Вирок № 30210573, 27.03.2013, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

27.03.2013

1-кп/227/9/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2013 року м.Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

судді одноособово Здоровиці О.В.

при секретарі Сисенко Ю.В.

за участю

прокурора Перекупка К.І.

підсудної ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Добропілля кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Добропілля Донецької області, українки, громадянки України, освіта середня, не заміжня, дітей не має, не працююча, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судима:

08.10.2012 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.1 ст.185 КК України до 240 годин громадських робіт

07.12.2012 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.185, 71 КК України до 3 місяців 10 днів аресту,

яка обвинувачується у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, будучі раніше судимою за крадіжку, при цьому судимість не знята і не погашена, 24 листопада 2012 року, у період часу з 05.00 години до 06.30 години, знаходячись на території домоволодіння ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп»яніння, шляхом вільного доступу, таємно, повторно скоїла крадіжку майна, яке належить ОСОБА_4 на загальну вартість 377,30 грн., а саме: мобільного телефону NOKIA Xpress Muzik вартістю 312,30 гривень, в якому знаходились сім-карта оператора МТС вартістю 10 гривень, баланс рахунку якої складав 15 грн., флеш-карта на 2 Гб вартістю 40 гривень. Після чого з викраденим, залишила місце вчинення злочину та розпорядилася викраденим на власний розсуд, чим завдала ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 377,30 гривень.

Допитана в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину в пред»явленому обвинувачені визнала в повному обсязі і суду пояснила, що вона дійсно 24.11.2012 року з 5.00 до 6.30 годин вона знаходилась в гостях у ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_2, з яким вони вживали спиртні напої. Збираючись уходити додому, вона побачила, що на підлозі в кухонній кімнаті лежить мобільний телефон Нокиа 5130с-2 і у цей момент у неї виник намір на його викрадення. Кому належав телефон їй було не відомо. Переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, вона підняла мобільний телефон і поклала його собі в кишеню своєї шуби і пішла додому. Сим-карту з телефону вона викинула, а телефон залишила собі. Згодом цей телефон був у неї вилучений працівниками міліції. Розкаюється в скоєному.

Оскільки обвинуваченою ОСОБА_2 та іншими учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини скоєння злочину і судом встановлено, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченого та матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визнавши, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи зібрані у справі докази, в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудної в судовому засіданні доведена повністю, а її дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання підсудній, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, підсудна скоїла злочин середньої тяжкості, є особою, яка раніше неодноразово судима, в тому числі за злочини проти власності, офіційно працевлаштована не була, посередньо характеризується в побуті.

Як обставини, які пом»якшують покарання суд враховує розкаяння підсудної, дачу нею правдивих свідчень.

До обставин, які обтяжують покарання суд відносить вчиненя злочину у стані алкогольного сп»яніння.

Враховуючи вищезгадані обставини, а також те, що підсудна належних висновків для себе не зробила, маючи не зняту та не погашену судимість, на шлях виправлення не стала і систематично скоює аналогічні злочини проти власності, суд вважає, що міра покарання підсудній має бути обрана в межах санкції частини 2 статті 185 Кримінального Кодексу України у вигляді 6 місяців арешту.

При призначені покарання суд також керується вимогами ч.4 ст.70 КК України виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що даний злочин обвинувачена скоїла 24.11.2012 року.

Згідно вироку Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2012 року вбачається, що даним вироком ОСОБА_2 засуджена за злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, який нею був скоєний 13 жовтня 2012 року.

Таким чином вбачається, що після постановлення вироку в справі встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Тому суд при призначені покарання керується вимогами ст.70 КК України і вважає необхідним визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно визначити ОСОБА_2 міру покарання у вигляді 6 місяців арешту.

При вирішенні питання про відшкодування процесуальних витрат, пов»язаних з залученням експерта, суд керується ст.ст.122, 124 КПК України (2012 року)і вважає, що витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 196,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.

Речові докази суду надані не були.

Керуючись ст..ст.371, 374, 376 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 6 (шість) місяців арешту.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням за вказаним вироком та вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2012 року, ОСОБА_2 призначити остаточне покарання у вигляді 6 (шість) місяців арешту.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_2 залишити у вигляді тримання під вартою в слідчому ізоляторі № 6 м.Артемівська.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 за даним вироком рахувати з 27 лютого 2013 року.

В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зарахувати покарання, відбуте частково за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07.12.2012 року, а саме строк з 25 грудня 2012 року по 27 лютого 2013 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати, пов»язані із залученням експерта в сумі 196,00 грн.( сто дев»яносто шість гривень 00 коп).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.В.Здоровиця

27.03.2013