Постанова № 30207553, 26.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

26 лютого 2013 р. № 12787/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М., при секретарі судового засідання Сковира Л. Ю.,

за участю:

представника позивача - Шмойлов Є.О., що діє за довіреністю від 10.01.2013 року, Луньова Т.В., діє за дорученням від 10.01.2013 року

представника відповідача -Матузенко С.П., діє за дорученням № 4264/10/10-006 від 28.05.2012 року

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром.Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, яка після роз'єднання позовних вимог, розглядалася судом в частині вимоги позивача про скасування податкого повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив, що податкова звітність була заповнена у повній відповідності до вимог закону, правочини були укладені та виконані сторонами угод в повному обсязі, у відповідності до вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає фактичним обставинам справи, та підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував в повному обсязі, посилаючись на невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам діючого законодавства та фактичним обставинам справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінпром.Інвест" зареєстровано як юридична особа та перебуває на обліку як платник податків у Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, є платником ПДВ.

Фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Фінпром.Інвест» з питань правомірності декларування від'ємного значення з ПДВ за період з 01.10.2008 року по 31.12.2011 року, за результатами якої був складений Акт перевірки № 856/15-407/31498750 від 24.05.2012 року (а.с. 14-83 т. 1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 856/15-407/31498750 від 24.05.2012 року, відповідачем, крім іншого, зроблено висновок про порушення позивачем пп. 7.2.8. п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.2, 198.3 ст. 198, п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого ТОВ «Фінпром.Інвест» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 1779753,53грн.

На підставі висновку Акту перевірки № 856/15-407/31498750 від 24.05.2012 року Державною податковою інспекцію у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби з посиланням на встановлені перевіркою порушення, було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000121504 від 19.06.2012 року, яким позивачем було завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 1779753,53грн. з яких: 1779753,53грн. за основним платежем, та 0,0 грн. штрафні санкції.

Не погоджуючись з висновками ДПІ У київському районі м. Харкова Харківської області ДПС, позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу. Рішенням Державної податкової служби у Харківській області від 05.07.2012 № 3310/10/10.2-17 строк розгляду скарги ТОВ «Фінпром.Інвест» було продовжено до 24.08.2012 року. Рішенням Державної податкової служби Харківської області № 4265/10/10.2-17 від 23.08.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.2012 року залишено без змін, а скарга директора ТОВ «Фінпром.Інвест» Шмойлова Є.О. без задоволення.

Не погоджуючись з Рішення Державної податкової служби Харківської області № 4265/10/10.2-17 від 23.08.2012 року, позивачем було подано до Державної податкової служби України скаргу № 48 від 04.09.2012 року. Рішенням Державної податкової служби України від 24.09.2012 року № /0/61-12/10-2115 було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС від 13.06.2012 року № 0000121504 та рішення ДПС у Харківський області, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу директора ТОВ «Фінпром.Інвест» Шмойлова Є.О. без задоволення.

Суд, перевіряючи висновок вказаного вище акту перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, приходить до наступного.

Державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області ДПС вважає, що позивачем порушено п.п. 4.4.1 п. 4.4. ст. 4 «Порядку заповнення податкової декларації з податку на додану вартість, а саме не були подані додатки, які містять інформацію щодо показників, які згідно даних уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість за звітній (податковий) період - лютий 2011 року, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітній (податковий) період 2 квартал 2010 року. Таким чином, позивачем в порушення п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення. Формування об'єкта оподаткування ПДВ показав наступне.

До 01.01.2011 р. порядок визначення об'єкта оподаткування ПДВ і порядок бюджетного відшкодування ПДВ був встановлений Законом України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР. Тобто, з 01.01.2011 року весь залишок від'ємного значення з ПДВ після бюджетного відшкодування включаються до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду незалежно від проведення або відсутності розрахунків з постачальниками.

Підприємство на підставі п. 200.6 Податкового кодексу України може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, які виникнуть протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених п. 200.4 Податкового кодексу України. Зазначене рішення відображається підприємством у податковій декларації за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування. У разі прийняття такого рішення зазначена сума враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів. При аналізі Декларацій та уточнюючих розрахунків з ПДВ установлено, що загальний розмір збільшення сум, що підлягають зарахуванню до складу податкового кредиту з ПДВ наступного податкового періоду, склав 1 675 487 грн. ТОВ компанія «Фінпром.Інвест» самостійно виявило помилки, які містилися в раніше поданих податкових деклараціях, були правомірно відображені в уточнюючому розрахунку в порядку, встановленому для подання декларацій з ПДВ без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст. 15 Закону № 2181. Дослідження судом вказаних вище уточнюючих розрахунків, дає підстави для виноску про подання позивачем всіх додатків, передбачених вимогами діючого законодавства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не заявляв про спосіб бюджетного відшкодування ПДВ шляхом зарахування сум бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ, а включало відкориговані суми ПДВ до складу податкового кредиту з ПДВ наступних податкових періодів, що бюджетним відшкодуванням не є.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях позивача відсутнє порушення п. 200.6 ст. 200 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «Укрстроймонтажінвест» (виконавець) було укладено Договір від 17.10.2011 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботи по влаштуванню системи опалення на об'єкті будівництва Торгівельно-офісного центру по вул. Каразіна 2, м. Харків згідно з проектною документацією (а.с. 43-49 т. 2). Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт прийому -здачі виконаних робіт, проектна документація (а.с. 132-144 т. 2).

Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Укрстроймонтажінвест» що підтверджується платіжним доручення з відміткою банку.

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, що підтверджується проектною документацією по влаштуванню системи опалення на об'єкті будівництва Торгівельно-офісного центру по вул. Каразіна 2, м. Харків (а.с. 132-144 т. 2).

ТОВ «Укрстроймонтажінвест» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 8 від 18.10.2011 року (а.с. 52 т. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору від 17.10.2011 року, укладеного між ТОВ «Фінпром.Інвест» та ТОВ «Укрстроймонтажінвест», надані роботи ТОВ «Укрстроймонтажінвест» були використані позивачем у власній господарській діяльності-будівництві.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та Торгова компанія «Агротехсервіс» (виконавець) було укладено Договір про надання маркетингових послуг від 01.07.2009 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується провести маркетингові дослідження с метою пошуку для ТОВ «Фінпром.Інвест» постачальників цегли (а.с. 99-100 т. 2)

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що звіт на тему «Маркетингові дослідження з метою пошуку постачальників цегли згідно з вимогами замовника» та акт здачі прийому наданих послуг(а.с. 98, 132-133 т. 2)

Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Торгова компанія «Агротехсервіс», що підтверджується коією платіжних доручень.

Торгова компанія «Агротехсервіс» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 250803 від 25.08.2009 року, № 080901 від 08.09.2009 року (а.с. 94,97 т. 2)

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору від 01.07.2009 року, укладеного між ТОВ «Фінпром.Інвест» та Торгова компанія «Агротехсервіс», підтверджується договором поставки від 01.09.2009 року між ТОВ «Фінпром.Інвест» та ТОВ «Технопроект-1» відповідно до предмету якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця будівельні матеріали для будівництва на об'єкті «Торгівельно-офісний центр по вул. Каразина 2, м. Харків», а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с. 101-102 т. 2). Придбаний товар у ТОВ «Технопроект-1» був використаний позивачем у власній господарській діяльності-будівництві.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «ПСК Енергобуд» (виконавець) було укладено Договір на виконання проектно-вишукувальних робіт № 01/11-10 від 01.11.2010 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується розробити робочий проект зовнішнього електропостачання Торгівельно-офісного центру за адресою: вул. Каразина 2, м. Харків. (а.с. 113 т. 2)

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт прийому -здачі виконаних робіт, робочий проект зовнішнього електропостачання Торгівельно-офісного центру за адресою: вул. Каразина 2, м. Харків (а.с. 114-118 т.2, 117-118 т. 4 )

Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «ПСК Енергобуд» що підтверджується платіжним

ТОВ «ПСК Енергобуд» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 61 від 23.11.2010 року (а.с.107 т. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору № 01/11-10 від 01.11.2010 року, укладеного між ТОВ «Фінпром.Інвест» та «ПСК Енергобуд», надані роботи «ПСК Енергобуд»» були використані позивачем у власній господарській діяльності-будівництві.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «Маркет-Транс» (виконавець) було укладено Договір від 14.08.2009 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботі по забезпеченню підрядних організацій електроенергією при виконанні робіт на об'єкті «Багатоповерховий будинок з вбудованими торгово-адміністративними приміщеннями та підземною парковкою за адресою: м. Харків, вул. Каразіна 2. (а.с. 121-123 т. 2). Склад та вартість вказаних робіт були узгоджені сторонами шляхом підписання договірної ціни (а.с. 124 т. 2)

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт прийому -виконаних робіт (а.с. 80 т. 4)

Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Маркет-Транс» що підтверджується платіжним дорученням.

ТОВ «Маркет-Транс» на адресу позивача була виписана податкова накладна (а.с. 119 т. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору від 14.08.2009 року, укладеного між ТОВ «Фінпром.Інвест» та ТОВ «Маркет-Транс», виконані роботи ТОВ «Маркет-Транс» були використані позивачем у власній господарській діяльності-будівництві.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та ТОВ «Маркет-Транс» (виконавець) було укладено Договір від 14.10.2009 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати роботі по влаштуванню зливової каналізації на об'єкті будівництва «Багатоповерхневий будинок по вул. Каразіна 2, м. Харків (а.с. 121-123 т. 2). Склад та вартість вказаних робіт були узгоджені сторонами шляхом підписання договірної ціни (а.с. 131 т. 2)

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт прийому виконаних робіт ( а.с. 72 т. 4).

Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Маркет-Транс» що підтверджується

ТОВ «Маркет-Транс» на адресу позивача була виписана податкова накладна № 543 від 14.10.2009 року (а.с. 126 т. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору від 14.10.2009 року, укладеного між ТОВ «Фінпром.Інвест» та ТОВ «Маркет-Транс», виконані роботи ТОВ «Маркет-Транс» були використані позивачем у власній господарській діяльності-будівництві.

Судом встановлено, що між позивачем ТОВ «Фінпром.Інвест» (замовник) та Науково-виробничим підприємством протипожежної автоматики (виконавець) було укладено Договір № 23/04/10 від 23.04.2010 року, відповідно до предмету якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується розробити робочий проект систем: автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управлення людей при пожежі, автоматичної системи водяного пожежогасіння, сухотруб, протипожежний водопровід, протіводьшной захисту (технологічна і електрична частина) насосної станції пожежогасіння і загальногосподарського призначення на об'єкті: Торгівельно-офісного центру за адресою: вул. Каразина 2, м. Харків. (а.с. 89-90 т. 2 ). Склад та вартість замовлених робіт узгоджувалась сторонами шляхом підписання кошторису (а.с. 91 т. 2).

Вказані роботи були в повному обсязі виконані, про що свідчить акт виконаних робіт, робочий проект (а.с. 88-89, 93-115 т. 4)

Вартість вказаних робіт була оплачена позивачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Науково-виробничим підприємством протипожежної автоматики що підтверджується платіжним дорученням.

Науково-виробничим підприємством протипожежної автоматики на адресу позивача була виписана податкова накладна № 11 від 10.06.2010 року (а.с. 87 т. 2).

Таким чином, суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належного виконання сторонами Договору № 23/04/10 від 23.04.2010 року, укладеного між ТОВ «Фінпром.Інвест» та Науково-виробничим підприємством протипожежної автоматики, робочий проект систем: автоматичної пожежної сигналізації, оповіщення про пожежу, управлення людей при пожежі, автоматичної системи водяного пожежогасіння, сухотруб, протипожежний водопровід, протіводьшной захисту (технологічна і електрична частина) насосної станції пожежогасіння і загальногосподарського призначення на об'єкті: Торгівельно-офісного центру за адресою: вул. Каразина 2, м. Харків був використаний позивачем у власній господарській діяльності - будівництві.

Суд зазначає, що вимоги до оформлення первинних документів визначені нормами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, відповідно до ч.2 ст. 9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та деталізовані приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88), згідно з п.2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст.71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Окрім того, суд при вирішенні спору вважає за необхідне взяти до уваги приписи ч.4 ст.70 КАС України, де зазначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість, податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, платника податку на прибуток, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Судом встановлено, що всі контрагенти, з якими ТОВ компанія «Фінпром. Інвест» було укладено угоди, на момент здійснення господарських операцій, висновок про нереальність яких став підставою для винесення ДПІ оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи.

Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договорів.

З огляду на наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно було віднесено до складу податкового кредиту з ПДВ та витрат суми витрат та ПДВ, сплачені у складі вартості послуг та робіт отриманих від ТОВ «Укрстроймонтажінвест», Торгова компанія «Агротехсервіс», ТОВ «ПСК Енергобуд», ТОВ «Маркет-Транс».

Крім того, суд зазначає, що порушення позивачем вимог податкового законодавства відповідач пов'язує виключно з недоліками, які на його думку мають місце в діяльності підприємства-контрагента, але обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000121504 від 13.06.12р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 11, 12, 51, 71, 72, 94 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінпром. Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення № 0000121504 від 13.06.12р.

3. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 01 березня 2013 року.

Суддя Волкова Л.М.