Рішення № 30210331, 18.03.2013, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2950/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Рогозіна С.В.,

при секретарі Кулик Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному цивільну справу за позовом Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Львівський державний університет внутрішніх справ (далі - Львівський ДУВС) звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти в сумі 7 384,73 грн. та суму сплаченого судового збору. В обґрунтування вказується, що відповідно до наказу Львівського юридичного інституту (ЛЮІ) МВС України від 02 серпня 2005 року № 234о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом факультету кримінальної міліції. 01 вересня 2005 року між ЛЮІ МВС України та ОСОБА_1 укладено письмовий Договір (б/н) про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України. Відповідно до умов згаданого Договору (п.3), ОСОБА_1 був зобов'язаний після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років. Відповідач, відповідно до наказу УМВС України в Рівненській області від 16 червня 2011 року № 102о/с, за п. 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», звільнений з органів внутрішніх справ, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС України. Згідно з проведеним розрахунком, сума фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 за період з серпня 2005 року по червень 2009 року становить 7 384,73 грн.

Представник Львівського державного університету внутрішніх справ в судове засідання не з'явився. Згідно заяви, що надійшла на адресу суду 15 лютого 2013 року, просить справу розглянути без їх участі.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Надіслав суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначив про безпідставність позовних вимог, просив в задоволенні позову відмовити, справу розглянути без його участі.

Враховуючи наведене, суд, вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, на підставі наявних письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи,оцінивши наявні письмові докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього ж Кодексу.

Судом встановлено, що відповідно до наказу Львівського юридичного інституту МВС України від 02 серпня 2005 року № 234о/с ОСОБА_1 було зараховано курсантом факультету кримінальної міліції.

01 вересня 2005 року між ЛЮІ МВС України та ОСОБА_1 укладено письмовий Договір (б/н) про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Відповідно до умов Договору ОСОБА_1 зобов'язаний після закінчення навчання відпрацювати в органах внутрішніх справ не менше трьох років. Підставами відшкодування МВС України вартості навчання у випадку дострокового розірвання угоди зокрема є звільнення з органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни, вчинення проступку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ.

Відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням осіб, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби, регламентується Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року.

Згідно положень цього Порядку відшкодування витрат проводиться за договором про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або Управлінням МВС та особою. Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Положенням ч. 7 ст. 18 Закону України «Про міліцію», передбачено, що курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніхсправ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідач, відповідно до наказу УМВС України в Рівненській області від 16 червня 2011 року № 102о/с, за п. 66 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», звільнений з органів внутрішніх справ, за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу ОВС України.

Довідкою - розрахунком № 17 від 24 січня 2013 року стверджується, що витрати пов'язані з навчанням у Львівському державному університеті внутрішніх справ ОСОБА_1 за серпень 2005 року - червень 2009 року становить 7 384,73 грн.

У своїх запереченнях відповідач доводить свою незгоду з вимогами позивача, а саме що формулювання причин його звільнення зазначене у наказі що не відповідає умовам угоди (Договору).

Проте такі твердження суд не бере до уваги, оскільки вони повністю спростовуються, письмовими доказами у справі.

Таким чином, враховуючи, що відповідач звільнився з органів справ за скоєння вчинку, несумісного з перебуванням на службі в органах внутрішніх справ, не відпрацювавши три роки після закінчення навчального закладу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підлягають задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ слід стягнути кошти в сумі 7 384,73 грн.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 229,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 58 60, 88, 212 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 11, 14, 16, 509, та 526 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Львівського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівського державного університету внутрішніх справ, кошти в сумі 7 384 (сім тисяч триста вісімдесят чотири) гривень 53 коп. та судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп. на розрахунковий рахунок ЛьвДУВС 31252272210083 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 08571995.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області через суд першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського міського суду Рогозін С.В.