Постанова № 30207514, 28.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/15194/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретаріШевцової М.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Круглової Р.С. Злакоман І.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 146 від 12.11.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.12 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (далі - позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області (далі - відповідач) про скасування постанови № 146 від 12.11.2012 року про накладення штрафних санкцій в розмірі 5065,50 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивачем зазначено, що Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області було проведено перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів в магазині «Продукти - 245» ТОВ «АТБ - маркет», в ході якої виявлені порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів» в частині реалізації продукції без необхідної доступної та достовірної інформації, а також, реалізація продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів. За результатами перевірки було складено Акт № 73 від 23.04.2012 року на підставі якого винесена постанова від 12.11.2012 року № 146 про застосування штрафу у розмірі 5065,50 грн. На думку позивача, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з огляду на те, що вона винесена з порушенням норм Закону України «Про захист прав споживачів» та Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, за відсутності правопорушення та без належного та вчасного повідомлення позивача про розгляд справи про застосування штрафних санкцій. Крім того, позивач вважає, що штрафні санкції відносно підприємства були застосовані із порушенням строків, передбачених ст. 250 Господарського кодексу України, у зв'язу з чим постанова від 12.11.2012 року № 146 підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав пред'явлений адміністративний позов та, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, просив задовольнити його у повному обсязі.

Відповідач пред'явлений адміністративний позов не визнав у повному обсязі, подав до суду письмові заперечення, які залучені до матеріалів справи. В судовому засіданні пояснив, що оскаржувана постанова була винесена на підставі Акту перевірки підприємства, яким встановлені порушення норм Закону України «Про захист прав споживачів» і підстави для її скасування відсутні. Крім того, зазначив, що про дату і час розгляду матеріалів перевірки позивач був повідомлений належним чином, однак до Інспекції не з'явився і заперечень проти складеного Акту перевірки не надавав. Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТБ - маркет» (код ЄДРПОУ 30487219) зареєстроване як юридична особа Дніпропетровською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 19.07.1999 р. Видами діяльності ТОВ за КВЕД - 2010 являються: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля напоями; оптова торгівля тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах; роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах (а.с. 31-32).

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII (далі Закон від 12.05.1991 № 1023-XII), спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, та на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і, зокрема, мають право: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів; одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 3 п. 1 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011р. №465/2011, Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.

Пунктом 1 Положення про Інспекцію з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області, затвердженого головою Держспоживінспекції України від 29.11.2011р., Держспоживінспекція у Кіровоградській області є територіальним органом Держспоживінспекції України (а.с. 49-60).

Відповідно до п.1.3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.10.2006 р. № 311, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 р. за № 1219/13093, чинного на момент виникнення спірних правовідносин (втратив чинність 28.05.2012 р.) (надалі Порядок №311), перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Органи з питань захисту прав споживачів здійснюють державний контроль стану дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства про захист прав споживачів шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Планові перевірки проводяться посадовими особами на підставі квартального плану роботи Держспоживінспекції України, її територіальних органів з питань захисту прав споживачів в областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи з питань захисту прав споживачів) та в межах відповідного переліку питань для здійснення планових заходів, які затверджуються в установленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що Держспоживінспекцією у Кіровоградській області на виконання приписів ст. 5, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» , ст. 5, 6 Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі наказу від 20.03.2012 року № 32-од та направлення на перевірку від 23.04.2012 року № 74, проведено планову виїзну перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів в магазині «Продукти - 245» ТОВ «АТБ - маркет», що розташований у м. Кіровограді по вул. Полтавській, 60 (а.с. 62-63).

За наслідками проведеної перевірки Держспоживінспекцією у Кіровгорадській області складено Акт № 73 від 23.04.2012 року, відповідно до якого в ході контрольно-вибіркового інспектування встановлено реалізацію 18 партій товарів без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари, крім того, виявлено реалізацію 20 партій товарів, що не відповідає вимогам нормативних документів, чим порушені вимоги ст.ст. 4, 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів» (а.с. 9-27).

Як було встановлено в ході розгляду справи, від підписання Акту перевірки № 73 від 23.04.2012 року позивач відмовився, про що свідчить відмітка в Розділі V Акту, заперечень до Акту не подавав (а.с.65).

27.09.2012 року на адресу позивача рекомендованим листом було направлено повідомлення за № 1608/22 про розгляд матеріалів перевірки, який відбудеться 12.11.2012 року о 9-00 год. в приміщенні Держспоживінспекції у Кіровоградській області. Вказане повідомлення було отримане позивачем 02.10.2012 року про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого залучена до матеріалів справи (а.с. 103-104).

12 листопада 2012 року позивач для розгляду матеріалів перевірки до Держспоживінспекції у Кіровоградській області не з'явився, про перенесення розгляду вказаного питання не повідомляв, у зв'язку з чим, виконуючим обов'язки інспекції Саловим О.Г. на підставі Акту перевірки від 23.04.2012р. № 73 було винесено постанову № 146 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», за реалізацію продукції без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації було застосовано штраф у розмірі 30% вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів застосовано штраф у розмірі 50 % вартості одержаної для реалізації партії товарів, але не менше 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на загальну суму - 5065,50 грн. (а.с.28-29).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків позивача щодо неправомірності дій відповідача при винесенні постанови № 146 від 12.11.2012 р. на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 1.05.1991 р. № 1023 - XII (далі - Закон № 1023 - XII), держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Пунктом 4 частини 1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», передбачено, що споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця).

Відповідно до п.1, 2, 3 ч.1 ст. 6 Закону України № 1023-XII продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Продавець (виробник, виконавець) на вимогу споживача зобов'язаний надати йому документи, які підтверджують належну якість продукції. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

Статтею 15 Закону України № 1023-XII передбачено, що споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити:1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця);10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Стосовно продукції, яка підлягає обов'язковій сертифікації, споживачеві повинна надаватись інформація про її сертифікацію.

Стосовно продукції, яка за певних умов може бути небезпечною для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища, виробник (виконавець, продавець) зобов'язаний довести до відома споживача інформацію про таку продукцію і можливі наслідки її споживання (використання).

Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови.

Згідно частини 2 зазначеної статті інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

В ході розгляду справи було встановлено, що стосовно продукції, зазначеної в позиціях № 1-6, 10-14, 17-22, 34 таблиці Додатку № 7 до Акту перевірки, вказана продукція реалізовувалась позивачем без необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що підтверджується як висновками Акту, так і фотознімками, які були зроблені в ході перевірки та являються невід'ємною частиною Акту перевірки. Так, «кабачки різані» надійшли на реалізацію без паспортів якості; «праска» поступила до реалізації без дати виготовлення та інструкції про експлуатацію; пупс дитячий поступив до реалізації без дати виготовлення, без визначення місця виробника, без назви; кухоль мірний без адреси виробника; печатки робітничі без назви та без адреси виробника та ін. (а.с. 9-27, 79-84, 105-106).

Судом також встановлено, що продукція, зазначена в позиціях № 7-9,15-16,26-28,32-33,38-52,54-83 таблиці Додатку № 7 до Акту перевірки, не відповідає вимогам нормативних документів, а саме, має ознаки покаламутнення, осаду, сторонніх включень, що підтверджується як висновками Акту, так і фотознімками, які були зроблені в ході перевірки та являються невід'ємною частиною Акту перевірки. Так, настоянка Абсент «Сільвер», настоянка «Зубровка», лікер «Самбука», настоянка «Природна колекція» медова з перцем» мають в пляшках наявність сторонніх включень (а.с. 9-27, 79-84, 106-108).

Відповідно до Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, які затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.07.2003 р. N 185, а саме п. 7.1, забороняється приймати напої в т.ч. серед іншого із загальним покаламутненням, осадом, сторонніми домішками, нехарактерним запахом і смаком; пиво - з низькою піною, що швидко опадає.

Відповідно до п. 15 Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які затверджені Постановою КМУ від 30 липня 1996 p. N 854, не дозволяється продаж алкогольних напоїв у пляшках (іншій тарі) без етикеток або чіткого маркування, з наявними ознаками бою (тріщини, сколювання шийки, пошкодження закорковування тощо), у негерметично запакованих пляшках, з наявністю сторонніх і завислих частинок або каламуті, осаду, з простроченим терміном придатності, якщо це не передбачено стандартом.

Стосовно продукції «напій слабоалкогольний газований енергетичний напій Ягуар Актив» у позиціях № 32-33 Додатку № 7 на якій не було зазначено ступінь газованості то слід зазначити, що відповідно до Правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами, які затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 11.03.2003 № 185 (далі Наказ від 11.03.2003 № 185), а саме п. 7.1., приймання мінеральних та питних вод, безалкогольних і слабоалкогольних напоїв здійснюють відповідно до якості, кількості місць, об'єму, стану маркування. Перевірку якості напоїв проводять за органолептичними показниками: зовнішній вигляд, смак, аромат і колір. При перевірці якості напоїв застосовують спеціальні показники в тому числі і насиченість і виділення вуглекислого газу - для газованих мінеральних та питних вод, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв.

Судом встановлено, що відповідно до висновків акту, на тарі у якій реалізовувались слабоалкогольні напої у позиціях № 32-33 Додатку № 7 не було зазначено ступінь газованості відповідного продукту, що також свідчить про невідповідність товару вимогам нормативної документації.

Стосовно виявленого в ході перевірки наявності недоваги продукції в позиціях №54-83 - «борошно пшеничне ТМ «Хуторок» і «Дніпромлин», суд зазначає, що вказані факти були встановлені в результаті співставленні відомостей, зазначеним у маркуванні продукта із фактичною масою брутто продукта при зваженні, та підтверджується зробленими в ході перевірки фотознімками (а.с. 88-94).

Суд не приймає до уваги заперечення позивача з приводу того, що факт невідповідності продукції, зазначеної в позиціях № 7-9,15-16,26-28,32-33,38-52,54-83 таблиці Додатку № 7 до Акту перевірки, вимогам нормативної документації може бути підтверджено лише наявністю відповідних висновків спеціальної лабораторії, оскільки наявність сторонніх домішок в продукції була візуально встановлена перевіряючими особами і не потребувала проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях. Наявність факту недоваги продукції «борошно пшеничне ТМ «Хуторок» і «Дніпромлин» підтверджувалась контрольним зваженням продукту та зафіксовано фотознімками (а.с.88-94).

Крім того, суд зазначає, що позивач в установленому законом порядку дії посадових осіб Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіроградській області не оскаржував, заперечення при складенні Акту перевірки не надавав і будь - які заяви про проведення незалежного дослідження вказаних найменувань товарів, відповідачу не подавав, тобто, погоджувався із висновками Інспекціїї, викладеними в акті перевірки.

Відповідно до п.п. 2, 7, ч.1 ст. 23 Закону України № 1023-XII, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1177, рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення і оформляються постановою.

Судом встановлено, що при винесенні постанови № 146 від 12.11.2012 року, відповідачем правомірно було зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст.ст.6 і 15 Закону України «Про захист прав споживачів» на підставі Акту планової перевірки від 23.04.2012 р. № 73, та застосовано штраф з урахуванням положень ст. 23 вказаного закону.

Суд не погоджується із запереченнями позивача з приводу того, що штрафні санкції були застосовані відповідачем з порушенням строків, встановлених ст. 250 Господарського кодексу України, оскільки в ході розгляду справи було встановлено, що фактичною датою встановлення порушень позивачем норм законодавства про захист прав споживачів, є дата складення Акту перевірки, яка фактично була завершена 13.05.2012 року. Та обставина, що на титульному аркуші Акту № 73 стоїть дата 23.04.2012 р. не свідчить про те, що фактично перевірка була закінчена саме в цей день. Сторонами в судовому засіданні не заперечувався той факт, що перевірка здійснювалась включно по 13.05.2012 року, що також підтверджується і рядом документів, складених первіряючими 24.04.2012 р., 03.05.2012 року, 08.05.2013 року (а.с. 68,75,100). За таких обставин, суд вважає, що порушень строків застосування адміністративно - господарських санкцій з боку відповідача, не вбачається.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно та обґрунтовано застосовано до позивача штрафні санкції, передбачені ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом іх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги ту обставину, що відповідачем надані об'єктивні докази правомірності вчинення дій щодо винесення постанови про накладення штрафних санкцій, суд вважає, що підстав для скасування постанови №146 від 12.11.2012 року, немає.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Кіровоградській області про скасування постанови про накладення штрафних санкцій № 146 від 12.11.2012 року - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева