Рішення № 30209953, 22.03.2013, Центрально-Міський районний суд м. Макіївки

Центрально-Міський районний суд м.Макіївки

Справа № 270/1498/13-ц

Провадження № 2/270/835/2013

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2013 року м. Макіївка

Центрально-Міський районний суд м. Макіївки Донецької області в складі:

головуючого судді Кузнецова Р.О.,

при секретарі Грицані О.С.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Макіївки Донецької області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення, суд -

В С Т А Н О В И В:

02 жовтня 2012 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк (далі - ПАТ КБ «Приватбанк»), звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виселення та стягнення судових витрат.

У позовній заяві зазначено, що 30 січня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого третій особі надано кредит на споживчі цілі у сумі 22200 доларів США з кінцевим терміном повернення 30 січня 2018 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору згідно п. 8 договору іпотеки ОСОБА_1 надав у іпотеку нерухоме майно, а саме:2-кімнатну квартиру загальною площею 42,8 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Позичальник ОСОБА_1, який отримав суму кредиту в повному обсязі, не виконав своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та сплаті відсотків за користування ним, внаслідок чого позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та 24.11.2011 року Центрально-Міським районний судом м. Макіївки було ухвалено рішення звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: 2-кімнатну квартиру, загальною площею 42,8 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу зазначеної квартири ПАТ КБ «Приватбанк». На підставі викладеного позивач просить виселити відповідачів із вказаної квартири, а також стягнути з відповідачів судові витрати.

Представник позивача, який належним чином повідомлений про дату, місце та час розгляду справи, не використав наданого законом права на особисту участь у судовому засіданні, надав суду письмову заяву, в якій підтримує позовні вимоги та просить розглянути справу за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 102).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явился, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином, про що свідчить розписка про вручення йому судової повістки (а.с. 99).

Відповідач ОСОБА_2, у судове засідання не з'явилась, про день та час розгляду справи була сповіщена належним чином, про що свідчить розписка про вручення судової повістки її сину ОСОБА_1 (а.с. 98).

Ч. 3 ст. 76 ЦПК України передбачено, що якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею, а за їх відсутності - відповідній житлово-експлуатаційній організації або виконавчому органу місцевого самоврядування.

Таким чином відповідач ОСОБА_2 була сповіщена належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 224 ЦПК України у випадку неявки в судове засідання відповідача, належним чином повідомленого і від якого не надходила заява про розгляд справи у його відсутність або якщо вказані ним підстави неявки визнано неповажними, суд може прийняти заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач була належним чином повідомлена про час та місце слухання справи, тому суд вважає за можливе розглянути справу у заочному порядку.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, суд у межах заявлених позовних вимог (стаття 11 ЦПК України) установив наступне.

Приписами частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

30 січня 2008 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до умов якого третій особі надано кредит на споживчі цілі у сумі 22200 доларів США з кінцевим терміном повернення 30 січня 2018 року. Відповідач зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору згідно п. 8 договору іпотеки ОСОБА_1 надав у іпотеку нерухоме майно, а саме:2-кімнатну квартиру загальною площею 42,8 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу (а.с. 7-18).

Судом встановлено, що кредитний договір укладений у письмовій формі, договір іпотеки в установленому порядку посвідчений нотаріально, підписані уповноваженими на це посадовими особами ПАТ КБ «Приватбанк» та особисто ОСОБА_1 і ОСОБА_2, зміст правочинів не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі статті 629 ЦК України ці договори є обов'язковим для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, тому законних підстав про визнання договору іпотеки дійсним не має.

24.11.2011 року Центрально-Міським районний судом м. Макіївки було ухвалено рішення, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: 2-кімнатну квартиру, загальною площею 42,8 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, шляхом продажу зазначеної квартири ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.19-21).

Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і порядку, передбачених законом.

Положеннями частин 2 і 3 статті 40 Закону України «Про іпотеку» законодавець встановлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

У зазначеному спорі банком повністю дотримані вимоги вищеназваного закону, тому що вимога про звільнення квартири була отримана ОСОБА_1 16.07.2012 (а.с.59-60).

До теперішнього часу відповідачі не виконали зазначену вимогу, тому підлягають виселенню в примусовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За приписами частини 1 статті 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру складає 0,1розміру мінімальної заробітної плати.

Отже з урахуванням задоволення позову в повному обсязі з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 107,30 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 1, 3 ,4, 10, 11, 60, 84, 88, 174, 209, 212-218, 224-233 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 525-527, 530, 611, 629 Цивільного кодексу України, ст. 9 ЖК України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити.

Виселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 15.03.2005), та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 07.12.2001), які проживають у квартирі, розташованій за адресою: Донецька область, м. Макіївка, квартал «Залізничий», б. 4 кв. 37.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (паспорт серія НОМЕР_1, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 15.03.2005), та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області 07.12.2001) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (р/р 64993919400001, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) витрати по сплаті судового збору в сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Заочне рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Центрально-Міський районний суд м. Макіївки шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо її не було подано, а у разі її подання - після розгляду справи апеляційним судом, якщо його не скасовано судом апеляційної інстанції.

Суддя: Р.О. Кузнецов