Ліга-Груп" товар від імені ФОП ОСОБА_2, у позивача відсутні, на перевірку також не надані.

Відповідно п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм, затверджених міністерствами і відомствами України.

Типові форми первинного обліку паливо-мастильних матеріалів, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної № 1-ТТН (нафтопродукт) наведена в Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів н: підприємствах і в організаціях України, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 № 281/171/578/155.

Пунктом 10.2.4 Інструкції забороняється приймати нафтопродукти на АЗС у разі неналежного оформлення або відсутності ТТН.

При розгляді справи позивачем не надано документів на підтвердження перевірки якості пального, врахування якої при прийманні товару від ТОВ "Ліга-Груп"до ФОП ОСОБА_2 передбачено положеннями п.4.6, 5.1 Договору від 24.11.2011.

Також у ФОП ОСОБА_2 відсутня Специфікація, яка є невід'ємною частиною до договору, відповідно до п. 5.2 Договору, згідно якої також номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються Постачальником (ТОВ "Ліга-Груп") у додатку до даного договору, виходячи із асортименту, погодженого сторонами у Специфікації, і яка укладається до початку поставки першої партії товару і повинна бути погоджена Покупцем (ФОП ОСОБА_2.)

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було складено акт від 03.10.2011 № 1075/23-3/36449011 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Ліга-Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 31.08.2011 (а.с. 26-31).

Матеріалами справи підтверджується, що основний вид діяльності підприємства ТОВ "Ліга-Груп" - будівництво будівель (а.с. 40), після проведеної ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області перевірки ТОВ "Ліга-Груп" встановлено, що згідно податкової звітності у даного підприємства відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, складські, торгівельні приміщення, транспорт, торгівельне обладнання, сировина, підприємство відсутнє за юридичною адресою.

Відповідно до пояснень ОСОБА_5, який значиться директором та головним бухгалтером ТОВ "Ліга-Груп" та був допитаний в якості свідка по кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва, останній зазначив, що підприємство ТОВ "Ліга-Гуп" йому не відоме, ніякого відношення до підприємства він не має, умови реєстрації підприємства не відомі, не відомо, що він є директором та головним бухгалтером ТОВ "Ліга-Груп", жодних угод ним укладено на було, будь-які фінансові документи ним не підписувалися (а.с. 32-36).

Відповідно до висновку спеціаліста від 29.09.2011 № 1641, протокол загальних зборів учасників ТОВ "Ліга-Груп", довіреність від 25.05.2011, заява форми № 1ОПП, від імені ОСОБА_5, виконані іншою особою (а.с. 37-38).

Таким чином, доводи позивача про те, що отриманий товар є товаром, придбаним у ТОВ "Ліга Груп" за угодою від 24.11.2011 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.

Положеннями п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недодержанню на момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно положень ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони і з належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 2 ст.З Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистика та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.

З огляду на те, що позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання дизельного палива марки ДСТУ 4840:2007, суд вважає, що надані до матеріалів справи первинні документи, всупереч приписам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не відображають реального змісту господарських операцій між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ "Ліга Груп".

Враховуючи відсутність належних доказів реальності господарських операцій з поставки ФОП ОСОБА_2 товару, суд приходить до висновку, що наявність видаткових та податкових накладних, не є достатньою підставою для формування позивачем податкового кредиту в сумі 40 650 грн. по даному контрагенту.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.08.2012 № 0001351715 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 50 812, 50 грн., у тому числі за основним платежем - 40 650 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 462, 50 грн. - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Є.Д. Кравченко

З оригіналом згідно

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст постанови складений та підписаний 25 березня 2013 року.