Рішення № 30214263, 26.03.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/992/13- ц

2/248/588/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області в складі:

судді Носовської Л.О.

при секретарі- Тарасової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харцизьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 29 січня 2013 року звернувся до суду з позовом, в якому просить надати додатковий строк для прийняття спадщини та зобов'язати нотаріуса внести зміни в свідоцтво про право на спадщину, видане на ім'я відповідача.

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Харцизьку помер його батько - ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді ? частини квартири АДРЕСА_1. ? частка вказаної квартири належить його матері - ОСОБА_4 Батьки шлюб розірвали, але мешкали разом в одній квартирі і батько доглядав за матір'ю. Крім позивача, спадкоємцем за законом після смерті батька є брат позивача - ОСОБА_1, який оформив своє право на спадщину. Після смерті батька позивач вчасно не звернувся до нотаріальної контори у зв'язку із тим, що в них з відповідачем була домовленість, що спадкове майно вони оформлять на двох, але йому стало відомо, що відповідач спадок оформив на себе. Позивач після смерті батька забрав до себе мати - ОСОБА_4, яка є інвалідом 1 групи, потребує постійного догляду, та яка проживала у нього у період з 01 вересня 2011 року по 15 червня 2012 року за адресою: АДРЕСА_2. Крім того, він не звернувся вчасно до нотаріальної контори, оскільки працює на підприємстві, а в вільний від праці час був зайнятий доглядом за матір'ю. Відповідач, який оформив право на спадщину, заселився у спадкову квартиру, до якої також забрав матір. Просить суд надати йому додатковий строк для прийняття спадщини на 2 місяці, та зобов'язати нотаріуса внести зміни в свідоцтво про право на спадщину, виданого на ім'я відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги , та зазначив, що він після смерті батька дозволив відповідачу , у якого не було свого житла, вселитися у спадкову квартиру , а матір позивач забрав до себе. Позивач мав домовленість з відповідачем, згідно якої спадщину після смерті батька оформить на себе відповідач, який відмовиться від свого права на частку квартири, яка належить матері.

Позивач з дружиною доглядали за його матір,ю , яка жила у них , а потім за порадою дружини , оскільки відповідач не доглядав за матір,ю , позивач 15 червня 2012 року перевіз мати за місцем проживання відповідача у спірну квартиру АДРЕСА_1 . Позивач навідував мати в серпні 2012 року, а в вересні 2012 року приходив до матері, але виявилося , що вона за даною адресою вже не проживає. В січні 2013 року йому стало відомо, що відповідач та мати сторін продали спірну квартиру ,та де вони стали мешкати невідомо, реєстрації по місту не мають. 23 листопада 2012 року звертався до суду з заявою про забезпечення доказів, необхідних йому для звернення до суду з даним позовом, яка була задоволена 20 грудня 2012 року. Вважає , що відповідач порушив умови їх домовленості , обдурив його , тому у позивача є поважна причини для надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Відповідач у судове засідання не з"явився по невідомим причинам, про час слухання справи повідомлялися належним чином, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.

Суд знаходить позов необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які розірвали шлюб між собою, на праві власності належало по ? частині квартири АДРЕСА_1.

Згідно свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_4 в місті Харцизьку помер ОСОБА_3 , який був батьком сторін - позивача ОСОБА_1 та відповідача - ОСОБА_2

Відповідно до статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з

якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Таким чином, спадщина після смерті ОСОБА_3 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, право на спадкування мають особи, зазначені у ст.1261-1265 ЦК України.

Згідно ст..1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом, зокрема, мають діти спадкодавця.

Судом встановлено, що позивач та відповідач є синами померлого ОСОБА_3, тобто являються спадкоємцями після його смерті.

Згідно статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість

місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ст..1272 ч.3 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини по поважній причині, суд може встановити йому додатковий строк, достатній для подачі ним заяви про прийняття спадщини.

Позивач поважність пропуску строку звернення до нотаріальної контори обґрунтовує тим, що після смерті батька забрав до себе мати - ОСОБА_4, яка є інвалідом 1 групи, та потребує постійного догляду. Мати проживала з ним у період з 01 вересня 2011 року по 15 червня 2012 року за адресою: АДРЕСА_2, а в вільний від праці на підприємстві час він був зайнятий доглядом за матір'ю .

Відповідно довідки до акту МСЕК міста Харцизька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є інвалідом 1 групи безстроково у зв'язку із загальним захворюванням, потребує постійного догляду.

Судом встановлено, що згідно довідки житлового органу, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_2, та у період з 01 вересня 2011 року по 01 липня 2012 року проживав спільно з матір'ю ОСОБА_4 без реєстрації по зазначеній вище адресі, вели спільне господарство.

З акту обстеження побутових умов, складеного 11 лютого 2013 року квартальною мікрорайону «Сєвєрний» , вбачається, що ОСОБА_1 проживав спільно зі своєю матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2, з 1 вересня 2011 року по 1 червня 2012 року.

Позивач, уточнюючи зміст зазначених доказів, вказує, що мати жила у нього до 15 червня 2012 року, коли він перевіз її за місцем проживання відповідача. З урахуванням наведеного, суд вважає встановленим , що період проживання матері сторін у позивача становить з 1 вересня 2011 року по 15 червня 2012 року.

З повідомлення Першої Харцизької державної нотаріальної контори слідує, що після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 33244719 від 12 лютого 2013 року, Приватним нотаріусом Харцизького міського округу ОСОБА_5 заведено спадкову справу за № 33244702 від 06 лютого 2012 року, свідоцтво про право на спадщину видано 09 жовтня 2012 року приватним нотаріусом ОСОБА_5

09 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Харцизького міського нотаріального округу ОСОБА_5 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно до якого спадкоємцем зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4, є його син ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3. Спадщина, на яку видано це свідоцтво складається з ? частини двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого ВАТ «Сілур» 13 листопада 1998 року, на підставі розпорядження № 1120 від 13 листопада 1998 року, право власності на яку зареєстровано КП «Бюро технічної інвентаризації» міста Харцизька, 16.12.1998 року, в реєстрі прав власності, номер запису 1083, в книзі 6а, реєстраційний № 37720911. Уся квартира загальною площею 49,56 кв.м., житловою площею 27,84 кв.м. Вартість спадкового майна 42 592,22 грн. Спадкова справа № 7/2012, зареєстровано в реєстрі за № 1794.

Таким чином , відповідач ОСОБА_1 виконав умови домовленості з позивачем та оформив право на спадщину після смерті батька - ОСОБА_3 Діючим законодавством не передбачено відмови від

прийняття спадщини в майбутньому. На час оформлення спадщини відповідачем мати сторін була власником ? частки спірної квартири, мала право розпоряджатися майном на власний розсуд, а відповідач був не вправі відмовлятися від права на спадщину на частку майна , належного його матері. З урахуванням наведеного , суд вважає безпідставними посилання позивача на те , що відповідач його обдурив , не виконав умови домовленості, та це є підставою для визнання поважності пропущення строку для прийняття спадщини.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття

спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, що позивач був зайнятий доглядом за матір'ю, інвалідом 1 групи, з 1 вересня 2011 року по 15 червня 2012 року, працював за графіком на підприємстві - 4 дні по 8 годин, п,ятий день - вихідний.

При цьому, позивач 23 листопада 2012 року звертався до Харцизького міського суду з заявою про забезпечення доказів, необхідних для звернення до суду з позовною заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

Ухвалою Харцизького міського суду від 20 грудня 2012 року витребувано з КП БТІ міста Харцизька витяг із реєстру нерухомого майна на належну батьку ОСОБА_1 - ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, витребувано з Першої Харцизької державної нотаріальної контори витяг про реєстрацію в спадковому реєстрі про оформлення спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4.

Проте, суд не може розцінювати дані причини , як поважні, для пропуску строку звернення до нотаріальної контори в проміжок часу такої тривалості, та вважає, що позивачем не наведено поважних причин, з яких ним пропущено строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, у зв'язку з чим у задоволенні позову в частині надання додаткового строку для прийняття спадщини слід відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до статті 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину. На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Згідно частини 3 зазначеної статті у випадках, встановлених частинами першою і другою цієї статті, нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено , що спадкоємець, який прийняв спадщину в наданий судом додатковий строк, має право звернутися до суду з вимогами про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину, якщо спадкоємці, які прийняли спадщину, не дають згоду на внесення нотаріусом за місцем відкриття спадщини цих змін. На підставі рішення суду нотаріус видає спадкоємцям нові свідоцтва про право на спадщину.

З урахуванням наведеного , у зв'язку із тим, що позивач не є особою , яка прийняла спадщину, суд вважає необхідним відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про зобов'язання нотаріуса внести зміни в свідоцтво про право на спадщину , видане на ім'я відповідача ОСОБА_2.

Керуючись ст. 1220, 1223, 1261, 1268- 1270, 1272 , 1296, 1300 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування», ст.10,11,60, 212-215,224,226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову до ОСОБА_2 про надання додаткового строку для прийняття спадщини, що відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_4 після смерті батька - ОСОБА_3, та внести зміни в свідоцтво про право на спадщину за законом , яке видане ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: