Рішення № 30215193, 11.03.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

11.03.2013

Справа № 0818/8007/2012 2/335/204/2013 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» про відшкодування збитків, неотриманого прибутку, моральної шкоди та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Агрохімсервіс» про відшкодування збитків, неотриманого прибутку та моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 24.01.2011 року між сторонам був укладений договір купівлі-продажу насіння баклажану сорту «Чорний красень» в кількості 4 кг, на загальну суму 917,28 гривень. Насіння баклажану «Чорний красень» було придбано ОСОБА_1 з метою отримання врожаю баклажанів та їх подальшого продажу задля отримання прибутку від своєї особистої праці. Проте, після пророщення насіння, купленого ОСОБА_1 у ТОВ «Агрохімсервіс», у тепличних умовах, висадки у відкритий грунт саджанців баклажанів, в ході їх зростання, позивачем було виявлено пригнічення, в'янення, випади рослин, частковий скид листя. Агрономом ТОВ «Агрохімсервіс» були дані ОСОБА_1 певні рекомендації по лікуванню цих рослин, які були виконані позивачем. ОСОБА_1 було додатково придбано у ТОВ «Агрохімсервіс» добриво та препарати для лікування та захисту рослин, відповідно до наданих рекомендацій. Між тим, пізніше, у третій декаді червня, коли з'явилися перші зав'язі плодів, з'ясувалося, що баклажани не відповідають чистоті сорту, згідно до показників якості сорту «Чорний красень». При виїзді керівництва ТОВ «Агрохімсервіс» на поле, серед вирощених баклажанів була встановлена відсутність баклажанів даного сорту, про що комерційним директором ТОВ «Агрохімсервіс» ОСОБА_2 був складений акт виявлення розбіжності сортової чистоти від 15.07.2011 року.

Для вирощування врожаю баклажанів сорту «Чорний красень» Позивачем були придбані матеріали та понесені витрати на загальну суму 238 217,81 гривень. Крім того, для закупівлі матеріалу для обладнання теплиць та ін. ОСОБА_1 було витрачено ще й гроші, взяті 27.12.2010 року в кредит у ПАТ «ПроКредит Банк» у сумі 200 000,00 гривень. На момент подачі даного позову витрати ОСОБА_1 за оформлення кредиту та користування ним складають 65 929,54 гривень та ця сума відноситься до прямих збитків, понесених ОСОБА_1 з вини ТОВ «Агрохімсервіс». Крім того, 09.03.2011 року Позивачем був укладений кредитний договір з КС «Капітал» на суму 25 000 гривень під 36% річних, що також були повністю витрачені на обробку землі під висадку баклажанів сорту «Чорний красень», придбаних у ТОВ «Агрохімсервіс». Отже, ОСОБА_1 понесла прямі збитки у вигляді сплати відсотків за користування вказаним кредитом у сумі 9000 гривень. Таким чином, Позивач зазначає, що ТОВ «Агрохімсервіс» повинно сплатити на користь Позивача понесені нею збитки у розмірі 314 064,63 гривень.

Також позивач зазначає, що вона отримала ще й непрямі збитки у вигляді не отриманого прибутку, на який вона розраховувала в тому випадку, якщо би Відповідач продав їй дійсно насіння баклажану сорту «Чорний красень», та в разі, якщо б Позивач зібрала врожай із земельної ділянки площею 3,0 га, то отримала би врожай в розмірі 70-80 тон баклажану «Чорний красень» та при вартості одного кілограму баклажанів 10,22 гривень, загальна вартість врожаю, яку би отримала ОСОБА_1 дорівнювала би 2 299 500,00 гривень.

Загальна сума збитків складається з прямих збитків, тобто витрат, понесених ОСОБА_1 на вирощування баклажанів та сплачених банківській установі та кредитній спілці відсотків за користування кредитними грошима, запозиченими ОСОБА_1 саме для вирощування баклажанів, у розмірі 314 064,63 гривень та не отриманого прибутку в сумі 2 299 500,00 гривень і становить 2 613 564,63 гривень.

Крім того, позивач зазначає, що окрім значної майнової шкоди їй спричинена також моральна шкода, яку вона оцінює у 50 000 гривень. Зазначену майнову шкоду у розмірі 314 064,63 грн., суму неотриманого прибутку у розмірі 2 299 500,00 гривень та моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. позивач просить суд стягнути з відповідача у судовому порядку.

03.08.2012 року ТОВ «Агрохімсервіс» звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором поставки, який був в ході розгляду справи уточнений відповідно до заяви від 28.01.2013 року, вказавши в обґрунтування зустрічного позову наступне. Згідно з договором поставки товару №170502 від « 17» травня 2011року з додатком №1-КР від « 17» травня 2011року, на підставі видаткової накладної №РН2405- 017 від 24.05.11 на суму 13230,00 грн., рахунку №СФ1705-16 від 17.05.11 року, ОСОБА_1 був поставлений товар на суму 13230,00 грн.

Умовами п. 7.2. договору та п. 6 специфікації (додатку) до договору встановлений строк оплати за поставлений товар - не пізніше « 20» жовтня 2011р. В порушення зазначеного обов'язку, оплата поставленого товару в сумі 13230 грн. відповідачем не здійснена.

Відповідно до умов п. 9.4. договору за прострочення оплати поставленого товару більше 30 календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити штраф в розмірі 5292,00 грн.

Відповідно до умов п. 9.5. договору, за прострочення оплати за товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 9121,09 грн. відсотків за період 21.10.2011р. - 28.01.2013р. включно.

Крім того, за видатковими накладними №РН2506-008 від 25.06.2011 року на суму 13778,66 грн., №РН2906-015 від 29.06.2011 року на суму 7099,79 грн., а також згідно рахунків №СФ2406-08 від 24.06.2011 року, №СФ2406-12 від 24.06.2011 року Відповідачу поставлені агрохімікати на загальну суму 20878,45 грн. Від відповідача надійшла лише часткова оплата в сумі 7975,00 грн., решта поставленого товару на суму 12903,45 грн. не оплачена. Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 прострочену заборгованість за договором поставки товару від 17 травня 2011року в сумі 13230,00 грн., штраф за прострочення оплати в сумі 5292,00 грн. та 9121,09 грн. відсотків річних; прострочену заборгованість за накладними №РН2506- 008 від 25.06.11,№РН2906-015 від 29.06.11 в сумі 12903,45 грн., а також стягнути судові витрати.

Ухвалою суду від 04.10.2012 року зустрічний позов прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом (а.с.112).

У судовому засіданні Представник позивача на підставі довіреності підтримала первісні позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задовольнити у повному обсязі. Поти зустрічного позову заперечує, на підставах, викладених у письмових запереченнях на позов, просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти первісного позову заперечував на підставах, викладених у письмових запереченнях на позов, зустрічний позов підтримав відповідно до уточненої позовної заяви та просить зустрічні позовні вимоги задовольнити.

Допитана у судовому засіданні 19.12.2012 року у якості свідка позивач ОСОБА_1 пояснила, що вирощування насіння в теплицях не мало жодних нарікань; після пересадження сходів до відкритого ґрунту з'явились певні захворювання та часткова загибель посівів, після чого за консультацією агронома ТОВ «Агрохімсервіс» було проведене лікування агрохімікатами. В третій декаді червня 2011 року встановлено відхилення кольору та форми зав'язів плодів від показників сорту. Також пояснила, що у зв'язку з частковою загибеллю посівів було досаджено 10 000 одиниць баклажан сорту «Алмаз». При посіві насіння та висадці розсади у грунт представники відповідача не були присутні.

Допитаний у судовому засіданні 19.12.2012 року свідок ОСОБА_2 пояснив, що за запрошенням ОСОБА_1 він виїжджав на поле з агрономом у липні 2011 року. На полі їм показали баклажани різної форми та пояснили, що це баклажани, придбані у ТОВ «Агрохімсервіс» та підсажені, баклажани були різної форми, різного ступеню зрілості. У зв'язку зі зверненням ОСОБА_1, 15.07.2011 року він у офісі склав акт, у зв'язку з тим, що хотіли розібратися у зв'язку з чим виникла претензія ОСОБА_1. Також пояснив, що насіння було продано саме за замовленням ОСОБА_1, раніше торгівлю даним сортом не здійснювали. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 являється їх клієнтом і фірма бажала їй допомогти, був складений даний акт.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що їх товариство здійснює продаж насіння під замовлення. ОСОБА_1 за каталогом сама обрала цей сорт насіння. Після посіву насіння претензій у позивача не було. Лише після висадки розсади у грунт, у середині червня зателефонувала ОСОБА_1, після чого вона виїжджала на поле та надала рекомендації по догляду за рослинами. Під час другого виїзду на поле побачили, що висаджені різні сорти баклажан; в день виїзду на поле ніякі акти не складались. Після цього до кінця сезону ОСОБА_1 просила допомоги, щоб здати урожай баклажан оптом, та пояснила, що під час відвідування поля у липні йшла реалізація баклажан, стояли машини, які завантажувались.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами, посилаючись на положення Закону України «Про захист прав споживачів» та на свої права, як споживача. Однак, на переконання суду на позивача у даних правовідносинах не розповсюджуються положення даного закону у зв'язку з наступним.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів», цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 року №5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб.

Між тим, зі змісту позовної заяви та пояснень позивача у судовому засіданні вбачається, що позивач придбала насіння баклажану для сільськогосподарського вирощування з метою збору та реалізації врожаю в промислових масштабах. Зокрема вбачається, що насіння баклажанів було висаджено на площі 3 га, для чого було закуплено більше 30 найменувань агрохімікатів та комплектуючих, очікуваний врожай був близько 200 тон баклажанів, від реалізації якого в роздрібній торгівельній мережі очікувалось отримання прибутку на суму більше 2 млн. грн. Представлені позивачкою кредитні договори свідчать про те, що кредити отримувались нею для неспоживчих потреб.

З викладеного вбачається, що позивач ОСОБА_1 здійснює діяльність з вирощування сільськогосподарської овочевої продукції в промислових масштабах, з метою отримання прибутку від реалізації такої продукції, для чого використовує сучасні матеріали, насіннєвий матеріал, агрохімікати, сільгосптехніку та значну кількість найманих працівників.

Ці факти свідчать про те, що в даних правовідносинах ОСОБА_1 не виступає споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки придбала насіння баклажанів для промислового вирощування овочевої продукції з метою реалізації.

Таким чином, до спірних правовідносин застосовуються загальні правила цивільного законодавства про договір купівлі-продажу.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 24.01.2011 року згідно накладної №РН0102-011 від 01.02.2011 року Відповідач ТОВ «Агрохімсервіс» продав позивачу ОСОБА_1 насіння баклажану сорту «Чорний красень» в кількості 4 кг на суму 917, 28 грн.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві.

Відповідно до ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ст. 687 ЦК України перевірка додержання продавцем умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару та інших умов здійснюється у випадках та в порядку, встановлених договором або актами цивільного законодавства. Якщо порядок перевірки додержання продавцем умов договору купівлі-продажу не встановлений відповідно до частини першої цієї статті, перевірка здійснюється відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться в таких випадках.

Відповідно до ст. 20 Закону України від 26.12.2002 року №411-ІV «Про насіння і садивний матеріал», при визначенні сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу використовуються єдині методи і лабораторно-технічні засоби, єдина термінологія і нормативна документація. Норми сортових і посівних якостей насіння і садивного матеріалу встановлюються нормативними документами в галузі насінництва та розсадництва.

Спеціального порядку перевірки насіння за якістю законодавством України не передбачено.

Відповідно до п. 1 Постанови Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 №П-7 «Інструкція про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю», яка має юридичну силу на території України і згідно звичаїв ділового обороту та усталеної практики стосується широкого кола питань приймання продукції за якістю, ця Інструкція застосовується в усіх випадках, коли стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами поставки або іншими обов'язковими для сторін правилами не встановлено інший порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості та комплектності, а також тари під продукцією або товарами. У договорах поставки можуть бути передбачені особливості приймання відповідних видів продукції і товарів.

Таким чином, суд вважає, що до спірних відносин щодо встановлення якості насіння повинні були застосовуватись норми Інструкції №П-7, зокрема п.п. 14-22, стосовно строків проведення прийомки, порядку виклику та повідомлення представника продавця, правил складення двостороннього акту тощо.

З врахуванням вищевикладеного, саме акт прийомки продукції за якістю, передбачений п. 29 Інструкції №П-7, або принаймні документ, що має рівноцінне значення, є єдиним належним та допустимим доказом неналежної якості поставленого товару.

В Пункті 29 Інструкції №П-7 висунуті вимоги до змісту акта, які охоплюють всі необхідні моменти для повного встановлення істини при дослідженні якості поставленої продукції практично у всіх можливих випадках.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на «акт виявлення розбіжності сортової чистоти» від 15.07.2011року. Однак суд не приймає даний акт, як доказ невідповідності насіння баклажан чистоті сорту, оскільки як вбачається зі змісту даного акту, він був складений у зв'язку зі зверненням ОСОБА_1 від 10.07.2011року; адресований Відповідачем на адресу ТОВ «Агрофірма-Елітсортнасіння»; у ньому міститься повідомлення про отримання заяви від ОСОБА_1 та звернення до ТОВ «Агрофірма-Елітсортнасіння» з приводу цієї заяви; містить посилання на результати обстеження поля, здійснені самим кінцевим покупцем (ОСОБА_1) та його висновки; містить прохання розібратися з ситуацією та компенсувати втрати кінцевого покупця. Крім цього даний акт не являється дво- або багатостороннім актом в загальному розумінні, в ньому не зазначені представники сторін та послідовність їх дій та висновки акту. Таким чином, «акт виявлення розбіжності сортової чистоти» від 15.07.2011 року не відповідає вимогам інструкції, крім того, як встановлено у судовому засіданні цей документ складався не на полі баклажанів, і не в той день коли оглядалась це поле, а в офісі ТОВ «Агрохімсервіс».

В загальному розумінні він є листом, яким ТОВ «Агрохімсвервіс» повідомляє підприємство-імпортера про факт надходження претензій від кінцевого покупця та про їх суть.

Позивач не вжив жодних заходів для складання акту з участю представників ТОВ «Агрохімсервіс» або третіх осіб, компетентних в даному питанні.

За таких умов, позивач в розумний строк не дотрималась порядку встановлення якості поставленого товару.

Як зазначено у листі Донецької дослідної станції від 19.09.2011 року № 243 на адресу ТОВ «Агрофірма -Елітсортнасіння» змінення форми і відтінку плодів баклажану можуть бути викликані різними причинами внаслідок техногенного і антропогенного навантаження, при впливі погодно-кліматичних умов, надмірному застосуванні нових хімічних препаратів та ін..

04 липня 2012 року за зверненням представника позивача Запорізькою обласною державною насіннєвою інспекцією здійснений аналіз насіння баклажану «Чорний красень» від партії №1180, отриманої від ТОВ «Агрохімсервіс», про що складений акт. Зазначеним актом методом пророщування встановлено відповідність переданого на аналіз насіння за всіма показниками сорту, насіння за чистотою сорту та схожістю відповідає ДСТУ 7160:2010 (а.с. 94).

Жодних інших документів, які б свідчили про зворотнє та доводили неналежну якість насіння, проданого Відповідачем, позивачем не надано.

За таких умов суд вважає необґрунтованими твердження позивача про неналежну якість насіння.

Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема ... відшкодування збитків.

Як випливає з зазначених норм Закону, стягнення збитків як форма захисту цивільних прав можливе лише за умов: порушення цивільно-правового зобов'язання; фактичного настання збитків саме як прямого наслідку цього порушення; доведення кредитором розміру збитків.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність одночасно всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним цивільно-правового зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина боржника (ст. 614 ЦК).

Так, відповідачем ТОВ «Агрохімсервіс» поставлене позивачу ОСОБА_1 на її власне замовлення насіння баклажану сорту «Чорний красень» відповідно до асортименту, в кількості та за ціною, узгодженою сторонами, тобто ТОВ «Агрохімсервіс» виконало цивільно-правове зобов'язання з поставки саме насіння сорту «Чорний красень», яке було замовлене позивачкою і яке було обумовлене угодою сторін. Факту порушення цивільного зобов'язання у поставці баклажану саме сорту «Чорний красень» немає.

Твердження позивачки про неналежну якість поставленого насіння, тобто неналежне виконання умови зобов'язання щодо якості товару, суд вважає необґрунтованим, позивачкою жодним чином не доведений. Позивачка в обґрунтування своїх доводів щодо неналежної якості насіння посилається виключно на акт, складений в односторонньому порядку за участі своїх працівників, а також «акт розбіжності сортової чистоти», який взагалі не є актом в розумінні цього терміну.

Крім того, факт наявності збитків також не доведений позивачкою неналежним чином. Зокрема, відсутні жодні прямі докази, що відповідні посіви баклажану існували, і що було висіяне саме те насіння. Також позивачем не наведені докази фактичного понесення збитків, тобто втрати всіх або частини посівів (не надані акти рекультивації ділянки, акти знищення посівів або врожаю).

Також позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між якістю насіння та власними претензіями. Якість насіння напряму впливає лише на чистоту сорту та схожість насіння, а згідно пояснень позивача жодних претензій до схожості насіння та вирощування розсади не було. Для того, щоб встановити причинно-наслідковий зв'язок між якістю насіння та врожаєм необхідно складання відповідних актів за участю постачальника насіння або компетентних органів. Позивачка ж всі висновки робить на свій власний розсуд, при тому, що цей сорт баклажанів раніше не вирощувала. Даних про подальшу долю насіння після його придбання, порядок його використання, можливе змішування з іншими сортами та його пропорції, дотримання порядок посіву, підкормки, оброблення тощо суду позивачем не надані.

Посилання позивача на те, що сорт баклажану «Чорний красень» не був занесений до реєстру прав на сорти рослин в 2010-2012 р.р. суд вважає необґрунтованими, оскільки ця обставина не стосується предмету доказування, оскільки по даній справі підлягає доказуванню наявність факту порушення цивільно-правового зобов'язання, факту настання реальних збитків, наявності причинного зв'язку між порушенням зобов'язання та збитками.

Відповідно до Постанови КМ України від 15.05.2003 №686 «Про затвердження Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні», реєстр сортів є офіційним документом, який містить відомості про сорти рослин, а також щодо державної реєстрації майнового права інтелектуальної власності на сорти рослин.

Факт того, що зазначений сорт насіння в 2010-2012р.р. не був занесений до Реєстру сортів рослин України, жодним чином не впливає на якість насіння.

Постановою КМ України від 15.05.2003 №686 «Про затвердження Положення про Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні» передбачені умови внесення та виключення з Реєстру окремих сортів рослин, які зазвичай здійснюються за заявою автору сорту. В Україну насіння сорту «Чорний красень» імпортоване в 2005 році.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" (в редакції від 05.12.2009р.), сертифікат на насіння - документ, що засвідчує сортові та посівні якості насіння і садивного матеріалу; кондиційне насіння - насіння, сортові та посівні якості якого відповідають вимогам нормативних документів; некондиційне насіння - насіння, що не відповідає за якісними показниками вимогам нормативних документів.

Таким чином, слід відрізняти некондиційне (неякісне) насіння та насіння, що не внесене до реєстру прав на сорти рослин. Ці категорії не пов'язані між собою.

В разі порушень порядку ввозу або реалізації насіння уповноважені державні органи, на яких покладено контроль за дотриманням ліцензійних умов в сфері торгівлі насінням, можуть притягти винних осіб до відповідальності, передбаченої законом.

Проте в будь-якому випадку невнесення насіння до Реєстру сортів рослин України не може свідчити про неналежну якість (некондиційність) насіння. Належна якість поставленого позивачці насіння сорту «Чорний красень» підтверджена протоколами державних випробувань, та жодним чином не спростована позивачкою.

Так, насіння баклажану сорту «Чорний красень» має наступні дозвільні документи, видані уповноваженими державними органами: сертифікат відповідності на імпортоване насіння; протокол випробування насіння Київської обласної державної насіннєвої інспекції №470 від 22.02.2005р.; Карантинний дозвіл на імпорт.; протокол випробування партії баклажанів партії №1180 від ТОВ «Агрохімсервіс» від 04.07.2012р., здійсненого за замовленням самої позивачки.

Таким чином, доводи позивача не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовуються матеріалами справи та поясненнями свідків. У судовому засіданні не встановлені порушення зобов'язання Відповідачем, і як наслідок, спричинення матеріальної та моральної шкоди Позивачу, тому суд відмовляє у задоволені позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем ОСОБА_1

Вирішуючи зустрічний позов ТОВ «Агрохімсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення суми, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 17.05.2011 року між сторонами був укладений договір поставки товару №170502.

Відповідно до п.4.1. Договору ціна та загальна вартість Товару визначаються у Специфікації на поставку відповідної партії Товару.

Відповідно до специфікації № 1, яка є додатком №1-КР від « 17» травня 2011р. до договору поставки № 170502 визначено найменування товару: Насіння соняшника «Сержан Еліт» на суму 13230 гривень.

На підставі видаткової накладної №РН2405- 017 від 24.05.11 на суму 13230,00 грн., рахунку №СФ1705-16 від 17.05.11, відповідачу був поставлений товар (насіння соняшника) на суму 13230,00 грн.

Умовами п. 7.2. договору та п. 6 специфікації (додатку) до договору встановлений строк оплати за поставлений товар - не пізніше « 20» жовтня 2011р. В порушення зазначеного обов'язку, оплата поставленого товару в сумі 13230,00 грн. відповідачем не здійснена.

Відповідно до умов п. 9.4. договору, у випадку прострочення покупцем строків оплати більше ніж на 30 днів, він сплачує постачальнику штраф в розмірі 40% від суми такої простроченої заборгованості.

Таким чином, за прострочення оплати поставленого товару більше 30 календарних днів, відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 зобов'язана сплатити штраф в розмірі 5292,00 грн.

Відповідно до умов п. 9.5. договору, у випадках поставки покупцю товару з відстроченням платежу, за прострочення оплати за такий товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику 54 відсотки річних від простроченої суми за весь час прострочення. Таким чином, за прострочення оплати поставленого з відстроченням платежу товару відповідач зобов'язаний сплатити 9121,09 грн. відсотків за період 21.10.2011 року - 28.01.2013 року включно (13230,00 х 54% / 365 х 466 = 9121,09 грн.)

Крім того, за видатковими накладними №РН2506-008 від 25.06.2011 року на суму 13778,66 грн., №РН2906-015 від 29.06.2011 року на суму 7099,79 грн., а також рахунків №СФ2406-08 від 24.06.2011 року, №СФ2406-12 від 24.06.2011 року Відповідачу за зустрічним позовом ОСОБА_1 поставлені агрохімікати на загальну суму 20878,45 грн.

Від відповідача ОСОБА_1 надійшла лише часткова оплата за накладною №РН2506-008 від 25.06.2011 року в сумі 7975,00 грн., решта поставленого товару не оплачена. Заборгованість відповідача за поставлений товар за накладними №РН2506-008 від 25.06.2011 року., №РН2906-015 від 29.06.2011 року, складає 12903,45 грн.

Вимогу про оплату поставленого товару за цими накладними Відповідач отримала в рахунках №СФ2406-08 від 24.06.2011 року, №СФ2406-12 від 24.06.2011 року. Таким чином, строк оплати за товар за накладними наступив.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, зустрічний позов ТОВ «Агрохімсервіс» обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі та з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Агрохімсервіс» підлягає стягненню заборгованість за договором поставки товару № 170502 від 17.05.2011 року в сумі 13230 грн., штраф за прострочення оплати у розмірі 5292 грн.; 9121 грн. 09 коп. відсотків річних; прострочена заборгованість за накладними № РН 2506008 від 25.06.2011 року у сумі 5 803 грн. 66 коп., за накладною № РН 2906015 від 29.06.2011 року у сумі 7099, 79 грн., а всього 40 546 грн. 54 коп.

Заперечення представника позивача на зустрічний позов суд вважає необґрунтованими, оскільки розрахунок суми заборгованості здійснений відповідно до умов договору та підтверджений матеріалами справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача ТОВ «Агрохімсервіс» підлягають стягненню судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» про відшкодування збитків, неотриманого прибутку та моральної шкоди - залишити без задоволення у повному обсязі.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» заборгованість за договором поставки товару № 170502 від 17.05.2011 року в сумі 13230 (тринадцять тисяч двісті тридцять) грн., штрафу за прострочення оплати у розмірі 5292 (п'ять тисяч двісті дев'яності дві) грн.; 9121 (дев'ять тисяч сто двадцять одна) грн. 09 коп. відсотків річних; прострочену заборгованість за накладною № РН 2506008 від 25.06.2011 року у сумі 5 803 ( п'ять тисяч вісімсот три) грн. 66 коп., за накладною № РН 2906015 від 29.06.2011 року у сумі 7099 (сім тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 79 коп., а всього 40 546 (сорок тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 54 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімсервіс» витрати по сплаті судового збору у сумі 405 (чотириста п'ять ) грн. 46 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

.

Суддя: В.В. Калюжна