Ухвала суду № 30211915, 02.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. справа № 2а/0470/13842/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський втормет" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про скасування податкових-повідомлень рішень, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2011 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000548812 від 21.07.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, по збільшенню сум грошового зобов'язання по платежу податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 275 172,50 грн.,; податкове повідомлення-рішення №0000838812 від 30.09.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, по зменшенню розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 407 932,50 грн.; податкове повідомлення-рішення №0000848812 від 30.09.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, по збільшенню сум грошового зобов'язання по платежу податку на додану вартість на суму 294 822,50 грн., з яких 235 858 грн. - за основним платежем, 58 964,5 грн. - за штрафними санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року позовні вимоги задоволенні. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000548812 від 21.07.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, по збільшенню сум грошового зобов'язання по платежу податку на прибуток приватних підприємств на суму 2 275 172,50 грн., з яких 1 820 138 грн. - за основним платежем, 455 034,5 грн. - за штрафними санкціями; №0000838812 від 30.09.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську, по зменшенню розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 407 932,50 грн.; №0000848812 від 30.09.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську, по збільшенню сум грошового зобов'язання по платежу податку на додану вартість на суму 294 822,50 грн., з яких 235 858 грн. - за основним платежем, 58 964,5 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволені позовних вимог.

У зв'язку з реорганізацією відповідача суд апеляційної інстанції в ході розгляду справи допустив правонаступництво Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську на Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби.

Також у зв'язку зі зміною найменування позивача судом допущено правонаступництво відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський втормет" на публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Дніпропетровський втормет".

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.09.2010 року при взаємовідносинах з ТОВ "Метал-ВІВІ", за результатами якої складено акт №1208/08-02/2-00191454 від 04.07.2011 року.

На підставі зазначеного акту податковим органом 21.07.2011 року винесено податкові повідомлення - рішення: №0000548812, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на суму 2 275 172 грн. 50 коп., з яких 1 820 138 грн. - основний платіж, 455 034, 5 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0000558812, яким позивачу зменшено від'ємне значення податку на додану вартість у сумі 643 790,00 грн.

Не погоджуючись з даними рішеннями податкового органу позивач оскаржив їх в адміністративному порядку, за наслідками якого ДПА у Дніпропетровській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 21.07.2011 року №0000548812, скасувала податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 21.07.2011 року №0000558812, збільшивши суму грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 235 858,29 грн. та застосувавши штрафні (фінансові) санкції у сумі 58 964,57 грн.

У зв'язку із рішенням ДПА у Дніпропетровській області СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську 30.09.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення: №0000838812, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 407 932 грн.; №0000848812, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на суму 294 822 грн. 50 коп., з яких 235 858 грн. - основний платіж, 58 964, 5 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Так, актом перевірки встановлені порушення ведення податкового обліку, а саме в порушення п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток на 1 820 138 грн., в тому числі за І півріччя 2010 року - на 1 121 813 грн., за 3 квартали 2010 року - на 1 820 138 грн. ( в т.ч. за 3 квартал 2010 року - на 698 325 грн.); п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму податкового кредиту на загальну суму 643 790 грн., що призвело до: завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту на загальну суму 643 790 грн., в тому числі: в травні 2010 року -169 562 грн., в червні 2010 року - 238 370 грн., в липні 2010 року - 235 858 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що договір, укладений між позивачем та ТОВ "Метал-ВІВІ" відповідає чинному законодавству України, фактичність операцій поставки підтверджена первинними бухгалтерськими документами.

За висновками суду апеляційної інстанції дані висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи та наявним в матеріалах справи первинним бухгалтерським документами.

Так, 17.06.2009 року та 12.05.2010 року між ТОВ "Метал-ВІВІ" (постачальник) та ВАТ "Дніпропетровський втормет" (покупець) укладено договори поставки № 412д/06 та № 296д/05, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити у зумовлені строки покупцеві брухт та відходи чорних металів - метали чорні вторинні за видами та підвидами, передбачені ДСТУ 4121-2002, брухт та відходи кольорових металів та сплавів, передбачені ДСТУ 3211-95 (ГОСТ 1639-93), а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів здійснюється на умовах визначених в специфікаціях, при досліджені яких встановлено, що товар поставлявся на склад покупця.

Судом встановлено, що товар за договорами доставлявся автотранспортом на склад ВАТ "Дніпропетровський втормет", що розташований за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Липова, 1, де приймався техніком по обліку, за допомогою вісового обладнання, що мається на підприємстві та оприбутковувався за первинними бухгалтерськими документами.

Розрахунки за поставлений товар підтверджені відповідними платіжними документами.

Пунктом 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбанням електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пп. 5.3 - 5.7 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Згідно п.5.3.9 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, включення до складу валових витрат вартості придбаних товарів, отриманих позивачем від ТОВ "Метал-ВІВІ" за наявності податкових накладних та реєстрації на час вчинення господарської операції ТОВ "Метал-ВІВІ" в якості платника податку на додану вартість відповідає діючому законодавству та не містить порушень п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 та пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що недостовірність відомостей, внесених до товаро-транспортних накладних не може свідчити про відсутність господарської операції за наявності інших первинних документів щодо даних операцій.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.7.1, п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України; поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість; платник податків зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, яка є підставою для віднесення вказаної в ній суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Також, відповідно до п.п.7.2.3. п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.

Таким чином, виходячи із приписів вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна є документом, який підтверджує фактичну сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару, та надає право на формування податкового кредиту платника податків-покупця. І лише придбання товарів (послуг, робіт), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності платника податку, відсутність податкової накладної та складання податкової накладної особою, що не зареєстрована як платник ПДВ, позбавляють платника податку права на включення до податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Тому висновок суду першої інстанції про правомірність включення сум податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбаного у ТОВ "Метал-ВІВІ" товару до податкового кредиту є обґрунтованим.

Доводам відповідача, що від імені ТОВ "Метал-ВІВІ" податкові накладні підписувала не уповноважена особа судом першої інстанції надана належна оцінка як таким, що не підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 КАС України.

Згідно ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експерта.

За змістом ч.4 ст.72 КАС України пояснення та протоколи, отримані при провадженні по кримінальній справі, не є обов'язковими для адміністративного суду. Звільнення від доказування в адміністративному судочинстві можливе лише на підставі вироку суду в кримінальній справі, що набрав законної сили, стосовно правових наслідків дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Із врахуванням наведених положень процесуального закону, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2, надані начальнику податкової міліції, висновок спеціаліста почеркознавчого дослідження не може бути покладено в основу судового рішення в адміністративному процесі.

Доводи апеляційної скарги щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ТОВ "Метал-ВІВІ" є безпідставними з огляду на наступне.

Підставою для визнання правочинів нікчемними податковий орган зазначив відсутність здійснення ТОВ "Метал-ВІВІ" господарської діяльності.

Проте, зазначені підстави не можна визнати такими, що відповідають закону, оскільки відповідно до положень ст. 228 ЦК України, в редакції від 02.12.2010 року, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Оскільки такий правочин укладається з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства повинен бути наявним суб'єктивний намір сторін (чи однієї сторони) порушувати вимоги закону, а тому для визнання правочину нікчемним необхідно встановити вину сторін (чи однієї з них) у формі умислу при укладанні угоди.

Між тим, податковий орган не зазначив які ж обставини свідчать про наявність такого умислу з боку позивача, а висновки щодо порушень закону з боку ТОВ "Метал-ВІВІ" при укладанні угоди не свідчать про наявність умислу на порушення публічного порядку та зроблені на припущеннях, оскільки документальна перевірка даного підприємства не проводилася, а відомості про діяльність підприємства отримані на підставі даних АРМу «Контрагенти», «Картка платника».

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення її в повному обсязі.

В повному обсязі постанова виготовлена 25.02.2013 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко